23 січня 2025 року м. Харків Справа № 922/2469/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В., суддя Шутенко І.А.
при секретарі Пархоменко О.В.
за участю:
позивача - не з'явився;
відповідача - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпромаштранс" про ухвалення додаткового рішення
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Імекс Макс"(вх. №2651Х/1-18)
на рішення господарського суду Харківської області від 16.10.2024 року у справі № 922/2469/24, ухвалене в приміщенні господарського суду Харківської області (суддя Трофімов І.В.), повний текст якого складено 18.10.2024 року та на додаткове рішення господарського суду Харківської області від 23.10.2024 року у справі № 922/2469/24, ухвалене в приміщенні господарського суду Харківської області (суддя Трофімов І.В.), повний текст якого складено 24.10.2024 року
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпромаштранс", м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імекс Макс", м. Харків
про стягнення 306'386,44 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 16.10.2024 року у справі позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Імекс Макс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпромаштранс" 283'959 грн. основного боргу, пеню в сумі 201,72 грн., судовий збір у сумі 3409,93 грн.; органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення господарського суду Харківської області у справі №922/2469/24, в порядку частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України нараховувати пеню на фактичну (не сплачену) суму основної заборгованості, починаючи з 18 липня 2024 року до моменту повної сплати суми основного боргу, але не довше ніж до 17 січня 2025 року; розрахунок пені здійснювати за такою формулою: Сума пені = (СБ х ПОС х КД):365:100, де СБ - сума боргу; ПОС - розмір подвійної облікової ставка НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня; КД - кількість днів невиконання рішення, а також стягнути вказану суму нарахованої пені з Товариства з обмеженою відповідальністю "Імекс Макс" (61072, м.Харків, пр. Науки, 54; ідент. код 42831345) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпромаштранс" (49081, м.Дніпро, вул. Артільна, 10; ідент. код 31181359); роз'яснено органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення суду, що в разі часткової сплати відповідачем основного боргу, пеня нараховується на залишок заборгованості, що залишився; у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Додатковим рішенням господарського суду Харківської області від 23.10.2024 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпромаштранс" про винесення додаткового рішення - задоволено; ухвалено додаткове рішення у справі № 922/2469/24; стягнуто Товариства з обмеженою відповідальністю "Імекс Макс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпромаштранс" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 18'549,17 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Імекс Макс" з рішенням та додатковим рішенням господарського суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду через систему "Електронний суд" з апеляційною скаргою в електронній формі, в якій просило скасувати рішення господарського суду Харківської області від 16.10.2024 року в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Імекс Макс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпромаштранс" пені в сумі 201,72 грн.; органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення господарського суду Харківської області у справі №922/2469/24, в порядку частини 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України нараховувати пеню на фактичну (не сплачену) суму основної заборгованості, починаючи з 18 липня 2024 року до моменту повної сплати суми основного боргу, але не довше ніж до 17 січня 2025 року. Розрахунок пені здійснювати за такою формулою: Сума пені = (СБ х ПОС х КД):365:100, де СБ - сума боргу; ПОС - розмір подвійної облікової ставка НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня; КД - кількість днів невиконання рішення, а також стягнути вказану суму нарахованої пені з Товариства з обмеженою відповідальністю "Імекс Макс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпромаштранс" (49081, м.Дніпро, вул. Артільна, 10; ідент. код 31181359). Роз'яснити органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення суду, що в разі часткової сплати відповідачем основного боргу, пеня нараховується на залишок заборгованості, що залишився; скасувати рішення господарського суду Харківської області від 16.10.2024 року у справі №922/2469/24, в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Імекс Макс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпромаштранс" 283'959 грн. основного боргу, судовий збір у сумі 3409,93 грн.; скасувати додаткове рішення господарського суду Харківської області від 23.10.2024 року у справі №922/2469/24.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 08.01.2025 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Імекс Макс" залишено без задоволення; рішення господарського суду Харківської області від 16.10.2024 року у справі №922/2469/24 залишено без змін; додаткове рішення господарського суду Харківської області від 23.10.2024 року у справі № 922/2469/24 залишено без змін.
09.01.2025 року на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпромаштранс" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення (вх.№369), з додатками по тексту, в якій останній просить винести додаткове рішення (постанову) щодо судових витрат.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.01.2025 року для розгляду вказаної заяви, суддею - доповідачем у справі визначено суддю Терещенко О.І та сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В., суддя Шутенко І.А.
Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією проти України. Указами Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №133/2022 від 14.03.2022 року, №573/2022 від 15.08.2022 року, №757/2022 від 07.11.2022 року, №58/2023 від 06.02.2023 року, №254/2023 від 01.05.2023 року, №451/2023 від 26.07.2023 року, №734/2023 від 06.11.2023 року, №49/2024 від 05.02.2024 року, №271/2024 від 06.05.2024 року, №469/2024 від 23.07.2024 року, №740/2024 від 28.10.2024 року відповідно продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб.
Наказом Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2022 року № 03 “Про встановлення особливого режиму роботи суду в умовах воєнного стану» встановлено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану з 01.04.2022 року та запроваджено відповідні організаційні заходи, зокрема: рекомендовано учасникам судових справ утриматись від відвідування суду, свої процесуальні права та обов'язки, передбачені ГПК України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.01.2025 року призначено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпромаштранс" про ухвалення додаткового рішення у справі №922/2469/24 до розгляду на 23.01.2025 року о 12:10 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресом: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, зал судового засідання №131; відповідачу ухвалено надати суду апеляційної інстанції письмові пояснення з приводу поданої позивачем заяви; судове засідання у справі №922/2469/24, призначене на 23.01.2025 року о 12.10 год. в приміщенні Східного апеляційного господарського суду в залі судового засідання №131, ухвалено провести за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпромаштранс" - Савенко О.О. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon", з використанням власних технічних засобів представника; вчинено інші процесуальні дії.
21.01.2025 року на адресу суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпромаштранс" - Савенко О.О. надійшла заява (вх.№1004), яку долучено до матеріалів справи, в якій останній просить розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпромаштранс" про ухвалення додаткового рішення (постанови) у справі №922/2469/24 без участі представника позивача (заявника).
Представники сторін в судове засідання, призначене на 23.01.2025 року о 12:10 год. в приміщенні Східного апеляційного господарського суду в залі судового засідання №131, не з'явились; представник позивача - Савенко О.О. у судове засідання, призначене на 23.01.2025 року о 12:10 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon" на зв'язок не вийшов, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи у суді апеляційної інстанції; розгляд справи здійснювався судом за відсутності учасників справи; фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Ухвалу суду апеляційної інстанції від 13.01.2025 року було надіслано ТОВ "Дніпромаштранс" та ТОВ "Імекс Макс" до електронного кабінету в системі "Електронний суд".
05.10.2021 року офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) ЄСІТС: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв'язку, в зв'язку з чим, відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в добровільному порядку.
Відповідно до пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували "Електронний кабінет", суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до "Електронного кабінету" таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Абзацом 5 пункту 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС передбачено, що особам, які не мають зареєстрованих "Електронних кабінетів", документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.
Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.06.2022 року у справі №906/184/21, від 02.11.2022 року у справі №910/14088/21, від 29.11.2022 року у справі №916/1716/20, від 22.12.2022 року у справі №922/40/22, де, зокрема, вказано на те, що чинним процесуальним законодавством передбачено два способи належного повідомлення сторони про дату, час та місце судового засідання - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через "Електронний кабінет", у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС.
Таким чином, надсилання судового рішення в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд", розміщеному за посиланням https://cabinet.court.gov.ua/login, за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (Електронного кабінету).
Також, інформацію про дату, час та місце розгляду справи було розміщено на офіційному веб сайті Східного апеляційного господарського суду веб-порталу "Судова влада України" у розділі "Повідомлення для учасників судового процесу" розділу "Громадянам".
За змістом ч. 1 ст. 11 Закону України “Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться в районі проведення антитерористичної операції, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб сайті судової влади України (з посиланням на веб адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень), яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.
Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України “Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Ухвала суду апеляційної інстанції від 13.01.2025 року була у встановленому порядку внесена до Єдиного державного реєстру судових рішень та інформація у справі, що розглядається розміщена за веб-адресою https://court.gov.ua/fair/ та www.hra.arbitr.gov.ua/sud5039.
Статтею 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" передбачено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Навіть в умовах воєнного стану конституційне право особи на судовий захист не може бути обмеженим.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
Запровадження воєнного стану у країні не може слугувати самостійною та достатньою підставою для відтермінування вирішення спору (не здійснення розгляду справи).
При цьому, від учасників справи впродовж всього строку розгляду судом апеляційної інстанції справи не надходило будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю з'явитись у призначене судове засідання.
Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).
Зважаючи на те, що в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено учасникам справи необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України та беручи до уваги відсутність клопотань від учасників справи щодо відкладення розгляду заяви у зв'язку з заходами, встановленими особливим режимом роботи суду під час дії воєнного стану, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд заяви в даному судовому засіданні.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпромаштранс" про ухвалення додаткового рішення, слід зазначити таке.
Згідно зі ст. 15 ГПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).
Відповідно до ст. 1312 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 зазначеного Кодексу).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація вказаного принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
Відповідно до ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Так, відповідно до ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Так, позивачем під час розгляду справи було отримано правову допомогу від адвоката Савенка О.О. за договором про надання правової допомоги №16 від 12 липня 2024 року та додаткової угоди до нього.
09.01.2025 на виконання умов договору між позивачем та адвокатом Савенком О.О. складено та підписано акт про надання послуг до договору про надання правової допомоги №16 від 12 липня 2024 року на суму 5 000, 00 грн.
У вказаному акті сторони дійшли згоди про те, що адвокат розробив ситуацію, адвокат склав та подав суду заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань: відзив на апеляційну скаргу, адвокат взяв участь у судовому засіданні 08.01.2025 року.
Відповідно до платіжної інструкції №1249 від 25.11.2024 року, позивачем сплачено адвокату Савенко О.О. 5000, 00 грн. витрат оплати за правову допомогу, зг. дог-у №16 вiд 12.07.2024 року.
Таким чином, сторони узгодили перелік послуг з надання правової допомоги, обсяг повноважень адвоката щодо представництва інтересів клієнта, умови розрахунків, а також строк виконання зобов'язань за договором про надання правової допомоги.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України розподілу підлягають судові витрати, які складаються із розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
За змістом ч.8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, де, між іншим, вказано на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Разом з цим, колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 року у справі №910/906/18, де, зокрема, вказано на те, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, зокрема, у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява № 66561/01), що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Також, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" вказано, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
За змістом частин 5, 6 ст. 126 ГПК України, сторона може заявити клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу в разі неспівмірності відповідних витрат. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з цим, відповідач клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, у суді апеляційної інстанції, не заявив.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що заявлена до стягнення сума витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції відповідає вказаним критеріям, є співмірною з виконаною адвокатом роботою в суді апеляційної інстанції, заява містить обґрунтування обсягу фактично наданих послуг адвокатом.
А отже, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи, 5 000, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції становлять співмірні і розумні витрати позивача на правову допомогу у справі у суді апеляційної інстанції.
Таким чином, колегія суддів, проаналізувавши наявні у справі докази, зважаючи на вказані положення чинного законодавства, враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, тощо, дійшла висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000, 00 грн.
Керуючись ст. ст. 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпромаштранс" про ухвалення додаткового рішення задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Імекс Макс" (61072, м.Харків, пр. Науки, 54; ідент. код 42831345) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпромаштранс" (49081, м. Дніпро, вул. Артільна, 10; ідент. код 31181359) 5000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у строк протягом двадцяти днів з дня її проголошення, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст додаткової постанови складено 29.01.2025 року
Головуюча суддя О.І. Терещенко
Суддя П.В. Тихий
Суддя І.А. Шутенко