22.10.2024 року м.Дніпро Справа № 904/229/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)
суддів: Іванова О.Г., Паруснікова Ю.Б.,
секретар судового засідання: Зелецький Р.Р.
представники сторін:
від позивача: Зарубіна О.О., представник ТОВ "Корал Технологія";
представник відповідача у судове засідання не з'явився
розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Корал технологія" та Акціонерного товариства "Інтерпайп Дніпропетровський втормет" на додаткове рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2024 року у справі № 904/229/24(суддя Бажанова Ю.А.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Корал технологія", м. Дніпро
до Акціонерного товариства "Інтерпайп Дніпропетровський втормет", м. Дніпро
про стягнення 831 127,47 грн,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Корал технологія" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просило стягнути з Акціонерного товариства "Інтерпайп Дніпропетровський втормет" на свою користь 409 686,67 грн основного боргу, 315 960,87 грн пені, 21 459,41 грн 3% річних, 84 020,52 грн інфляційних втрат, а також покласти на відповідача судовий збір у розмірі 12 466,91 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2024 року у справі № 904/229/24 позов задоволено частково.
Стягнуто з Акціонерного товариства "Інтерпайп Дніпропетровський втормет" (49124, м. Дніпро, вул. Липова, буд. 1, код ЄДРПОУ 00191454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Корал технологія" (49051, м. Дніпро, вул. Калинова, буд. 8, офіс 306; ідентифікаційний код 32988208) 409 686,67 грн заборгованості, 161 103,06 грн. пені, 21 459,41 грн 3% річних, 84 020,52 грн інфляційних втрат, 10 748,18 грн судового збору.
В решті позовних вимог відмовлено.
Додатковим рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2024 року у справі № 904/229/24 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Корал технологія" про розподіл судових витрат задоволено частково.
Стягнуто з Акціонерного товариства "Інтерпайп Дніпропетровський втормет" (49124, м. Дніпро, вул. Липова, буд. 1, код ЄДРПОУ 00191454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Корал технологія" (49051, м. Дніпро, вул. Калинова, буд. 8, офіс 306; ідентифікаційний код 32988208) витрати на правничу допомогу у розмірі 17 242,00 грн.
Відмовлено у решті стягнення витрат на правничу допомогу.
Додаткове рішення суду першої інстанції мотивовано наступними доводами:
- на підтвердження понесення витрат на правову допомогу в розмірі 168 718,87 грн заявником надано договір про надання правової допомоги №1300 від 08.01.2024 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Корал технологія" (далі - замовник, позивач) та адвокатом Зарубіною Оленою Олегівною (далі - адвокат), додаток №1 до цього договору, додаткову угоду №1 до договору про надання правової допомоги №1300 від 08.01.2024 року;
- Акціонерне товариство "Інтерпайп Дніпропетровський втормет" вважає заявлений розмір витрат на правничу допомогу неспівмірним зі складністю справи та просить суд зменшити на 99% розмір заявлених витрат на правову допомогу до суми у розмірі 1 687,19 грн.;
- враховуючи клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, здійснивши аналіз ціни, предмета та підстав позову, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, під час розгляду справи, кількість сторін та інших учасників справи, значення для суспільного інтересу; кількість судових засідань, господарський суд дійшов до висновку не розподіляти всю суму заявлених витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі №904/229/24 в розмірі 168 718,87 грн. та вважає, що прийнятною сумою за надання адвокатом у цій справі професійної правничої допомоги у суді першої інстанції є 20 000,00 грн.;
- суд враховує, що позовні вимоги було задоволено частково і з обґрунтованої, на думку суду, суми витрат, заявлені витрати слід стягнути пропорційно розміру задоволених вимог 17 242,00 грн.
Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, позивач і відповідач оскаржили його в апеляційному порядку.
Позивач за доводами апеляційної скарги вказує, що оскаржуване додаткове рішення суду у даній справі є необгрунтованим та несправедливим, висновки суду не відповідають обставинам справи.
В обгрунтування апеляційної скарги зазначає наступне:
- на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем було надано акт виконаних робіт до договору про надання правової (правничої) допомоги (адвокатських послуг) №1300 від 11.04.2024 року та детальний опис виконаних робіт (наданих послуг) на суму 168 718.87 грн.;
- чинним процесуальним законодавством не передбачено обов'язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обгрунтованість їх ринкової вартості;
- суд при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката для цілей їх розподілу повинен брати до уваги умови договору сторін про надання правничої допомоги та не має підстав самовільно встановлювати інший розмір та порядок обчислення витрат, ніж той, який у відповідному порядку був закріплений у договорі;
- оскільки рішенням суду було задоволено частково позовні вимоги в сумі 716 545,43 грн, то відповідно до ст. 129 ГПК України понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 168 718,87 грн повинні покладатися на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог -в сумі 143 309,09 грн. (716 545,43 х 20% = 143 309,09).
Апелянт просить скасувати оскаржуване ним додаткове рішення, задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Корал технологія" (49051, м. Дніпро, вул. Калинова, буд. 8, офіс 306, код ЄДРПОУ 32988208) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 143 309,09 грн.
Відповідач за доводами апеляційної скарги зазначає наступне:
- господарський суд Дніпропетровської області при вирішенні питання про розподіл витрат на правничу допомогу і стягнення з АТ "Інтерпайп Дніпропетровський втормет" 17 242,00 грн., не врахував складності та обставин справи №904/229/24;
- суд дійшов до висновку, що прийнятною сумою за надання адвокатом у справі професійної правничої допомоги у суді першої інстанції є 20 000,00 грн; оскільки позовна вимога у справі №904/229/24 задоволена судом частково, на відповідача покладено витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених вимог (без урахування зменшення судом розміру неустойки) у сумі 17 242,00 грн. (судом визнано правомірними позовні вимоги у сумі 716 545,43 грн., що складає 86,21% розміру позовних вимог (судом зменшений розмір пені на 20%, однак у разі зменшення судом розміру неустойки судові витрати покладаються на відповідача без урахування зменшення цих сум);
- позивач посилається на складність справи, при цьому не аргументуючи, у чому саме полягала складність; факт наявності боргу позивачу не потрібно було доводити, оскільки від доведений і відповідач не заперечував проти його наявності;
- адвокат не витрачав час для вивчення матеріалів справи, окрім опису у позовній заяві лише трьох актів виконаних робіт. Тобто, дана справа для адвоката не потребувала витрачення значного часу для аналізу, вивчення нормативно-правових документів та судової практики;
- позивач зазначає, що на підготовку позовної заяви він витратив 28 годин, при цьому на пошук судової практики із предмету спору витрачено 3.40 годин, розрахунок штрафних санкцій та набір позовної заяви - 6.0 годин.
- позовна заява має типовий характер, спір - один із найтиповіших господарських спорів, для розрахунку штрафних санкцій не потрібно витрачати багато часу, оскільки є спеціальні сервіси для цього. Отже, заявлений адвокатом час на підготовку позовної заяви є необґрунтованим.
Апелянт вважає, що позивачем завищено в описі витраченого часу наступне:
1) участь в судовому засідання від 26.02.2024 року - 1.30 год.
Фактично, згідно протоколу судового засідання, судове засідання тривало 6 хвилин.
2) участь в судовому засідання від 26.02.2024 року - 1.30 год.
Фактично, згідно протоколу судового засідання, судове засідання тривало 7 хвилин.
3) участь в судовому засідання від 26.02.2024 року - 1.30 год.
Фактично, згідно протоколу судового засідання, судове засідання тривало 25 хвилин.
4) дублювання виконаних робіт:
- абзаци 1,3,4,5, витрат, понесених на професійну правничу допомогу, на які затрачено, за твердженням позивача 10 год. 40 хв, повністю дублюється в абзаці 6, на який затрачено, за твердженням позивача 1 год. 20 хв.
Відповідач вважає, що позивачем навмисно завищено час, витрачений на надання правничої допомоги, а розмір витрат - 168 718,87 грн. не підтверджений належними доказами.
Також скаржник звертає увагу, що позивач не надав доказів оплати послуг за надання правової допомоги, тобто - доказів фактичного понесення витрат.
Вважає, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу (168 718,87 грн.) та задоволені судом першої інстанції суми відшкодування у розмірі 17 242,00 грн. не відповідають принципу співрозмірності відносно затраченого часу, необхідного для надання юридичних послуг. Тому обсяг послуг, наданих адвокатом позивачу, не відповідає критерію реальності таких витрат.
Відповідач просить скасувати додаткове рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2024 року у справі №904/229/24 та прийняти нове рішення, яким визначити розмір витрат на правову допомогу у розмірі 1 687,19 грн.
Ухвалами Центрального апеляційного господарського суду від 29.05.2024 року відкриті апеляційні провадження за апеляційними скаргами позивача та відповідача, розгляд апеляційних скарг об'єднано в одне апеляційне провадження.
Відзиви на апеляційні скарги у даній справі до суду не надходили.
У судовому засіданні 22.10.2024 року був присутній представник позивача, який підтримав вимоги своєї апеляційної скарги.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України).
Обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що обидві апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав:
З матеріалів справи вбачається, що рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2024 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Корал технологія" до Акціонерного товариства "Інтерпайп Дніпропетровський втормет" про стягнення 831 127,47 грн задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства "Інтерпайп Дніпропетровський втормет" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Корал технологія" 409 686,67 грн заборгованості, 161 103,06 грн. пені, 21 459,41 грн 3% річних, 84 020,52 грн інфляційних втрат, 10 748,18 грн судового збору; в решті позовних вимог відмовлено.
15.04.2024 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Корал технологія" до господарського суду надійшла заява про розподіл судових витрат, в якій Товариство з обмеженою відповідальністю "Корал технологія" просить стягнути Акціонерного товариства "Інтерпайп Дніпропетровський втормет" на свою користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 168 718,87 грн.
23.04.2024 року від представника Акціонерного товариства "Інтерпайп Дніпропетровський втормет" до господарського суду Дніпропетровської області надійшли письмові заперечення на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Корал технологія" про розподіл судових витрат у справі №904/229/24, в якій відповідач просить суд зменшити на 99% розмір заявлених витрат на правову допомогу до суми 1 687,19 грн.
/Щодо права позивача на відшкодування витрат на правничу допомогу колегія суддів зазначає наступне: /
За приписами пункту 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (стаття 123 Господарського процесуального кодексу України).
За частиною першою статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Частина друга та третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.
На підтвердження понесення витрат на правову допомогу в розмірі 168 718,87 грн. позивач надав договір про надання правової допомоги №1300 від 08.01.2024 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Корал технологія" (далі - замовник, позивача) та адвокатом Зарубіною Оленою Олегівною (далі - адвокат), відповідно до пункту 1.1 якого адвокат бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а замовник зобов'язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені сторонами (а.с.126-126 том 1).
За правову допомогу замовник сплачує адвокату винагороду в розмірі визначеною додатком №1 до цього договору (пункт 2.1. договору).
Додатковою угодою №1 до договору про надання правової допомоги №1300 від 08.01.2024 року визначено, що вартість правничої допомоги в господарському процесі на стадії представництва в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язаною зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів в господарському процесі, пов'язаного з судом першої інстанції визначається прогресивною процентною ставкою яка коливається від 20% до 25% від переліку складових для обчислення розрахунку розміру її вартості в господарському процесі з питання стягнення заборгованості ТОВ "Корал технологія" з АТ "Інтерпайп Дніпропетровський втормет".
Для сторін нижня і верхня межі зазначеної прогресивної процентної ставки є непорушними. Кінцева (договірна) прогресивна процентна ставка взаємно погоджується сторонами. У випадку недосягнення згоди між сторонами по визначенню кінцевої (договірної) прогресивної процентної ставки, за основу береться середня величина між нижньою і верхньою її межами, тобто 22.5%.
Тільки у виняткових випадках виконавець може відійти від розміру середньої прогресивної процентної ставки у сторону її зменшення.
На свій розсуд, з метою підвищення матеріальної мотивації виконавця, замовник може відійти від верхньої межі розміру прогресивної процентної ставки у сторону її збільшення до 100% і вище (пункт 4.2 додаткової угоди).
Сторони, у відповідності до приписів ст.628 ЦК України, взаємно визначили і погодили прогресивну процентну ставку в розмірі 20% від переліку складових для обчислення розрахунку розміру вартості фіксованої форми оплати правничої допомоги у господарському процесі на стадії представництва в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо в господарському процесі, пов'язаного з судом першої інстанції.
На момент укладання цього договору, сума складових для обчислення розрахунку розміру вартості правничої допомоги в господарському процесі на стадії представництва в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо в господарському процесі, пов'язаного з судом першої інстанції становить 831 127,47 грн.
Прогресивна процентна ставка фіксованої форми оплати правничої допомоги на стадії представництва в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо в господарському процесі, пов'язаного з судом першої інстанції в розмірі 20% становить: 168 718. 87 грн. (з розрахунку:84359438 х 20% = 168 718,87 грн.) (п. 4.3 додаткової угоди).
За надання правничої допомоги на стадії представництва в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо в господарському процесі, пов'язаного з судом першої інстанції, замовник оплачує виконавцю прогресивну процентну ставку в розмірі 20% від суми складових для обчислення розрахунку розміру вартості правової допомоги в господарському процесі, яка на момент укладання цього договору становить 168 718,87 грн.
Зазначену суму замовник зобов'язаний перерахувати на розрахунковий або картковий рахунок виконавця, або видати готівкою протягом 30 банківських днів з моменту підписання цієї додаткової угоди або отримання письмової вимоги, або рахунку на оплату останнього (п. 4.5 додаткової угоди).
На підтвердження виконання вказаного договору між позивачем та адвокатом 12.04.2024 року був підписаний акт виконаних робіт до договору про надання правової (правничої) допомоги (адвокатських послуг) №1300 від 11.04.2024 року на суму 168 718,87 грн (а.с. 135, том 1).
На підтвердження понесення витрат на правову допомогу в розмірі 168 718,87 грн заявником наданий детальний опис виконаних робіт (наданих послуг), витраченого часу адвокатом (за період часу з 08.01.2024 року по 12.04.2024 року) (а.с. 132, том 1).
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
За твердженням позивача суд мав стягнути заявлені до відшкодування витрати у повному обсязі з урахуванням укладеного позивачем та адвокатом договору і не мав права самовільно встановлювати інший порядок обчислення витрат, ніж той, що встановлений договором.
Таку позицію суд вважає необґрунтованою.
Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у разі часткового задоволення позову витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вказано вище, у даній справі суд дійшов висновку про неспівмірність заявлених позивачем витрат та стягнення співмірної, на думку суду, суми, пропорційно розміру задоволених позивних вимог.
Колегія суддів поділяє таку позицію суду першої інстанції та звертає увагу на наступне:
Чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Частина четверта статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За частиною п'ятою статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Тобто в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див. також, рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", пункти 79 і 112 відповідно).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
Відповідно до частини п'ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідач надав заперечення проти заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу, вважає заявлену позивачем до відшкодування суму завищеною.
Відповідно до правової позиції, викладеної зокрема у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (п.27.2.); суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення (п. 22).
Вирішуючи питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Право на справедливий суд, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та положення ст. 4 Господарського процесуального кодексу України стосовно рівності сторін є гарантією захисту прав, у даному випадку відповідача, від покладення на нього обов'язку відшкодування необґрунтованої вартості послуг адвоката внаслідок різних причин, зокрема, помилки позивача в оцінці вартості таких послуг, отримання і оплата позивачем послуг, що не були необхідні для розгляду даної справи або ж навіть навмисного завищення позивачем та адвокатом вартості таких послуг з метою отримання неправомірної вигоди за рахунок відповідача.
Таким чином, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи та витрачений адвокатом час.
При цьому, такий підхід, на думку колегії суддів, не є втручанням у правовідносини позивача з адвокатом за укладеним між ними договором на правничу допомогу, як то зазначає позивач у апеляційній скарзі.
Щодо доводів апеляційної скарги відповідача, колегія суддів також вважає їх безпідставними.
Суд першої інстанції врахував заперечення відповідача щодо неспівмірності заявлених витрат і, на думку колегії суддів, дійшов обгрунтованого висновку про належний до стягнення розмір витрат позивача - 20 000,00 грн.
Враховуючи положення статті 129 Господарського кодексу України щодо пропорційності належних до відшкодування судових витрат, визначена судом сума 17 242,00 грн. відповідає положенням частини четвертої вказаної норми процесуального кодексу.
Отже, обидві апеляційні скарги не спростовують висновки оскаржуваного додаткового рішення та не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Корал технологія" та Акціонерного товариства "Інтерпайп Дніпропетровський втормет" залишити без задоволення.
Додаткове рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2024 року у справі № 904/229/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 29.01.2025 року.
Головуючий суддя Т.А. Верхогляд
Суддя О.Г. Іванов
Суддя Ю.Б. Парусніков