Провадження № 33/821/49/25 Справа № 699/876/24 Категорія: ч. 4 ст. 130 КУпАП Головуючий у І інстанції Літвінова Г. М. Доповідач в апеляційній інстанції Люклянчук В. Ф.
24 січня 2025 року м. Черкаси
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справах Черкаського апеляційного суду Люклянчук В.Ф., розглянувши апеляційну скаргу захисника Гречухи В.І. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 20 вересня 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки.
Стягнено судовий збір на користь держави у розмірі 605 грн. 60 коп.
З постанови судді вбачається, що 10 травня 2024 року о 22 год 15 хв у смт. Стеблів по вул. Т. Шевченка, 79, керуючи мотоциклом Viper V150А д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 здійснив дорожньо- транспортну пригоду далі (ДТП) та у подальшому залишив місце події, після чого вжив алкоголь, а саме горілку в кількості 250 г до проведення поліцейським огляду на стан сп'яніння, що підтверджується тестом № 2375, чим порушив вимоги п. 2.10.є Правил дорожнього руху України (далі - ПДР).
В апеляційній скарзі захисник просить скасувати вищевказану постанову та направити справу до Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області для об'єднання в одне провадження зі справою №699/829/24 про адміністративне правопорушення за ст. 124-4, ст. 124 КУпАП.
У клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження зазначає те, що справу було розглянуто за відсутністю ОСОБА_1 , оскільки той перебував на військовій службі, копію оскаржуваної постанови не отримував. Після укладення договору з ОСОБА_1 та ознайомлення з оскаржуваною постановою, складено та подано апеляційну скаргу.
Вказує, що не погоджується з оскаржуваною постановою, оскільки судом при розгляді справи не було дотримано вимог ст. 245 КУпАП.
Зазначає, що справа була розглянута у відсутності ОСОБА_1 . При цьому суду було достовірно відомо, що ОСОБА_1 проходить військову службу в ЗСУ. Від його матері до матеріалів справи надійшли заяви про відкладення розгляду справи, у зв'язку із призовом її сина на військову службу з 26 травня 2024 року. На підтвердження зазначеного вона надала відповідну довідку. Також вказала, що на даний час її син перебуває у м. Покровськ Донецької області, де немає інтернет зв'язку. Тому він не має змоги брати участь у судовому засіданні по справі дистанційно.
Таким чином, захисник вважає, що суд, розглядаючи справу у відсутності ОСОБА_1 , порушив його право на захист.
Крім того, захисник вказує, що судом допущена неповнота з'ясування усіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. З даної постанови вбачається, що ОСОБА_1 10 травня 2024 року о 22 год 15 хв у смт. Стеблів по вул. Т. Шевченка, 79, керуючи мотоциклом Viper V150А здійснив ДТП. Однак судом не було з'ясовано обставин цієї ДТП, що прямо впливає на кваліфікацію за ч. 4 ст. 130 КУпАП.
В той же час, по факту ДТП, яка мала місце 10 травня 2024 року о 22 год 15 хв у смт. Стеблів по вул. Т.Шевченка, 79, в Корсунь-Шевченківському районному суді Черкаської області перебувають матеріали справа по адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 122-4, ст. 124 КУпАП (справа № 699/829/24).
Постановою Корсунь-Шевченківському районному суді Черкаської області від 24 липня 2024 року провадження в справі про адміністративне правопорушення за ст.122- 4,ст. 124КУпАП відкладено до закінчення ОСОБА_1 проходження військової служби.
Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП у разі, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Тобто у даному випадку справа про адміністративні правопорушення за ч.4 ст. 130 КУпАП (справа № 699/876/24) та за ст. 122-4, ст. 124 КУпАП (справа № 699/829/24) мали бути об'єднані в одне провадження.
В доповненнях до апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення за ч. 4 ст. 130 КУпАП не доведена належними та допустимими доказами.
Вважає протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 недопустимим доказом, оскільки його дані ґрунтуються виключно на здобутих з порушенням конституційних прав та усних поясненнях останнього.
Переконаний, що наявні в матеріалах справи докази виключають обґрунтовані сумніви у достовірності щодо зазначених працівниками поліції обставин вживанням ОСОБА_1 алкогольних напоїв після скоєння ДТП.
В доповненнях до апеляційної скарги захисник зазначає, що після відкриття апеляційного провадження в справі № 699/876/24 (за ч.4 сг. 130 КУпАП) Корсунь-Шевченківським районним судом Черкаської області прийнято рішення в справі № 699/829/24 і згідно постанови від 04 грудня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст.124 КУпАП. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.ст. 122-4. 124 КУпАП закрито на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Вказує, що висновок про доведеність вчинення ОСОБА_1 правопорушення за ч.4 ст. 130 КУпАП суд першої інстанції обґрунтував матеріалами справи та письмовими поясненнями, наданих під час складання протоколів про адміністративні правопорушення, однак не надав належної оцінки показам останніх, наданих під час судового розгляду.
В той же час, в іншій, вищевказаній справі № 699/829/24, суд першої інстанції прямо послався, на результат огляду водія на стан сп'яніння, як доказ винуватості ОСОБА_1 за ст. 122-4,ст. 124КУпАП, що є взаємовиключаючим.
Стверджує, що протокол про адміністративне правопорушення за ч.4 ст.130 КУпАП не можна вважати допустимим доказом, оскільки його дані ґрунтуються виключно на здобутих з порушення конституційних прав та усних поясненнях ОСОБА_1 .
Будь-яких інших доказів вини ОСОБА_1 за ч.4 ст.130 КУпАП, або інших об'єктивних даних саме вживання ним алкоголю після події ДТП, в матеріали справи не містять.
Таким чином, наявні у справі матеріали докази викликають обґрунтовані сумніви у достовірності щодо зазначених працівниками поліції обставин вживання ОСОБА_2 алкогольних напоїв після події ДТП.
Апеляційна скарга на постанову судді подана після закінчення 10-ти денного строку на апеляційне оскарження, встановленого ч. 2 ст. 294 КУпАП. Однак клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження містить посилання на обставини, які є поважними, у зв'язку з чим вважаю за необхідне поновити строк апеляційного оскарження постанови судді.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Гречухи В.І,, які підтримали апеляційні вимоги та надали пояснення аналогічні їх змісту, перевіривши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Даних вимог закону суддею було дотримано.
Суд апеляційної інстанції вважає, що рішення судді першої інстанції є обґрунтованим, а його висновки підтверджуються матеріалами справи про адміністративне правопорушення, з огляду на таке.
У відповідності до диспозиції ч. 4 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду.
Відповідно до п. 2.10.є ПДР у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП, суддя суду першої інстанції послався на протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 339495 від 11 травня 2024 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 в цей день о 22.15 годині у смт. Стеблів по вул. Т. Шевченка, 79, вжив горілку після дорожньо-транспортної пригоди за його участі, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння, від проходження медичного огляду відмовився.
Апеляційний суд визнає, що цей протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.
У відповідності до національного законодавства, протокол про адміністративне правопорушення, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
З урахуванням правової позиції, викладеній в рішенні ЄСПЛ по справі «Карелін проти російської федерації» протокол про адміністративне правопорушення не може визнаватись автоматично недопустимим доказом, а підлягає оцінці із сукупністю з іншими доказами.
Зазначені у протоколі обставини підтверджуються дослідженими суддею суду першої інстанції такими доказами: копію схеми місця ДТП від 10 травня 2024 року; актом огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 11 травня 2024 року; результатом тесту ОСОБА_1 на алкоголь; копією свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 857/305; копією письмових пояснень ОСОБА_1 , роздруківкою інформації щодо отримання ОСОБА_1 посвідчення водія.
ОСОБА_1 має правовий статус спеціального суб'єкта - водія з правом керування транспортними засобами.
Отже водій ОСОБА_1 згідно з п.1.3. ПДР, як учасник дорожнього руху, зобов'язаний знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Вказаний нормативний акт встановлює презумпцію знання водієм транспортного засобу його положень та однозначного обов'язку їх виконання, зокрема п.2.10.є ПДР.
Водночас за змістом ст.68 Конституції України незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Обставини вчинених правопорушень уповноваженою особою патрульної поліції були встановлені, виходячи, зокрема й з пояснень особи, що притягається до адміністративної відповідальності. Водночас момент вживання алкогольних напоїв ОСОБА_1 , який причетності до ДТП, у цьому випадку, можливо встановити лише з пояснень водія. Отже при складанні протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 130 КУпАП, обґрунтовано були враховані пояснення особи, котра притягається до відповідальності, який пояснив, що алкогольні напої вжив після ДТП.
Тільки та обставина, що ОСОБА_1 не міг передбачити наслідків своїх пояснень, оскільки юридично не обізнаний у цих питаннях, інакше кажучи його не освіченість щодо різниці виду та розміру адміністративних стягнень, що передбачені частинами 1 та 4 статті 130 КУпАП, не може бути підставою для скасування чи зміни судового рішення.
Покликання в постанові судді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 04 грудня 2024 року за результатом розгляду справи щодо ОСОБА_1 за ст. 122-4, 124 КУпАП на результат огляду водіїв на стан сп'яніння не свідчить про невідповідність висновків судді, викладених у постанові судді, що оскаржується, фактичним обставинам справи.
Так само порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення за ст.ст. 122-4, 124 та ч. 4 ст. 130 цього Кодексу, цебто не прийняття рішення про їх об'єднання, не перешкодило та не мігло перешкодити винести законну постанову.
Зміст вказаного протоколу про адміністративне правопорушення також підтверджується, відеозаписами з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів), використання яких передбачено ст. 40 Закону України «Про національну поліцію».
Суддя у постанові, що оскаржується, надав детальний аналіз цим відеозаписам та обґрунтовано поклав в основу при накладенні адміністративного стягнення.
На відеозапису зафіксовані пояснення ОСОБА_1 , який вказав, що вжив алкоголь (горілку) після дорожньо-транспортної пригоди за його участі.
Апеляційним переглядом встановлено, що суддею відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Апеляційний суд погоджується з вказаною оцінкою наведених доказів.
Апеляційний суд враховує, що справу про адміністративне правопорушення в суді першої інстанції розглянуто за відсутності ОСОБА_1 .
Шляхом проведення апеляційного перегляду за безпосередньої участі ОСОБА_1 та його захисника Гречухи В.І. було поновлено право особи бути присутнім в судовому засіданні, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката.
Разом з тим під час перевірки доводів апеляційної скарги не встановлено підстав для закриття справи.
Отже розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 не вплинув на висновки суду про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що відсутні передбачені законом підстави для скасування постанови судді та закриття провадження по справі відповідно до вимог п. 1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП
Поновити захиснику Гречусі В.І. в інтересах ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження постанови судді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 20 вересня 2024 року.
Апеляційну скаргу захисника Гречухи В.І. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову судді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 20 вересня 2024 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.Ф. Люклянчук