вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"05" грудня 2024 р. Справа№ 910/8877/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коробенка Г.П.
суддів: Тарасенко К.В.
Тищенко А.І.
за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.
за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 05.12.2024
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Петросян Тетяни Пeтpiвни
на рішення Господарського суду міста Києва
від 18.01.2024 (повний текст складено та підписано 29.01.2024)
у справі №910/8877/23 (суддя Головіна К.І.)
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна"
до Фізичної особи-підприємця Петросян Тетяни Петрівни
про стягнення 160 434,69 грн та витребування майна
Короткий зміст позовних вимог
До Господарського суду міста Києва з позовом звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" (далі - ТОВ "Порше Лізинг Україна", позивач) до Фізичної особи-підприємця Петросян Тетяни Петрівни (далі - ФОП Петросян Т.П., відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 79 375,95 грн. та витребування майна за договором фінансового лізингу № 00016772 від 11.12.2018.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення ФОП Петросян Т.П. (лізингоодержувачем) зобов'язань за вказаним договором лізингу в частині своєчасної сплати лізингових платежів, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість та виникли підстави для відмови позивача від договору і витребування предмету лізингу.
У позові ТОВ "Порше Лізинг Україна" просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 79 375 грн. 95 коп., з яких: 57817, 77 грн. - борг зі сплати лізингових платежів за період з листопада 2022 по березень 2023 та 21 558, 18 грн. - неустойка в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, а також витребувати від ФОП Петросян Т.П. автомобіль марки VW, модель Golf Team 1.4 TSI, рік випуску 2018, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .
В ході розгляду справи позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, у якій, окрім витребування майна, просив стягнути з ФОП Петросян Т.П. заборгованість в сумі 160 343, 69 грн, з яких: 57 817, 77 грн - борг зі сплати лізингових платежів за період з листопад 2022 року по березень 2023 року; 102 616, 92 грн - неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Вказана заява була прийнята судом до розгляду як така, що подана з дотриманням вимог ст. 46 ГПК України.
Короткий зміст оскарженого рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" до Фізичної особи-підприємця Петросян Тетяни Петрівни про стягнення 160 434,69 грн та витребування майна в частині позовних вимог про витребування майна закрито.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" до Фізичної особи-підприємця Петросян Тетяни Петрівни про стягнення 160 434,69 грн задоволено.
Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Петросян Тетяни Петрівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" заборгованість у сумі 57 817 грн 77 коп., неустойку в сумі 102 616 грн 92 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 5 368 грн 00 коп.
Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю Порше Лізинг Україна" з Державного бюджету України судовий збір у сумі 2 684 грн 00 коп., сплачений платіжною інструкцією №0051013970 від 27.06.2023.
Судове рішення мотивовано тим, що факт наявності основної заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, а тому суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю в сумі 57 817,77 грн.
Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача неустойки в розмірі 102 616,92 грн, то суд першої інстанції зазначив, що оскільки договір про фінансовий лізинг є розірваним з 06.04.2023, відповідно користування майном після припинення договору є таким, що здійснюється в порушення його умов, та є неправомірним, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що у відповідача, який прострочив повернення об'єкта лізингу після розірвання договору (06.04.2023), з 07.04.2023 виник обов'язок зі сплати позивачу передбаченої законом неустойки до дня повернення об'єкта лізингу - 27.07.2023.
Судом здійснено перевірку нарахувань позивача та встановлено їх арифметичну правильність в частині пені, тому вказані вимоги задоволено судом у повному обсязі й стягнуто з відповідача 102 616,00 грн пені, нарахованої на суму заборгованості у розмірі 13 366,07 грн за період з квітня по липень 2023 року.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із вказаним рішенням Фізична особа-підприємець Петросян Тетяна Пeтpiвна звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 18.01.2024 у справі №910/8877/23 скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є необгрунтованим, прийнятим місцевим судом з порушенням норм матеріального та процесуального права. При цьому скаржник стверджував, що:
- задоволення позову повністю призведе до подвійного стягнення. Так, позивач без згоди відповідача вилучив у неї транспортний засіб та реалізував його. При зазначених обставинах додаткове стягнення з відповідача суми коштів, що є позовними вимогами призведе до подвійного стягнення та надмірного збагачення позивача за рахунок відповідача;
- факт широкомасштабної збройної агресії РФ проти України поставив відповідача у
скрутне матеріальне становище; родина мала обмежені фінансові можливості, цим і було зумовлено виникнення заборгованості перед позивачем;
- заявлені вимоги щодо стягнення пені у заявленому розмірі, не можуть вважатися справедливими та розумними, а дії позивача по їх стягненню - добросовісними; заявлений розмір пені практично перевищує суму навіть середнього доходу по м. Києву; сплата такої великої суми однозначно поставить відповідача у дуже скрутне матеріальне становище, унеможливить утримання себе та сім'ї. Тобто рішення суду про стягнення такої суми завдасть значної шкоди відповідачу, що б суперечило ст. 15 ЦК України.
Узагальнені доводи та заперечення сторін
27.06.2024 на адресу суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив доводи викладені в ній, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.
Узагальнені доводи відзиву позивача зводяться до того, що:
- посилання відповідача на подвійне стягнення суми у випадку продажу транспортного засобу, як на обставини порушення його прав є безпідставними та необгрунтованими;
- позивач не спростовує обставин наячвності заборгованості та обставин безпідставного несвоєчасного погашення лізингових платежів, а також не надав відповідного контррозрахунку та спростування заявлених до стягнення сумм заборгованості;
- неустойка, стягнення якої передбачено ч. 2 ст. 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин за порушення наймачем обов?язку з повернення речі. Така неустойка є подвійною платою за користування річчю за час прострочення, а не штрафною санкцією у розумінні ст. 549 ЦК України та ст. 230 ГК України.
Також позивач вказав, що орієнтовні витрати на оплату професійної правничої допомоги складають 17 000,00 грн, докази фактичного понесення яких будуть подані позивачем протягом п'яти днів з дня винесення судового рішення у даній справі.
10.09.2024 через канцелярію суду відповідачем подано пояснення щодо апеляційної скарги.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.05.2024 апеляційну скаргу у справі №910/8877/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробенко Г.П., судді: Тарасенко К.В., Кравчук Г.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.05.2024 витребувано матеріали справи з суду першої інстанції та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху справи.
06.06.2024 матеріали справи №910/8877/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.06.2024 поновлено Петросян Тетяні Пeтpiвні строк для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 у справі №910/8877/23. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Петросян Тетяни Пeтpiвни на рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 у справі №910/8877/23. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 у справі №910/8877/23 до винесення Північним апеляційним господарським судом судового акту за результатами розгляду апеляційної скарги. Судове засідання призначено на 09.07.2024.
09.07.2024 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та клопотання про витребування доказів, яке залишено без задоволення колегією суддів, з підстав його не відповідності приписам статті 81 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідачем не обґрунтовано яким чином вказані докази вплинуть на результат розгляду даної справи.
09.07.2024 до суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке задоволено колегією суддів. Розгляд справи відкладено на 25.07.2024.
У судовому засідання 25.07.2024 судом оголошено перерву до 17.09.2024.
17.09.2024 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У судовому засіданні 17.09.2024 оголошено перерву до 17.10.2024.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2024, у зв'язку з перебуванням судді Кравчука Г.А. з 12.10.2024 по 20.10.2024 у відрядженні, судове засідання призначено на 12.11.2024.
18.10.2024 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, а саме: копію відповіді на адвокатський запит від 18.09.2024 №31/26-1500аз, у задоволенні якої колегією суддів відмовлено, з огляду на приписи ч. 3 ст. 269 ГПК України, оскільки відповідачем не наведено вагомої причини неподання відповідних доказів у суді першої інстанції, а доведення обставин, на які сторона може посилатися як на підставу своїх вимог або заперечень, має здійснюватися у суді першої інстанції, оскільки суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судове засідання призначене на 12.11.2024 не відбулося, у зв'язку з перебуванням судді Кравчука Г.А. на лікарняному.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2024, у зв'язку з перебуванням судді Кравчука Г.А. на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/8877/23.
Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 20.11.2024, справу №910/8877/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Коробенко Г.П. (головуючий), судді: Тарасенко К.В., Тищенко А.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2024 колегія суддів постановила здійснювати розгляд апеляційної скарги Петросян Тетяни Пeтpiвни на рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 у справі №910/8877/23 спочатку колегією суддів у складі: Коробенка Г.П. (головуючий, доповідач) суддів Тищенко А.І., Тарасенко К.В., яка визначена протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.11.2024. Розгляд апеляційної скарги призначено на 05.12.2024.
У судовому засіданні 05.12.2024 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.
Явка представників учасників судового процесу
У судове засідання 05.12.2024, з'явився представник позивача, який надав пояснення по справі. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений шляхом доставки процесуальних документів до Електронного кабінету, що підтверджується довідкою від 23.11.2024.
Відповідно до частини п'ятої статті 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Оскільки явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення відповідача про місце, дату і час судового розгляду, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції
11.12.2018 між ТОВ "Порше Лізинг Україна" (лізингодавець) та ФОП Ланником Петром Анатолійовичем (лізингоодержувач) був укладений договір про фінансовий лізинг № 00016772, відповідно до якого (в редакції додаткової угоди від 01.03.2022) об'єктом лізингу є транспортний засіб - VW Golf Team 1.4 TSI, шасі № НОМЕР_1 , вартість об'єкта лізингу - 25 968,00 $ (713 890, 44 грн.), авансовий платіж - 5 139,60 $, обсяг фінансування - 20 558,40 $, кількість лізингових платежів - 87; строк лізингу - 87 місяців; розмір лізингового платежу до 15 числа - 565,81 $ зі строком оплати відповідно до графіка; процентна ставка - 10,50 % річних.
Також сторони погодили додатки до цього договору - графік покриття витрат та виплат лізингових платежів (далі - План відшкодування) та загальні комерційні умови внутрішнього фінансового лізингу (далі - Загальні умови).
Згідно з п. 3.1, 3.2 Загальних умов лізингодавець прийняв на себе зобов'язання придбати у власність об'єкт лізингу, який був обраний лізингоодержувачем відповідно до специфікації та в повній мірі відповідає вимогам лізингоодержувача. Лізингоодержувач на власний розсуд здійснює вибір дилера-продавця, у якого ТОВ "Порше Лізинг Україна" придбало/зобов'язується придбати об'єкт лізингу. У разі такого придбання ТОВ "Порше Лізинг Україна" отримує право власності на об'єкт лізингу та передає лізингоодержувачу об'єкт лізингу на умовах фінансового лізингу згідно з положеннями застосованого українського законодавства та цього контракту.
Відповідно до п. 3.3 Загальних умов лізингоодержувач користується об'єктом лізингу на умовах фінансового лізингу згідно з положеннями чинного українського законодавства та забезпечує експлуатацію об'єкта лізингу у відповідності до цього контракту. Після завершення строку лізингу за контрактом лізингоодержувач придбаває об'єкт лізингу у ТОВ "Порше Лізинг Україна" за купівельною ціною, що буде визначена ТОВ "Порше Лізинг Україна" з урахуванням виконання лізингоодержувачем своїх зобов'язань щодо сплати лізингових платежів та інших платежів, які підлягають здійсненню за цим контрактом (п. 3.4).
У п. 5.1 Загальних умов сторони погодили, що об'єкт лізингу буде доставлений та переданий ТОВ "Порше Лізинг Україна" або належним чином уповноваженою особою (дилером-продавцем) безпосередньо лізингоодержувачу відповідно до умов договору. Лізингоодержувач забезпечує оформлення доставки об'єкта лізингу шляхом підписання лізингоодержувачем та лізингодавцем акту прийому-передачі.
Згідно з п. 6.1 Загальних умов для експлуатації об'єкта лізингу лізингоодержувач щомісяця здійснюватиме на користь ТОВ "Порше Лізинг Україна" платежі відповідно до графіка покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування), що являє собою невід'ємну частину цього договору.
Лізингові платежі перераховуються лізингоодержувачем на рахунок, зазначений ТОВ "Порше Лізинг Україна", у графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плані відшкодування) не пізніше дати, вказаної у графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (п. 6.5 Загальних умов).
Згідно з п. 6.10 Загальних умов лізингоодержувач здійснює лізингові платежі відповідно до термінів, визначених у графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування).
Відповідно до зазначеного графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів перший лізинговий платіж підлягав сплаті 11.12.2018 року, а останній - 15.03.2026. Чергові лізингові платежі сплачуються щомісячно на відповідну дату поточного місяця, що погоджена сторонами у графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плані відшкодування).
Строк лізингу за цим контрактом визначається у договорі про фінансовий лізинг та графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів. Строк лізингу починається з дати підписання акта приймання-передачі лізингоодержувачем об'єкта лізингу (п. 12.1, 12.2 Загальних умов).
Пунктом 12.13 зазначених умов сторони погодили, що у випадках, передбачених зокрема, п. 12.6, 12.2, договір вважається розірваним на 10 робочий день з дня надіслання письмового повідомлення стороною на адресу іншої сторони.
Також у п. 13.1 Загальних умов сторони домовились, що лізингоодержувач зобов'язаний у строки, встановлені ТОВ "Порше Лізинг Україна", повернути об'єкт лізингу у всіх випадках дострокового закінчення строку лізингу, розірвання контракту. Якщо лізингоодержувач відмовляється від повернення або затримує повернення об'єкта лізингу, ТОВ "Порше Лізинг Україна" має право вилучити об'єкт лізингу без попередньої згоди лізингоодержувача у визначеному законодавством порядку, у тому числі в примусовому порядку відповідно до виконавчого напису нотаріуса (п. 13.6 Загальних умов).
Крім того встановлено, що 14.07.2022 між позивачем та відповідачем була укладена угода про заміну лізингоодержувача в договорі фінансового лізингу № 00016772 від 11.12.2018, на підставі якої відбулася заміна сторони договору з лізингоодержувача ФОП Ланника Петра Анатолійовича на нового лізингоодержувача - ФОП Петросян Тетяну Петрівну.
У п. 1, 2 цієї угоди сторони домовилися змінити лізингоодержувача як сторону договору про фінансовий лізинг на нового лізингоодержувача з передачею новому лізингоодержувачу усіх прав та обов'язків відповідної сторони, визначених договором про фінансовий лізинг. До нового лізингоодержувача переходять у повному обсязі права та обов'язки, які належали лізингоодержувачу за договором про фінансовий лізинг.
Відповідно до п. 4 угоди про заміну лізингоодержувача підписанням цієї угоди новий лізингоодержувач підтверджує, що він ознайомлений з договором про фінансовий лізинг (в тому числі з усіма документами, які складають цей договір або мають відношення до нього) та отримав його завірену копію, і з'ясував усі питання, інформація щодо яких є необхідною для нього з метою прийняття рішення про укладення цієї угоди.
Дана угода вступає в силу з моменту її підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків за нею.
На виконання умов договору фінансового лізингу ТОВ "Порше Лізинг Україна", відповідно до акту прийому-передачі від 21.12.2018, передало лізингоодержувачу - ФОП Ланник П.А. об'єкт лізингу, а саме - транспортний засіб марки VW, модель Golf Team, рік випуску 2018, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .
У подальшому, на виконання умов угоди про заміну лізингоодержувача, згідно акту прийому-передачі об'єкта лізингу від 14.07.2022, лізингоодержувач (ФОП Ланник П.А) передав новому лізингоодержувачу (ФОП Петросян Т.П.) транспортний засіб марки VW, модель Golf Team, рік випуску 2018, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок чого у відповідача виник обов'язок сплачувати лізингові платежі.
Позивач, відповідно до умов укладеного договору лізингу, надіслав відповідачу (ФОП Петросян Т.П.) рахунки-фактури на оплату чергових (щомісячних) лізингових платежів, що охоплюють відповідні лізингові періоди, а саме: рахунок № 00628490 від 01.11.2022 на суму 4 556,80 грн; рахунок № 00632412 від 01.12.2022 на суму 13 164,56 грн; рахунок № 00635863 від 02.01.2023 на суму 13 366,07 грн; рахунок № 00638900 від 01.02.2023 на суму 13 366,07 грн; рахунок № 00642041 від 01.03.2023 на суму 13 364,27 грн.
Однак відповідач зобов'язання щодо сплати чергових (щомісячних) лізингових платежів не виконав та порушив п. 6.5 Загальних комерційних умов фінансового лізингу, а саме - графік покриття витрат та виплати лізингових платежів.
Невиконання відповідачем зобов'язань з оплати лізингових платежів у період часу з листопада 2022 по березень 2023 призвело до виникнення у нього заборгованості в сумі 57 817,77 грн та стало підставою для відмови позивачем від договору.
У зв'язку з чим, 23.03.2023 позивач направив на адресу відповідача вимогу № 00016772 від 20.03.2023 з повідомленням про відмову від договору, сплату заборгованості та повернення об'єкта лізингу, яку відповідач не отримав, у зв'язку з чим вимога була повернута ТОВ "Порше Лізинг Україна" за закінченням терміну зберігання.
Відповідно до п. 12.6.1 Загальних умов ТОВ "Порше Лізинг Україна" має право в односторонньому порядку розірвати контракт/відмовитися від контракту, та право на повернення об'єкту лізингу, зокрема, якщо лізингоодержувач не сплатив один наступний лізинговий платіж у повному обсязі або частково, і строк невиконання зобов'язання зі сплати перевищує 30 календарних днів.
Згідно з п. 12.9 Загальних умов у разі дострокового закінчення строку лізингу/розірвання контракту відповідно до пункту 12 контракту, відмови лізингоодержувача придбати об'єкт лізингу, як передбачено пунктом 4.2, а також якщо ТОВ "Порше Лізинг Україна" вимагає повернення об'єкта лізингу відповідно до інших положень контракту. лізингоодержувач зобов'язаний повернути об'єкт лізингу за свій власний рахунок у відповідному робочому та технічному стані за адресою місцезнаходження ТОВ "Порше Лізинг Україна", якщо інша адреса не вказана ТОВ "Порше Лізинг Україна", впродовж 10 робочих днів від дати одержання відповідного запиту. У цей же строк лізингоодержувач сплачує ТОВ "Порше Лізинг Україна" будь-яку різницю між вартістю об'єкту лізингу та лізинговими платежами, що залишились несплаченими відповідно до графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів, а також іншими платежами, що залишились несплаченими відповідно лізингоодержувачем відповідно до контракту. Сторони погодили, що вказана різниця є упущеною вигодою ТОВ "Порше Лізинг Україна" та має бути відшкодована лізингодавцю лізингоодержувачем відповідно до умов контракту та чинного законодавства. Зобов'язання щодо сплати такої різниці залишається чинним до моменту виконання лізингоодержувачем, в тому числі після закінчення строку лізингу/припинення контракту.
Відповідно до 12.13 Загальних умов у випадках, передбачених, зокрема, п. 12.6, 12.2, договір вважається розірваним на 7 робочий день з дня надіслання письмового повідомлення стороною на адресу іншої сторони.
При цьому відповідно до п. 12.7 Загальних умов день, що вважатиметься датою припинення/відмови від контракту, визначається позивачем у відповідному повідомлені/вимозі. Позивач надсилає лізингоодержувачу письмове повідомлення/вимогу про припинення/відмову від контракту та за можливості зв'язується з ним доступними засобами зв'язку для повідомлення про припинення/відмову від контракту. Таке повідомлення/вимога надсилається позивачем на адресу за зареєстрованим місцезнаходженням лізингоодержувача (місцем реєстрації для фізичних осіб). У випадку неотримання лізингоодержувачем повідомлення/вимоги з будь-яких причин, лізингоодержувач вважається належним чином повідомленим на 10 календарний день з дня відправлення такого повідомлення, що підтверджується документами з відміткою УДППЗ "Укрпошта" про прийняття повідомлення для відправки.
Враховуючи, що вимога про припинення договору про фінансовий лізинг № 00016772 від 11.12.2018 була надіслана на адресу відповідача 23.03.2023, суд дійшов висновку, що договір про фінансовий лізинг є розірваним на 10 календарний день з дня її відправлення, тобто - з 06.04.2023.
Разом з тим судом встановлено, що під час розгляду справи, а саме - 27.07.2023, відповідач здійснив повернення позивачу об'єкта лізингу - транспортного засобу марки VW, модель Golf Team, рік випуску 2018, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , що підтверджується актом приватного виконавця про повернення майна від 27.07.2023, складеного в межах виконання виконавчого напису № 2481 вчиненого 20.07.2023 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.М.
Таким чином, судом встановлено, що предмет спору в частині повернення позивачу об'єкта лізингу припинив своє існування під час розгляду справи, у зв'язку з чим, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, закрив провадження за позовними вимогами ТОВ "Порше Лізинг Україна" щодо витребування від ФОП Петросян Т.П. та передачі ТОВ "Порше Лізинг Україна" автомобіля марки VW, модель Golf Team 1.4 TSI, рік випуску 2018, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач також зазначив, що враховуючи що строк найму закінчився в листопаді 2022 року та те, що відповідач неналежно виконав свої зобов?язання за договором, зокрема щодо своєчасного повернення майна із найму, а згідно акту приватного виконавця про повернення майна відповідач повернув фактично позивачу транспортний засіб - (автомобіль марки VW, модель Golf Team, рік випуску 2018 року, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 ) лише 27.07.2023 року, то ТОВ "Порше Лізинг Україна" має право на стягнення неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення до дати фактичного повернення вказаної речі позивачу.
Відповідач письмового відзиву на позовну заяву суду не подавав.
Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи
У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та надані позивачем пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з такого.
Відповідно до ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
За приписами ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" фінансовим лізингом є вид цивільно-правових відносин, що виникають з договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України "Про фінансовий лізинг" після отримання лізингоодержувачем об'єкта фінансового лізингу лізингодавець має право відмовитися від договору фінансового лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингоодержувача, та/або вимагати повернення об'єкта фінансового лізингу, у тому числі у безспірному порядку, на підставі виконавчого напису нотаріуса, у разі якщо лізингоодержувач не сплатив за договором фінансового лізингу лізинговий платіж частково або в повному обсязі та прострочення становить більше 60 календарних днів.
У разі повернення лізингоодержувачем об'єкта фінансового лізингу, у тому числі з підстав розірвання договору фінансового лізингу та в інших випадках, визначених договором фінансового лізингу та цим Законом, лізингоодержувач зобов'язаний повернути об'єкт фінансового лізингу лізингодавцю у стані, в якому такий об'єкт було отримано від нього, з урахуванням нормального зносу, або у стані, визначеному договором фінансового лізингу та супровідною документацією на об'єкт фінансового лізингу (ч. 1 ст. 18 Закону ).
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Враховуючи що в матеріалах справи відсутні та відповідачем суду не надано належних та допустимих доказів, у розумінні статей 76-79 ГПК України, які б свідчили про сплату ним платежів на виконання договору фінансового лізингу за заявлений період в сумі 57 817,77 грн, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що позовні вимоги про стягнення з ФОП Петросян Т.П. основного боргу в сумі 57 817,77 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем його договірних зобов'язань, позивач також просив суд стягнути з Фізичної особи-підприємця Петросян Тетяни Петрівни неустойку в розмірі подвійної плати за користування предметом лізингу за період квітень-липень 2023 в сумі 102 616,92 грн.
Так, ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Тобто користування майном за договором є правомірним, якщо воно відповідає умовам укладеного договору та положенням чинного законодавства, які регулюють такі правовідносини з урахуванням особливостей предмета найму та суб'єктів договірних правовідносин. Відносини найму (оренди) у разі неправомірного користування майном можуть регулюватися умовами договору, що визначають наслідки неправомірного користування майном, та нормами законодавства, які застосовуються до осіб, які порушили зобов'язання у сфері орендних відносин.
Правова природа плати за користування річчю (орендної плати) безпосередньо пов'язана із правомірним користуванням річчю протягом певного строку, і обов'язок здійснення такого платежу є істотною ознакою орендних правовідносин, що випливає зі змісту регулятивних норм статей 759, 762, 763 ЦК України, статей 283, 284, 286 ГК України. Із припиненням договірних (зобов'язальних) відносин за договором у наймача (орендаря) виникає новий обов'язок - негайно повернути наймодавцеві річ.
Після спливу строку дії договору невиконання чи неналежне виконання обов'язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду). Тому права та обов'язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за частиною другою статті 785 ЦК України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов'язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві (аналогічна правова позиція викладена в постанові Об'єданої палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 19.04.2020 №910/11131/19).
З урахуванням викладеного суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що користування майном після припинення договору є таким, що здійснюється в порушення його умов, та є неправомірним.
Згідно з ч. 2 ст. статті 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.
За змістом вказаної норми невиконання наймачем передбаченого частиною першою статті 785 ЦК України обов'язку щодо негайного повернення наймодавцеві речі (у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі) у разі припинення договору є порушенням умов договору, що породжує у наймодавця право на застосування до наймача відповідно до частини другої статті 785 Цивільного кодексу України такої форми майнової відповідальності як неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що у відповідача (ФОП Петросян Т.П.), який прострочив повернення об'єкта лізингу після розірвання договору (06.04.2023), з 07.04.2023 виник обов'язок зі сплати позивачу передбаченої законом неустойки до дня повернення об'єкта лізингу - 27.07.2023.
Пунктом 2 частини 4 статті 21 Закону України "Про фінансовий лізинг" встановлено, що невиконання лізингоодержувачем обов'язку щодо повернення об'єкта фінансового лізингу відповідно до умов договору фінансового лізингу є підставою для нарахування неустойки, сплату якої лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача, у розмірі подвійної суми лізингового платежу, який необхідно було сплатити в останньому періоді, що передує періоду невиконання зазначеного обов'язку, в розрахунку за кожний день такого невиконання, за час невиконання, якщо інший розмір неустойки не визначений умовами договору фінансового лізингу.
Відповідно до п. 6.18 Загальних умов сторони погоджуються, що у випадку припинення контракту/відмови від контракту за ініціативою ТОВ "Порше Лізинг Україна" відповідно до пункту 12 контракту, лізинговий платіж буде вважатися платою за користування об'єктом лізингу.
Наведене в сукупності свідчить про безпідставність доводів апелянта, наведених в апеляційній скарзі, про те, що задоволення позову повністю призведе до подвійного стягнення у випадку реалізації вилученого у ФОП Петросян Т.П. транспортного засобу.
Колегія суддів, перевіривши здійснений позивачем розрахунок неустойки, вважає його правильним. Таким чином, враховуючи розмір лізингового платежу - 13 366,07 грн та період прострочення повернення об'єкта лізингу з квітня по липень (в межах заявлених позовних вимог), розмір неустойки за цей період, що підлягає стягненню з відповідача становить 102 616,92 грн.
За наведеного вище, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню.
Стосовно посилань апелянта на пункт 18 розділу "Прикінцевих та перехідних положень" Цивільного кодексу України, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником зобов?язання за договором, позичальник звільняється від відповідальності визначеної статтею 625 Цивільного кодексу України,а також звільняється від обов?язку сплачувати на користь кредитодавця неустойку (штраф, пені) за таке прострочення, колегія суддів зазначає таке.
До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом (ст. 806 ЦК України). Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.
До того ж, неустойка, стягнення якої передбачено ч. 2 ст. 785 ЦК України, є самостійною майнового відповідальністю у сфері орендних правовідносин за порушення наймачем обов?язку з повернення речі. Така неустойка є подвійною платою за користування річчю за час прострочення, а не штрафною санкцією у розумінні ст. 549 ЦК України та ст. 230 ГК України.
Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07.04 2020 у справі №924/599/19.
Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що ТОВ "Порше Лізинг Україна" неодноразово зверталось до відповідача з вимогами про повернення майна, однак всі звернення були залишені відповідачем без відповіді та задоволення.
Верховним Судом у постанові від 30 жовтня 2019 року по справі №924/80/19 висловлено правову думку, що законодавство у сфері орендних правовідносин пов?язує припинення обов?язків орендаря з фактом поверненням об?єкту договору оренди, тобто з моментом підписання акта приймання-передачі. У разі невиконання обов?язку, передбаченого частиною першою статті 785 ЦК України, цивільним законодавством визначена можливість стягнення неустойки за весь час прострочення виконання зобов?язання щодо повернення об?єкта оренди. Таким чином, право на стягнення неустойки, встановленої частиною другою статті 785 ЦК України, пов?язується з простроченням орендарем виконання зобов?язання повернення орендованого майна за актом приймання-передачі.
З наведеного слідує, що неустойка в розумінні статті 785 ЦК України не є штрафною санкцією, що передбачено статтею 549 ЦК України, і застосовується незалежно від того чи погоджували сторони цю форму відповідальності чи ні.
Таким чином, відповідач мав би повернути об?єкт лізингу, однак не виконав цього в добровільному порядку, що і стало підставою для застосування положень статті 785 ЦК України та нарахування відповідної неустойки.
Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 11.04.2018 у справі №914/4328/15 та від 24.04.2018 у справі №910/14032/17.
Щодо посилань апелянта на те, що виникнення заборгованості перед позивачем спричинено широкомасштабною збройною агресією РФ проти України, що поставила відповідача у скрутне матеріальне становище, внаслідок чого родина мала обмежені фінансові можливості, колегія суддів зазначає, що вказані обставини не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за неналежне виконання його договірних зобов'язань перед позивачем. Позаяк, відповідач, будучи обізнаним з умовами укладеного з позивачем договору та усвідомлюючи полодження чинного законодавства, мав можливість своєчасно повернути на вимогу позивача об'єкт лізингу, чим уникнути сплату неустойки, чого зроблено не було.
Решта викладених в апеляційній скарзі аргументів не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони зводяться виключно до переоцінки доказів, яким суд першої інстанції надав належну оцінку, та не спростовують правомірних висновків суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Петросян Тетяни Пeтpiвни.
Відповідно до ст.ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі рішення від 18.01.2024 відсутні.
Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.
Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат.
Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладаються судом на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 267-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Петросян Тетяни Пeтpiвни залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 18.01.2024 у справі №910/8877/23 залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на Фізичну особу-підприємця Петросян Тетяну Пeтpiвну.
Матеріали справи №910/8877/23 повернути Господарському суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
У зв'язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відрядженні з 16.12.2024 по 20.12.2024 та у відпустці з 23.12.2024 по 24.01.2025, повний текст судового рішення складено та підписано 27.01.2025
Головуючий суддя Г.П. Коробенко
Судді К.В. Тарасенко
А.І. Тищенко