58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua
28 січня 2025 року Справа № 926/2782/24
Господарський суд Чернівецької області у складі судді Ніколаєва Михайла Ілліча
секретар судового засідання Голіней Я.І.
за участі представників:
позивача - не з'явився
відповідача -не з'явився;
розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал»
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення заборгованості за договором позики в сумі 25 350,00 грн
І. Стислий виклад позицій сторін по суті позовних вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» (далі - ТОВ ФК «Кредит-капітал») звернулося до Господарського суду Чернівецької області із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за договором позики №22093 від 30.06.2024 у загальній сумі 25 350,00 грн, в тому числі 15 000,00 грн основного боргу та 10 350,00 грн нарахованих в період з 30.06.2024 по 29.08.2024 процентів за користування позикою.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач в обумовлений договором термін не повернув отримані грошові кошти, відтак у нього виникла заборгованість в сумі 15 000,00 грн та 10 350,00 грн процентів за користування позикою перед Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія « 24/7», яке відступило право вимоги позивачу на підставі договору факторингу №25-09/2024 від 25.09.2024 позивачу.
Відповідач не скористався своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву.
ІІ. Рух справи у суді
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.11.2024 позовну заяву передано на розгляд судді Ніколаєву М.І.
Ухвалою суду від 05.11.2024 відкрито спрощене провадження у справі з повідомленням сторін та призначено розгляд справи по суті на 04.12.2024.
29.11.2024 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, в якому він позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Ухвалами суду від 04.12.2024 та від 13.01.2025, у зв'язку з неявкою відповідача, судове засідання з розгляду справи по суті відкладалось.
27.01.2025 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, в якому він позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
У судове засідання 28.01.2025 відповідач не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до частин 1-4 статті 120 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.
Частиною 7 статті 120 ГПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За загальними вимогами п. 91 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2009 року №270, поштові відправлення, поштові перекази доставляються оператором поштового зв'язку адресатам на поштову адресу або видаються/виплачуються в об'єкті поштового зв'язку. Рекомендовані поштові відправлення підлягають доставці до дому (п. 92. правил). Вручення рекомендованих листів з позначкою "Судова повістка" в об'єкті поштового зв'язку не передбачено (п. 102 правил).
Здійснення зберігання рекомендованих листів із позначкою "Судова повістка", які не вручені під час доставки до дому із причин відсутності адресата, правилами не передбачено, а отже, повернення такого повідомлення із зазначенням причини невручення закінчення встановленого строку зберігання, суперечить вимогам правил, та фактично відповідає причині повернення у зв'язку з відсутністю адресата.
Аналізуючи зазначені вище положення правил надання послуг поштового зв'язку, слід дійти висновку, що повернення судових рішень із проставленням у поштовому повідомленні відмітки про закінчення строку зберігання поштового відправлення, є підтвердженням відсутності особи адресата за адресою, а отже, день проставлення такої відмітки в поштовому повідомленні, слід вважати днем вручення судового рішення в порядку п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України. Сам лише факт неотримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копії судових рішень за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною пропуску строку на подання зокрема відзиву на позов, оскільки зумовлена не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Як вбачається із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 місцем проживання відповідача є: АДРЕСА_1 .
Ухвала про відкриття провадження від по даній справі надсилалась відповідачу за вищезазначеною адресою.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0600979894810, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 05.11.2024 вручена відповідачу.
Ухвала суду про відкладення судового засідання з розгляду справи по суті від 04.12.2024 завчасно надіслана відповідачу за належною адресою.
Згідно даних системи Діловодства Господарського суду Чернівецької області, у позивача та відповідача наявний електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.
Відповідно до пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували "Електронний кабінет", суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до "Електронного кабінету" таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Відзиву на позов, заяв чи клопотань процесуального характеру від відповідача до суду не надходило.
Крім того, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі.
Згідно з ч.1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Крім того, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 статті 251 ГПК України).
Враховуючи, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 ГПК України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався своїми процесуальними правами, суд вважає, що у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.
III. Фактичні обставини справи, встановлені судом
30.06.2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "24/7" (позикодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (позичальник) було укладено договір позики №22093, відповідно до п. 2.1 якого позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти (позику) на умовах повернення, строковості та оплачуваності, а позичальник зобов'язується повернути таку ж суму грошових коштів (суму позики) та сплатити позикодавцю проценти за користування позикою та всі інші платежі відповідно до умов цього договору.
Відповідно до пункту 2.2.2 договору позики метою отримання позики є придбання товарів (робіт, послуг) для здійснення підприємницької та/або незалежної професійної діяльності. Ця позика не є споживчим кредитом.
Згідно з п. 2.2.3 договору сума позики - 15 000,00 грн.
Строк позики: загальний строк до 29 серпня 2024 року (60 днів). Строк позики складається з розрахункових періодів, визначених графіком обов'язкових платежів, що є невід'ємною частиною цього договору (п. 2.2.4. договору).
Згідно п. 2.3 договору процентні ставки, що застосовуються в межах строку позики:
2.3.1 Акційна процентна ставка, фіксована: 0.80000% на день - застосовується протягом першого розрахункового періоду у разі наявності акційних пропозицій та діє лише за умови дотримання позичальником умов оплати заборгованості за цією ставкою відповідно до п. 3.1.1 цього договору.
2.3.2 Базова процентна ставка, фіксована: 0.80000% на день - застосовується протягом першого розрахункового періоду відповідно до п. 3.1.2 цього договору, а також у разі продовження строку позики протягом першого розрахункового періоду згідно з умовами відповідної додаткової угоди, укладеної сторонами цього договору.
2.3.3 Основна процентна ставка, фіксована: 1.50000% на день - застосовується протягом усього строку позики, окрім першого розрахункового періоду. Особливості нарахування процентів за основною процентною ставкою визначено розділом 3 цього договору.
У п. 3.1 договору передбачено умови нарахування процентів протягом першого розрахункового періоду:
3.1.1 У разі наявності акційних пропозицій проценти за користування позикою нараховуються за акційною процентною ставкою. Позичальник має право сплатити проценти за користування позикою, нараховані за акційною процентною ставкою, у разі повернення позики протягом строку, визначеного цим договором. Також позичальнику надається право сплатити проценти за користування позикою, нараховані за акційною процентною ставкою, у межах 3-денного строку після спливу першого розрахункового періоду. У разі недотримання цієї умови, проценти за користування позикою за кожен день першого розрахункового періоду нараховуються за базовою процентною ставкою. Відповідне перерахування процентів здійснюється на 4-й день після спливу строку першого розрахункового періоду.
3.1.2 У разі відсутності акційних пропозицій (акційна процентна ставка відповідає базовій процентній ставці), а також при укладенні додаткової угоди щодо продовження строку позики, проценти за користування позикою нараховуються за базовою процентною ставкою. Застосування акційної процентної ставки є правом, а не обов'язком товариства. У разі відсутності акційних пропозицій значення акційної ставки відповідає значенню базової процентної ставки.
Після спливу першого розрахункового періоду у межах всього подальшого строку позики проценти за користування позикою нараховуються за основною процентною ставкою в розмірі, визначеному п. 2.3.3 цього договору, за кожен день користування позикою в межах строку позики (п. 3.2 договору).
Відповідно до п. 5.2.2 договору позикодавець має право з метою захисту своїх прав та інтересів укладати договори про відступлення прав вимоги або іншого договору щодо розпорядження товариством правом вимоги за цим договором (доручення, факторингу, тощо), з будь-якою третьою особою, та передавати персональні дані позичальника таким третім особам, без додаткового повідомлення позичальника про укладення такого договору та/або таку передачу.
Позичальник зобов'язаний повернути позику та сплатити нараховані проценти (п. 5.3.2 договору).
Згідно з п. 6.1 договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором позикодавець має право нарахувати, а позичальник зобов'язаний на вимогу позикодавця сплатити проценти на прострочену позику: 6.1 1. в розмірі 12,00 % від суми позики на 4-й день такого невиконання або неналежного виконання; 6.1.2. в розмірі 3,00 % від суми позики починаючи з 5-го дня за кожен день невиконання та/або неналежного виконання.
За змістом п.п. 8.1, 8.3 договір позики укладається в інформаційно-комунікаційній системі позикодавця в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» шляхом попереднього розміщення позикодавцем в особистому кабінеті позичальника договору позики для вивчення та прийняття його умов позичальником шляхом введення одноразового ідентифікатора з метою підписання запропонованого позикодавцем договору у відповідне поле.
Вищевказаний спосіб укладення, у тому числі підписання договору позики погоджений сторонами, відповідно, договір, укладений у такий спосіб, є чинним та прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.
Договір позики №22093 від 30.06.2024 підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором обох сторін.
Окремо сторони підписали додаток №1 до вищевказаного договору, у якому визначили, що дата надання позики у розмірі 15 000 грн. - 30.06.2024, дата повернення позики у розмірі 15 000 грн та процентів за користування позикою у розмірі 6 975,00 грн. - 29.08.2024.
На виконання умов договору позики товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "24/7" було перераховано відповідачу 15 000,00 грн., що підтверджується копією платіжної інструкції №502 від 30.06.2024.
Згідно зі змістом розрахунку заборгованості за договором позики станом на 25.09.2024, ФОП ОСОБА_1 кошти в погашення заборгованості по позиці та процентів за користування позикою не вносив, що призвело до виникнення боргу станом на день здійснення розрахунку в загальній сумі 25 350, 00 грн, у т.ч. 15 000, 00 грн. основної заборгованості та 10 350 грн відсотків за період з 30.06.2024 до 29.08.2024.
Докази погашення відповідачем 25 350, 00 грн боргу за договором позики №22093 від 30.06.2024 матеріали справи не містять.
В подальшому, 25.09.2024 між товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "24/7" (клієнт) та товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (фактор) укладено договір факторингу №25-09/2024, згідно з п. 1.1. якого фактор зобов'язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Перелік боржників, підстави виникнення права вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком №1 та є невід'ємною частиною договору.
За змістом п. 1.2 договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною нього договору.
Договір факторингу №25-09/2024 від 25.09.2024 підписано та скріплено відтисками печаток ТОВ "ФК"24/7" та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал".
Згідно з Витягом з реєстру боржників №1 до договору факторингу №25-09/2024 від 25 вересня 2024 року боржник - ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ), договір - №22093 від 30.06.2024 року, кількість днів прострочення 57, сума позики 15 000,00 грн., проценти за користування позикою 10 350,00 грн.
Відповідно до п. 1 акту приймання - передачі реєстру боржників №1 до договору факторингу №25-09/2024 від 25 вересня 2024 року ТОВ "ФК"24/7" передало, а ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" прийняло реєстр боржників №1 від 25 вересня 2024 року в кількості 91 шт., після чого, з урахуванням п. 1.2. договору факторингу №25-09/2024 від 25 вересня 2024 року, від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.
Загальна сума заборгованості складає 2 612 503 грн 99 коп. (п. 2 акту).
З метою досудового врегулювання спору, позивач 19.10.2024 року надіслав відповідачу досудову вимогу №Х4976 від 18.10.2024 щодо сплати 25 350,00 грн заборгованості, що підтверджується службовим чеком та списком розсилки рекомендованих листів.
Однак, станом на дату звернення позивача до суду, відповіді на претензію відповідач не надав, борг не сплатив.
У зв'язку з невиконанням відповідачем вимог позивача щодо сплати заборгованості за договором позики у добровільному порядку, останній звернувся з позовом про стягнення з ФОП ОСОБА_1 15 000,00 грн. боргу за сумою позики та 10350,00 грн. боргу по відсотках.
IV. Позиція суду по суті спору
Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.
Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує із способами захисту, визначеними у ст. 16 ЦК України, договором або іншим законом.
Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України (надалі ГК України) майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.
30.06.2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "24/7" (позикодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (позичальник) було укладено договір позики за №22093 в електронній формі в інформаційно-комунікаційній системі ТОВ "Фінансова Компанія "24/7" шляхом електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що узгоджується з положеннями Закону України "Про електронну комерцію" № 675-VІІІ від 03.09.2015.
За своєю правовою природою вищезазначений договір є договором позики, а тому відносини сторін регулюються параграфом 1 глави 71 ЦК України.
Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Додатком №1 до договору позики №22093 від 30.06.2024 сторони визначили, що дата надання позики у розмірі 15 000 грн. - 30.06.2024, дата повернення позики у розмірі 15 000 грн та процентів за користування позикою у розмірі 6 975,00 грн. - 29.08.2024.
На виконання умов договору позики товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "24/7" було перераховано відповідачу 15 000,00 грн., що підтверджується копією платіжної інструкції №502 від 30.06.2024.
Судом враховано, що згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Як вбачається з здійсненого товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "24/7" розрахунку заборгованості за договором позики відповідач кошти по повернення позики та відсотки за користування позикою не вносив, що станом на 25.09.2024 призвело до виникнення боргу в загальній сумі 25 350, 00 грн, у т.ч. 15 000, 00 грн. основної заборгованості та 10 350 грн відсотків за період з 30.06.2024 до 29.08.2024.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 ГК України.
За змістом ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Докази в підтвердження повернення відповідачем позики та сплати процентів за користування позикою згідно договору позики №22093 від 30.06.2024 та додаткової угоди № 1 до договору матеріали справи не містять.
В подальшому 25 вересня 2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "24/7" (клієнт) та товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (фактор) було укладено договір факторингу №25-09/2024, на виконання якого складено акт приймання - передачі реєстру боржників №1 до договору факторингу №25-09/2024 від 25 вересня 2024 року, згідно з яким ТОВ "ФК"24/7" передало, а ТОВ "ФК "Кредит Капітал" прийняло реєстр боржників №1 від 25 вересня 2024 року, до якого входило право вимоги до боржника - ФОП ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ), за договором - №22093 від 30.06.2024, кількість днів прострочення 57, сума позики 15 000,00 грн., проценти за користування позикою 10 350,00 грн.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч.1 ст. 513 ЦК України).
Окремо у п. 5.2.2 договору сторони узгодили, що ТОВ "ФК"24/7" має право з метою захисту своїх прав та інтересів укладати договори про відступлення прав вимоги або іншого договору щодо розпорядження товариством правом вимоги за цим договором (доручення, факторингу, тощо), з будь-якою третьою особою, та передавати персональні дані позичальника таким третім особам, без додаткового повідомлення Позичальника про укладення такого договору та/або таку передачу.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, з у рахуванням умов договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ "Фінансова Компанія "24/7", включно і до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за договором позики №22093 від 30.06.2024.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України - надалі ГПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч.3 ст.13, ст. 74 ГПК України).
Враховуючи встановлені судом обставини та зміст позовних вимог, з огляду на доведеність порушення відповідачем зобов'язань з повернення суми позики та нарахованих відсотків за договором позики №22093 від 30.06.2024, відсутність в матеріалах справи доказів сплати відповідачем суми боргу, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 25 350,00 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.
V. Розподіл судових витрат.
Згідно ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Суд зазначає, що частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позивачем за подання позовної заяви до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн згідно платіжної інструкції №6987 від 29.10.2024.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.129 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача.
Керуючись статтями 2, 12, 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» (79018, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, код 35234236) 25 350,00 грн боргу та 2 422,40 грн судового збору.
Повний текст рішення складено та підписано 29.01.2025.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/
Суддя М.І. Ніколаєв