Справа № 161/789/25
Провадження № 1-кс/161/352/25
м. Луцьк 29 січня 2025 року
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань клопотання володільця майна ОСОБА_3 про скасування арешту на майно,
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
детектива ОСОБА_5 ,
представника володільця майна - адвоката ОСОБА_6 ,
До слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області звернулася володілець майна ОСОБА_3 з клопотанням про скасування арешту накладеного ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31.07.2024 року у справі № 161/12550/24, а саме: Мобільний телефон Redmi А6 модель М1804С3СG; Мобільний телефон Nokia 5230 RM-588, ID: LJPRM -588X, ІС:661Е-RM588; Мобільний телефон Galaxy A7 (2017) номер моделі SM-A720 F, серійний номер НОМЕР_1 ; Мобільний телефон Nokia Corporation RM-697, модель С5-03,FCC ID:QTKRM-697; iPhone 11; iPhone 7; Мобільний телефон LG-D802/FCC ID:ZNFD 802; Жорсткий диск P/N:АР1ТВАС233В1А, S/N:981728208790; Жорсткий диск FCC6 750G, S/N:1B1020536109; Ноутбук Lenovo, S/N:PFORFPBC, MTM:80Т70039RA, із зарядним пристроєм; Ноутбук Lenovo, V340-17 IWL, модель 81 RG, із зарядним пристроєм; Рахувальна машинка BILL Counter модель 2089UV/MG, з кабелем живлення; Американський долар номіналом 100 (сто доларів США) в загальній сумі 213100 (двісті тринадцять тисяч сто доларів США); Євро номіналом 20 (двадцять євро) в загальній сумі 2000 (дві тисячі євро); Євро номіналом 50 (п'ятдесят євро) в загальній сумі 15800 (п'ятнадцять тисяч вісімсот євро); Євро номіналом 100 (сто євро) в загальній сумі 120300 (сто двадцять тисяч триста євро); Євро номіналом 200 (двісті євро) в загальній сумі 600 (шістсот євро); Євро номіналом 500 (п'ятсот євро) в загальній сумі 2000 (дві тисячі євро); Гривня номіналом 1000 (одна тисяча гривень) в загальній сумі 298000 (двісті дев'яносто вісім тисяч гривень); Гривня номіналом 500 (п'ятсот гривень) в загальній сумі 278000 (двісті сімдесят вісім тисяч гривень); Гривня номіналом 200 (двісті гривень) в загальній сумі 47200 (сорок сім тисяч двісті гривень); Гривня номіналом 100 (сто гривень) в загальній сумі 8500 (вісім тисяч п'ятсот гривень); Гривня номіналом 50 (п'ятдесят гривень) в загальній сумі 800 (вісімсот гривень).
Своє клопотання володілець майна ОСОБА_3 мотивує тим, що у клопотанні про арешт вилученого майна прокурор вказує, вказані речі були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об?єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Проте у клопотанні відсутні наведені обґрунтовані підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення та можливості використання такого маи?на як доказу у кримінальному провадженні. Не наведено у клопотанні аргументів відносно набуття вилучених речей саме кримінально-протиправним шляхом. Вилучені під час обшуку грошові кошти дійсно належать ОСОБА_3 . Проте вони були набуті останньою в цілком законний спосіб. Зокрема грошові кошти в сумі 210000,00 доларів США та 140 000,00 євро набуті ОСОБА_3 шляхом отримання їх у позику від ОСОБА_7 , про що свідчить укладений між ними договір позики від 09.04.24 р. та відповідна розписка. Надані ОСОБА_7 в позику грошові кошти є його особистими заощадженнями. Належність останньому вказаних грошових коштів підтверджується відповідними податковими деклараціями про його доходи. Окрім того, вилучені у ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 624000 грн є її особистими заощадженнями які були в законний спосіб зняті з належних їй банківських рахунків, що підтверджується відповідними банківськими виписками. Однак, на даний час, у ОСОБА_3 виникли нові обставини які потребують термінового повернення вилученого у неї майна, а саме грошових коштів, в зв?язку з необхідністю проведення лікування шляхом здійснення хірургічного втручання, а саме - ендоскопічної септопластики, шейверної турбінопластики, лазерної вазотомії, ендоскопічної функціональної ендоназальної синусотомії під ЕТА. Вище вказане втручання пов?язане із викривленням носової перетинки з порушенням носового дихання, хронічним гіпертрофічним ринітом, хронічним риносинуситом, рецидивуючого перебігу. Також зазначила, що, 13.01.2025 р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 було розірвано договір позики грошових коштів, що потребує термінового їх повернення в строк до 31.01.25 року. Таким чином, у випадку затримки повернення грошових коштів позикодавцю, вона буде змушена сплачувати штрафні санкції у вигляді інфляційних збитків та трьох процентів річних. Додатково звертає увагу суду на той факт, що з моменту вилучення техніки пройшов значний проміжок часу і станом на сьогодні жодних слідчих дій (експертиз) із вказаною технікою органом досудового розслідування не проводиться. Вилучені під час обшуку речі використовувались ОСОБА_3 в процесі виконання нею її трудових обов?язків. ОСОБА_3 являється засновником та керівником ТОВ "А.Н.С. АУДИТ" (код ЄДРПОУ 44183051), ТОВ «Скай Біз» (код ЄДРПОУ 41671147) основними видами діяльності якого є - діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування. До слова - вищевказані юридичні особи не є фігурантами ні кримінального провадження в межах якого проводився обшук, а ні будь-яких інших. Вилучені під час обшуку речі, а саме - Жорсткий диск P/N:АР1ТВАС233В1А, S/N:981728208790; Жорсткий диск FCC6 750G, S/N:1B1020536109; Ноутбук Lenovo, S/N:PFORFPBC, MTM:80Т70039RA, із зарядним пристроєм; Ноутбук Lenovo, V340-17 IWL, модель 81 RG містили в собі інформацію необхідну для безпосереднього використання в роботі. Відсутність вищевказаних речей негативно впливає на процес надання послуг вищенаведеними юридичними особами їхнім контрагентам та негативно відображається на їх діловій репутації та репутації ОСОБА_3 як керівника вказаних юридичних осіб. Також на її думку, незрозумілим є те, як в якості доказу в межах кримінального провадження передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України і якого доказу, може фігурувати наприклад вилучена зокрема - рахувальна машинка BILL Counter модель 2089UV/MG, з кабелем живлення. Окрім того, зазначила, що з моменту вилучення вищевказаного майна, а саме, з 26.06.2024 року, пройшов досить тривалий проміжок часу, підозра станом на даний час ОСОБА_3 не пред'явлена та не оголошена, будь - яких слідчих дій з вилученим майном не проводиться. Тому, на її переконання, версія органу досудового розслідування, що арешт необхідний з метою забезпечення збереження речових доказів, належним чином не досліджена та не підтверджена допустимими в розумінні ст. 86 КПК України доказами, а спростована наданими доказами в обґрунтування скасування арешту майна. Також, як видно з матеріалів кримінального провадження, на її переконання, не встановлено, що вилучене вище майно, може містити на собі будь-яку інформацію, яка може бути використана як доказ під час розслідування кримінального провадження за ч. 2 ст. 212 КК України. Відтак, визнання його речовим доказом в кримінальному провадженні за вказаним статтями Кримінального кодексу України має суперечливу природу. Крім того, статтею 173 КПК України також зобов'язано слідчого судді дослідити розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. Натомість, прокурором при зверненні до суду з клопотанням про накладення арешту на майно, саме: на грошові кошти та вилучене майно ( мобільні телефони, жорсткі диски, ноутбуки із зарядними пристроями, рахувальну машинку з кабелем живлення) в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , не доведено та не зазначено, яку саме мету переслідує накладення арешту на майно, яке вилучене 26.06.2024 року у ОСОБА_3 , а тому просить слідчого суддю скасувати арешт, який накладений на вказане майно (грошові кошти).
В судовому засіданні представник володільця майна - адвокат ОСОБА_8 клопотання підтримав та просив скасувати накладений арешт на майно, при цьому пояснив, що станом на даний час, в межах кримінального провадження ОСОБА_3 не повідомлено про підозру, а тому, на його думку, відпала потреба у накладенні арешту на майно.
Прокурор та детектив, кожен зокрема, просили відмовити в задоволенні клопотання, окрім того, прокурор надав суду витяг про виділення кримінального провадження.
Заслухавши пояснення представника володільця майна, прокурора, детектива, кожного зокрема, слідчий суддя, перевіривши клопотання на дотримання вимог Кримінального процесуального Кодексу України, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Виходячи із аналізу викладеного, вказана норма пов'язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно вимог ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Із мотивувальної частини ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 липня 2024 року вбачається, що підставами накладення арешту, а саме: на грошові кошти та вилучене майно ( мобільні телефони, жорсткі диски, ноутбуки із зарядними пристроями, рахувальну машинку з кабелем живлення) в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , є забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадження, забезпечення кримінального провадження, встановлення об'єктивної істини по кримінальному провадженню.
Аналізуючи положення кримінально процесуального законодавства з приводу накладення арешту на майно особи, обов'язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину, наявність обґрунтованої підозри, підставу для арешту майна; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, що визначено положенням ч. 2 ст. 173 КПК України. При цьому обов'язок доведення існування зазначеної умови КПК України покладається на орган досудового розслідування.
При цьому, частиною 10 ст. 170 КПК України визначено, що арешт може бути накладено встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі.
Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що слід врахувати необхідність забезпечення справедливого балансу між конкуруючими інтересами відповідної особи і суспільства в цілому. Необхідно зважати й на те, що цілі, згадані в цьому положенні можуть мати певне значення при визначені того, чи забезпечено баланс між вимогами відповідних суспільних інтересів і основоположним правом заявника на власність. В обох контекстах держава користується певним полем розсуду при визначені заходів, які необхідно вжити для забезпечення дотримання Конвенції. Рішення «Sargsyan v. Azerbaijan», n.220.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Нормою ст. 41 Конституції України встановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.
Відповідно до положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Разом з тим, як вбачається із наданих суду матеріалів відсутні відомості вважати, що арештоване майно відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України і є безпосередньо предметом кримінального правопорушення що розслідується, а детективом не доведено зворотнього, а відтак посилання на наявність правових підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, на думку слідчого судді, є необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам кримінально процесуального законодавства. Тобто, у даному випадку, детективом порушено права осіб на мирне володіння та користування своїм майном та не дотримано вимоги закону в частині підстав для звернення з клопотанням про накладення арешту на майно.
Також, за змістом ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Також, як видно з матеріалів клопотання, що у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_3 не є ні підозрюваною, ні обвинуваченою або особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, також, вилучені під час обшуку грошові кошти в сумі 210000,00 доларів США та 140 000,00 євро набуті ОСОБА_3 шляхом отримання їх у позику від ОСОБА_7 , про що свідчить укладений між ними договір позики від 09.04.24 р. та відповідна розписка. Надані ОСОБА_7 в позику грошові кошти є його особистими заощадженнями. Належність останньому вказаних грошових коштів підтверджується відповідними податковими деклараціями про його доходи. Окрім того, вилучені у ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 624000 грн є її особистими заощадженнями які були в законний спосіб зняті з належних їй банківських рахунків, що підтверджується відповідними наданими банківськими виписками. Окрім того, як встановлено судом, на даний час, у ОСОБА_3 виникли нові обставини які потребують термінового повернення вилученого у неї майна, а саме грошових коштів, в зв?язку з необхідністю проведення її лікування шляхом здійснення хірургічного втручання. Окрім того, 13.01.2025 р. між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 було розірвано договір позики грошових коштів, що потребує термінового їх повернення в строк до 31.01.25 року. Також, як встановлено судом, з моменту вилучення техніки пройшов значний проміжок часу і станом на сьогодні жодних слідчих дій (експертиз) із вказаною технікою органом досудового розслідування не проводиться. Вилучені під час обшуку речі використовувались ОСОБА_3 в процесі виконання нею її трудових обов?язків. ОСОБА_3 являється засновником та керівником ТОВ "А.Н.С. АУДИТ" (код ЄДРПОУ 44183051), ТОВ «Скай Біз» (код ЄДРПОУ 41671147) основними видами діяльності якого є - діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування. Вищевказані юридичні особи не є фігурантами ні кримінального провадження в межах якого проводився обшук, а ні будь-яких інших. Вилучені під час обшуку речі, а саме - Жорсткий диск P/N:АР1ТВАС233В1А, S/N:981728208790; Жорсткий диск FCC6 750G, S/N:1B1020536109; Ноутбук Lenovo, S/N:PFORFPBC, MTM:80Т70039RA, із зарядним пристроєм; Ноутбук Lenovo, V340-17 IWL, модель 81 RG містили в собі інформацію необхідну для безпосереднього використання в роботі. Відсутність вищевказаних речей негативно впливає на процес надання послуг вищенаведеними юридичними особами їхнім контрагентам та негативно відображається на їх діловій репутації та репутації ОСОБА_3 як керівника вказаних юридичних осіб. Також, з моменту вилучення вищевказаного майна, а саме, з 26.06.2024 року, пройшов досить тривалий проміжок часу, підозра станом на даний час ОСОБА_3 не пред'явлена та не оголошена, будь - яких слідчих дій з вилученим майном не проводиться.
Крім того, суд не бере до уваги твердження прокурора, про те, що матеріали кримінального провадження, які стосуються вилученого майна у ОСОБА_3 , виділено в окреме провадження, так як арешт на майно було накладено ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31.07.2024 року у справі № 161/12550/24 в межах КП №72023031150000009 від 04.08.2023 року. Станом на даний час, кримінальне провадження №72023031150000009 від 04.08.2023 року закрито, згідно ухвали Володимир Волинського міського суду від 28.10.24 року.
Згідно ч. 4 ст. 174 КПК України вбачається, що суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
При цьому, ч. 4 ст. 132 КПК України передбачено, що ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Схожої позиції притримується у своїй постанові від 15.04.2024 р. в справі № 554/2506/22 (N 51-4350кмо23) Верховний Суд де зазначає наступне: «Після закриття кримінального провадження втручання у сферу приватних інтересів (арешт майна) фактично набуває свавільного характеру, з огляду на що приписи ч. 4 ст. 132 КПК є дієвим засобом реалізації положень ст. 3 Конституції України, ст. 13 Конвенції задля усунення порушення прав власника або володільця майна. Приписи ч. 4 ст. 132 КПК є нормою, за якою в КПК встановлено порядок припинення арешту майна після закриття кримінального провадження, застосування якої у взаємозв'язку із положеннями ч. 1 ст. 170 цього Кодексу скасовує обмеження, застосовані під час досудового розслідування.
Імперативні приписи ч. 4 ст. 132 КПК вимагають поводження з вказаним вище майном з боку прокурора, органу досудового розслідування, державної влади чи місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб та інших суб'єктів суспільних відносин як таким, що не є арештованим в порядку, передбаченому КПК. За відсутності інших законних підстав, позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, стосовно якого арешт припинив свою дію, є протиправним і тягне відповідальність, передбачену законом.
Отже, у разі закриття кримінального провадження постановою слідчого або прокурора, ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно (речові докази) припиняє свою дію, з огляду на що припиняє свою дію і застосоване слідчим суддею позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування відповідним майном.»
Враховуючи, вищевикладене, оскільки, арешт на майно було накладено ухвалою слідчого судді від Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31.07.2024 року у справі № 161/12550/24 в межах КП №72023031150000009 від 04.08.2023 року. Станом на даний час, кримінальне провадження №72023031150000009 від 04.08.2023 року закрито, а у виділеному новому кримінальному провадженні, згідно витягу, який надав прокурор в судовому засіданні, арешт на вказане майно не накладався, а тому, суд відхиляє твердження прокурора та вважає його безпідставним.
Враховуючи вказане, підстав вважати, що існує правова підстава для арешту грошових коштів та вилученого майна ( мобільних телефонів, жорстких дисків, ноутбука із зарядними пристроями, рахувальну машинку з кабелем живлення) заявника взагалі спростовується, а також ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як орган досудового розслідування не представив слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння володільця майна належним йому майном, у зв'язку з чим вважає за доцільне скасувати арешт майна, не вбачаючи підстав для подальшого обмеження прав власності.
Керуючись ст. ст. 170-175, 309, 392, 532, 535 КПК України, слідчий суддя
Клопотання володільця майна ОСОБА_3 про скасування арешту на майно - задовольнити.
Накладений арешт ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31.07.2024 року, на майно, а саме: на мобільний телефон Redmi А6 модель М1804С3СG; Мобільний телефон Nokia 5230 RM-588, ID: LJPRM -588X, ІС:661Е-RM588; Мобільний телефон Galaxy A7 (2017) номер моделі SM-A720 F, серійний номер НОМЕР_1 ; Мобільний телефон Nokia Corporation RM-697, модель С5-03,FCC ID:QTKRM-697; iPhone 11; iPhone 7; Мобільний телефон LG-D802/FCC ID:ZNFD 802; Жорсткий диск P/N:АР1ТВАС233В1А, S/N:981728208790; Жорсткий диск FCC6 750G, S/N:1B1020536109; Ноутбук Lenovo, S/N:PFORFPBC, MTM:80Т70039RA, із зарядним пристроєм; Ноутбук Lenovo, V340-17 IWL, модель 81 RG, із зарядним пристроєм; Рахувальна машинка BILL Counter модель 2089UV/MG, з кабелем живлення; Американський долар номіналом 100 (сто доларів США) в загальній сумі 213100 (двісті тринадцять тисяч сто доларів США); Євро номіналом 20 (двадцять євро) в загальній сумі 2000 (дві тисячі євро); Євро номіналом 50 (п'ятдесят євро) в загальній сумі 15800 (п'ятнадцять тисяч вісімсот євро); Євро номіналом 100 (сто євро) в загальній сумі 120300 (сто двадцять тисяч триста євро); Євро номіналом 200 (двісті євро) в загальній сумі 600 (шістсот євро); Євро номіналом 500 (п'ятсот євро) в загальній сумі 2000 (дві тисячі євро); Гривня номіналом 1000 (одна тисяча гривень) в загальній сумі 298000 (двісті дев'яносто вісім тисяч гривень); Гривня номіналом 500 (п'ятсот гривень) в загальній сумі 278000 (двісті сімдесят вісім тисяч гривень); Гривня номіналом 200 (двісті гривень) в загальній сумі 47200 (сорок сім тисяч двісті гривень); Гривня номіналом 100 (сто гривень) в загальній сумі 8500 (вісім тисяч п'ятсот гривень); Гривня номіналом 50 (п'ятдесят гривень) в загальній сумі 800 (вісімсот гривень) - скасувати та повернути ОСОБА_3 .
Вказані речі підлягають поверненню володільцю чи за належністю представнику/володільцю.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти рішення може бути подане під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1