79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"22" січня 2025 р. Справа №914/1109/23
Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:
головуючого (судді-доповідача): Бойко С.М.,
суддів: Бонк Т.Б.,
Якімець Г.Г.,
секретар судового засідання Гавриляк І.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Рівіс Ш.Л., Кравчук П.І.;
від відповідача: Алексєєнко О. А.,
розглянув заяву приватної компанії з обмеженою відповідальністю Селскабет аф д. 21 юні 2023 АпС б/н від 02.12.2024
про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу
у справі №914/1109/23
за позовом фізичної особи-підприємця Рівіс Шандор Людвіковича, м. Львів,
до відповідача приватної компанії з обмеженою відповідальністю Селскабет аф д. 21 юні 2023 АпС, Королівство Данія,
про стягнення суми,
ФОП Рівіс Ш.Л. звернувся до господарського суду Львівської області з позовом до користь Приватної компанії з обмеженою відповідальністю Селскабет аф д. 21 юні 2023 АпС, Королівство Данія, про стягнення 161'352,75 грн. - передоплати та другої оплати, 248'235,00 грн - штрафу та 45'675,24 грн. - пені.
Західний апеляційний господарський суд постановою від 27.11.2024 апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Рівіс Шандор Людвіковича залишив без задоволення. Рішення Господарського суду Львівської області від 02.08.2024 у справі №914/1109/23 - залишив без змін, яким місцевий суд у задоволенні позову відмовив повністю. Судовий збір за розгляд справи в апеляційному порядку поклав на апелянта.
Західний апеляційний господарський суд постановою від 27.11.2024 апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Рівіс Шандор Людвіковича залишив без задоволення. Додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 13.08.2024 у справі №914/1109/23 - залишив без змін, яким місцевий суд стягнув з фізичної особи - підприємця Рівіс Шандора Людвіковича на користь Приватної компанії з обмеженою відповідальністю Селскабет аф д. 21 юні 2023 АпС 90 294,80 грн. - відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. Судовий збір за розгляд справи в апеляційному порядку поклав на апелянта.
До Західного апеляційного господарського суду звернулась Приватна компанія з обмеженою відповідальністю Селскабет аф д. 21 юні 2023 АпС із заявою про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в справі №914/1109/23, в розмірі 219 505 грн., понесених в суді апеляційної інстанції.
Західний апеляційний господарський суд ухвалами:
- від 09.12.2024 розгляд справи призначив на 22.01.2025; від 13.01.2025 задоволив заяву Приватної компанії з обмеженою відповідальністю Селскабет аф д. 21 юні 2023 АпС (представник Алексєєнко О.А.) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
ФОП Рівіс Шандор Людвікович подав клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 5000 грн.
У судовому засіданні, представник відповідача підтримав вимоги заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, просив заяву задоволити.
Представник позивача просив зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 5 тис. грн.
Згідно з п.3 ч.1 ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч.3 ст.244 ГПК).
Отже, зі змісту ст.244 ГПК вбачається, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід'ємною складовою та ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду (далі - Об'єднана палата) від 21.05.2021 у справі №905/1623/20 та Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №911/3312/21).
Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
Відповідно до ч.1 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст. 126 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3ст. 126 цього Кодексу).
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Статтею 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За аналізом процесуального законодавства визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат сторони на професійну правничу допомогу.
Так, відповідно до частини другої статті 126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Крім цього за положеннями частини третьої статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 ГПК України).
У разі ж недотримання цих вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 126 ГПК України).
Поряд з цим, обов'язок доведення неспівмірності витрат законодавець покладає на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 ГПК України).
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
При визначенні суми відшкодування суд має враховувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті ж критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції.
Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу. Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
Такий висновок зроблено у постанові Верховного суду від 31.10.2024 року у справі №914/127/20.
У заяві про ухвалення додаткового рішення представник відповідача просить стягнути з позивача 219 505 грн витрат на професійну правничу допомогу, пов'язаних із розглядом справи №914/1109/23 у суді апеляційної інстанції.
У підтвердження понесених витрат за надані правничі послуги в суді апеляційної інстанції заявник долучив Додаток 2 до Договору про надання правової допомоги № А230922-1, укладений 10 вересня 2024 року між Відповідачем та Представником Відповідача; Акт прийому-передачі наданих послуг №3 за Додатком 2 до Договору про надання правової допомоги № А230922-1, укладений 2 грудня 2024 року між Відповідачем та Представником Відповідача.
Розмір витрат на професійну правничу допомогу обґрунтовує недобросовісною поведінкою Позивача та високою кваліфікацією представника відповідача, яка є необхідною для представництва інтересів нерезидента з огляду на необхідність постійного використання іноземних мов на високопрофесійному рівні задля належного представництва інтересів відповідача у цій справі.
Також, зазначає, що справа є комплексною та складною у тому числі через те, що матеріали справи містять значну кількість документів, та справа містить іноземний елемент. Вирішення цієї справи та прийняте за наслідками розгляду справи рішення має важливе значення для відповідача не стільки з точки зору ціни позову, оскільки з огляду на його можливий вплив на ділову репутацію відповідача як в Данії, так і в інших країнах (у тому числі в Україні, де відповідач не виключає ведення бізнесу у майбутньому).
Стверджує про неналежну поведінку позивача та його представника під час судових засідань, яка супроводжувалася перекручуванням обставин справи та наданням суду недостовірної інформації (наприклад, заява апелянта про те, що директор відповідача був змінений за 2 (два) тижні до нібито укладення договору між позивачем та відповідачем, хоча насправді директор був змінений майже за 4 (чотири) роки до зазначеної у нібито укладеному контракті дати; заява апелянта про те, що банк/юридичний відділ банку позивача нібито підтвердив належність рахунку, на який позивачем було здійснено платежі, саме відповідачу), що могло вплинути на розгляд справи у суді апеляційної інстанції.
Натомість, позивач у клопотанні про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 5000 грн зазначає, що заявлена сума витрат є необґрунтованою і надмірно завищеною. Представник відповідача взяв участь в одному судовому засіданні в режимі відеоконференції. Також, представник відповідача не готував і не подавав відзиву на апеляційну скаргу позивача. Подані ним пояснення не вважаються заявою по суті справи.
Отже, заявлена сума витрат виходить за розумні межі визначення розміру гонорару з урахуванням таких критеріїв як: справедливість, добросовісність, розумність; принципів співмірності та розумності судових витрат, складності справи, яка розглядалась, витраченого адвокатом відповідача часу на надання послуг у даній справі.
З матеріалів справи видно, 22 вересня 2023 року між Адвокатом Алексєєнко О. А. та Селскабет аф д. 21 юні 2023 АпС укладено Договір про надання правової допомоги №А230922-1.
Повноваження адвоката засвідчуються ордером про надання правничої (правової) допомоги від 10.09.2024 року серії АІ1699499.
Згідно з пунктом 2 вказаного Договору Адвокат зобов'язується здійснити правовий захист, представництво або надати інші види правової допомоги Клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим Договором, а Клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання Договору.
Згідно з пунктом 5 Договору про надання правової допомоги № А230922-1, укладеному 22 вересня 2023 року між Відповідачем та Представником Відповідача, Представник Відповідача (Адвокат) зобов'язаний надати Клієнту (Відповідачу) послуги, серед яких представництво законних інтересів Відповідача (Клієнта) в судах всіх інстанцій з усіма правами (без обмежень) та складення та подання заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.
Пунктом 1 Додатку 2 до Договору про надання правової допомоги №А230922-1 сторони погодили таке: відповідно до пунктів 3 та 11 Договору про надання правової допомоги № А230922-1 та у зв'язку з збільшенням тривалості розгляду справи через відкриття апеляційного провадження Західним апеляційним господарським судом Сторони цим погодили: надання Адвокатом послуг (правової підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Рівіс Шанддора Людвіковича («Позивач») на рішення Господарського суду Львівської області у справі № 914/1109/23, відзиву на апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Рівіс Шанддоря Людвіковича («Позивач») на додаткове рішення Господарського суду Львівської області у справі № 914/1109/23, підготовка та подання інших процесуальних документів та представництво Клієнта y відповідному судовому процесі в суді апеляційної інстанції («Послуги 2»).
Відповідно до п.2 Додатку 2 до Договору погоджена вартість послуг становить фіксовану суму в розмірі 5 000 Євро та послуги включають у себе підготовку та подання відзиву на апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Львівської області та інших необхідних процесуальних документів та представництво у суді апеляційної інстанції із участю в судових засіданнях.
За фактом надання Послуг 2 Адвокат складає та Сторони підписують акт приймання-передачі наданих послуг, який повинен містити детальний опис Послуг 2, які були надані та підставою для оплати Клієнтом Послуг 2 у зазначений у такому акті строк. (п.3 Додатку 2). Цей Додаток 2 є невід'ємною частиною Договору про надання правової допомоги № А230922-1. У випадку розбіжностей, положення цього Додатку 2 матимуть перевагу над положеннями Договору про надання правової допомоги № A230922-1.
Перелік витрат на професійну правничу допомогу підтверджується Актом приймання-передачі наданих послуг, Додатком- 2 до Договору від 02.12.2024.
Відповідно до пунктів 3 Додатку -2, сторони погодили, що за фактом надання Послуг Адвокат Алексєєнко О.А. складає та сторони підписують Акт приймання-передачі наданих послуг, який повинен містити детальний опис Послуг- 2, які були надані та є підставою для оплати Клієнтом у зазначений у акті строк.
Детальний опис Послуг -2, наданих Адвокатом в період з 10 вересня 2024 року по 2 грудня 2024 року:
(1) підготовка відзиву на апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Львівської області у справі № 914/1109/23;
(2) підготовка до судового засідання 23 жовтня 2024 року;
(3) підготовка додаткових пояснень (як доповнення до відзиву на апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Львівської області у справі № 914/1109/23);
(4) підготовка клопотання про участь у судовому засіданні щодо апеляційної скарги на рішення Господарського суду Львівської області у справі № 914/1109/23 в режимі відеоконференції поза приміщення суду;
(5) повідомлення про відсутність матеріалів у електронній справі щодо апеляційної скарги на Додаткове рішення;
(6) підготовка клопотання про участь у судовому засіданні щодо апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду Львівської області у справі № 914/1109/23 y режимі відеоконференції поза межами приміщення суду;
(7) підготовка відзиву на апеляційну скаргу Позивача на додаткове рішення Господарського суду Львівської області у справі № 914/1109/23;
(8) підготовка до 2-х судових засідань та участь у 2-х судових засіданнях 27 листопада 2024 року;
(9) Підготовка клопотання про долучения доказів та ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат.
Вартість Послуг -2 (фіксована сума згідно Додатку -2) 5000 Євро, що на момент підписання даного Акту за курсом НБУ складає 219 505 гривень 00 копійок.
Погоджений Сторонами строк для оплати Послуг -2 (5000 Євро) - 30 днів з моменту прийняття Західним апеляційним господарським судом рішення у справі.
З вищенаведеного, апеляційний суд встановив.
Адвокат Алексєєнко О. А. представляв інтереси Селскабет аф д. 21 юні 2023 АпС у суді першої інстанції у справі №914/1109/23, за результатами розгляду суд першої інстанції присудив до стягнення 90 294,80 грн. - відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, додаткове рішення набрало законної сили. Надалі, адвокат представляв інтереси свого довірителя у суді апеляційної інстанції.
Ухвалою від 13.09.2024 суд розгляд справи №914/1109/23 за апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Львівської області від 02.08.2024 призначив на 23.10.2024.
У судове засідання 23.10.2024 відповідач не з'явився, причин неявки не повідомив, суд відклав розгляд справи на 27.11.2024.
24.10.2024 суд задоволив заяву відповідача (представник Алексєєнко О.А.) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
У судове засідання 27.11.2024 в режимі відеоконференції з'явився представник відповідача заперечив проти задоволення апеляційної скарги.
На додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 13.08.2024 Ухвалою від 04.11.2024 апеляційний суд, розгляд справи №914/1109/23 за апеляційною скаргою призначив на 27.11.2024.
11.11.2024 суд задоволив заяву відповідача (представник Алексєєнко О.А.) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. У судовому засіданні 27.11.2024 в режимі відеоконференції з'явився представник відповідача заперечив проти задоволення апеляційної скарги.
Отже, представник відповідача брав участь у двох судових засіданнях. Разом з тим, в ухвалах апеляційного суду участь представників обов'язковою не визнавалася.
Представник відповідач сформував через систему «Електронний суд» заяву про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді, відзив на апеляційну скаргу на рішення суду від 24.09.2024, відзив на апеляційну скаргу на додаткове рішення суду 18.11.2024, два клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, додаткові пояснення від 22.10.2024.
Також, у матеріалах справи відсутні докази недобросовісної поведінки позивача, про які заявляє відповідач.
Колегія суддів зазначає, що у постанові Верховного Суду від 28.12.2020 у справі №640/18402/19 вказано, що у разі встановлення адвокатом та клієнтом фіксованого розміру гонорару детальний опис робіт, виконаних під час надання правової допомоги не потрібен.
У цьому випадку сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (правова позиція Великої Палата Верховного Суду, викладена у постановах від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).
Разом з тим, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись ч. 5 - 7, 9 ст. 129 ГПКУ, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Ці висновки було підтверджено і в постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.11.2019 у справі №910/906/18 та від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.
Тобто критерії, визначені ч. 4 ст. 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами ч. 4 ст. 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені ч. 5 ст. 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Проаналізувавши долучені докази щодо наданих послуг, беручи до уваги умови договору про надання правничої допомоги та додаткових угод до вказаного договору, колегія суддів вважає, що відображена у них інформація щодо характеру та обсягу наданих адвокатом послуг частково відповідає документам та інформації, що містяться у матеріалах справи, а тому заява приватної компанії з обмеженою відповідальністю Селскабет аф д. 21 юні 2023 АпС про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат підлягає частковому задоволенню.
Суд відмовляє у задоволенні витрат про підготовку до судового засідання 23 жовтня 2024 року, оскільки у судове засідання 23.10.2024 представник відповідача не з'явилися, причин неявки не повідомив.
Суд апеляційної інстанції відмовляє у задоволенні витрат про підготовку додаткових пояснень(як доповнення до відзиву на апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Львівської області у справі № 914/1109/23), оскільки такі не були викликані обставинами, що з'ясовувалися, тобто не були необхідними.
Окрім того, “стягнення витрат на підготовку клопотань про участь у судовому засіданні у режимі межами відеоконференції поза приміщення суду; повідомлення про відсутність матеріалів у електронній справі щодо апеляційної скарги на додаткове рішення» не можуть бути визнані судом обґрунтованими, неминучими та необхідними, а отже не можуть бути покладені судом на іншу сторону.
Не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (аналогічна правова позиція, викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21).
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, або є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Дослідивши документи, надані на підтвердження понесення витрат на послуги адвоката в суді апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що розмір заявлених адвокатом Алексєєнко О.А. витрат на правничу допомогу в сумі 219505,00 грн є завищеним, неспівмірним із виконаною адвокатом роботою.
Аналогічна позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду в складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 15 березня 2024 року у справі за № 910/10009/22.
З огляду на вказане, враховуючи, що розмір витрат на правничу допомогу у цій справі визначено у фіксованому розмірі без зазначення вартості кожної із послуг, виходячи з критерію реальності, пропорційності до предмета спору і розумної необхідності розміру заявлених витрат на правову допомогу, колегія суддів вважає, що доведеними, документально обґрунтованими та такими, що відповідають вказаним критеріям є витрати у розмірі 10 000,00 грн.
З вищенаведеного заява відповідача про розподіл судових витрат у зв'язку із розглядом цієї справи у суді апеляційної інстанції підлягає частковому задоволенню в розмірі 10 000,00 грн.
Заперечення позивача про зменшення витрат на правничу допомогу частково знайшли підтвердження в судовому засіданні, а тому прийняті судом доуваги.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Керуючись ст. 126, 129, 244, 282, 283, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд,
заяву приватної компанії з обмеженою відповідальністю Селскабет аф д. 21 юні 2023 АпС про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Рівіс Шандора Людвіковича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь приватної компанії з обмеженою відповідальністю Селскабет аф д. 21 юні 2023 АпС, Королівства Данія (адреса реєстрації: Данія, Хаммель, Хведебаккен 5; ідентифікаційний код DK 32839126) 10 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
У задоволенні заяви в іншій частині - відмовити.
Місцевому господарському суду видати наказ в порядку ст. 327 ГПК України.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом строків передбачених ст. 288 ГПК України.
Повний текст додаткової постанови виготовлено та підписано 29.01.2025.
Головуючий суддя Бойко С.М.
Судді Бонк Т.Б.
Якімець Г.Г.