Справа № 185/12390/24
Провадження № 2-а/185/11/25
іменем України
28 січня 2025 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Головіна В.О., за участю секретаря судового засідання Преображенської К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді адміністративну справу за адміністративним позовом Євсютіної Марії Олександрівни до Мугумова Дмитро Расимович, Департаменту патрульної поліції про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксованому не в автоматичному режимі -
Позивач 18.11.2024 року звернувся до суду з даним позовом , уточнивши письмово 26.11.2024 року свої позовні вимоги позивач просить суд:
- скасувати постанову поліцейського 2 взводу 2 роти УПП батальйону патрульної поліції у м. Бориспіль УПП у Київській області рядового поліції Мугумова Дмитра Расимовича про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серія ЕНА N 3469724 від 13.11.2024 стосовно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн.
- справу про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху про накладення адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 126 КУпАП відносно Євсютіної М.О. - закрити.
- провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без участі позивача та його представника.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив наступне.
13 листопада 2024 року поліцейським 2 взводу 2 роти УПП батальйону патрульної поліції у м. Бориспіль УПП у Київській області рядовим поліції Мугумовим Дмитром Расимовичем (далі - Відповідач) відносно ОСОБА_1 винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серія ЕНА N 3469724 від 13.11.2024. Відповідно до винесеної постанови вона визнана винною у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП України. Як зазначено в постанові: 13.11.2024 14:19:41|ДОРОГА МОЗ КИЇВ-ХАРКІВ 88КМ| Громадянин керуючи ТЗ на автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою рухався зі ш швидкістю 137 км/ год., де дозволяється рухатись зі швидкістю не більше 110 км/год., чим перевищив встановлене обмеження швидкості руху на 27 км/год. Швидкість руху вимірювалась приладом TruCam TC008 346.
В ході перевірки документів було встановлено, що громадянка керувала ТЗ та не мала при собі посвідчення водія на право керування Т3 відповідної категорії, чим порушив п.2.1.а. ПДР - Керування Т3 особою, яка не має права керування таким Т3.
Стаття, частина статті КУПАП: ст. 126 ч. 2. Прийняте по справі рішення, вид адміністративного стягнення та сума штрафу: штраф 3400 грн.
Позивач вважає, що постанова є протиправною та підлягає скасуванню виходячи з наступного: 1. До Постанови не долучено жодних доказів, права їй не роз'яснені, порушено право на захист. 2. Вина зазначеної в Постанові особи у вчиненні правопорушення належним чином не доведена, а норма права не може бути застосована до цієї особи. 3. При винесенні Постанови відповідачем порушено норми чинних нормативно-правових актів щодо його повноважень по прийняттю такого рішення, оскільки він не склав протокол про адміністративне правопорушення. Уповноважена особа наклала стягнення, яке не передбачене чинним законодавством. Від Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області надійшов письмовий відзив на позовну заяву у якому відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити, справу розглядати без участі представника управління. Обґрунтовуючи свої заперечення зазначає, що вважає вимоги позивача необґрунтованими. Поліцейський при ухваленні постанови діяв у межах норм діючого законодавства.
Від Департаменту патрульної поліції надійшов письмовий відзив на позов у якому він просив суд відмовити у задоволенні позову. Вважає, що всі викладені Представником Позивача аргументи не відповідають дійсності, а частина з них суперечить чинному законодавству, а позовні вимоги необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.
Сторони в судове засідання не з'явилися, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено.
13.11.2024 за адресою Київська обл., м. Бориспіль, автодорога М03 Київ-Харків 88км, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Volkswagen Jetta номерний знак НОМЕР_1 на автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою зі швидкістю 137 км/год, тобто із перевищенням максимально дозволеної п. 12.6ґ ПДР України швидкістю на 27 км/ год. Швидкість вимірювалась лазерним вимірювачем швидкості TruCam LTI 20/20 TC008346. Під час перевірки документів, було встановлено, що ОСОБА_1 не має, та ніколи не отримувала посвідчення водія, як відповідної категорії так і взагалі.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 36 КУпАП - Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень. Від так, оскільки в діях ОСОБА_1 вбачався склад одразу двох правопорушень, а саме порушення п. 12.6ґ ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 122 КУпАП та стягнення в розмірі 340 грн., а також порушення п. 2.1а ПДР України та що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 126 КУпАП та стягнення в розмірі 3400 грн., то у відповідності до вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП стягнення було накладене за більш суворе правопорушення, а саме за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Згідно п. 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання, а також регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Статтею 222 КУпАП України, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, у тому числі передбачених частиною 1 статті 132-1 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно п. 2 розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395 постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-1 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Як вбачається зі змісту постанови про адміністративне стягнення по справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та стягнення в розмірі 340 грн., а також порушення п. 2.1а ПДР України та що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 126 КУпАП та стягнення в розмірі 3400 грн., то у відповідності до вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП стягнення було накладене за більш суворе правопорушення, а саме за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Згідно частини 2 статті 126 КУпАП: Керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно частини 1 статті 122 КУпАП: Перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, у діях Позивача вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 126 та ч.1 ст.122 КУпАП.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суд вважає, що в судовому засіданні встановлено на підставі належних та допустимих доказів правомірність та обґрунтованість дій поліцейського.
Позиція позивача в судовому засіданні не знайшла свого підтвердження і не була ним доведена. За таких обставин позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.139, 242, 244,245, 246, 255, 371 КАС України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Департаменту патрульної поліції про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксованому не в автоматичному режимі - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя: В. О. Головін