Справа №191/173/25
Провадження № 1-кс/191/78/25
28 січня 2025 року м. Синельникове
Слідчий суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025041390000034 від 10.01.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України,
Старший слідчий СВ Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 звернулася до суду із клопотанням, узгодженим з прокурором Гусятинського відділу Чортківської окружної прокуратури Тернопільської області ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025041390000034 від 10.01.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.
Своє клопотання мотивує тим, що 10.01.2025 року надійшло повідомлення від ОСОБА_5 про те, що співмешканець її сестри ОСОБА_6 , військовослужбовець(СЗЧ) ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчиняв дії сексуального характеру, пов'язаних із оральним проникненням з використанням геніталій, падчерки, малолітньої ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 (ЄО№430 від 10.01.2025 р.).
За вказаним фактом СВ Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області 10.01.2025 розпочато досудове розслідування по кримінальному провадженню, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025041390000034, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України.
25.01.2025 року була допитана в якості свідка ОСОБА_6 , яка повідомила, що влітку 2024 року вона в соціальній мережі «Фейсбук » познайомилася з чоловіком на імя ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з яким в подальшому вона почала сумісно проживати за адресою: АДРЕСА_1 , разом зі своїми малолітніми дітьми. За час сумісного проживання ОСОБА_7 поводив себе агресивно та застосовував фізичну силу по відношенню свідка ОСОБА_6 та її малолітніх дітей: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .. Також ОСОБА_7 змушував ОСОБА_6 в присутності її дітей торкатися своїх статевих органів, при цьому знімав її на відео на свій мобільний телефон. В подальшому, в кінці грудня 2024 року ОСОБА_6 пішла по своїм справам, хлопці були в школі, а ОСОБА_12 , ОСОБА_13 залишилися з ОСОБА_14 вдома (він сам сказав, що побуде з ними). Коли вона повернулася додому, то побачила, що ОСОБА_12 вся заплакана. ОСОБА_6 почала питати, що сталося, на що вона їй нічого не відповіла (вона дивилася на ОСОБА_14 , боялася і починала плакати). ОСОБА_6 почала запитувати у ОСОБА_14 що сталося, на що він почав лише на неї кричати і казати, що вона дурна. Потім, вже на початку року, до ОСОБА_6 прийшли співробітники служби у справах дітей та показали те відео, де її голу знімає ОСОБА_14 (вказане відео їм скинув ОСОБА_14 ) і вилучили у неї всіх чотирьох дітей. Через декілька днів вона разом зі своєю сестрою ОСОБА_15 пішли до Синельниківської ЦМЛ, де перебували її діти і в цей час ОСОБА_16 на телефон прийшло смс-повідомлення від ОСОБА_14 , в якому був відеозапис. При перегляді вказаного відеозапису було видно, що ОСОБА_14 здійснює дії сексуального характеру відносно малолітньої доньки ОСОБА_6 - ОСОБА_12 , а саме вставляє свій ерегований половий член в ротову порожнину ОСОБА_12 . Після того ОСОБА_17 звернулася до поліції. Також ОСОБА_6 пояснює, що ОСОБА_14 неодноразово брав у користування її мобільний телефон «Редмі 10» та міг на нього також знімати відеозаписи сексуального характеру, а подальшому видалити його.
25.01.2025 року ОСОБА_6 був добровільно виданий для огляду та подальшого вилучення належний їй мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 10».
25.01.2025 року на підставі заяви про добровільну видачу ОСОБА_6 в рамках кримінального провадження старшим слідчим СВ Синельниківського РУП ОСОБА_3 проведено огляд вищевказаного мобільного телефону та вилучено його у встановленому законом порядку.
Вилучений мобільний телефон є предметом, який може зберігати на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, що згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України, мають ознаки речових доказів у кримінальному провадженні, у зв'язку з чим 25.01.2025 слідчим винесено відповідну постанову про визнання мобільного телефону марки «Xiaomi Redmi 10», речовим доказом у кримінальному провадженні № 12025041390000034. Тому слідчий звернулася до суду із клопотанням про накладення арешту на майно.
У судове засідання слідчий не з'явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, просила задовольнити клопотання.
Розгляд клопотання здійснювався без виклику ОСОБА_6 .
Відповідно до ч.1 ст. 172 КПК України, неприбуття учасників в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до ч.4 ст. 107 КПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.
Розглянувши клопотання та матеріали додані до нього, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частиною 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
При вирішенні питання про арешт майна, якщо такий накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу, слідчий суддя, суд відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, роздрукованого 27.01.2025 року, вбачається, що Синельниківським РУП Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025041390000034 від 10.01.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України, про те, що 10.01.2025 року надійшло повідомлення від ОСОБА_5 про те, що співмешканець її сестри ОСОБА_6 військовослужбовець (СЗЧ) ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчиняв дії сексуального характеру, пов'язані із оральним проникненням з використанням геніталій, відносно падчерки малолітньої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ЄО №430 від 10.01.2015 р.).
25.01.2025 року було допитано в якості свідка ОСОБА_6 , яка добровільно видала для огляду та подальшого вилучення належний їй мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 10».
25.01.2025 року на підставі заяви про добровільну видачу ОСОБА_6 в рамках кримінального провадження старшим слідчим СВ Синельниківського РУП ОСОБА_3 проведено огляд вищевказаного мобільного телефону та вилучено його у встановленому законом порядку.
Як вбачається з матеріалів клопотання, слідчий вважає, що вилучений мобільний телефон є речовим доказом вчинення кримінального правопорушення, а тому просить накласти арешт на вказане майно.
Згідно з ч. 7 ст.237 КПК України, вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Згідно з ч. 1 ст.167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Відповідно до положень ч. 1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Приймаючи до уваги, що вказаний у клопотанні мобільний телефон, є речовим доказом, та матеріальним об'єктом, який був знаряддям вчинення кримінального правопорушення, містить інші відомості, які можуть бути використані як докази факту чи обставин, що встановлюються під час досудового розслідування, у зв'язку з чим забезпечення його збереження в тому ж вигляді, в якому він перебуває після вилучення, з метою попередження його можливого зникнення, втрати, пошкодження або настання інших наслідків, являється одним із способів встановлення доказів в кримінальному провадженні, є необхідність у накладенні арешту на зазначене майно.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, слідчим суддею не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. 170-173, 372 КПК України, слідчий суддя
клопотання старшого слідчого СВ Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025041390000034 від 10.01.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України, - задовольнити.
Накласти арешт на мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 10» у силіконовому чохлі сірого кольору, який належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування майном, який зберігати у матеріалах кримінального провадження №12025041390000034 від 10.01.2025 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1