Справа №295/1193/25
1-кс/295/751/25
26.01.2025 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
слідчого: ОСОБА_4 ,
підозрюваного: ОСОБА_5 ,
захисника-адвоката: ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання начальника СВ відділу поліції №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області майора поліції ОСОБА_4 , погоджене прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Краївщина, Володарсько - Волинського району, Житомирської області, громадянина України, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, внесене в кримінальному провадженні за №62023240020001541 від 28.11.2023 та додані до нього матеріали,-
Слідча звернулася із указаним клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у якому послалася на те, що слідчим відділенням відділу поліції №1 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62023240020001541 від 28.11.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 5 ст. 407 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 06.07.2022 ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 призвано під час мобілізації та направлено для подальшого проходження служби до військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 06.07.2022 №236 солдата ОСОБА_5 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по строковій частині) від 06.07.2022 №235 дск на посаду водія відділення охорони взводу охорони роти охорони військової частини НОМЕР_2 , який прибув із ІНФОРМАЦІЯ_3 , вважати таким, що з 06.07.2022 посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків.
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 03.03.2023 №57 солдата ОСОБА_5 , водія відділення охорони взводу охорони роти охорони, призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 01.03.2023 №4-РС на посаду кулеметника відділення охорони взводу охорони роти охорони, вважати таким, що з 03.03.2023 посаду прийняв та приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
15.09.2023 командиром військової частини НОМЕР_2 подана доповідь (вх. №2609) про факт відсутності на службі військовослужбовця, призваного за мобілізацією кулеметника відділення охорони взводу охорони роти охорони солдата ОСОБА_5 .
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) від 15.09.2023 № 913 «Про призначення службового розслідування» було призначено службове розслідування стосовно кулеметника відділення охорони взводу охорони роти охорони солдата ОСОБА_5 .
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 16.09.2023 №238 солдату ОСОБА_5 , який самовільно залишив військову частину, з 15.09.2023 призупинено виплату грошового забезпечення та знято з продовольчого забезпечення з обіду 16.09.2023.
21.09.2023 командиром військової частини НОМЕР_2 подана доповідь (вх. №2668) про повернення на військову службу військовослужбовця, призваного за мобілізацією кулеметника відділення охорони взводу охорони роти охорони солдата ОСОБА_5 .
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 30.09.2023 №252 солдату ОСОБА_5 з 21.09.2023 поновлено виплату грошового забезпечення та зараховано на продовольче забезпечення з обіду 30.09.2023.
24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який затверджено Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, та станом на 15.09.2023 режим воєнного стану припинений або скасований не був.
Слідча звертає увагу у клопотанні, що солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, перебуваючи на посаді кулеметника відділення охорони взводу охорони роти охорони військової частини НОМЕР_2 , в порушення вимог ст. 11, 16, 40, 49, 128, 200 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від військової служби, без дозволу відповідних командирів (начальників) та без поважних причин, в умовах воєнного стану 15.09.2023 о 08 год. 00 хв. самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_2 , що дислокувалася в межах АДРЕСА_1 , та проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його із виконанням службових обов'язків, до 21.09.2023 коли повернувся до військової частини НОМЕР_2 , що за адресою: АДРЕСА_1 , та приступив до виконання обов'язків військової служби, чим закінчив вчинення злочину. За час відсутності у військовій частині НОМЕР_2 солдат ОСОБА_5 обов'язки військової служби не виконував, перебуваючи поза межами військової частини, проводив час на власний розсуд.
Крім того, наказом командира військової частини НОМЕР_3 від 16 лютого 2024 року №47 солдата ОСОБА_5 зараховано до списків особового складу, поставлено на всі види забезпечення та призначено на посаду навідника 2 десантно-штурмового відділення 1 десантно-штурмового взводу 2 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_3 . Проте, ОСОБА_5 в порушення вимог ст.ст. 11, 16, 40, 49, 128, 200 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від військової служби, без дозволу відповідних командирів (начальників) та без поважних причин, в умовах воєнного стану, 03.03.2024 о 18 год. 00 хв. самовільно залишив місце служби, а саме пункт тимчасового розміщення військової частини НОМЕР_3 , що дислокується поблизу населеного пункту АДРЕСА_2 , та проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його із виконанням службових обов'язків.
У зв'язку з наявністю достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення, 31.12.2024 складено повідомлення про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, котре вручено рідному братові підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , так як місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_5 невідоме.
Викладені обставини щодо суті повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, в повній мірі обґрунтовуються отриманими стороною обвинувачення, в порядку визначеному КПК України доказами, які серед іншого відображені у наступних матеріалах досудового розслідування, зокрема, у повідомленні військової частини НОМЕР_2 від 11.10.2023; рапорті тимчасово в.о. командира роти військової частини НОМЕР_2 про факт відсутності військовослужбовця ОСОБА_5 ; акті службового розслідування, проведеного військовою частиною НОМЕР_2 щодо самовільного залишення військової частини військовослужбовцем ОСОБА_5 ; наказі командира військової частини НОМЕР_2 про результати службового розслідування щодо самовільного залишення військової частини військовослужбовцем ОСОБА_8 , а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Таким чином, сторона обвинувачення на підставі оцінки отриманих доказів у сукупності стверджує, що причетність особи до вчинення нею кримінального правопорушення є достатньою для застосування щодо такої особи запобіжного заходу.
З метою запобігання спробам ОСОБА_5 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення та вагомість здобутих слідством доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, яке відносяться до категорії тяжкого злочину, а також зважаючи на неможливість обрання більш м'яких запобіжних заходів відповідно до норм чинного КПК України, слідча за погодженням з прокурором просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
В судовому засіданні слідча та прокурор підтримали клопотання та просили задовольнити з підстав, викладених у клопотанні.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, також підозрюваний зазначив, що у бригаді, в якій проходив службу погане ставлення до військовослужбовців, наміру переховуватись від органу досудового розслідування не має, хоче повернутися на військову службу. Адвокат зазначив, що ТЦК порушили законодавство щодо мобілізації його підзахисного, оскільки він має на утриманні 4-х неповнолітніх дітей.
Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
В провадженні другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Житомирі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому перебувають матеріали кримінального провадження №62023240020001541 від 28.11.2023, за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
31.12.2024 складено письмове повідомлення про підозру, згідно якого ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, яке з дотриманням положень ст.ст. 111, 135, 136, 278 КПК України було вручене його братові, оскільки місце знаходження підозрюваного встановити не представляється можливим.
02.01.2025 слідчим винесено постанову про оголошення в розшук підозрюваного ОСОБА_5 , у зв'язку з тим, що він переховується від органу досудового розслідування.
Ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 06.01.2025 надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
25.01.2025 о 13:20 ОСОБА_5 був затриманий на підставі ухвали слідчого судді №295/82/25 від 06.01.2025, що підтверджується змістом протоколу затримання.
Відповідно до постанови слідчого ОСОБА_9 від 25.01.2025 досудове розслідування в кримінальному провадженні № 62023240020001541 від 28.11.2023 відновлене.
За змістом ст.ст. 131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
За змістом статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та/або вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у інкримінованому вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх обставин підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому частиною восьмою статті 176 КПК України безпосередньо передбачено, що під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (тримання під вартою).
Відповідно до вимог п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».
У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
На переконання слідчого судді, надані стороною обвинувачення докази доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
Крім того, слід зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
На переконання слідчого судді, наведені у клопотанні та озвучені в судовому засіданні обставини свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існують передбачені пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризики, які є підставою для обрання відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному, у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, обставини та характер можливого правопорушення, а саме, що ОСОБА_5 самовільно залишив місце служби без поважних причин та проведенні у зв'язку із цим вільного часу на власний розсуд протягом більш ніж дев'яти місяців, є підстави вважати, що у разі не застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, він може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, та продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті тобто тримання під вартою.
За наведених обставин слідчий суддя вважає, що відносно ОСОБА_5 підлягає застосуванню виключний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а тому слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання і вважає за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
За змістом ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
В силу приписів ч. 2 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою підлягає обчисленню з моменту фактичного затримання ОСОБА_5 .
Керуючись ст. ст.176 - 178, 182-183, 194, 196, 197, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 діб, а саме до 25.03.2025 року, без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали встановити до 25 березня 2025 року.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою - протягом 5 днів з моменту вручення їй копії ухвали.
Оголошення повного тексту ухвали об 15 год. 30 хв. 29.01.2025року.
Слідчий суддя ОСОБА_1