Справа №295/15924/24
Категорія 69
2/295/470/25
29.01.2025 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі головуючої судді Стрілецької О.В.,
розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ:
Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісяця, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 17.10.2024.
В обґрунтування позову вказала, що відповідач, як батько дитини, участі у вихованні сина не бере, кошти на його утримання регулярно не надає. Неповнолітній син повністю знаходиться на її матеріальному забезпеченні. Позивач вказує, що ОСОБА_2 має дитину від першого шлюбу, є працездатною особою, має постійне місце роботи, стабільний заробіток, тому вважає за можливе визначити розмір аліментів в розмірі 1/4 частини з усіх видів його доходів.
ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН
Згідно з ухвалою суду від 28.10.2024 позовну заяву було залишено без руху.
11.11.2024 згідно з ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; задоволено клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів, витребувано з Житомирського військового інституту імені С.П. Корольова відомості про розмір доходів відповідача, які він отримав за період з 01.01.2024 по час надання відповіді.
Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Сторони не скористались своїм правом та не подали до суду клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
29.11.2024 на виконання вимог ухвали суду від 11.11.2024 Житомирський військовий інститут імені С.П. Корольова направив відомості про розмір доходів ОСОБА_2 (а.с. 35-36).
19.12.2024 представник відповідача - адвокат Сірач В.С. подав відзив на позовну заяву, згідно з яким відповідач позовні вимоги визнав частково (а.с.40). В обґрунтування заперечення проти позову вказав, що відповідач не знімає з себе відповідальність за утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , по мірі фінансових можливостей стабільно надає матеріальну допомогу сину. Звертав увагу, що ОСОБА_1 вводить суд в оману, вказуючи в позовній заяві, що ОСОБА_2 не надає допомогу синові з 2020 року. Відповідач стабільно надає допомогу на утримання сина, жодного разу не відмовив позивачці в матеріальній допомозі, крім того, з власної ініціативи пропонував допомогу, проте ОСОБА_1 відмовилась від її одержання.
Представник відповідача просив врахувати, що ОСОБА_2 має неповнолітню дитину від першого шлюбу, в утриманні та вихованні якої відповідач бере безпосередню участь, що підтверджується нотаріально-посвідченою заявою матері дитини.
Адвокат Сірач В.С. просить врахувати прожитковий мінімум на дитину відповідного віку, який становить 3196,00 грн, враховуючи розмір доходу відповідача, вважає, що достатнім буде визначення аліментів в розмірі 1/6 частини всіх видів його доходів, що складатиме від 7000,00 грн до 20000,00 грн щомісячно.
Крім того, у відзиві на позов вказано, що внаслідок тривалого проходження військової служби та виконання завдань у відповідача значно погіршився стан здоров'я, що потребує постійного медичного обслуговування та лікування.
На думку представника відповідача аліменти в розмірі 1/6 частини доходів відповідача зможуть в повному обсязі забезпечити гармонійний розвиток дитини.
Інших заяві по суті справи не надходило.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ
Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбу, який був розірваний на підставі рішення Богунського районного суду м. Житомира від 10.02.2020; є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується змістом копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ; згідно з рішенням суду про розірвання шлюбу малолітній ОСОБА_3 залишений проживати з матір'ю (а.с. 2, 19).
Відповідно до довідки №510/01-16 від 05.11.2024 ОСОБА_1 працює в Поліському національному університеті, загальна сума доходу за період з 01.04.2024 по 30.09.2024 складає 69838,05 грн, також позивач працює помічником приватного нотаріуса, загальна сума доходу за період з 01.01.2024 по 31.10.2024 склала 48000,00 грн (а.с. 21, 22).
Зі змісту довідки про доходи ОСОБА_2 , який працює в Житомирському військовому інституті імені С.П. Корольова на посаді викладача, ЗЗТР вбачається, що розмір його доходу за період з 01.01.2024 по 31.10.2024 склав 448669,33 грн (а.с.36).
ОСОБА_2 від попереднього шлюбу має неповнолітню дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується змістом копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , згідно заяви ОСОБА_6 від 11.12.2024 її колишній чоловік ОСОБА_2 добровільно бере участь в матеріальному забезпеченні сина ОСОБА_5 на підставі домовленості між батьками (а.с. 45, 46).
Відповідо до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №408700760 від 18.12.2024 ОСОБА_2 на праві власності не має зареєстрованого нерухомого майна (а.с. 47).
Зі змісту протоколу обстеження, проведеного в ТОВ «Медичний центр «Асклепій», ОСОБА_2 має захворювання опорно-рухового апарату (а.с.48).
ІV. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ
Статтею 27 Конвенції про права дитини, яку ратифіковано Постановою ВР № 789 ХІІ від 27.02.91 року (далі - Конвенція), передбачено право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно положень ст. 181 Сімейного кодексу України способи виконання батьками цього обов'язку визначаються за домовленістю між батьками. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Частиною 2 статті 182 Сімейного кодексу України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Частина 1 статті 183 Сімейного кодексу України встановлює, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
V. ОЦІНКА СУДУ
Дослідивши письмові матеріали справи, надані сторонами, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з такого.
Відповідач є батьком дитини та нарівні з матір'ю зобов'язаний утримувати її до досягнення повноліття. Позивач звернулась до суду з позовом про стягнення аліментів, що вказує на те, що домовленість між батьками з цього питання не досягнута, що є підставою для стягнення аліментів з відповідача в судовому порядку.
За своїм змістом аліменти - це грошові кошти на утримання дитини, які необхідні для забезпечення належного рівня її розвитку, виховання, забезпечення одягом, продуктами харчування тощо.
При визначенні розміру аліментів, який підлягає стягненю, суд керується положеннями ст. 182 СК України, бере до уваги, що відповідач є молодою особою працездатного віку, має постійне місце роботи, стабільний заробіток, також суд враховує відсутність зареєстрованого на праві власності за відповідачем нерухомого майна, стан його здоров'я, наявність на утриманні дитини від попереднього шлюбу; розмір грошового забезпечення, яке він отримує за місцем проходження служби, виходячи з рівності обов'язку кожного з батьків на утримання дитини, суд присуджує аліменти, які підлягають стягненню з відповідача на утримання сина в розмірі 1/6 частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно і до його повноліття.
Разом з тим, суд вважає, що позивач не довела на підставі належних та допустимих доказів, які долучені до матеріалів справи, можливість відповідача сплачувати аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів його доходів щомісячно, що є її обов'язком, як і не довела наявність потреб дитини на матеріальне забезпечення в заявленому нею розмірі, виходячи із розміру доходу відповідача.
За правилами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Отже, обов'язок доказування покладено саме на сторону, яка заявляє відповідні вимоги, а суд лише сприяє сторонам у забезпеченні здійснення їх прав.
Таким чином, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем наявності правових підстав для визначення аліментів в розмірі 1/4 частини всіх видів його доходів, а тому позов підлягає задоволенню частково.
Суд вважає, що такий розмір аліментів, виходячи з розміру доходу відповідача, є достатнім для забезпечення прав неповнолітньої дитини на належне утримання.
Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються від дня пред'явлення позову, а відтак суд присуджує аліменти з дня звернення до суду - з 23.10.2024, підстав для стягнення аліментів з 17.10.2024 судом не встановлено.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
VI. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн, оскільки при зверненні до суду з позовною вимогою про стягнення аліментів позивач звільнена від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги задоволити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно і до його повноліття, починаючи з 23.10.2024.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 гривень.
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_4 .
Представник відповідача: адвокат Сірач Володимир Сергійович, робоча адреса: м. Житомир, вул. Кафедральна, 10.
Суддя О.В. Стрілецька