вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"15" січня 2025 р. Справа№ 910/10935/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів: Остапенка О.М.
Корсака В.А.
Секретар судового засідання: Смаголь А.О.
За участю представників учасників справи:
від позивачів : ОСОБА_1 , ОСОБА_3, ОСОБА_4 : Шеін І.В. за ордером серії АХ № 1213169 від 07.10.2024, АХ № 1213171 від 07.10.2024, АХ № 1213173 від 07.10.2024;
від Міністерства юстиції України: Рєпкін Н.І. посвідчення АА № 020303 від 10.10.2023.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 у справі № 910/10935/24 (суддя Головіна К.І., повний текст ухвали складено та підписано - 23.10.2024), яка прийнята за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову
за позовом: 1) ОСОБА_1
2) ОСОБА_3
3) ОСОБА_4
особи які можуть отримати статус учасника справи:
1) Міністерство юстиції України
2) ОСОБА_5
3) ОСОБА_2
треті особи: 1) Компанія «Окталенса Холдінгз ЛТД» (Oktalensa Holdings LTD)
2) Компанія «Енстревіо Інвестментс Лімітед» (Anstrevio Investments Limited);
3) Компанія «Амертана Холдінгз ЛТД» (Amertana Holdings LTD)
4) Товариство з обмеженою відповідальністю «Термінал Південний»
про визнання протиправним та скасування наказу
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 у справі № 910/10935/24 (суддя Головіна К.І., повний текст ухвали складено та підписано - 23.10.2024) відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2024.
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову виходив з того, що заявник не наведено обґрунтованих доводів та не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову ухвалою суду від 06.09.2024 у даній справі, або ж того, що забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою, ОСОБА_2 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 у справі № 910/10935/24 про відмову в скасуванні заходів забезпечення позову; заяву про скасування заходів забезпечення позову задовольнити; скасувати заходи забезпечення позову вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2024 у справі № 910/10935/24.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала постановлена судом без з'ясування всіх обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Так, скаржник посилається на те, що спірний Міністерства юстиції України №2612/5 від 03.09.2024 є актом індивідуальної дії, який вичерпав свою дію фактом його виконання у зв'язку не може бути зупинено та/або скасовано, отже з урахуванням зазначеного, наразі мета вжитих заходів забезпечення позову відсутня, а самі заходи не можуть вплинути на виконання чи невиконання в подальшому рішення суду, що суперечить вимогам ч. 2 ст. 136 ГПК України. Тобто вжиті заходи забезпечення позову вичерпали свою дію.
Крім того, в апеляційній скарзі апелянт зазначає, що враховуючи вжиті судом способи забезпечення позову, якими фактично відсторонено керівників від виконання своїх повноважень без призначення загальними зборами учасників інших уповноважених осіб, а також фактично перебування ОСОБА_2 та ОСОБА_5 відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на посадах керівників ТОВ «АГРОТЕРМІНАЛ ЛОГІСТІК» та ТОВ «БОРІВАЖ» відповідно, вбачається фактична неможливість здійснення подальшої господарської діяльності таких суб'єктів господарювання, оскільки Ухвалою від 06.09.2024 заблоковано можливість здійснення будь-якої господарської діяльності таких юридичних осіб, в тому числі розпоряджатись банківськими рахунками (зокрема для сплати поточних та довгострокових зобов'язань, заробітної плати, податків, комунальних платежів тощо), майном, видавати будь-які накази, в тому числі щодо всіх поточних питань діяльності товариств, подання фінансової звітності, реєстрації податкових накладних та здійснювати інші управлінські функції, направлені на нормальне функціонування господарських процесів. Такі обставини призведуть зокрема і до застосування до керівників підприємств відповідних санкцій за порушення законодавства щодо своєчасної оплати загальнообов'язкових платежів, проте зазначеного не було враховано судом першої інстанції.
Узагальнені доводи та заперечення учасників справи
14.10.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_2 , відповідно до якого останній просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 , а ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 у справі № 910/10935/24 залишити без змін.
14.10.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Компанії «Окталенса Холдінгз ЛТД» (Oktalensa Holdings LTD) та Компанії «Амертана Холдінгз ЛТД» (Amertana Holdings LTD) надійшло клопотання з процесуальних питань, відповідно до якого останні просять розглядати справу № 910/10935/24 за їх відсутності та відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 , а ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 у справі № 910/10935/24 залишити в силі.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 02.10.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_2 передано для розгляду колегії суддів у складі: Коротун О.М. (головуючий, суддя-доповідач), Майданевич А.Г., Сулім В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2024 у справі № 910/10935/24, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 у справі № 910/10935/24; витребувано невідкладно копії матеріалів оскарження ухвали від 17.09.24 за № 910/10935/24 з Господарського суду міста Києва (з урахуванням копії позовної заяви з усіма додатками (в разі наявності), копії заяви про забезпечення позову з усіма додатками, а також копію заяви про заперечення на неї з усіма додатками (за наявності), копію заяви ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову з додатками; призначено до розгляду в судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 у справі № 910/10935/24; судове засідання відбудеться 05.11.2024.
16.10.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про долучення доказів.
17.10.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/10935/24.
29.10.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_2 надійшла заява про відвід колегії суддів у справі № 910/10535/24.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.10.2024 у справі № 910/10935/24 задоволено заяву ОСОБА_2 про відвід колегії суддів від розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 у справі № 910/10935/24; матеріали оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 у справі № 910/10935/24 передано раніше визначеному складу суду з урахуванням спеціалізації суддів.
Розпорядженням в.о. керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-07/707/24 від 30.10.2024 у зв'язку із задоволенням заяви колегії суддів Коротун О.М., Суліма В.В., Майданевича А.Г. про самовідвід, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/10935/24.
Згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 30.10.2024 апеляційні скарги у справі № 910/10935/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Пантелієнко В.О., Остапенко О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2024 у справі № 910/10935/24 апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 у справі № 910/10935/24 прийнято до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Пантелієнко В.О., Остапенко О.М.; розгляд апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 у справі № 910/10935/24 призначено на 04.12.2024.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2024 у справі № 910/10935/24 оголошено перерву у даній справі до 10.12.2024.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2024 у справі № 910/10935/24 оголошено перерву у даній справі до 17.12.2024.
12.12.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Боріваж», адвоката Целіка Віктора Віталійовича надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/4838/24 від 12.12.2024 у зв'язку із перебуванням судді Пантелієнка В.О., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/10935/24.
Згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 12.12.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_2 передано для розгляду колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Корсак В.А., Остапенко О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2024 у справі № 910/10935/24, зокрема, задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Боріваж», адвоката Целіка Віктора Віталійовича про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
16.12.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_2 надійшли додаткові пояснення у справі № 910/10935/24.
Також, 16.12.2024 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_2 надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2024 у справі № 910/10935/24 апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 у справі № 910/10935/24 прийнято до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Корсак В.А., Остапенко О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2024 у справі № 910/10935/24 оголошено перерву у даній справі до 18.12.2024.
18.12.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_2 надійшла заява про відвід судді у справі № 910/10935/24.
18.12.2024 у судове засідання з'явилися представники ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Боріваж» (в режимі відеоконференції), Міністерства юстиції України та ОСОБА_2 .
Інші учасники справи у судове засідання 18.12.2024 не з'явилися; про час, місце та дату судового засідання повідомлялися завчасно та належним чином; про причини нез'явлення суд не повідомили.
Як зазначалось вище, 18.12.2024 від ОСОБА_2 надійшла заява про відвід судді у справі № 910/10935/24, згідно з якою останній просить суд, відвести суддю Північного апеляційного господарського суду Корсака В.А. від розгляду справи № 910/10935/24.
18.12.2024 у судовому засіданні головуючим суддею (суддею-доповідачем) Отрюхом Б.В. на обговорення ставиться питання про можливість задоволення заяви ОСОБА_2 про відвід судді у справі № 910/10935/24.
У судовому засіданні 18.12.2024 представник ОСОБА_2 підтримав заяву про відвід судді у справі № 910/10935/24 та просив її задовольнити.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Боріваж» у судовому засіданні 18.12.2024 підтримав заяву ОСОБА_2 про відвід судді у справі № 910/10935/24 та просив її задовольнити.
У судовому засіданні 18.12.2024 представник ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 заперечував проти задоволення вищевказаної заяви та просив відмовити у її задоволенні.
18.12.2024 у судовому засіданні представник Міністерства юстиції України залишила на розсуд суду вищевказане питання.
За наслідками розгляду вищевказаної заяви, постановлено ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2024 у справі № 910/10935/24, якою визнано заяву ОСОБА_2 про відвід судді у справі № 910/10935/24 необґрунтованою; відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про відвід судді у справі № 910/10935/24.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2024 у справі № 910/10935/24 оголошено перерву у даній справі до до 15.01.2025.
Заяви/клопотання подані учасниками справи
Щодо клопотань про відкладення розгляду справи
14.01.2025 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від представника ОСОБА_2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи № 910/10935/24, оскільки 15.01.2025 представника ОСОБА_2 адвоката Кузьменко В.С. викликали до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з чим останній не може взяти участь в судовому засіданні.
Крім того, 14.01.2025 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_2 надійшло клопотання про відкладення розгляду даної справи у зв'язку з перебуванням останнього на лікарняному та неможливістю особисто взяти участь в даному судовому засіданні.
Головуючим суддею (суддею-доповідачем) у судовому засіданні 15.01.2025 на обговорення ставиться питання про можливість задоволення вищевказаних клопотань представника ОСОБА_2 та ОСОБА_2 .
У судовому засіданні 15.01.2025 представник позивачів : ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 заперечував проти задоволення вищезазначених клопотань про відкладення розгляду справи, а представник Міністерства юстиції України залишив на розсуд суду вказані клопотання про відкладення розгляду справи.
Розглянувши клопотання представника ОСОБА_2 та ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи, заслухавши пояснення представників позивачів та Міністерства юстиції України, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову у їх задоволенні, з огляду на наступне.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених ч. 2 ст. 202 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 202 ГПК України передбачено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:
1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;
2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;
3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;
4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Разом з тим, всупереч ст.ст. 76, 77 ГПК України, представником ОСОБА_2 та ОСОБА_2 не надано належних та допустимих доказів на підтвердження викладених у клопотанні обставин, а також щодо неможливості направити іншого представника в судове засідання, яке призначене на 15.01.2025, оскільки останніх про час, місце та дату судового засідання було попереджено заздалегідь, отже, було достатньо часу для того, щоб забезпечити явку уповноважених представників у судове засідання саме 15.01.2025, при цьому слід зазначити, що розгляд даної справи неодноразово відкладався, а представник ОСОБА_2 був присутній на попередніх засіданням та надавав пояснення щодо поданої ним апеляційної скарги і інших апеляційних скарг.
При цьому слід зазначити, що в ухвалі Північного апеляційного господарського суду про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 у справі № 910/10935/24 явка представників учасників справи не була визнана обов'язковою, а зокрема в цих ухвалах доведено до відома учасників справи, що нез'явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою розгляду апеляційної скарги по суті.
Колегія судів Північного апеляційного господарського суду також звертає увагу на положення статті 6 Конвенції, якими передбачено, що судові процедури при розгляді справи повинні бути справедливими, справа має бути розглянута в розумний строк, а також зважує на те, що в господарському судочинстві діє принцип ефективності судового процесу, який направлений на недопущення затягування розгляду справи.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 08 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 та інші).
Крім того, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, а неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи у судовому засіданні.
Таким, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотань щодо відкладення розгляду справи, з огляду на їх необґрунтованість та можливість розгляду справи № 910/10935/24 у даному судовому засіданні за наявними у матеріалах справи доказами.
Щодо заяви про відвід суддів/заяви про відкликання заяви про відвід суддів
15.01.2025 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_2 надійшла заява про відвід суддів, у відповідності до якого заявник просить суд відвести суддів Північного апеляційного господарського суду Отрюха Б.В., Корсака В.А. та Остапенка О.М. від розгляду справі № 910/10935/24, посилаючись на наступне.
Заявнику напередодні судових засідань стало відомо про наявність неодноразових публікацій в засобах масової інформації, які свідчать про те, що на склад суду здійснюється тиск з боку керівництва Північного апеляційного господарського суду для прийняття рішень виключно заінтересованих осіб, ця інформація зокрема міститься в наступних статтях:
- ІНФОРМАЦІЯ_2;
-ІНФОРМАЦІЯ_3;
- ІНФОРМАЦІЯ_4.
Зокрема сама справа стосується інтересів олігархів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а також пов'язана з кримінальним провадженням відносно посадових осіб АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
Отже, як вважає заявник, процесуальні рішення діючого складу суду, в тому числі відмова в задоволенні обґрунтованих заяв про відвід складу суду у зв'язку з порушенням правил автоматизованого розподілу складу суду, натяки суду щодо застосування заходів процесуального примусу до скаржників тощо свідчать про підтвердження згаданої в ЗМІ інформації про здійснення тиску та упередженість суду.
З огляду на вище зазначене, вбачається, що такими своїми діями заявник намагається вплинути на суд за для отамання бажаного результату під час вирішення спору у даній справі.
В подальшому 15.01.2025 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_2 надійшла заява про відкликання заяви про відвід суддів у справі № 910/10935/24, в якій заявник зазначає про те, що ним 15.01.2025 було подано заяву про відвід суддів у даній справі, проте наразі підстави для відводу потребують додаткової перевірки та уточнення інформації у зв'язку з чим, ОСОБА_2 відкликає свою заяву про відвід від 15.01.2025 та просить суд залишити її без розгляду.
Статтею 42 ГПК України визначено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
Сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.
Так, ст. ст. 35-39 ГПК України не встановлена процесуальна можливість подання заявником заяви про відкликання заяви про відвід суддів, але виходячи із загальних принципів судочинства, в тому числі верховенства права, згідно п. 1 ч. 3 ст. 2 ГПК України, положень ст. 42 ГПК України та враховуючи те, що заявник вправі подати заяву про відкликання поданої ним заяви, а суд не має права обмежувати його у цьому, колегія суддів, порадившись на місці, дійшла висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_2 про відкликання заяви про відвід суддів у даній справі.
Явка представників сторін
15.01.2025 у судове засідання з'явилися представники позивачів : ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та Міністерства юстиції України.
Інші учасники справи у судове засідання 06.11.2024 не з'явилися; про час, місце та дату судового засідання повідомлялися завчасно та належним чином; про причини нез'явлення суд не повідомили.
Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов'язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків, має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Розумність строків розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29.05.2008 «Якименко проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2006 «Мороз та інші проти України» та інші).
Таким чином, враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про час, місце та дату судового засідання, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за участю представників позивачів : ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та Міністерства юстиції України.
Позиції учасників справи
У судовому засіданні 15.01.2025 представник Міністерства юстиції України підтримав доводи апеляційної скарги, з підстав викладених у них та просив її задовольнити.
Представник позивачів : ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у судовому засіданні 15.01.2025 заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 даній у справі - без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2024 у справі № 910/10935/24 (суддя Головіна К.І.) задоволено заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про забезпечення позову до його подачі; зупинено дію наказу Міністерства юстиції України № 2612/5 від 03.09.2024 «Про задоволення скарг» до вирішення справи по суті до набрання законної сили рішенням суду; заборонено Міністерству юстиції України та/або його структурним підрозділам, в тому числі, але не виключно, Офісу протидії рейдерству, Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України вчиняти будь-які дії, зокрема шляхом внесення відповідних записів про скасування (анулювання) реєстраційних дій до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо виконання наказу Міністерства юстиції України № 2612/5 від 03.09.2024 «Про задоволення скарг», в тому числі шляхом заборони Міністерству юстиції України (його структурним підрозділам, департаментам) скасовувати реєстраційні дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 30.07.2024 № 1002241070032094083 та від 30.07.2024 № 1002241070029100619, окрім проведення скасування реєстраційних дій, що здійснюється на підставі рішення суду, до набрання законної сили рішенням суду; заборонено ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , Міністерству юстиції України та його територіальним органам, державним реєстраторам, а також будь-яким іншим суб'єктам, які наділені владними повноваження щодо здійснення реєстраційних дій, в тому числі нотаріусам, - проводити будь-які реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно по Товариству з обмеженою відповідальністю «Агротермінал Логістік» (ідентифікаційний код 39296647) та Товариству з обмеженою відповідальністю «Боріваж» (ідентифікаційний код 32307678), на виконання рішень керівників та всіх інших органів управління ТОВ «Агротермінал Логістік» та ТОВ «Боріваж» і їх уповноважених осіб до набрання законної сили рішенням суду; заборонено ОСОБА_5 та ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротермінал Логістік» (ідентифікаційний код 39296647) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Боріваж» (ідентифікаційний код 32307678) в якості керівників зазначених юридичних осіб, в тому числі але не виключно представляти інтереси вказаних юридичних осіб перед громадянами, юридичними особами, в усіх без винятку установах, на підприємствах, в організаціях, незалежно від форми власності, підпорядкування, організаційно-правової форми, у тому числі в органах державної влади та управління, міністерствах, відомствах та їх структурних підрозділах; виконавчих органах будь-якого рівня та їх структурних підрозділах; державних комітетах та підвідомчим їм органах; в органах юстиції, в органах державної виконавчої служби, приватних виконавців, в органах нотаріату, приватних нотаріусів, державних реєстраторів; в будь-яких структурних підрозділах органів внутрішніх справ України; в органах прокуратури; у будь-яких інших контролюючих та правоохоронних органах України; в органах місцевого самоврядування та їх структурних підрозділах будь-якого рівня та будь-якої направленості; у Центрі/службі надання адміністративних послуг та дозвільних процедур органів місцевого самоврядування; у фондах, інспекціях, адміністраціях, комісіях, комітетах, радах, громадських організаціях та об'єднаннях громадян, самозайнятих осіб; в судах усіх юрисдикцій та Інстанцій; видавати довіреності, підписувати, подавати та отримувати будь-які документи; укладати правочини тощо до набрання законної сили рішенням суду.
13.09.2024 ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2024 у даній справі до пред'явлення позову, посилаючись на те, що наказ Міністерства юстиції України № 2612/5 від 03.09.2024 вичерпав свою дію фактичним виконанням, у зв'язку з чим реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 30.07.2024 № 1002241070032094083 та 1002241070029100619 скасовані, а отже, мета вжитих заходів забезпечення позову відсутня.
Крім того, в зазначеній заяві ОСОБА_2 зазначає про те, що вжиті заходи забезпечення позову, якими заборонено ОСОБА_5 та ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії від імені ТОВ «Агротермінал Логістік» та ТОВ «Боріваж», не відповідають умовам розумності, обґрунтованості, адекватності та збалансованості інтересів сторін, оскільки можуть призвести до негативних наслідків для вказаних товариств.
Таким чином, з урахуванням вище наведеного ОСОБА_2 просив суд скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду першої інстанції від 06.09.2024 у даній справі.
За наслідками розгляду зазначеної вище заяви, місцевим господарським судом постановлено судове рішення, яке наразі оскаржується в апеляційному порядку.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивачів : ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та Міністерства юстиції України, обговоривши доводи апеляційної скарги, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини даної господарської справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при постановленні оскаржуваного судового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_2 не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Статтею 136 ГПК України визначено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення (ч. ч. 5, 6 ст. 140 ГПК України).
Положення статей 136, 137 ГПК України пов'язують вжиття господарським судом заходів забезпечення позову з обґрунтуванням обставин необхідності такого забезпечення в контексті положень статті 73 ГПК України як гарантії ефективності задоволення вимог позивача (заявника) за результатами розгляду спору по суті.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача (кредиторів та інших учасників справи про банкрутство) від можливих недобросовісних дій із боку відповідача (боржника) чи інших учасників справи про банкрутство з тим, щоб забезпечити позивачам (кредиторам у справі про банкрутство) реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом (заявою у справі про банкрутство), в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову за своєю суттю є обмеженням суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (боржника), або пов'язаних із ним інших осіб, в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя та задоволених вимог позивача або особи, яка звернулась з відповідними вимогами у справу про банкрутство.
Згідно з ч. 1 ст. 145 ГПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у постанові № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26.12.2011 року, оскільки забезпечення позову є гарантією задоволення законних вимог позивача, то суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення. При цьому, обов'язковим є подання заявником доказів того, що після вжиття судом відповідних заходів забезпечення позову змінились обставини, що спричинили їх застосування. Тобто, обґрунтування необхідності скасування забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про скасування забезпечення позову.
Отже, чинним ГПК України передбачена незмінність заходів забезпечення позову до часу виконання рішення або зміни способу його виконання. Винятком з цих правил є випадки, коли: 1) потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або 2) змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або 3) забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Нормами чинного законодавства не визначено підстав та меж розгляду клопотання учасника справи про скасування заходів забезпечення позову, оскільки заходи забезпечення позову, як правило, вживаються за вмотивованим клопотанням позивача для забезпечення ефективного захисту порушених прав.
Водночас, забезпечити баланс між правами та інтересами сторін покликаний інститут скасування заходів забезпечення позову. Саме розглядаючи клопотання про скасування заходів забезпечення позову, відбувається реалізація принципу змагальності учасників процесу.
Заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи і мають на меті гарантувати реальне виконання рішення суду. Тобто, хоча забезпечення позову і має тимчасовий характер, але спрямоване саме на гарантування виконання майбутнього рішення господарського суду, та має бути скасоване господарським судом у разі, якщо потреба у такому забезпеченні відпала з певних причин.
Під час розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову суд не оцінює правомірність та доцільність вжиття ним заходів забезпечення позову, а лише з'ясовує, чи потреба у забезпеченні позову відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
Враховуючи вище наведене, суд першої інстанції вірно встановив, що ОСОБА_2 не доведено належними та допустимими доказами, в розумінні ст. ст. 76, 77 ГПК України, що потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову ухвалою місцевого господарського суду від 06.09.2024 у даній справі, або ж того, що забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
При цьому місцевий господарський суд правомірно відхилив доводи заявника про те, що спірний наказ Мінюсту вже виконано, а тому відпали підстави для забезпечення позову, оскільки предметом позову, який було забезпечено ухвалою суду від 06.09.2024 у цій справі, є питання законності спірного наказу, яке ще судом не вирішено, і зворотного не доведено.
За таких обставин, з урахуванням вище наведеного, суд першої інстанції, з яким погоджується і апеляційний господарський суд, дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2024 у даній справі, а тому обґрунтовано відмовив у задоволенні вказаної заяви.
При цьому, твердження апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених в ухвалі Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 у справі № 910/10935/24, а отже, у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.
Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
З приводу висвітлення всіх доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У рішенні Суду у справі «Трофимчук проти України» №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.
За таких обставин решту аргументів скаржника, окрім викладених у мотивувальній частині постанови, суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.
Доводи ОСОБА_2 , викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В силу ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу ОСОБА_2 є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 у справі № 910/10935/24 підлягає залишенню без змін.
Розподіл судових витрат
Судові витрати за подання апеляційної скарги, у відповідності до ст. 129 ГПК України, судом покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 240, 255, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 у справі № 910/10935/24 залишити без змін.
3. Справу № 910/10935/24 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, строки та випадках, передбачених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 29.01.2025.
Головуючий суддя Б.В. Отрюх
Судді О.М. Остапенко
В.А. Корсак