Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"29" січня 2025 р. м ХарківСправа № 922/233/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Калініченко Н.В.
розглянувши матеріали
позовної заяви ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА "ХАРКІВ АГРО ПРОДУКТ", місто Харків,
до ЛЮБОТИНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, Харківська обл., місто Люботин,
про визнати незаконним та скасування припинення права постійного користування, визнання незаконним та ск
Позивач, ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО "ХАРКІВ АГРО ПРОДУКТ", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, ЛЮБОТИНСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, про визнання незаконним та скасування припинення права постійного користування ФГ «Харків Агро Продукт» на земельну ділянку кадастровий номер 6325157600:02:004:0002 через відсутність судового рішення про припинення права постійного користування земельною ділянкою, визнання незаконним та скасування рішення LIX сесії VIII скликання Люботинської міської ради Харківської області від 12.09.2024 № 389, скасування реєстраційних дій, вчинених на підставі рішення LIX сесії VIII скликання Люботинської міської ради Харківської області від 12.09.2024 № 389, поновлення в ДРРП запису про право постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 6325157600:02:004:0002 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 2230355263251; номер запису про інше речове право: 39352461) за ФГ «Харків Агро Продукт».
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.
Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" та від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб.
Отже, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.
Частиною 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (рішення ЄСПЛ у справі "Шишков проти Росії" ("Shishkov v. Russia") від 20 лютого 2014 року, пункт 111). Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (стаття 1 Закону України "Про судовий збір"). Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно з приписами частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як свідчить прохальна частина позову, позивачем сформовані 4 (чотири) немайнові вимоги, а саме:
1) визнання незаконним та скасування припинення права постійного користування ФГ «Харків Агро Продукт» на земельну ділянку кадастровий номер 6325157600:02:004:0002 через відсутність судового рішення про припинення права постійного користування земельною ділянкою,
2) визнання незаконним та скасування рішення LIX сесії VIII скликання Люботинської міської ради Харківської області від 12.09.2024 № 389,
3) скасування реєстраційних дій, вчинених на підставі рішення LIX сесії VIII скликання Люботинської міської ради Харківської області від 12.09.2024 № 389,
4) поновлення в ДРРП запису про право постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 6325157600:02:004:0002 (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 2230355263251; номер запису про інше речове право: 39352461) за ФГ «Харків Агро Продукт».
За ці вимоги позивач мав сплатити 9 689,60 грн (з урахуванням коефіцієнту 0,8 за подання через систему «Електронний суд»), однак до суду надана платіжна інструкція № 53 від 24.01.2025 року на суму 3 208,00 грн. Тобто, позивачем не доплачено судовий збір у розмірі 6 481,60 грн
У відповідності до п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України Позовна заява повинна містити зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Всупереч означену положенню, позивачем не зазначено щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
За таких обставин, подана позивачем позовна заява не відповідає імперативним вимогам статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України.
Якщо подана позовна заява не відповідає приписам статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду (частина 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України). Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.
З метою усунення вище вказаних недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати до суду:
1) документ на підтвердження сплати судового збору в сумі 6 481,60 грн;
2) відомості щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до частини 3 статі 174 Господарського процесуального кодексу України позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.
На підставі викладеного, керуючись статтями 6, 161, 162, 164, 174, 232-236 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Харківської області, -
Залишити позовну заяву ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА "ХАРКІВ АГРО ПРОДУКТ" без руху.
Надати позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви три дні, з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду:
1) документ на підтвердження сплати судового збору в сумі 6 481,60 грн;
2) відомості щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Попередити позивача, що відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвалу підписано 29 січня 2025 року.
Суддя Н.В. Калініченко