Справа № 215/6432/24
3/215/46/25
28 січня 2025 року суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Камбул М.О. розглянувши матеріали, які надійшли з Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який протягом року не притягався до адміністративної відповідальності, працюючого КРМВУПО, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 124 КУпАП,-
28.08.2024 о 08:15 год. в Дніпропетровській області, м. Кривому Розі, Тернівському районі, на перехресті вул. І.Сірка, що веде до ГТЦ «ПівнГЗК», водій ОСОБА_1 , керуючи службовим тз RENAULT DUSTER, нз 043319 (на синьому фоні), проявив неуважність до дорожньої обстановки та відповідно не відреагував на її зміну рухаючись з проблисковими маячками синього кольору, виїхав на регульоване перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора без забезпечення безпеки дорожнього руху при виявлені небезпеки для руху, завчасно не вжив заходів для зменшення швидкості руху, аж до зупинки керованого ним автомобіля, змінюючи напрямок свого руху у право не переконався у безпечності своїх дій, своєчасно не увімкнувши спеціальний звуковий сигнал для додаткового привертання уваги учасників дорожнього руху (увімкнув безпосередньо перед зіткненням) та скоїв зіткнення з автомобілем Jeep Cherokee, р.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який на перехресті рухався на дозволяючий зелений сигнал світлофора. При ДТП ТЗ отримали механічні пошкодження та завдано матеріальних збитків, а ОСОБА_3 та ОСОБА_4 отримали тілесні ушкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив пункти 1.5, 2.3 «б», 10.1, 12.3, 3.1, 8.7.3 «е» ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав, пояснив, що в ході виконання своїх обов'язків йому надійшло сповіщення про спрацювання сигналізації по вул. Захисників Азовсталі, тому він разом із напарником ОСОБА_3 одразу виїхали на виклик. В ТЗ їх було двоє. На світлофорі, на тролейбусному ДЕПО він ввімкнув сирену, з якою і рухався. Виїхавши на вул. І.Сірка, він побачив, що мигає червоне світло світлофору, стоять транспортні засоби, які знаходяться в попутному йому напрямку, а в зустрічному напрямку також на двох смугах для руху стояли транспортні засоби. В крайній правій смузі для руху, в попутному для нього напрямку, знаходився тролейбус, в середній смузі та крайній лівій смузі також стояли автомобілі.
Під'їжджаючи до перехрестя приблизно 150-170 м. він пригальмував, тому що бачив пішоходів, які йшли по пішоходу, але оскільки по центру пішохідного переходу пішоходів не було, він вирішив "проскочити" між стоячими в обох напрямках автомобілями, увімкнув додатковий звуковий сигнал "кря-кря" та виїхав за зустрічну смугу, з метою об'їзду т/з який стояв в крайній лівій полосі в попутному з ним напрямку.
Водій т/з, який стояв в крайній лівій смузі для руху, по якій рухався і Штефан, трохи змістився праворуч, надаючи йому перевагу в русі, пішоходи вже дорогу перейшли, був мигаючий жовтий сигнал світлофору.
Щоб об'їхати т/з, який стояв в крайній лівій полосі та який трохи змістився праворуч, надаючи йому перевагу у русі, він виїхав на зустрічну смугу для руху, де і сталося зіткнення з т/з Jeep Cherokee, р.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 .
Виїжджаючи на зустрічну смугу для руху, він подивився ліворуч та праворуч, бачив, як з прилеглої території праворуч виїздить авто потерпілого, яке зупинилося перед крайньою лівою смугою для руху, він в цей момент подумав, що йому надано перевагу в русі, намагався виїхати ліворуч, натиснув на гальма, але потерпілий відновив рух та відбулось зіткнення. Зіткнення сталося на зустрічній смузі для руху.
ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що 28.08.2024 він виїздив з прилеглої території ПрАТ "ПівнГЗК" на вул. І. Сірка на зелений сигнал світлофору. Праворуч від нього знаходився пішохідний перехід, сигнал світлофору регулюється кнопкою.
Коли пішохід натиснув кнопку, щоб перейти вул. І.Сірка, він, під'їхавши до перехрестя з вул.І.Сірка, зупинився та побачив, що пішоходи йшли в обидві сторони праворуч від нього, при цьому смуги для руху т/з, які розташовані ліворуч та праворуч були зайняті транспортними засобами, які зупинилися на червоне світло світлофору, тому впевнившись в безпеці маневру, на зелене світло світлофору він почав рух свого т/з.
Ліворуч від нього було три полоси для руху, на яких стояли т/з, праворуч пішохідний перехід та праворуч дві полоси для руху в зустрічному напрямку, на яких також стояли т/з. Проїхавши дві полоси для руху в одному напрямку, які розташовувалися ліворуч від нього, він повернув голову праворуч, щоб переконатися, що праворуч від нього ніхто не рухається та в цей момент на зустрічній смузі для руху відчув удар. Далі він вийшов з машини, підбіг до водія ТЗ під керуванням ОСОБА_1 , запитав як він себе почуває, потім поцікавився у пасажира його самопочуття, надав йому допомогу, виставив знак аварійної обстановки та викликав швидку. Звернув увагу, що на зупинці знаходився тролейбус, а в другій смузі для руху також знаходилося авто, при цьому для руху йому нічого не перешкоджало, обмежень видимості не було. До моменту як ОСОБА_1 увімкнув сигнал сирени, він його ТЗ не бачив, а сам звуковий сигнал було подано приблизно на відстані 25 м від його автомобілю. В нього в автомобілі було відкрите вікно і якби він чув звуковий сигнал, то надав би перевагу у русі спеціальному т/з.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що він працює водієм тролейбусу, та коли він, керуючи тролейбусом, повернув з автостанції до тролейбусного депо, на світлофорі, його обігнало авто з ввімкненим звуковим сигналом.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що 28.08.2024 вона разом з ОСОБА_7 вийшла з автобусу, натиснула на кнопку світлофорі та чекала зеленого кольору, щоб перейти дорогу. Ліворуч від неї знаходилось дві смуги руху для руху, на одній з яких стояло авто, а праворуч від неї стояло дві машини в першій правій полосі та в другій полосі. Коли вона разом з ОСОБА_7 майже дійшли до кінця пішохідного переходу, вона почула звуковий сигнал поліцейської машини, обернувшись, побачила, як поліцейська машина, на великій швидкості їде з гори на червоне світло світлофора. Та потім, побачила легкову машину, яка виїжджала від АБК «Першотравневого кар'єру» на зелене світло і зрозуміла, що може бути відбутися зіткнення, вона відвернулася з метою уникнення пошкоджень та затулилася від уламків, тому самого удару вона не бачила. Потерпілий їхав на зелене світло світлофору, а поліція на червоне, звуковий сигнал увімкнули вже перед зупинкою. Сигнал почула будучи ще на пішохідному переході, де саме не змогла сказати, але майже перейшла дорогу.
Свідок ОСОБА_7 пояснила, що вона разом з ОСОБА_6 переходила дорогу на зелене світло світлофору, на якому був лічильник 22 секунди, ліворуч від них зупинилося дві машини. Коли вона вже перейшла дорогу та була на тротуарі, залишалося 9-10 секунд дії зеленого сигналу світлофора, вона почула коротку сирену, а потім почула удар, оглянулася та побачила як на неї сунула поліцейська машина, яку крутило по дорозі.
Свідок ОСОБА_3 , який був пасажиром патрульного авто, в судовому засіданні повідомив, що він разом із ОСОБА_1 направлялися на спрацювання сигналізації з ввімкненим світловим та звуковим покажчиком, увімкнувши їх біля електропідстанції. Пояснив, що він сидів попереду, на пасажирському сидінні праворуч від водія, але дивився в планшет та дорожню обстановку постійно не контролював, бачив лише, що попереду їде тролейбус, заїжджає в карман на зупинку, потім позаду їхав тролейбус, а людей на пішохідному переході не було.
Під'їжджаючи приблизно зі швидкістю 80-90 км/год до перехрестя зі світлофором побачили, що праворуч рухається авто. Приблизно за 70 м. побачили, як авто починає рухатися, застосували звуковий сигнал, побачили що авто призупинилося на першій правій смузі, а вони рухалися по крайній лівій смузі, намагалися здійснити об'їзд тз потерпілого, та припустивши, що останній їх пропускає, продовжили рух. На другій смузі стояло авто, бо можливо був червоний сигнал світлофору. В потерпілого від зіткнення були пошкодження т/з ліворуч, а у т/з, яким керував ОСОБА_1 , пошкодження розташовувалися праворуч.
Суддя, вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого ОСОБА_4 , свідків, дослідивши матеріали адміністративної справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 625499 від 01.10.2024 (а.с. 2), протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 6-7), схему місця ДТП від 28.08.2024 (а.с. 8), письмові пояснення правопорушника (а.с. 11, 15, 21), письмові пояснення ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_5 (а.с. 12, 13, 17, 22, 23, 24, 25, 26, 27), запис відеофіксації скоєння правопорушення (а.с. 38), довідку, якою встановлено, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами (а.с. 39), фототаблицю до місця дтп ( а.с.97-101), висновок експерта від 13.01.2025 (а.с.109-118, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
За даних обставин, з метою дотримання розумного строку розгляду справи, з урахуванням достатності обсягу наявних доказів, суддя приходить до висновку про можливість розгляду справи.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Відповідно до Глави 21 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно пункту 1.5 ПДР України, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.
Пунктом 2.3 «б» ПДР України передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
В даному випадку слід зазначити, що згідно п. 3.1 ПДР України, водії оперативних транспортних засобів, виконуючи невідкладне службове завдання, можуть відступати від вимог розділів 8 (крім сигналів регулювальника), 10-18, 26, 27 та пункту 28.1 цих Правил за умови увімкнення проблискового маячка синього або червоного кольору і спеціального звукового сигналу та забезпечення безпеки дорожнього руху. За відсутності необхідності додаткового привертання уваги учасників дорожнього руху спеціальний звуковий сигнал може бути вимкнений.
Відповідно до п. 8.7.3 «е» ПДР України, червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.
Згідно п. 10.1 ПДР України, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Пунктом 12.3. ПДР України передбачено, що у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
З показів свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_6 судом встановлено, що ОСОБА_1 рухався на забороняючий червоний сигнал світлофора, без завчасно ввімкненого спеціального звукового сигналу, також встановлено, що вказаний звуковий сигнал було ввімкнено безпосередньо перед зіткненням, оскільки для переходу пішоходом проїзної частини надається 22 секунди, пішоходи перетнули проїзну частину, побачили, що залишилося 9-10 сек. дії зеленого сигналу світлофору, почули звуковий сигнал та одразу сталося зіткнення, вказані обставини свідчать про те, що спеціальний звуковий сигнал не був ввімкнений завчасно, щоб всі учасники дорожнього руху змогли відреагувати на нього.
Слід також звернути увагу на те, що проїзна частина, по якій рухався ОСОБА_1 розташована згори до низу, має по дві смуги для руху в кожному напрямку, але по напрямку руху ОСОБА_1 біля зупинки громадського транспорту, яка знаходиться неподалік пішохідного переходу, проїзна частина по ходу руху т/з під керуванням ОСОБА_1 має вже три смуги для руху.
Світлофор регулюється "кнопкою" з метою перетину пішоходами пішохідного переходу, зіткнення сталося на зустрічній для ОСОБА_1 смузі для руху.
ОСОБА_1 , керуючи т/з їхав згори до низу та бачив, що т/з зупинилися та пропускають пішоходів, які вийшли на пішохідний перехід на зелений сигнал світлофору, що свідчить про те, що для руху т/з під керуванням ОСОБА_1 був забороняючий червоний сигнал світлофору.
Пояснення ОСОБА_1 надані в судовому засіданні з приводу того, що він перетнув перехрестя на миготливий жовтий сигнал світлофору спростовуються показами свідків, допитаними в судовому засіданні , письмовими та відео доказами, які були безпосередньо досліджені судом в судовому засіданні.
Також з пояснень ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_3 вбачається, що водій ОСОБА_11 бачив, що перед стоячими на червоне світло світлофору ТЗ, дорогу переходять пішоходи, рухається т/з під керуванням водія ОСОБА_4 , який виїхав праворуч з прилеглої території, та які і створювали небезпеку (перешкоду ) для руху водію ОСОБА_1 , але останній всупереч вимог п.12.3 ПДР України не вжив заходів для зупинки керованого ним т/з та всупереч п.10.1 ПДР України не переконався в безпечності свого маневру для інших учасників дорожнього руху.
Таким чином, ОСОБА_1 рухаючись на червоний сигнал світлофору, без завчасно ввімкненого спеціального звукового сигналу, при виявлені небезпеки для руху, яку він об'єктивно виявив, не переконався у безпечності свого маневру, завчасно не вжив заходів для зменшення швидкості руху, аж до зупинки керованого ним т/з, виїхав на зустрічну смугу для руху, з метою об'їзду стоячих транспортних засобів, де і сталося ДТП.
Статтею 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Статтею 3 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до п.п. б, в п. 8.9 Правил дорожнього руху, вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою: увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та(або) спеціального звукового сигналу; гучномовного пристрою.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Як раніше зазначалось, статтею 280 КУпАП встановлено обов'язок суду з'ясовувати при розгляді справи про адміністративне правопорушення, поміж іншого, і чи винна дана особа в його вчиненні.
Проаналізувавши пояснення учасників справи, покази свідків та досліджені судом письмові та відеодокази , судом встановлено, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Однак, згідно зі п. 7 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Положення ст. 247 КУпАП є імперативними і чітко вказують, що суд повинен лише закрити провадження і не вирішувати при цьому жодних інших питань.
Зокрема, згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Під час розгляду справи суд враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV).
Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
Так, правопорушення було скоєно 28.08.2024 та 01.10.2024 було складено протокол про адміністративне правопорушення, який надійшов до суду 09.10.2024, але на час розгляду справи, закінчився трьохмісячний строк накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП, тому провадження по справі про адміністративне правопорушення слід закрити, на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.
Щодо висновку експерта №10.1/003-Д від 13.01.2024, який був наданий адвокатом Кудлюк О.І. в судовому засіданні слід зазначити наступне.
Згідно ст.252 КУпАП , орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно висновку експерта №10.1/003-Д від 13.01.2024, водій ОСОБА_1 рухався на червоне світло світлофору з увімкненими спеціальними сигналами- маячками синього кольору та з увімкненим звуковим сигналом.
Оскільки під час розгляду справи, судом було встановлено, що водій ОСОБА_1 рухався без завчасно ввімкненого спеціального сигналу, що підтверджується як поясненнями свідків допитаних в судовому засіданні так і письмовими поясненнями свідків, які знаходяться в матеріалах даної справи, тобто вихідні дані, які були надані експерту суперечать обставинам встановленим судом, тому суд не може взяти даний висновок до уваги.
Крім того, слід зазначити, що у висновку експерт посилається на швидкість руху автомобіля під керуванням ОСОБА_1 та під керуванням ОСОБА_4 , на відстань між ними, а.с.110 зв., але не зрозуміло з яких даних були встановлені експертом ці обставини, крім того вказані відстані не були перевірені на місці події, що ставить під сумнів їх достовірність.
Керуючись ст.ст. 38, 40-1, 247, 279, 280, 283, 308 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та провадження відносно нього на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП - закрити, у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених статтею 38 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Суддя: