Справа № 296/680/25
1-кс/296/324/25
Іменем України
24 січня 2025 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області майор поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу прокуратури Житомирської області ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024060000000891 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 186, ч. 1 ст. 309 КК України,
До слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області майор поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу прокуратури Житомирської області ОСОБА_5 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024060000000891 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 186, ч. 1 ст. 309 КК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що СУ ГУНП в Житомирській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024060000000891 від 29.11.2024. У вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України .
Досудовим розслідуванням встановлено, що у достовірно невстановлений досудовим розслідуванням день, час та місці, однак не пізніше 14.11.2024 у ОСОБА_6 з корисливих мотивів, на ґрунті вигаданого та не існуючого боргового зобов'язання виник злочинний умисел, направлений на вимогу передачі йому грошових коштів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 поєднаного з погрозою насильства над потерпілими, вчиненого повторно.
З метою реалізації свого злочинного умислу направленого на незаконне збагачення, ОСОБА_6 за точно невстановлених досудовим розслідуванням обставин, день, час та місці, однак не пізніше 14.11.2024 залучив до цієї злочинної діяльності своїх знайомих: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яким запропонував вчинити психологічний тиск на ОСОБА_8 та ОСОБА_7 шляхом висловлення останнім вимог у передачі грошових коштів в сумі 3000 доларів США під приводом наповнення так званого «злодійського общаку», з погрозами застосування насильства над потерпілими у разі невиконання ними цієї вимоги. У свою чергу ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на вказану пропозицію погодились, і таким чином вступили у злочинну діяльність за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_6 .
У подальшому, з метою реалізації свого злочинного умислу направленого на незаконне збагачення, 14.11.2024 ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , керуючись єдиним злочинним умислом, у вечірній час прийшов до місця проживання потерпілих, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , де усвідомлюючи безпорадний стан потерпілого ОСОБА_7 , обумовлений носінням апарату «Ілізарова» у зв'язку з пораненням в зоні проведення бойових дій на сході України, в усній формі, рішучим та агресивним тоном висловив останньому та ОСОБА_8 вимогу в передачі йому грошових коштів в сумі в сумі 3000 доларів США, мотивуючи необхідністю наповнення так званого «злодійського общаку», після чого висловив погрозу у застосуванні насильства відносно потерпілих у разі невиконання ними цієї вимоги.
Крім цього, в цей час, знаходячись у будинку потерпілих, ОСОБА_6 , діючи самостійно, на власний розсуд, вийшовши за рамки єдиного умислу та спільної домовленості з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , з метою пригнічення волі потерпілих та створення в останніх уявлення щодо реальності погроз, повторно відкрито заволодів чужим майном, а саме: телевізором, який належить ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , марки «2Е» моделі 43А07KV», вартістю 9599 гривень, після чого покинув місце проживання потерпілих.
15.11.2024, не припиняючи своїх злочинних дій, розуміючи їх протиправний характер та бажаючи настання наслідків у вигляді отримання грошових коштів ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , керуючись єдиним злочинним умислом, у вечірній час знову прийшов до місця проживання потерпілих, де рішучим та агресивним тоном висловив ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вимогу у передачі йому грошових коштів в сумі 3000 доларів США, встановивши термін у п'ятнадцять днів для виконання ними цієї вимоги, та висловив погрозу у переоформленні на нього права власності на домоволодіння потерпілих, у разі невиконання вимоги в зазначений строк, чим підтвердив серйозність спільних злочинних намірів.
28.11.2024 у вечірній час ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , керуючись єдиним злочинним умислом, знову прийшов до зазначеного місця проживання потерпілих, де у черговий раз рішучим та агресивним тоном неодноразово висловив ОСОБА_7 вимогу у передачі йому грошових коштів в сумі 3000 доларів США, а також висловив погрозу у застосуванні насильства відносно потерпілих у разі невиконання ними цієї вимоги.
29.11.2024, близько 23 год. ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_9 , керуючись єдиним злочинним умислом, прийшли до місця проживання потерпілих, де ОСОБА_6 , розмахуючи ножем розкладного типу повідомив, що їх «поріже», після чого запитав у ОСОБА_8 «Де гроші?», і таким чином в черговий раз висловив вимогу у передачі йому грошових коштів з погрозою застосуванням насильства над потерпілими. У цей час ОСОБА_8 , сприймаючи реально висловлені погрози насильства, була змушена виконати вказані незаконні вимоги, та знаходячись у кімнаті будинку поклала на ліжко власні грошові кошти в сумі 10000 гривень, і за вказівкою ОСОБА_6 перерахувала їх. У свою чергу, ОСОБА_10 за вказівкою ОСОБА_6 забрала у ОСОБА_8 вказану суму грошових коштів. Надалі, знаходячись у будинку потерпілих, ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , що кінцевим терміном у передачі їм грошових коштів в сумі 3000 доларів США є 03.12.02024, після чого ОСОБА_6 та ОСОБА_10 покинули місце проживання потерпілих.
03.12.2024 об 11 год. 55 хв. ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , керуючись єдиним злочинним умислом, використовуючи власний абонентський номер НОМЕР_1 зателефонував ОСОБА_7 та в ході розмови рішучим погрозливим тоном запитав, чи вирішив останній щось з грошима, чим в черговий раз підтвердив серйозність спільних злочинних намірів.
Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на незаконне збагачення, 03.12.2024 близько 17 год. 15 хв. ОСОБА_6 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , діючи за попередньою змовою групою осіб та керуючись єдиним злочинним умислом, прийшли до місця проживання потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , де ОСОБА_6 вчергове висловив вимогу потерпілим передачі грошових коштів з погрозами застосування насильства, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 своїми конклюдентними діями - присутністю, вербальною та невербальною поведінкою (висловлюваннями, постійним знаходженням поряд з потерпілими в момент висловлення вимоги, заохоченнями дій ОСОБА_6 ) спонукали потерпілих погодитися на умови ОСОБА_6 .
У свою чергу, потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , перебуваючи під постійним психологічним тиском та реально сприймаючи висловлені їм погрози насильства, у тому числі ті, які були озвучені раніше, були змушені виконати вказані незаконні вимоги. Так, ОСОБА_8 , знаходячись у кімнаті будинку за місцем свого проживання, близько 17 год. 50 хв. цього ж дня передала ОСОБА_6 на його вимогу імітаційні грошові кошти в сумі 3000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу валют Національного банку України станом на 03.12.2024 становить 124 938 грн., після чого злочинна діяльність ОСОБА_6 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 була припинена шляхом їх затримання у порядку ст. 208 КПК України.
Умисні дії ОСОБА_6 , які виразились у вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим (вимагання), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, кваліфіковано за ч. 4 ст. 189 КК України.
03.12.2024 ОСОБА_6 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 189 КК України.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №409054693 ОСОБА_6 на праві власності належить частини квартири АДРЕСА_2 .
В обґрунтування підстав для арешту вищевказаного майна слідчий зазначає, що з метою недопущення відчуження належної підозрюваному ОСОБА_6 частки нерухомого майна таке майно підлягає арешту, оскільки санкція частини 4 статті 189 КК України передбачає конфіскацію майна.
Крім того слідчий вказав, що у зв'язку із наявним ризиком відчуження та розпорядження таким майном, відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України є необхідність у розгляді клопотання без повідомлення підозрюваного.
Слідчий ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася, попередньо подала заяву про розгляд клопотання без її участі. У вказаній заяві слідчий також зазначила, що клопотання підтримує та просить задовольнити.
Слідчий суддя, ураховуючи положення ч. 2 ст. 172 КПК України, дійшов висновку про доцільність розгляду клопотання без повідомлення підозрюваного ОСОБА_11 з метою недопущення відчуження майна до розгляду клопотання.
Розгляд клопотання здійснюється без фіксування судового засідання технічними засобами, що відповідає ч. 4 ст. 107 КПК України.
Дослідивши подані документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується клопотання, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення клопотання по суті, слідчий суддя приходить до таких висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Відповідно до ч. 1-3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.
Згідно з ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Відповідно до ч. 10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Слідчий суддя установив, що слідчим управління ГУНП в Житомирській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024060000000891 від 29.11.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 186, ч. ст. 309 КК України.
03.12.2024 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.
Умисні дії ОСОБА_6 , виразились у вимаганні, тобто вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, кваліфіковано за ч. 4 ст. 189 КК України.
Санкцією ч. 4 ст. 189 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Враховуючи стадію досудового розслідування, слідчий суддя, не вирішуючи питання про доведеність вини під час розгляду цього клопотання, вважає, що підозра ОСОБА_6 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України є обґрунтованою, про що в своїй сукупності свідчать такі докази: витяг з ЄРДР від 29.11.2024; інформаційна довідка № 409054693 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно; рапорт №23/1651 від 29.11.2024; заява ОСОБА_8 №Д-177 від 29.11.2024; протокол допиту потерпілого; протокол огляду від 29.11.2024; вимогаУправління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП в Житомирській області; актовий записом про шлюб; протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 03.12.2024; протокол допиту підозрюваного; протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії-аудіо відеоконтроль особи від 04.12.2024; повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 03.12.2024 та іншими матеріалами кримінального провадження.
Слідчий суддя установив, що у ОСОБА_6 на праві спільної часткової власності належить частини квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Наведене підтверджено інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №409054693 від 22 січня 2025 року.
Враховуючи положення п.3 ч.2 ст.170 КПК України, ч.5 ст.170 КПК України, ч.10 ст.170 КПК України, належне повідомлення про підозру ОСОБА_6 , а також беручи до уваги наявність достатніх підстав вважати, що суд може призначити ОСОБА_6 покарання у виді конфіскації майна, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для накладення арешту на належну підозрюваному частку нерухомого майна.
З урахуванням характеру кримінального правопорушення, що розслідуються у межах цього кримінального провадження, такий захід забезпечення кримінального провадження як арешт майна є пропорційним втручанню у володіння майном. Підстав сумніватися в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчого судді не виникає.
З наведених мотивів слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання про накладення арешту.
Крім того, слідчий суддя зазначає, що у відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Керуючись ст. ст. 170-173, 175, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області майор поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу прокуратури Житомирської області ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024060000000891 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 186, ч. 1 ст. 309 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_6 з тимчасовим позбавленням права відчуження та розпорядження майном, а саме: на частку квартири АДРЕСА_2 .
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_12