28 січня 2025 року
м. Рівне
Справа № 565/1724/24
Провадження № 22-ц/4815/173/25
Головуючий у Кузнецовському міському суді
Рівненської області: суддя Бренчук Г.В.
Рішення суду першої інстанції
(вступна і резолютивна частини) проголошено
о 09 год. 50 хв. 10 жовтня 2024 року у м. Вараш
Рівненської області
Повний текст рішення складено: 21 жовтня 2024 року
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
головуючий: Хилевич С.В.
судді: Ковальчук Н.М., Шимків С.С.
секретар судового засідання: Андрошулік І.А.
за участі: представника ОСОБА_1 - адвоката Волощука Петра Степановича і представника ОСОБА_2 - адвоката Луницької Світлани Михайлівни,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Волощука Петра Степановича на рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 10 жовтня 2024 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатної матері і додаткових витрат, що пов'язані з хворобою та інвалідністю матері,
У серпні 2024 року в суд звернулася ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Волощука П. С. з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатної матері і додаткових витрат, що пов'язані з хворобою та інвалідністю матері. Мотивуючи свої вимоги, позивачем вказувалося, що вона є матір'ю ОСОБА_2 та належним чином виконувала обов'язки щодо виховання, розвитку і утримання сина. На час виникнення та існування спору мешкає сама, у шлюбі не перебуває, є особою з інвалідністю ІІІ групи та такою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії.
Єдиним джерелом її доходів є пенсія по інвалідності, місячний розмір якої становить 6 077 гривень 66 копійок. Вона хворіє, тому для забезпечення мінімальних потреб у лікуванні щомісячно витрачає орієнтовно 3 500 гривень, а також здійснює щомісячні витрати на оплату житлово-комунальних послуг, які середньоарифметично щомісяця становлять 1 300 гривень. Враховуючи її доходи та щомісячні витрати вважає, що перебуває у скрутному матеріальному становищі та потребує матеріальної допомоги від сина.
Відповідач своїх обов'язків по утриманню матері не виконує. Стверджувалося, що матеріальний та сімейний стан ОСОБА_2 дозволяє йому надавати матеріальну допомогу позивачу і здійснювати додаткові витрати на її утримання, що пов'язанні з хворобою та інвалідністю.
З наведених мотивів просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання непрацездатної матері, яка потребує матеріальної допомоги, у розмірі 1/3 частки від його заробітку щомісячно з дня звернення з позовом до суду і довічно, та стягнути з ОСОБА_2 на її користь додаткові витрати, що пов'язані з її хворобою та інвалідністю, у розмірі 1/6 частки від його заробітку щомісячно з дня звернення з позовом до суду і довічно. Рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 10 жовтня 2024 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатної матері та додаткових витрат, що пов'язані з хворобою та інвалідністю матері, відмовлено.
На судове рішення представником ОСОБА_1 - адвокатом Волощуком П. С. подано апеляційну скаргу, де посилався на його незаконність і необгрунтованість, оскільки його ухвалено з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, зазначалося, що суд протокольною ухвалою відмовив позивачу у задоволенні клопотання про виклик свідків та про витребування інформації про доходи дружини відповідача. ОСОБА_2 надав суду довідку про доходи безпосередньо у судовому засіданні, тобто поза межами канцелярії та надсилання копії документу позивачу, що суперечить ст. 83 ЦПК України. Вважає ці дії суду такими, що порушують засади рівності сторін, оскільки відповідачу була надана можливість порушити процедуру подання доказів, а позивач був обмежений у доказуванні своєї позиції через безпідставну відмову суду першої інстанції у виклику свідків та витребуванні доказів.
Крім того, покликався на те, що ОСОБА_1 діагностовано ішемічну хворобу серця, аортокардіосклероз, гіпертонічну хворобу другого ступеня, гіпертензивну хворобу серця, метаболічну кардіоміопатію другого ступеня, післяопераційний гіпотиреоз важкої форми, цукровий діабет другого типу середнього ступеня важкості, поширений остеохондроз хребта із больовим м'язово-тонічним синдромом, деформуючий остеоартроз суглобів нижніх кінцівок з переважним ураженням колінних та кульшових суглобів із больовим синдромом та порушенням функції ходи. При цьому наводив перелік медичних препаратів, які рекомендовано ОСОБА_1 для лікування та їх мінімальну вартість в аптеках, яка сумарно перевищує 10 000 гривень. Враховуючи наявні у позивача проблеми зі здоров'ям та зважаючи на положення ст. ст. 202, 203 СК України, ОСОБА_2 зобов'язаний утримувати непрацездатну матір, яка потребує матеріальної допомоги. Його доводи про наявність у позивача нерухомого майна можуть враховуватися судом лише в частині визначення розміру аліментів на утримання матері та додаткових витрат, однак не можуть бути підставою для відмови у позові. Також покликався на відповідні правові позиції Верховного Суду, що є подібними зі спірними відносинами.
З викладених підстав просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 - адвокат Луницька С.М.вважала апеляційну скаргу хибною та безпідставною, а оскаржуване судове рішення - законним та обгрунтованим, яке ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Тому просила відхилити апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, думку осіб, які беруть участь у справі і з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи заявника, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив із того, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження тих обставин, що наведені у фіскальних чеках ліки необхідні для лікування позивача. В лікувальних рекомендаціях для ОСОБА_1 , зазначених у виписці із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого та у консультації кардіолога, не вказані ліки, зазначені у фіскальних чеках.
Тобто доказів на понесення витрат на лікування, які перевищують дохід позивача, що ставило б її у скрутне матеріальне становище, суду надано не було, а сам факт встановлення групи інвалідності, проходження періодичного медичного обстеження чи лікування не свідчить про наявність витрат на лікування. При цьому хоча позивач і є непрацездатною особою, однак отримує пенсію у розмірі, що перевищує прожитковий мінімум, встановлений законом для осіб, які втратили працездатність, має у власності земельні ділянки та нерухоме майно. Тому, на переконання суду, позивач не довела наявності у неї потреби у матеріальній допомозі від відповідача.
Проте з такими висновками погодитися не можна.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 21 травня 2024 року, актовий запис № 729, яке видане повторно Вараським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вараському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с. 10).
Витягом з реєстру Вараської територіальної громади від 16 травня 2024 року підтверджено, що за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 зареєстрована з 04 грудня 1984 року (а.с. 12).
З витягу від 15 листопада 2023 року №4133 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб видно, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована одна особа - ОСОБА_1 .
Згідно з довідкою Медико-соціальної експертної комісії від 28 лютого 2003 року серії МСЕ № 022217 ОСОБА_1 , 1949 року народження, має статус інваліда ІІІ групи безтерміново і їй обмежено об'єм виконуваної праці (а.с. 13).
Позивач має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, що підтверджується відповідним посвідченням від 04 грудня 2019 серії НОМЕР_2 (а.с. 14).
Відповідно до довідки про доходи від 16 травня 2024 року №1295 9928 7202 9214 ОСОБА_1 перебуває на обліку у Володимирецькому об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області і отримує пенсію по інвалідності. Загальний розмір пенсії ОСОБА_1 за період з 01 грудня 2023 року по 31 травня 2024 року становить 35 003 гривні 64 копійки. З березня 2024 року щомісячний розмір пенсії становить 6 077 гривень 66 копійок (а.с. 15).
У довідці ЛКК Комунального некомерційного підприємства "Вараський центр первинної медичної допомоги" від 05 грудня 2023 року №544, яка видана на ім'я позивача, зазначено про її діагноз та супутні захворювання: ішемічна хвороба серця, аортокардіосклероз, гіпертонічна хвороба другого ступеня, гіпертензивне серце, метаболічна кардіоміопатія другого ступеня, післяопераційний гіпотиреоз важкої форми, цукровий діабет другого типу середнього ступеня важкості, поширений остеохондроз хребта, больовий м'язово-тонічний синдром, деформуючий остеоартроз суглобів нижніх кінцівок з переважним ураженням колінних та кульшових суглобів із больовим синдромом, порушення функцій ходи (а.с. 16).
Аналогічний діагноз ОСОБА_1 вказано й у виписці із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого від 05 грудня 2023 року, також зазначено необхідність лікування на постійній основі, дієтичне харчування, контроль артеріального тиску та перелік медичних препаратів, які необхідні для лікування (а.с. 17-18).
12 квітня 2024 року ОСОБА_1 зверталася за консультацією до кардіолога у лікувально-діагностичний центр "Альянс-32". Діагноз: ішемічна хвороба серця, аортокадіосклероз, гіпертонічна хвороба ІІ стадія, ступінь І - ІІ, ризик ІІІ (а.с. 48).
Відповідно до консультаційного заключення лікаря-офтальмолога від 25 вересня 2024 року їй рекомендовано оперативне лікування зрілої катаракти лівого ока в умовах офтальмологічного стаціонару (а.с. 67).
З долучених позивачем до матеріалів справи платіжних рахунків за березень 2024 року вбачається, що за комунальні послуги ОСОБА_1 було нараховано до сплати 1 350 гривень та відповідними квитанціями підтверджено сплату зазначеної суми (а.с. 19).
З відомостей з Реєстру речових прав на нерухоме майно від 06 вересня 2024 року видно, що ОСОБА_1 належить земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,15 га в смт. Кодра Макарівського району Київської області, кадастровий номер 3222755400:00:014:0001; земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 0,446 га в смт. Кодра Макарівського району Київської області, кадастровий номер 3222755400:00:014:0002; земельна ділянка, площею 0,0439 га, кадастровий номер 5620889300:04:033:0049; садовий будинок АДРЕСА_2 у обслуговуючому кооперативі Вараського садівничого товариства "Промінь", кадастровий номер 5620889300:04:033:0049 (а.с. 36-39).
Разом з тим довідкою про доходи від 20 вересня 2024 року №1802 стверджується, що ОСОБА_2 працює у філії "ВП "Рівненська АЕС"АТ "НАЕК "Енергоатом"на посаді начальника дільниці ІІ групи. Загальний розмір його доходу, за період з березня 2024 року по серпень 2024 року становить 469 768 гривень 02 копійки, з якої за виконавчими написами утримано 94 540 гривень 82 копійки. Розмір його доходу за період з березня 2024 року по серпень 2024 року після вирахування податків та інших платежів становить 283 622 гривні 44 копійки (а.с. 56).
Витягом з амбулаторної карточки ОСОБА_2 від 28 вересня 2024 року встановлено, що з 23 серпня 2022 року він періодично (23 звернення) звертається до ТОВ "ЦДЕМ "Панацея" за відповідним лікуванням. Йому встановлено діагноз: розповсюджений псоріаз, середньої важкості, стаціонарна стадія, змішаний, фоточутливий тип, псоріатичний артрит (колінних суглобів) (а.с. 71).
З 18 грудня 2008 року відповідач перебуває у шлюбі з ОСОБА_3 яка після реєстрації шлюбу змінила прізвище на "ОСОБА_4 ", що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_3 від 18 грудня 2008 року, яке видано відділом реєстрації актів цивільного стану Кузнецовського міського управління юстиції Рівненської області (а.с. 40).
ОСОБА_2 та ОСОБА_5 є батьками неповнолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 13 квітня 2009 року, яке видано Відділом реєстрації актів цивільного стану Кузнецовського міського управління юстиції Рівненської області(а.с. 41).
Судом попередньої інстанції встановлено, що учасниками справи визнається та обставини, що ОСОБА_1 не ухилялася від виконання батьківських обов'язків, а сторони припинили спілкування з 2008 року.
Відповідно до ст. 51 Конституції України повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.
Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів непрацездатних членів сім'ї (ч. 8 ст. 7 СК України).
Відповідно до ст. 202 СК України повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги. Якщо мати, батько були позбавлені батьківських прав і ці права не були поновлені, обов'язок утримувати матір, батька у дочки, сина, щодо яких вони були позбавлені батьківських прав, не виникає.
При вирішенні питання про стягнення аліментів на батьків слід враховувати, що вказане право батьків, якому кореспондує обов'язок повнолітніх дітей, виникає за наявності двох умов: непрацездатності батьків та наявності у них потреби у матеріальній допомозі і не залежить від можливості надавати (не надавати) таку допомоги повнолітніми дочкою чи сином, у зв'язку із їхнім матеріальним становищем.
Отримання непрацездатними батьками пенсій чи іншого доходу не можуть звільняти повнолітніх дочку, сина від обов'язків утримувати непрацездатних батьків.
При цьому умовою правильного застосування положень ст. 202 СК України є врахування судом факту досягнення дитиною вісімнадцятирічного віку, а також дослідження обставин, визначених ст. 204 СК України.
Непрацездатною в розумінні ч. 3 ст. 75 СК України вважається особа, яка досягла пенсійного віку, встановленого законом, або є особою з інвалідністю I, II чи III групи.
Суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін (ч. 1 ст. 205 СК України).
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 21 своєї постанови від 15 травня 2006 року № 3 «"Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", обов'язок повнолітніх дочки, сина утримувати своїх непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги (ст. 202 СК України), не є абсолютним.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 05 вересня 2019 року у справі № 212/1055/18-ц дійшов висновку, що тлумачення ст. 202 СК України свідчить, що обов'язок повнолітніх дітей з утримання своїх батьків виникає на підставі складу юридичних фактів: 1) походження дитини від матері, батька (кровне споріднення) або наявність між ними інших юридично значущих зв'язків (зокрема, усиновлення); 2) непрацездатність матері, батька; 3) потреба матері, батька у матеріальній допомозі. Зобов'язання повнолітніх дітей з утримання батьків не виникає у разі відсутності хоча б однієї із вказаних умов. Обов'язок повнолітніх дітей не пов'язується з їх працездатністю і можливістю надавати батькам матеріальну допомогу. При встановленні, чи батьки потребують матеріальної допомоги, повинні враховуватися будь-які обставини, які свідчать про необхідність у матеріальній допомозі. При цьому отримання матір'ю чи батьком доходів, які є більшими за прожитковий мінімум, автоматично не свідчить, що батько (мати) не потребують матеріальної допомоги.
Верховний Суд у постанові від 13 жовтня 2021 року у справі № 643/6735/20 висловив правову позицію про те, що непрацездатними є особи, визнані установленим законом порядком інвалідами, що встановлюється медико-соціальними експертними комісіями (МСЕК). Критерієм призначення аліментів є те, що отримувані батьками пенсія, інший дохід не забезпечують їхніх потреб на харчування, лікування, на придбання одягу, ліків. Непрацездатним вважається той з батьків, хто досяг загального пенсійного віку або є інвалідом I, II чи III групи.
Необхідність матеріальної допомоги визначається в кожному конкретному випадку залежно від матеріального становища батьків. До уваги береться отримання батьками пенсії, державних пільг, субсидій, наявність у батьків майна, що може приносити дохід, тощо.
Сам по собі факт непрацездатності батьків не зумовлює виникнення у дітей обов'язку надання їм утримання та не свідчить про наявність потреби в отриманні матеріальної допомоги, адже держава забезпечує необхідним утриманням непрацездатних осіб: пенсією за віком, пенсією з інвалідності, державною допомогою, тощо.
При цьому потреба в отриманні матеріальної допомоги може доводитися як у спосіб порівняння розміру доходів батьків із їх відповідністю розміру прожитковому мінімуму, встановленого законом (ч. 4 ст. 75 СК України), так і в інший спосіб, зокрема, з підстав передбачених ст. 203 СК України, відповідно до приписів якої дочка, син крім сплати аліментів зобов'язані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю.
На підставі ст. ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З'ясувавши, що позивач є непрацездатною особою, потребує матеріальної допомоги, відповідач є повнолітнім, а також те, що відсутні підстави для звільнення його від обов'язку утримувати матір, яка не позбавлена батьківських прав щодо відповідача, апеляційний суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню.
При цьому колегія суддів також виходить із того, що хоча розмір пенсії ОСОБА_1 перевищує розмір прожиткового мінімуму, проте наведене не свідчить про відсутність необхідності в отриманні нею матеріальної допомоги.
З матеріалів справи видно, що ОСОБА_2 працює у філії "ВП "Рівненська АЕС"АТ "НАЕК "Енергоатом", загальний розмір його доходу за період з березня 2024 року по серпень 2024 року після вирахування податків та інших платежів становить 283 622 гривні 44 копійки.
Майновий стан дітей впливає на розмір аліментів і не є підставою для звільнення від обов'язку утримувати матір, батька.
З матеріалів справи не вбачається підстав, передбачених ст. 204 СК України, для звільнення відповідача від сплати аліментів на утримання позивача.
Оскільки позивач є непрацездатною особою, має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1,має ІІІ групу інвалідності, потребує постійного лікування та відповідних витрат, єдиним доходом якої є пенсія, що складає 6 077 гривень 66 копійокна місяць, тому у ОСОБА_2 виник законний обов'язок з утримання його матері. При цьому судом враховується і наявність у відповідача фінансової можливості для сплати аліментів.
Визначаючи розмір аліментів, ураховується, що позивач інших доходів, окрім пенсії, не отримує, є непрацездатною особою, має третю групу інвалідності та, зважаючи на похилий вік, фізично не може знайти інші джерела для матеріального забезпечення. Також апеляційний суд бере до уваги, що середньомісячний розмір доходу ОСОБА_2 після сплати податків та інших платежів перевищує 47 тисяч гривень, а також факт сплати ним коштів за виконавчими написами. Тому стягнення аліментів на утримання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 у розмірі 1/15 частини доходу буде достатнім для поліпшення матеріального становища позивача і не призведе до значного погіршення матеріального стану відповідача.
Щодо додаткових витрат на утримання ОСОБА_2 матері, то апеляційний суд вважає, що така вимога позивача є обгрунтованою та підлягає частковому задоволенню. Так, враховуючи стан здоров'я ОСОБА_1 , а саме наявність ряду захворювань, які підтверджуються медичними документами, та призвели до встановлення групи інвалідності, колегія суддів приходить до висновку про те, що наведені обставини поза розумним сумнівом свідчать про наявність у позивача потреби здійснювати витрати для купівлі медичних препаратів. При цьому розмір її пенсії не дозволяє у повній мірі забезпечувати себе відповідними ліками.
Отже, стягнення додаткових витрат на утримання ОСОБА_1 з сина у розмірі 1/47 частини доходу відповідача повністю відповідатиме інтересам позивача і не призведе до погіршення матеріального стану ОСОБА_2 .
Як убачається, при вирішенні спірних правовідносин суд попередньої інстанції увагу на наведені обставини не звернув, що призвело до ухвалення рішення, яке не може залишатися чинним.
Перегляд судового рішення у суді апеляційної інстанції забезпечує виконання головного завдання appelatio - дати новим судовим розглядом додаткову гарантію справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист. Ця гарантія полягає в тому, що сам факт другого розгляду дозволяє уникнути помилки, що могла виникнути при першому розгляді. Апеляція, по суті, є надання новим судовим розглядом додаткової гарантії справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист.
Справедливість, добросовісність та розумність відповідно до пункту 6 ст. 3 ЦК України є одними із загальних засад цивільного законодавства.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. десятий п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).
Підставою для скасування оскаржуваного рішення відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України є неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до помилкового вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Волощука Петра Степановича задовольнити частково.
Рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 10 жовтня 2024 року скасувати.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатної матері та додаткових витрат, що пов'язані з хворобою та інвалідністю матері задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання непрацездатної матері у розмірі 1/15 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, починаючи з 15 серпня 2024 року і довічно.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додаткові витрати на утримання непрацездатної матері у зв'язку з інвалідністю у розмірі 1/47 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, починаючи з 15 серпня 2024 року і довічно.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено: 28.01.2025
Головуючий: С.В. Хилевич
Судді: Н.М. Ковальчук
С.С. Шимків