ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
29.01.2025Справа № 914/2441/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» (04128, м. Київ, вул. Берковецька, буд. 6-К; ідентифікаційний код 32490244)
до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 40; ідентифікаційний код 20782312)
про стягнення 43 552, 61 грн,
без виклику представників учасників справи,
1. Стислий виклад позиції Позивача
Товариство з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» (далі за текстом - ТОВ «Епіцентр К», Позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (далі за текстом - ПрАТ «СК «ПЗУ України», Відповідач) про стягнення шкоди, заподіяної страхувальником Відповідача в розмірі 43 552, 61 грн.
В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначає, що особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована Відповідачем, заподіяно шкоду майну Позивача та відшкодовано у меншому розмірі ніж фактично заподіяно, що стало підставою для звернення до суду з позовом.
2. Стислий виклад позиції Відповідача
Заперечуючи щодо задоволення позову Відповідач зазначає, що ним в досудовому порядку відшкодовано оцінену шкоду, а заявлені Позивачем вимоги є необґрунтовані та не можуть покладатися на сторону Відповідача.
3. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 24.10.2024 матеріали справи № 914/2441/24 передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
17.12.2024 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву.
Таким чином, приймаючи до уваги, що сторони належним чином повідомлялися про відкриття провадження у справі, а матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
24.01.2024 на території ТРЦ «Епіцентр» за адресою: Львівська обл., с. Сокільники, вул. Зубрівська, 27 сталася ДТП за участю автомобіля Volkswagen Transporter, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 та який не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості, не впорався з керуванням та здійснив наїзд на шлагбаум, що належить на праві власності ТОВ «Епіцентр К» та знаходиться біля виїзду з ТРЦ «Епіцентр» за адресою: Львівська обл., с. Сокільники, вул. Зубрівська, 27.
Внаслідок вказаної ДТП пошкоджено шлагбаум (майно) Відповідача, який як наслідок припинив роботу.
Постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 07.02.2024 у справі № 450/335/24 ОСОБА_1 визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.
Станом на дату ДТП цивільно - правова відповідальність водія автомобіля Volkswagen Transporter, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 застрахована Відповідачем згідно полісу № ЕР-214135762.
Позивач зазначає, що 25.01.2024 за допомогою чатботу він звернувся до Відповідача та надав всі необхідні документи для проведення виплати суми страхового відшкодування.
Зокрема, у якості доказів підтвердження розміру заподіяної шкоди Позивач посилається на первинний документ - видаткову накладну від 02.09.2022 № 173, згідно якої вартість пошкодженого шлагбауму станом на 2022 рік - 74 400 грн без врахування робіт з демонтажу, монтажу та ціни на шлагбаум станом на 2024 рік.
31.01.2024 оцінювачем Відповідача здійснено огляд пошкодженого майна Позивача, за результатами чого складено акт огляду майна, в якому зазначено: корпус шлагбауму пошкоджений, механізм зігнутий та деформований, ліхтар пошкоджений, тримач та шлагбаум деформовані.
Згідно з платіжною інструкцією № 00111687 від 15.02.2024 Відповідачем виплачено Позивачу суму страхового відшкодування в розмірі 47 041, 33 грн.
Однак, Позивач не погодився із розміром виплаченого страхового відшкодування та з метою відновлення пошкодженого майна звертався до спеціалізованих організацій щодо встановлення шлагбаумів.
Так, 21.02.2024 ПП «ВК-Вольт» надано Позивачу договір № 21-02/24 на виконання робіт по заміні комплекту шлагбауму парковки ТРЦ «Епіцентр К» за адресою: Львівська обл., с. Сокільники, вул. Зубрівська, 27.
Згідно договірної ціни (додаток № 1) до вказаного Договору вартість відновлювального ремонту пошкодженого майно Позивача - 102 946 грн (з урахуванням ПДВ).
Відтак, Позивач зазначає, що різниця між реальною вартістю робіт, які товариство мусить виконати для відновлення пошкодженого майна в розмірі 102 946 грн та із сумою відшкодованого Відповідачем становить 55 904, 67 грн, яка на переконання сторони Позивача підлягає відшкодуванню.
З метою досудового врегулювання спору Позивач звертався до Відповідача із претензією № 314 про оплату 55 904, 67 грн.
Натомість Відповідачем 20.03.2024 здійснено доплату на суму 306, 06 грн, а загалом сплачено - 47 347, 39 грн без ПДВ.
Зазначена сума на переконання Позивача є недостатньою, а підстави її розрахунку невідомими.
Позивачем у якості доказу надано комерційну пропозицію від 19.06.2024 № 240619-С-2 від ПП «Техно-Сім», з якої вбачається, що вартість заміни шлагбауму становить - 90 900 грн.
В силу зазначеного, Позивач просить суд достягнути з винної та відповідальної особи (Відповідача) кошти для належного відновлення роботи шлагбауму, яка становить 43 552, 61 грн (90 900 - 47 347, 39 грн).
13.07.2024 Позивач повторно звернувся до Відповідача із претензією від 09.07.2024, однак остання залишена Відповідачем без відповіді.
Заперечуючи щодо задоволення позову Відповідачем визнається настання страховано випадку внаслідок зазначеної вище ДТП.
Посилаючись на положення пункту 31.1 статті 31 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Відповідач зазначає, що відшкодуванню підлягає оцінена шкода на підставі звіту, акта чи висновку про оцінку, виконаного оцінювачем або експертом відповідно до законодавства.
Обґрунтовуючи виплачену суму страхового відшкодування Відповідач посилається на звіт про незалежну оцінку вартості майнового на дату ДТП від 24.01.2024 за вих. № 12/034 від 11.03.2024, в якому визначено, що вартість майнового збитку Позивача внаслідок пошкодження шлагбауму становить 56 816, 87 грн (з ПДВ) та 47 437, 39 грн (без ПДВ).
Так, Відповідачем прийнято рішення та на підставі страхових актів № 37373/1 від 13.02.2024 та № 37373/2 від 19.03.2024 здійснено виплату суми страхового відшкодування в розмірі 47 347, 39 грн без ПДВ із врахуванням вимог пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яким закріплено, що якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.
В силу зазначеного, Відповідач зазначає, що його обов'язок з відшкодування за описаним вище страховим випадком виконано у повному обсязі, натомість вимоги Позивача є суто припущеннями витрат оскільки наданий договір № 21-02/24 на ремонт шлагбауму на суму 102 946 грн не підписаний з боку Позивача, а рахунок № 240619 від 19.06.2024 містить вже суму іншу (меншу) - 90 900 грн.
На переконання Відповідача, Позивачем не надано належних, достовірних доказів фактичного виконання відновлювального ремонту пошкодженого шлагбауму, що унеможливлює задоволення позову оскільки відсутні докази реальної шкоди.
Зазначені доводи Відповідача не спростовано Позивачем.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД
Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до частини 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до частини 1 статті 979 ЦК України договір страхування укладається відповідно до цього Кодексу, Закону України «Про страхування», інших законодавчих актів.
Предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов'язаного з об'єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України (частина 1 статті 980 ЦК України).
Відповідно до частини 6 статті 75 ГПК України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
В силу зазначеного вище, враховуючи встановлену вину водія ОСОБА_1 . Позивачем правомірно пред'явлено вимоги щодо відшкодування заподіяної шкоди, яку Відповідачем частково задоволено в досудовому порядку шляхом виплати суми в розмірі 47 347, 39 грн.
Що стосується розміру суми страхового відшкодування стосовно якої у сторін і виник спір суд зазначає наступне.
Пунктом 6 статті 102 Закону України «Про страхування» закріплено, що порядок визначення розміру страхової виплати та строки її здійснення визначаються договором страхування або законодавством.
Відповідно до статті 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції від 01.01.2024, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.07.2018 у справі № 924/675/17.
В силу зазначеного вище, суд погоджується з доводами Відповідача та зазначає, що Позивачем не доведено належними та допустимими докази розмір заявленої до відшкодування шкоди, понесеної в результаті відновлювального ремонту пошкодженого майна Позивача.
Крім того, в справі відсутні докази проведення такого ремонту.
Наданий Позивачем без підпису з його сторони договір та рахунок від начебто майбутніх підрядників не є доказом виконання робіт, а відтак і не є доказом понесення визначених витрат, які в свою чергу в різних документах відрізняються.
На переконання суду, обґрунтування Відповідачем виплаченої ним суми з посиланням на положення пункту 31.1 статті 31 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та звіт про незалежну оцінку вартості майнового збитку від 11.03.2024 № 12/03-24 є такими, що не спростовані Позивачем та водночас свідчать про безпідставність заявлених вимог.
Також суд звертає увагу на те, що у відповіді від 02.08.2024 № 1411-31 Відповідачем не заперечується можливість здійснення доплати суми страхового відшкодування у випадку надання Позивачем додаткових доказів виконання відновлювальних робіт, що на переконання суду свідчить про передчасність вимог Позивача.
Частинами 1-2 статті 74 ГПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
Аналогічна позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 26.02.2024 у справі № 910/6757/23.
Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Підсумовуючи викладене вище, з огляду на встановлені судом обставини за сукупністю наданих доказів, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову в силу належного спростування Відповідачем наданих Позивачем доказів щодо розміру понесеної Позивачем шкоди з відновлювального ремонту майна.
Судові витрати відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на Позивача та йому не відшкодовуються.
Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, господарський суд міста Києва
1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» - відмовити.
2. Судові витрати Товариству з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» не відшкодовуються.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення підписано: 29.01.2025
Суддя Антон ПУКАС