ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
29.01.2025Справа № 910/13873/24
Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю., розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Соколівські надра»
до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»
про зміну кредитного договору,
У листопаді 2024 року до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Соколівські надра» до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» із такими позовними вимогами:
1) визнати обставини збройної агресії російської федерації проти України з 24.02.2022 року, бойові дії та тимчасову окупацію у Луганській та Донецькій областях, неможливість переміщення ТОВ «СОКОЛІВСЬКІ НАДРА» (код ЄДРПОУ 34086384) на територію контрольовану владою України - форс-мажорними обставинами, які сторони кредитного договору № 34086384-КД-4 від 18.02.2022 під час укладання не могли передбачити та які призвели до неможливості здійснення основного виду господарської діяльності і як наслідок неможливості виконання зобов'язань за кредитним договором № 34086384-КД-4 від 18.02.2022 ;
2) внести зміни до умов кредитного договору № 34086384-КД-4 від 18.02.2022 шляхом внесення до розділу 8 «Прикінцеві положення» додаткового пункту 8.12 у редакції, наведеній у позовній заяві.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2024 (суддя Привалов А.І.) позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Соколівські надра» і додані до неї документи повернуто заявнику з підстав п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2025 ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.11.2024 у даній справі скасовано, справу направлено до Господарського суду міста Києва для розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.
У зв'язку з перебуванням судді Привалова А.І. у відпустці, справу № 910/13873/24 передано на повторний автоматизований розподіл, за результатами якого для розгляду позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Соколівські надра» визначено суддю Трофименко Т.Ю.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд зазначає таке.
Згідно зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ст. 125 Конституції України, судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
У ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 20 Господарського кодексу України та ст. 16 Цивільного кодексу України визначені способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання.
Відповідно до ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини 1, 2 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України).
Як правило, суб'єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки викладені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц.
Отже, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, а таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту. Суд відзначає, що предметом позову не може бути встановлення обставин.
Звертаючись до суду із даним позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю «Соколівські надра», зокрема, просить суд визнати обставини збройної агресії російської федерації проти України з 24.02.2022 року, бойові дії та тимчасову окупацію у Луганській та Донецькій областях, неможливість переміщення ТОВ «СОКОЛІВСЬКІ НАДРА» (код ЄДРПОУ 34086384) на територію контрольовану владою України - форс-мажорними обставинами, які сторони кредитного договору № 34086384-КД-4 від 18.02.2022 під час укладання не могли передбачити та які призвели до неможливості здійснення основного виду господарської діяльності і як наслідок неможливості виконання зобов'язань за кредитним договором № 34086384-КД-4 від 18.02.2022.
Разом із тим, вимога про встановлення певних фактів не може бути самостійним предметом розгляду у господарському суді, оскільки до повноважень останнього не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення. Господарські суди порушують провадження у справах за позовами, в основі яких правова вимога - спір про право, що виникає із матеріальних правовідносин. Вказаний висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16.
Існує два порядки (способи) встановлення фактів, що мають юридичне значення, - позасудовий і судовий, які за своїм змістом є взаємовиключними (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2024 в справі №201/5972/22 (провадження №14-132цс23)).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29.03.2024 у справі №378/760/23 (провадження №61-18182св23) зазначено, що «при вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов'язаний з'ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній.
Як було зазначено у постанові Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2025 у даній справі, законом визначений позасудовий порядок встановлення факту, який просить встановити позивач, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимога про визнання обставини збройної агресії російської федерації проти України з 24.02.2022, бойові дії та тимчасову окупацію у Луганській та Донецькій областях та неможливість переміщення ТОВ «СОКОЛІВСЬКІ НАДРА» на територію контрольовану владою України - форс-мажорними обставинами (встановлення факту, що має юридичне значення), не підлягає судовому розгляду, адже чинним законодавством передбачено позасудове встановлення такого факту, а вимога про внесення змін до умов кредитного договору № 34086384-КД-4 від 18.02.2022 підлягає розгляду господарським судом.
Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній (постанова Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №320/948/18 (провадження № 14-567цс18)).
Поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку господарського судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. Таку правову позицію висловлено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.03.2018 у справі №800/559/17, від 03.04.2018 у справі №9901/152/18, від 30.05.2018 у справі №9901/497/18, від 06.02.2019 у справі № 522/12901/17-ц та від 20.11.2019 у справі №591/5619/17».
Таким чином, позовна заява в частині заявленої вимоги про визнання обставин збройної агресії російської федерації проти України з 24.02.2022 року, бойових дій та тимчасову окупацію у Луганській та Донецькій областях, неможливість переміщення ТОВ «СОКОЛІВСЬКІ НАДРА» (код ЄДРПОУ 34086384) на територію контрольовану владою України - форс-мажорними обставинами, які сторони кредитного договору № 34086384-КД-4 від 18.02.2022 під час укладання не могли передбачити та які призвели до неможливості здійснення основного виду господарської діяльності і як наслідок неможливості виконання зобов'язань за кредитним договором № 34086384-КД-4 від 18.02.2022, не може бути предметом судового розгляду, оскільки встановлення таких обставин може бути предметом доказування, у тому числі, при розгляді спору про внесення змін до договору.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Згідно до ч. 6 ст.175 Господарського процесуального кодексу України, відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Так, господарський суд роз'яснює, що вимога про визнання обставин збройної агресії російської федерації проти України з 24.02.2022 року, бойових дій та тимчасову окупацію у Луганській та Донецькій областях, неможливість переміщення ТОВ «СОКОЛІВСЬКІ НАДРА» (код ЄДРПОУ 34086384) на територію контрольовану владою України - форс-мажорними обставинами, які сторони кредитного договору № 34086384-КД-4 від 18.02.2022 під час укладання не могли передбачити та які призвели до неможливості здійснення основного виду господарської діяльності і як наслідок неможливості виконання зобов'язань за кредитним договором № 34086384-КД-4 від 18.02.2022, не підлягає розгляду як в порядку господарського судочинства, так і взагалі не підлягає судовому розгляду.
Керуючись статтями 175, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Відмовити у відкритті провадження у справі № 910/13873/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Соколівські надра» до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» в частині вимоги про визнання обставин збройної агресії російської федерації проти України з 24.02.2022 року, бойових дій та тимчасову окупацію у Луганській та Донецькій областях, неможливість переміщення ТОВ «СОКОЛІВСЬКІ НАДРА» (код ЄДРПОУ 34086384) на територію контрольовану владою України - форс-мажорними обставинами, які сторони кредитного договору № 34086384-КД-4 від 18.02.2022 під час укладання не могли передбачити та які призвели до неможливості здійснення основного виду господарської діяльності і як наслідок неможливості виконання зобов'язань за кредитним договором № 34086384-КД-4 від 18.02.2022.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання 29.01.2025 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.
Суддя Т. Ю. Трофименко