Житомирський апеляційний суд
Справа №289/2494/23 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-кп/4805/408/25
Категорія в порядку КПК України Доповідач ОСОБА_2
24 січня 2025 року м. Житомир.
Суддя доповідач судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду: ОСОБА_2 ,
секретар: ОСОБА_3 ,
за участю
прокурора: ОСОБА_4 ,
обвинуваченого: ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченого: ОСОБА_6 ,
розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі клопотання прокурора Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони центрального регіону ОСОБА_4 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 в межах кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на вирок Радомишльського районного суду Житомирської області від 28 листопада 2025 року про обвинувачення ОСОБА_5 за ч.2 ст.121 КК України,
В провадженні Житомирського апеляційного суду перебуває судова справа № 289/2494/23 за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на вирок Радомишльського районного суду Житомирської області від 28 листопада 2025 року про обвинувачення ОСОБА_5 за ч.2 ст.121 КК України.
23.01.2025 в ході підготовки до апеляційного розгляду справи, до Житомирського апеляційного суду надійшло письмове клопотання прокурора Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони центрального регіону ОСОБА_4 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 на 60 днів.
Свої вимоги прокурор ОСОБА_4 аргументувала тим, що ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які були заявлені та підтверджені під час досудового розслідування не зменшились та продовжують існувати. А саме: обвинувачений ОСОБА_5 може переховуватись від суду, усвідомлюючи тяжкість покарання за інкриміноване кримінальне правопорушення у разі визнання його винуватості; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей бо документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; з метою уникнення кримінальної відповідальності впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Перевіривши матеріали кримінального провадження, заслухавши прокурора ОСОБА_4 , який підтримав вимоги зазначеного вище клопотання про продовження тримання під вартою обвинуваченого, думку обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника - адвоката ОСОБА_6 , які заперечили проти задоволення цього клопотання, апеляційний суд вважає, що клопотання прокурора ОСОБА_4 підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до ч. 2, 3 ст.331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Положеннями ст. 199 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про продовження тримання під вартою судом має бути перевірено, чи наявні обставини, які свідчать про те, що заявлений при застосуванні такого запобіжного заходу ризик не зменшився або з'явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Приписами статті 177 КПК України встановлено, що однією з підстав для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність ризиків, які дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті.
Згідно положень ст.178 КПК України, при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує ризики, зазначені у ст. 177 цього Кодексу, а також на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; наявність судимостей у обвинуваченого; дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів.
Крім цього, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи, завжди має бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер і тяжкість злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено у разі засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Варто також зазначити, що відповідно до п.п. «b», «c» ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, особа може бути позбавлена свободи для забезпечення виконання нею будь-якого обов'язку, встановленого законом.
Враховуючи вищевказане у сукупності, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , згідно яких останній за місцем проходження військової служби характеризується негативно; самовільно залишив місце військової служби; злочини вчинив у стані алкогольного сп'яніння; ступінь тяжкості кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується; тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним; невизнання вини у вчиненому кримінальному правопорушенні і відсутність його каяття у вчиненому; наслідки вчинення кримінального правопорушення, а саме смерть людини, тому є підстави вважати, що обвинувачений може переховуватись від суду, усвідомлюючи тяжкість покарання за інкриміноване кримінальне правопорушення у разі визнання його винуватості; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей бо документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; з метою уникнення кримінальної відповідальності впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інші кримінальні правопорушення., тобто, існують ризики, передбачені п.п. 1,2,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України.
Колегія суддів звертає увагу, що для розгляду апеляційної скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на вирок Радомишльського районного суду Житомирської області від 28 листопада 2025 року, апеляційному суду потрібен певний час. Завершити апеляційний розгляд даного кримінального провадження до спливу строку дії запобіжного заходу є неможливим з об'єктивних причин.
У зв'язку з цим, апеляційний суд вважає за необхідне продовжити строк запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Будь-яких даних, які б свідчили про те, що зазначені вище ризики зменшились, або ж відпали, наразі відсутні, а тому підстав для зміни запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_5 на більш м'який також не вбачається, оскільки застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить виконання ним процесуальних обов'язків та унеможливить запобігання вищезазначеним ризикам.
Керуючись ст.ст. 199, 331, 401, 405 КПК України, апеляційний суд,
Клопотання прокурора Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони центрального регіону ОСОБА_4 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по 24 березня 2025 року включно.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її оголошення й оскарженню не підлягає.
Суддя: