28.01.2025м. СумиСправа № 920/1349/24
Господарський суд Сумської області у складі судді Вдовенко Д.В., розглянувши матеріали справи № 920/1349/24 за позовом Фізичної особи - підприємця Харченко Лариси Володимирівни ( АДРЕСА_1 ), до відповідачів: 1) Фізичної особи - підприємця Нізамієвої Євгенії Олександрівни ( АДРЕСА_2 ), 2) Приватного акціонерного товариства “ВФ Україна» (вул. Лейпцизька, буд. 15, м. Київ, 01601) про усунення перешкод в розпорядженні та користуванні майном, повернення орендної плати,
Позивач подав позовну заяву, в якій просить суд усунути перешкоди в розпорядженні та користуванні об'єкта нерухомого майна - димової труби літ. “ 176», що знаходиться за адресою м. Суми по вул. Привокзальна, 4/25, шляхом припинення другим відповідачем незаконного користування об'єктом нерухомого майна в розмірі 822/1000 частин та повернення першим відповідачем орендної плати в розмірі 822/1000 частин, отриманої починаючи з 03.11.2015, в сумі 201866 грн 67 коп. Позивач просить суд витребувати: 1) у відповідачів договір оренди димової труби літ. “ 176» в м. Суми по вул. Привокзальна, 4/25; 2) в Департаменті ресурсних платежів Сумської міської ради - інвентаризаційну справу № 146799 в м. Суми по вул. Привокзальна, 4/25.
Ухвалою від 25.11.2024 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/1349/24; призначив підготовче засідання з повідомленням сторін на 24.12.2024, 11:00; надав учасникам справи строки для подання заяв по суті спору. Клопотання позивача про витребування доказів (викладене у п. 2, 3 прохальної частини позовної заяви) суд призначив до розгляду у підготовчому засіданні.
10.12.2024 перший відповідач подав заяву (вх. № 3897 від 11.12.2024), в якій просить суд на підставі ч. 11 ст. 176 ГПК України позовну заяву залишити без руху. Відповідач зазначає, що не отримував від позивача жодних позовних заяв чи інших документів по суті справи, які б встановлювали ціну поданого позову чи її обґрунтовували. Крім того, з наданих позивачем письмових доказів вбачається, що право власності на свою частину нерухомого майна позивач набула 10.06.2016, а отже, яке відношення позивач має до нерухомості, в т.ч. до димової труби літ “ 176» в м. Суми по вул. Привокзальній, 4/25 з 03.11.2015, позивач у позові не наводить, жодних доказів не надає. Тобто позов не відповідає положенням п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України в частині викладення обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги по поверненню першим відповідачем орендної плати, отриманої ним з 03.11.2015, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, правові підстави позову в цій частині. В порушення вимог п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України позов не містить розрахунку суми, яка заявляється позивачем та позивачем не вказується обґрунтувань, з яких підстав перший відповідач має повернути позивачу отриману від другого відповідача орендну плату за договором оренди, стороною якого позивач не є.
10.12.2024 перший відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 3902 від 11.12.2024), в якому просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Відповідач зазначає, що відповідно до поданої позивачем інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 402239647 від 05.11.2024 позивач володіє на праві спільної часткової власності: 820/1000 частками окремого об'єкта нерухомого майна ТЕЦ, яке складається з будівлі ТЕЦ (будівля котельні з деоратором, машзалом, станція управління, будівля хімводочистки, АПП адмінпобутприміщення) під літ 175, загальною площею 6060,6м.кв. за адресою: м. Суми, вул. Привокзальна, 4/25 згідно зі свідоцтвом про придбання нерухомого майна на аукціоні № 3528 від 10.06.2016; 2/1000 частками окремого об'єкта нерухомого майна ТЕЦ, який складається з пневмоблока під літ. 201 загальною площею 18,2м.кв. за адресою: м. Суми, вул. Привокзальна, 4/25 згідно зі свідоцтвом про придбання нерухомого майна на аукціоні № 3528 від 10.06.2016. Водночас відповідно до інформації з тієї ж інформаційної довідки перший відповідач володіє на праві спільної часткової власності 178/1000 нежитлових приміщень за адресою: м. Суми, вул. Привокзальна, 4/25, які складаються з димової труби літ. 176 площею 30,9 м.кв і набуті у власність першим відповідачем згідно з договором купівлі - продажу від 09.12.2011, актом приймання - передачі предмету продажу від 26.03.2012 та додаткової угоди № 1 до договору. Тобто при купівлі-продажу нерухомості за вказаною адресою позивачу і першому відповідачу було продано окремі об'єкти нерухомого майна з конкретним визначенням їх індивідуальних ознак, назв, характеристик. Питання правомірності належності першому відповідачу труби під літ 176, як окремого об'єкту нерухомого майна, досліджувалось судами неодноразово, зокрема у справах № 920/78/20 та № 920/301/18. Належність Нізамієвій Є.О. труби, як окремого об'єкта, який складає 178/1000 від всього об'єкта, встановлено судовими рішеннями у справах № 920/78/20 та № 920/301/18 і не підлягає доведенню у цій справі. В матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази того, що позивачеві належить право власності на трубу літ. 176, тобто відсутній доказ наявності у позивача відповідного титулу, який би надавав можливість заявляти позовні вимоги про припинення права розпорядження і користування на належне позивачеві майно третіми особами. Відповідач зазначає, що негаторний позов пред'являється власником за умови, що він має майно у своєму володінні, однак протиправна поведінка інших осіб перешкоджає йому здійснювати права користування та розпорядження ним. Тобто позивач має довести належними і допустимими доказами факт належності їй на праві спільної часткової власності безпосередньо тієї власності, відносно якої заявлена позовна вимога про усунення перешкод у її розпорядженні та користуванні. Натомість, в матеріалах справи такі докази відсутні. Відповідно, не маючи доведеного титульного права на зазначений окремо визначений об'єкт нерухомого майна, за відсутності доказів того, що ця нерухомість фактично знаходиться у власника, а другий відповідач заважає користуванню або розпорядження нею безпідставно, позивач не має права і на орендну плату, яку заявляє до стягнення у своєму позові, оскільки за своєю правовою природою орендна плата випливає з договірних зобов'язань, які між позивачем і другим відповідачем відсутні. Також відповідач зазначає, що договір оренди нерухомості в судовому порядку не визнаний недійсним/неукладеним чи розірваним, а отже, в силу презумпції правомірності правочину, визначеної ст. 204 ЦК України, другий відповідач є правомірним титульним користувачем нерухомості, що виключає протиправність у його поведінці по відношенню до позивача. Відповідач зазначає, що право власності на свою частину нерухомого майна позивач набула 10.06.2016, а отже, яке відношення позивач мала до нерухомості з 03.11.2015, у позові не наводить, жодних доказів на підтвердження цих обставин не надає. Крім того обґрунтувань, чому саме підлягає стягненню сума в розмірі ціни позову і саме за вказаний період часу, а також розрахунок суми позову позивач не наводить. Орієнтовний розмір витрат відповідача на професійну правничу допомогу складає 30000 грн.
10.12.2024 другий відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 5335, 7031 від 11.12.2024), в якому просить суд: відмовити у задоволенні клопотання позивача про витребування у відповідачів договору оренди димової труби літ. “ 176» в м. Суми по вул. Привокзальна, 4/25; відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі; забезпечити проведення всіх судових засідань у справі та розгляд справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Відповідач зазначає, що відповідно до поданої позивачем інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 402239647 від 05.11.2024 позивач володіє на праві спільної часткової власності: 820/1000 частками окремого об'єкта нерухомого майна ТЕЦ, яке складається з будівлі ТЕЦ (будівля котельні з деоратором, машзалом, станція управління, будівля хімводочистки, АПП адмінпобутприміщення) під літ 175, загальною площею 6060,6м.кв. за адресою: м. Суми, вул. Привокзальна, 4/25 згідно зі свідоцтвом про придбання нерухомого майна на аукціоні № 3528 від 10.06.2016; 2/1000 частками окремого об'єкта нерухомого майна ТЕЦ, який складається з пневмоблока під літ. 201 загальною площею 18,2м.кв. за адресою: м. Суми, вул. Привокзальна, 4/25 згідно зі свідоцтвом про придбання нерухомого майна на аукціоні № 3528 від 10.06.2016. Водночас відповідно до інформації з тієї ж інформаційної довідки вбачається, що перший відповідач володіє на праві спільної часткової власності 178/1000 нежитлових приміщень за адресою: м. Суми, вул. Привокзальна, 4/25, які складаються з димової труби літ. 176 і набуті у власність першим відповідачем згідно з договором купівлі - продажу від 09.12.2011, актом приймання - передачі предмету продажу від 26.03.2012 та додатковою угодою № 1 до договору. Тобто при купівлі-продажу нерухомості за адресою місто Суми, вул. Привокзальна, 4/25 позивачу та першому відповідачу були продані окремі (відмінні один від одного) об'єкти нерухомого майна з конкретним визначенням їх індивідуальних ознак, назв, характеристик. Позивачем не подані належні та допустимі докази того, що йому належить право власності на трубу літ. 176 загальною площею 30,9кв.м. за адресою: м. Суми, вул. Привокзальна, 4/25. Відповідач заперечує щодо розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті.
15.12.2024 позивач подав відповідь на відзиви на позовну заяву (вх. № 3966 від 16.12.2024), в якій підтримує позовні вимоги. Позивач зазначає, що другим відповідачем у відзиві необґрунтовано, чому він заперечує проти витребування договору оренди. Відповідно до інформаційної довідки з ДРРП №402239647 від 05.11.2024 об'єкт нерухомого майна №944585759101 має складову частину - димову трубу літ. “ 176». Записи прав власності на цей об'єкт нерухомого майна №944585759101 складаються із двох частин: запис № 14909029 від 10.06.2016 про право власності на 2/1000 частин; запис №14908948 від 10.06.2016 про право власності на 820/1000 частин. Інформація про те, що труба літ. “ 176» є об'єктом нерухомого майна, права власності на яке належить позивачу, знаходиться в частині Актуальна інформація про об'єкт речових прав, Відомості про складові частини об'єкта нерухомого майна відомостей з Державного реєстру прав, визначених інформаційною довідкою з ДРРП №402239647 від 05.11.2024. Відповідно до відомостей про об'єкт нерухомого майна, які зазначені у відповідній довідці, перший відповідач отримав право власності на об'єкт нерухомого майна №27129683 в розмірі 178/1000 частки. Право власності першого відповідача не внесено до Державного реєстру прав, тому інформацію із архівного Реєстру прав власності на нерухоме майно неможливо використовувати у даній судовій справі саме як актуальні дані. Другий відповідач, укладаючи правочин, не мав права отримувати в користування частину нерухомого майна до того моменту, поки інформація про право власності та об'єкт права власності першим відповідачем не була перенесена з архівного Державного реєстру прав власності в новий Державний реєстр прав. Позивач зазначає, що до виділу або поділу спільного майна в натурі неможливо зазначати про окремі будівлі. Позивач є власником частки в розмірі 822/1000 на об'єкт нерухомого майна №944585759101, складовою якого є димова труба, літ. “ 176». Перший відповідач не має визнаних та зареєстрованих державою речових прав на димову трубу літ. “ 176», неактуальні дані, що містяться в архівному Державному реєстрі прав власності не можуть бути застосовані при судових розглядах. Позивач повністю підтримує рішення судів у справі № 920/78/20, якими встановлено, що право власності на димову трубу літ. 176 площею 30,9 кв.м., що складає 178/1000 нежитлових приміщень за адресою: м. Суми, вул. Привокзальна 4/25, належить Нізамієвій Євгенії Олександрівні на праві спільної часткової власності. Зазначені преюдиційні факти судів першої, апеляційної, касаційної інстанцій суперечать позиції відповідачів, які стверджують, що ОСОБА_1 є одноосібний власник труби. Позивач зазначає, що не може об'єкт спільної власності бути окремо визначеним майном без встановлення порядку користування або виділу/поділу. У зв'язку з тим, що перший відповідач не надав суду договір (рішення суду) поділу/виділу/встановлення порядку користування, то димова труба літ. “ 176» не може вважатися окремим об'єктом нерухомого майна. До позовної заяви додано свідоцтво про придбання позивачем нерухомого майна на аукціоні від 10.06.2016 №3528. Відповідно до абз. 1 свідоцтва право власності виникло, зокрема, на підставі акта про передавання права власності на придбане майно від 03.11.2015. Тому з цього часу позивач має намір стягнути неотриману орендну плату.
Ухвалою від 16.12.2024 господарський суд задовольнив заяви представників другого відповідача (вх. № 5335 від 11.12.2024) та позивача (вх. № 5396 від 16.12.2024) про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; забезпечив участь представників другого відповідача та позивача у судовому засіданні 24.12.2024 об 11 год. 00 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
Ухвалою від 24.12.2024 господарський суд відмовив у задоволенні клопотання першого відповідача (вх. № 3897 від 10.12.2024) про залишення позовної заяви без руху; клопотання позивача про витребування доказів (викладене у позовній заяві) задовольнив частково; витребував у відповідачів копію договору оренди, укладеного між першим відповідачем та другим відповідачем, об'єктом оренди за яким є димова труба літ. “ 176», що знаходиться за адресою м. Суми по вул. Привокзальна, 4/25. Витребуваний доказ надати суду у строк до 10.01.2025 включно; у задоволенні клопотання про витребування доказів в іншій частині - відмовив; відклав підготовче засідання у справі з повідомленням сторін на 21.01.2025, 12:00; забезпечив участь представників позивача та другого відповідача у судовому засіданні 21.01.2025 о 12 год. 00 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
10.01.2025 другий відповідач подав заяву (вх. № 107 від 10.01.2025) згідно з якою на виконання ухвали суду надає копії: договору оренди нерухомого майна №11/SUM/RAF від 09.12.2011, укладеного між відповідачами, акту приймання-передачі об'єкта оренди, додаткової угоди до договору від 01.12.2013, договору про внесення змін до договору №11/SUM/RAF від 09.12.2011.
10.01.2025 перший відповідач подав клопотання про долучення доказів (вх. № 114 від 13.01.2025) згідно з яким надає суду копію договору про внесення змін до договору №11/SUM/RAF від 09.12.2011. Відповідач у клопотанні зазначив, що має в своєму розпорядженні тільки оригінал договору від 01.11.2020 про внесення змін до договору оренди № 11/SUMRAF від 09.12.2011 року з витребуваних судом документів. Інші договори у відповідача не збереглися через давність їх виготовлення та у зв'язку зі зберіганням на території, де ведуться бойові дії. Однак, за домовленістю з контрагентом цього договору, його надає суду відповідач Приватне акціонерне товариство "ВФ Україна" з вимогою збереження і не розповсюдження інформації, яка складає комерційну таємницю (конфіденційна інформація) і не підлягає розголошенню особам, які не є сторонами вказаного договору (12.1 договору). Тому, відповідач надає суду копію з договору від 01.11.2020 року про внесення змін до договору оренди № 11/SUMRAF від 09.12.2011 року з вимогою збереження і не розповсюдження інформації, яка складає комерційну таємницю (конфіденційна інформація) і не підлягає розголошенню особам, які не є сторонами вказаного договору (12.1 договору).
Ухвалою від 13.01.2025 господарський суд задовольнив заяву представника першого відповідача (вх. № 108 від 13.01.2025) про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; забезпечив участь представника першого відповідача у судовому засіданні 21.01.2025 о 12 год. 00 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
21.01.2025 позивач подав заяву (вх. № 263 від 21.01.2025), в якій просить суд застосувати заходи процесуального примусу до відповідачів, у вигляді попередження стосовно невиконання ухвали Господарського суду Сумської області від 24.12.2024; повторно зобов'язати відповідачів надати копію договору оренди, укладеного між першим відповідачем та другим відповідачем, об'єктом оренди за яким є димова труба літ. “ 176», що знаходиться за адресою м. Суми по вул. Привокзальна, 4/25 з урахуванням додаткових угод, додатків та інших складових його частин. Позивач зазначає, що перший відповідач надав тільки додаткову угоду, договору оренди не надав, інших додаткових угод не надав, другий відповідач не надав правовстановлюючі документи, які відповідно до п. 13.7. договору оренди, є додатком до договору.
У судовому засіданні 21.01.2025 господарський суд постановив протокольну ухвалу про відмову у задоволенні заяви позивача (вх. № 263 від 21.01.2025), оскільки не вбачає зловживання процесуальними правами зі сторони відповідачів. На вимогу суду другим відповідачем було надано договір оренди з додатковими угодами та актом приймання-передачі об'єкта оренди; згідно з поясненнями представника другого відповідача правовстановлюючим документом є договір купівлі-продажу від 09.12.2011 згідно з яким перший відповідач придбав димову трубу; договір купівлі-продажу наявний в матеріалах справи (поданий першим відповідачем разом з відзивом на позовну заяву); перший відповідач обґрунтував неможливість подання суду договору зі всіма додатками і підтвердив, що такі документи надані другим відповідачем. Таким чином, ухвала суду відповідачами виконана, витребувані документи надані. Представники відповідачів підтвердили в судовому засіданні, що надали суду договір оренди № 11/SUMRAF від 09.12.2011 року з усіма додатками, додатковими угодами.
Ухвалою від 21.01.2025 господарський суд залишив позовну заяву у справі № 920/1349/24 без руху; надав позивачу п'ятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків позовної заяви, а саме, подання обґрунтованого розрахунку суми позову в частині вимог про повернення першим відповідачем орендної плати. Суд врахував, що станом на 21.01.2025, після подання відповідачами доказів, відсутність яких перешкоджала позивачу надати обґрунтований розрахунок суми позову в частині вимог про повернення орендної плати, позивач вимог ст. 162 ГПК України щодо надання обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються не виконав.
26.01.2025 позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог в частині повернення першим відповідачем орендної плати (вх. № 355 від 27.01.2025), в якій просить суд стягнути з першого відповідача грошові кошти в сумі 420 042 грн 00 коп., а також 55325 грн 46 коп. 3% річних, 3873 грн 18 коп. інфляційних втрат. Позивач подав обґрунтований розрахунок суми позову в цій частині та докази доплати судового збору в сумі 2624,51 грн.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Ухвала про залишення позовної заяви без руху прийнята судом під час розгляду справи із застосуванням процесуального механізму, який передбачено частиною одинадцятою статті 176 ГПК України.
Передбачений частиною одинадцятою статті 176 ГПК України механізм є відмінним від механізму залишення позовної заяви без руху, яке здійснюється до відкриття провадження у справі
Відповідно до частини другої статті 177 ГПК України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
У цій справі підготовче провадження було розпочато 25.11.2024, з дня винесення ухвали про відкриття провадження у справі, а відтак у розумінні статей 42, 45 ГПК України Фізична особа-підприємець Харченко Лариса Володимирівна набула статусу сторони (позивача) після прийняття судом до розгляду позовної заяви.
Відповідно до ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Визначені наведеними нормами ГПК України права, що належать тільки позивачу, певним чином визначають диспозитивність господарського процесу. Принцип диспозитивності у господарському процесі означає, що процесуальні правовідносини виникають, змінюються і припиняються за ініціативи безпосередніх учасників спірних матеріальних правовідносин, які мають можливість за допомогою господарського суду розпоряджатися процесуальними правами і спірним матеріальним правом.
Тобто, попри обов'язок суду вирішити наявний між сторонами спір з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів відповідних осіб, розмір позовних вимог визначається та може бути змінений (збільшений або зменшений) в установленому порядку тільки позивачем, тоді як суд позбавлений права на відповідну процесуальну ініціативу.
Залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження у справі не має наслідком неможливість вчинення позивачем такої процесуальної дії, як збільшення розміру позовних вимог, відповідно, подання суду обґрунтованого розрахунку збільшеної суми позову. Заява про збільшення позовних вимог чи зміну предмету позову по своїй суті є повідомленням позивачем суду про те, які остаточні вимоги він підтримує, і не вимагає від суду вчинення будь-яких процесуальних дій, крім перевірки відповідності заяви вимогам закону, оскільки право на вчинення такої процесуальної дії належить виключно позивачу. Подібної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 15 липня 2021 року у справі №922/4128/20.
Відповідно до правової позиції у постанові Верховного Суду у cправа № 910/15342/23 від 26 листопада 2024 року предмет спору - це об'єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки.
Підставу позову становлять фактична й правова підстава. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.
Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога. При цьому одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.
Разом з тим, Верховний Суд відзначає, що не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
У свою чергу, під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено у позовній заяві.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі № 657/1024/16-ц зробила висновок, зокрема, про те, що збільшенням розміру позовних вимог не може бути заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві.
Відповідно до ч. 3 ст. 163 ГПК України у разі збільшення розміру позовних вимог або зміни предмета позову несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд із відповідною заявою.
Розглянувши заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог (вх. № 355 від 27.01.2025), враховуючи право позивача до закінчення підготовчого засідання збільшити розмір позовних вимог, суд приймає її до розгляду в частині вимог про стягнення з першого відповідача 420 042 грн. 00 коп. орендної плати. Суд встановив, що позивач доплатив судовий збір за вимогу про стягнення з першого відповідача орендної плати в сумі 420 042 грн. 00 коп. Всього за майнову вимогу в розмірі 420 042 грн. позивачем сплачено судовий збір в сумі 5064 грн 91 коп., з посиланням на ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
В іншій частині заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог суд до розгляду не приймає, оскільки: під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві; заявлення позивачем вимог щодо стягнення з першого відповідача 55325 грн 46 коп. 3% річних, 3873 грн 18 коп. інфляційних втрат, є по суті зміною предмета позову; відповідно до ч. 3 ст. 163 ГПК України позивач не сплатив суму судового збору до звернення в суд із відповідною заявою, виходячи з заявлених до стягнення сум в цій частині.
Таким чином предметом спору у справі є вимоги позивача про усунення перешкод в розпорядженні та користуванні об'єкта нерухомого майна - димової труби літ. “176», що знаходиться за адресою м. Суми по вул. Привокзальна, 4/25, шляхом припинення другим відповідачем незаконного користування об'єктом нерухомого майна в розмірі 822/1000 частин, стягнення з першого відповідача отриманої ним орендної плати в розмірі 822/1000 частин в сумі 420 042 грн 00 коп.
Оскільки позивач усунув недоліки позовної заяви, зокрема надав суду обґрунтований розрахунок суми позову в частині вимог про стягнення з першого відповідача отриманої ним орендної плати у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу.
Керуючись ст. 2, 14, 42, 46, 163, 176, 177, 182, 197, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України,
1. Прийняти до розгляду заяву позивача (вх. № 355 від 27.01.2025) про збільшення розміру позовних вимог в частині вимог про стягнення з першого відповідача 420 042 грн. 00 коп. орендної плати.
2. В іншій частині відмовити позивачу у прийнятті заяви (вх. № 355 від 27.01.2025) про збільшення розміру позовних вимог до розгляду.
3. Продовжити розгляд справи на стадії підготовчого провадження.
4. Призначити у справі підготовче засідання з повідомлення сторін на 13.02.2025, 10:30. Судове засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Сумської області за адресою: м. Суми, проспект Шевченка Тараса, 18/1, зал судового засідання № 1.
5. Забезпечити участь представників позивача та відповідачів у судовому засіданні 13.02.2025 о 10 год. 30 хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Суддя Д.В. Вдовенко