Справа № 159/508/25
Провадження № 1-кп/159/297/25
28 січня 2025 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025035550000006 від 06.01.2025 за обвинуваченням
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Возсіятське Єланецького району Миколаївської області, громадянина України, з середньою освітою, непрацевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.162 КК України,
До Ковельського міськрайонного суду Волинської області 23.01.2025 в порядку ст.302 КПК України надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2 з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні.
До обвинувального акту додано:
До обвинувального акту додано:
- підписану 22.01.2025 в присутності захисника ОСОБА_3 заяву підозрюваного ОСОБА_2 щодо визнання своєї винуватості у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.162 КК України, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, в якій він просить суд призначити йому мінімальне покарання у виді штрафу;
- підписану 22.01.2025 заяву потерпілої ОСОБА_4 щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, в якій вона просить суд призначити ОСОБА_2 мінімальне покарання у виді штрафу.
Згідно з вимогами ч.2 ст.382 КПК України суд вважає установленими такі обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження: « ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи в алкогольному сп'янінні, у вечірню пору доби, у період часу з середини грудня 2024 по 05 січня 2025 року, перебуваючи в АДРЕСА_2 , маючи намір незаконно проникнути до подвір'я та житла, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, у порушення вимог ст.30 Конституції України, ст.12 Загальної декларації з прав людини, ст.8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до яких кожному гарантується недоторканість житла, без дозволу та проти волі власника, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та, бажаючи їх настання, незаконно проник до подвір'я, ще знаходиться за вищевказаною адресою, та в подальшому незаконно проник до будинку АДРЕСА_3 за вказаною адресою, шляхом взлому за допомогою частини округлої металевої арматури навісного замку вхідних дверей житлового будинку, належного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим порушив її конституційні права на недоторканність житла та іншого володіння».
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_2 незаконно проник до житла та іншого володіння, тим самим вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачене ч.1 ст.162 КК України.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.
Обставиною, що згідно з п.13 ч.1 ст.67 КК України, обтяжує покарання обвинуваченого, є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп?яніння.
До обставин, що пом'якшують покарання, суд, відповідно до п.1 ч.1 ст.66 КК України, відносить щире каяття ОСОБА_2 .
Суд враховує також позицію потерпілої щодо покарання обвинуваченого, а також те, що він не має судимості.
З врахуванням наведеного та норм ст.50, 65 КК України, суд приходить до висновку, що досягнення мети покарання обвинуваченого можливе шляхом застосування до нього такого виду покарання як штраф у розмірі ближчому до мінімального.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Процесуальні витрати (витрати на залучення експерта) в сумі 1989 грн. 75 коп. у кримінальному провадженні згідно з нормами ст.124, 126 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Згідно ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Враховуючи наведене, керуючись ст.373, 374 КПК України,
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 60 (шістдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1020 (одна тисяча двадцять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1989 (одну тисячу дев?ятсот вісімдесят дев?ять) грн. 75 коп. процесуальних витрат, пов?язаних із залученням експерта.
Скасувати арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 09.01.2025.
Речові докази: частину округлої металевої арматури довжиною 40 см та б/у пластмасову п?яти літрову пляшку із синьою пластмасовою кришкою, які зберігаються у кімнаті зберігання речових доказів Ковельського РУП ГУНП у Волинській області - знищити.
Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, з урахуванням особливостей, передбачених ст.394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку надіслати учасникам кримінального провадження не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення.
Головуючий:ОСОБА_1