Справа № 183/3989/24
№ 2/183/2506/24
29 січня 2025 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:
головуючої судді Сороки О.В.,
секретаря судових засідань Аніськової А.В.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору дарування удаваним та про поділ спільного майна подружжя,
за участю:
представника позивача ОСОБА_3 ,
представника відповідача Биструшкіна О.С.,
В провадженні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору дарування удаваним та про поділ спільного майна подружжя.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Олійник О.А. звернулася до суду з клопотанням про призначення експертизи, в якому просила суд призначити по справі судову транспортно-товарознавчу експертизу, на вирішення якої поставити наступні запитання:
- яка середня ринкова вартість колісного транспортного засобу MAZDA 3, загальний легковий - загальний хетчбек-В, номерний знак НОМЕР_1 , 2014 року випуску, об'єм двигуна 1998 см.куб, номер VIN НОМЕР_2 станом на дату проведення дослідження?
- яка середня ринкова вартість колісного транспортного засобу FORD EDGE, загальний легковий - універсал, номерний знак НОМЕР_3 , 2017 року випуску, об'єм двигуна 1999 см.куб, номер VIN НОМЕР_4 станом на дату проведення дослідження?
- яка середня ринкова вартість колісного транспортного засобу YAMAHA XVS 950CU, номерний знак НОМЕР_5 , 2014 року випуску, об'єм двигуна 942 см. куб, номер VIN НОМЕР_6 , станом на дату проведення дослідження?
Клопотання обґрунтовує тим, що 19 вересня 2024 року о 13.15 годин біля будівлі Миколаївського ліцею Губиниської селищної ради Самарівського району працівниками поліції було здійснено виїзд, під час якого у ОСОБА_1 було вилучено транспортний засіб - автомобіль MAZDA 3, загальний легковий - загальний хетчбек-В, номерний знак НОМЕР_1 , 2014 року випуску, об'єм двигуна 1998 см.куб, номер VIN НОМЕР_2 , зареєстрований за ОСОБА_2 , на підставі поданої останнім заяви про угон транспортного засобу.
28 жовтня 2024 року Новомосковським міськрайонним судом було винесено ухвалу про забезпечення позову та зобов'язано ОСОБА_2 передати спірний автомобіль марки MAZDA 3 та оригінал свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 до винесення рішення по справі в користування ОСОБА_1 .
Вказана ухвала суду станом на 14 січня 2025 року не виконана, оскаржена відповідачем до Дніпровського апеляційного суду.
Враховуючи, що всі транспортні засоби знаходяться в користуванні та повному розпорядженні відповідача, у позивача виникає необхідність про зміну предмету позову, а також враховуючи, що для визначення дійсної ринкової вартості подібних за своїми якостями транспортних засобів на час розгляду справи необхідні спеціальні знання, представник позивача вважає за необхідне призначити по справі судову транспортно-товарознавчу експертизу.
В підготовчому судовому засіданні представник позивача за первісним позовом підтримала заявлене клопотання та просила задовольнити його у повному обсязі.
Від представника відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , надійшли письмові заперечення проти задоволення заяви про призначення та проведення експертизи, в яких він вказав, що позивач приховала від суду той факт, що предметом поділу подружжя у даній справі мають бути також: житловий будинок, розташований за адресою - АДРЕСА_1 ; земельна ділянка розташована за адресою - АДРЕСА_1 , із наступним кадастровим номером 1223284000-004-0122, призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площа 0,25 га; земельна ділянка, розташована за адресою - АДРЕСА_1 , із наступним кадастром номером 1223284000-04-004-0123, призначення - для ведення особистого селянського господарства, площею 0,2008 га, оскільки перелічені об'єкти були придбані в період шлюбу за спільні кошти подружжя і використовувалися в інтересах сім'ї.
На думку представника відповідача за первісним позовом, приховування позивачем вказаного факту має ознаки недобросовісної поведінки. Тому, представник відповідача вважає, що при зловживанні процесуальними правами суд має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання, позову, чи застосувати інші заходи процесуального примусу. Відповідач просить суд надати відповідну правову оцінку таким діям позивача та відмовити в задоволенні зави у зв'язку із зловживанням правом з боку позивача.
На підставі викладеного, представник відповідача за первісним позовом просив суд повністю відмовити в задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про призначення експертизи.
В підготовчому судовому засіданні, представник відповідача за первісним позовом підтримав свої заперечення.
Суд, вислухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи, доходить таких висновків.
Предметом спору між сторонами, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 являється майно, яке набувалось сторонами підчас перебування у шлюбі, а саме:
- квартира АДРЕСА_2 , що зареєстрована за ОСОБА_2 , середня ринкова вартість якої складає 1 257,809,25 грн
- автомобіль марки MAZDA 3, загальний легковий - загальний хетчбек-В, номерний знак НОМЕР_1 , 2014 року випуску, об'єм двигуна 1998 см.куб, номер VIN НОМЕР_2 , зареєстрований за ОСОБА_2 , середня вартість якого складає 466 926,00 грн.;
- автомобіль марки FORD EDGE, загальний легковий - універсал, номерний знак НОМЕР_3 , 2017 року випуску, об'єм двигуна 1999 см.куб, номер VIN НОМЕР_4 , зареєстрований за ОСОБА_2 , середня вартість якого складає 743 916,00 грн.;
- мотоцикл YAMAHA XVS 950CU, номерний знак НОМЕР_5 , 2014 року випуску, об'єм двигуна 942 см. куб, номер VIN НОМЕР_6 , зареєстрований за ОСОБА_2 , середня вартість якого складає 257 205,00 грн.
Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.189 ЦПК України, завданням підготовчого провадження є, зокрема, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів.
Згідно з п.8 ч.1 ст.197 ЦПК України у підготовчому судовому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи.
Як вбачається із змісту ст.76 ЦПК України висновки експертів є засобом встановлення даних (доказів), на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.2 та ч.3 ст.102 ЦПК України, предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмету доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасників справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Відповідно до вимог ч.7 ст.102 ЦПК України у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений про кримінальну відповідальність, за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом-також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Згідно вимог ч.5 ст.106 ЦПК України у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Відповідно до вимог ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: якщо для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта.
Згідно з ч.ч.1, 3 ст.104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 30.05.1997 року «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», судова експертиза як один із засобів доказування сприяє всебічному, повному й об'єктивному дослідженню обставин справ, постановленню законних і обґрунтованих судових рішень.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Відповідно до статті 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
При цьому конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом з тим зазначена презумпція може бути спростована одним із подружжя. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
Дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї (частини перша, четверта статті 65 СК України).
Відповідно до частини першої статті 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Згідно з частинами першою, другою статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.
Частинами першою, четвертою статті 71 СК України передбачено, що майно, яке є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пунктах 22, 30 постанови від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. У випадку, коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.
Отже, вартість майна, що підлягає поділу, слід визначати виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
Такі висновки суду відповідають правовим висновкам Верховного Суду, при розгляді аналогічних спорів, які викладені зокрема у постанові від 16 січня 2023 року Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 754/3132/16-ц, провадження № 61-5956св22 (ЄДРСРУ № 108488152).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Таким чином, суд зазначає, що для законного та обґрунтованого вирішення справи про поділ майна подружжя, є необхідним з'ясування дійсної вартості майна, яке є предметом спору.
Щодо клопотання представника відповідача про зловживання позивачем процесуальними правами, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.44 ЦПК України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
Згідно з ч. 3 ст. 44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
У постанові Верховного Суду від 03.06.2020 року в справі № 318/89/18 зроблено висновок, що зловживання процесуальними правами - це протиправне, недобросовісне та неналежне використання учасником справи (його представником) належних йому процесуальних прав, що виражається у винних процесуальних діях (бездіяльності), які зовні відповідають вимогам цивільних процесуальних норм, але здійснюються з корисним або особистим мотивом, що спричиняє шкоду інтересам правосуддя у цивільних справах та (або) інтересам учасників справи, чи недобросовісна поведінка в інших формах. Крім того, у цій постанові зазначено, що потрібно розмежовувати зловживання процесуальними правами та зловживання матеріальними (цивільними) правами. При зловживанні процесуальними правами суд має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання, позов чи застосувати інші заходи процесуального примусу. Натомість правовим наслідком зловживання матеріальними (цивільними) правами може бути, зокрема, відмова в захисті цивільного права та інтересу, тобто відмова в позові.
Таким чином, враховуючи, що судом не встановлено обставин, які б свідчили про зловживання позивачем та його представником процесуальними правами, суд приходить до висновку, що підстави для вжиття заходів відповідно до ст. 44 ЦПК України відсутні, а тому з метою дотримання прав та інтересів усіх учасників судового провадження на справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд цивільної справи у задоволенні клопотання представника відповідача за первісним позовом слід відмовити.
З огляду на викладене, для з'ясування дійсної вартості спірного майна, яке є предметом поділу між сторонами, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання позивача та призначити по справі судову транспортно-товарознавчу експертизу.
Щодо визначення установи, якій слід доручити проведення даної експертизи, суд приходить до наступного висновку.
При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. (ч. 3 ст. 103 ЦПК України).
Як вбачається з поданого представником позивача клопотання, така просить проведення експертизи доручити експертам Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. Відповідач та представник відповідача заперечень з приводу запропонованої позивачем установи, не надали.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що проведення експертизи слід доручити експертам Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.
Керуючись статтями 103, п.5 ч.1 ст.252, 239, 293 ЦПК України, суд, -
Клопотання представника позивача за первісним позовом ОСОБА_1 - адвоката Олійник Олени Анатоліївни про призначення судової транспортно-товарознавчої експертизи, - задовольнити.
Призначити по справі судову транспортно-товарознавчу експертизу, на вирішення якої поставити наступні запитання:
-яка середня ринкова вартість колісного транспортного засобу MAZDA 3, загальний легковий - загальний хетчбек-В, номерний знак НОМЕР_1 , 2014 року випуску, об'єм двигуна 1998 см.куб, номер VIN НОМЕР_2 станом на дату проведення дослідження?
-яка середня ринкова вартість колісного транспортного засобу FORD EDGE, загальний легковий - універсал, номерний знак НОМЕР_3 , 2017 року випуску, об'єм двигуна 1999 см.куб, номер VIN НОМЕР_4 станом на дату проведення дослідження?
-яка середня ринкова вартість колісного транспортного засобу YAMAHA XVS 950CU, номерний знак НОМЕР_5 , 2014 року випуску, об'єм двигуна 942 см. куб, номер VIN НОМЕР_6 , станом на дату проведення дослідження?
Проведення експертизи доручити Дніпропетровському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України (юридична адреса: 49070, м. Дніпро, вул. Короленка, 4, адреса розміщення: 49033, м. Дніпро, Будівельний тупик, 1), попередивши експерта про кримінальну відповідальність, передбачену ст. ст.384, 385 КК України.
Затрати на проведення експертизи покласти на позивача ОСОБА_1 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з моменту її проголошення.
Суддя Сорока О.В.