про повернення заяви про неплатоспроможність
27 січня 2025 року Справа № 915/6/25
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Давченко Т.М.,
розглянувши матеріали заяви боржника: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 )
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
встановив:
До Господарського суду Миколаївської області звернувся ОСОБА_1 із заявою, сформованою в системі "Електронний суд" 03.01.2025 (вх. 58/25 від 03.01.2025), про неплатоспроможність боржника в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства. Заявник, посилаючись на п. 2, 4 ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства, просить, зокрема, відкрити провадження у справі про його неплатоспроможність, затвердити кандидатуру Черкасова Станіслава Андрійовича та призначити керуючим реструктуризацією боргів; оприлюднити оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність на офіційному сайті Вищого господарського суду України, визнати його неплатоспроможним, прийняти план реструктуризації та зупинити нарахування штрафних санкцій, пені, комісії, процентів (загальний мораторій).
В обґрунтування поданої заяви заявник вказує, що станом на дату звернення до суду має заборгованість приблизно 815419,28 грн перед 21 фінансовими установами, яку не може погасити з причини недостатності коштів. За твердженнями заявника він не може погасити указаний борг з причини недостатності коштів.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.01.2025 справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/6/25 та визначено головуючим у справі суддю Давченко Т.М.
Ухвалою від 08.01.2025 у зв'язку з наявністю недоліків (ч. 5 ст. 34 КУзПБ, п. 3, 12 ч. 3 ст. 116 КУзПБ, п. 1-6 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ) суд залишив без руху цю заяву та встановив строк на усунення недоліків. Суд указав наступні недоліки: 1) список кредиторів має неточності щодо кількості кредиторів та наявності боргу перед ними ; 2) відсутність заяви арбітражного керуючого Черкасова С.А. (якого заявник просить призначити керуючим реструктуризацією) на участь у даній справі та доказів авансування винагороди арбітражного керуючого; 3) відсутність відомостей про наявність майна, достатнього для покриття витрат, пов'язаних з провадженням у справі; 4) некоректний перелік додатків до заяви.
Указані недоліки поданої заяви були наявні в попередньому зверненні боржника до суду з заявою від 01.10.2024 (справа 915/1200/24).
Ухвалу заявник отримав у Електронному кабінеті 08.01.2025 о 20:00, тому зважаючи на приписи ст. 242 ГПК України (абз.2 п.5 ч.6) датою вручення ухвали вважається 09.01.2025.
Таким чином, усунути недоліки заяви боржник мав до 20.01.2025 включно.
21.01.2025 боржник сформував в системі Електронний суд заяву про усунення недоліків, яка зареєстрована у суді того ж дня за вх. 846/25.
Суд визнає незначним прострочення строку усунення недоліків (1 день), а тому приймає заяву боржника від 21.01.2025.
Так, на виконання вимог ухвали суду від 08.01.2025, заявником в заяві про усунення недоліків зазначено про надання виправленого списку кредиторів та повідомлено про готовність співпрацювати з судом для досягнення справедливого рішення.
Іншу недоліки заяви про відкриття провадження у справі, зазначені в ухвалі суду від 08.01.2025 не усунуті.
За змістом ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.
Приписами ч. 1 ст. 38 КУзПБ передбачено, що господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви про відкриття провадження у справі або закінчення строку на усунення недоліків заяви повертає її та додані до неї документи без розгляду.
З урахуванням наведеного, заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність разом з додатками підлягає поверненню заявнику, оскільки останній не усунув усі недоліки заяви у строк, встановлений судом.
Згідно ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно ч. 3 ст. 38 КУзПБ повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку.
У зв'язку з чим право боржника на доступ до правосуддя у цій справі не порушується та не обмежується.
При постановленні даної ухвали судом прийнято до уваги прецедентні рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого Королівства" від 28.10.98 та "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника, господарський суд враховує висновки Європейського Суду з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Враховуючи, що заява від 03.01.2025 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та додані матеріали сформовані ОСОБА_1 в системі "Електронний суд" та надано до суду лише в електронному вигляді, відповідно паперовий варіант вказаної заяви з додатками не повертаються боржнику (заявнику) у зв'язку з його відсутністю.
Додатково суд зауважує, що зазначену в ухвалі суду від 08.01.2025 недоліки поданої заяви були наявні в попередньому зверненні боржниці до суду з заявою від 01.10.2024 (справа 915/1200/24), що було підставою для залишення вказаної заяви без руху, а в подальшому і в поверненні заяви боржнику. Вказані обставини можуть свідчити про зловживання боржником процесуальними правами як сторони.
Керуючись ч. 1 ст. 38, ст. 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 174, 232-235, 255 Господарського процесуального кодексу України
1. Повернути ОСОБА_1 заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, сформовану в системі "Електронний суд" 03.01.2025 (вх. 58/25 від 03.01.2025) .
2. Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків (ст. 174 ГПК України).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку, визначеному статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Т.М.Давченко