Справа № 182/4920/24
Провадження № 2/0182/822/2025
Іменем України
29.01.2025 року м. Нікополь
Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Кобеляцька - Шахова І.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
До Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 грудня 2024 року вищевказану позовну заяву було залишено без руху, виходячи з наступного.
Згідно з п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Як вбачалося з матеріалів справи, позивачка при подачі позову до суду вказала, що відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області було здійснено запит до Головного управління державної міграційної служби України в Дніпропетровській області щодо встановлення місця реєстрації та проживання відповідачки по справі.
Згідно отриманої відповіді, встановлено, що, згідно обліку відділу та моніторингу інформації про реєстрацію та місця проживання, відповідач по справі зареєстрованим на території Дніпропетровської області або знятим з реєстраційного обліку не значиться. Враховуючи те, що позивачем подано позов з недоліками, відсутні підстави відкриття провадження по справі, позов було залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення наведених недоліків, шляхом уточнення адреси місця проживання та реєстрації відповідача по справі.
24 грудня 2024 року Ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 грудня 2024 року було направлено позивачці за адресою, яка вказана нею в позовній заяві, а саме: АДРЕСА_2 та була нею отримана 14 січня 2025 року. Однак, станом на 29 січня 2025 року, передбачені вищевказаною ухвалою недоліки усунуті не були.
Тому, суддя, ознайомившись з матеріалами справи, приходить до наступного.
Згідно зі ст.ст.12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах рівності змагальності та диспозитивності.
У відповідності до п.6 ч.2 ст.43 ЦПК України, учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка, відповідно до ст.9 Конституції України, є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд цивільної справи.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі, й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. При цьому, Європейський суд з прав людини зазначив, що немає порушення права на доступ доправосуддя, якщо заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи.
Як роз'яснено у пунктах 2,3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 11 від 17 жовтня 2014 року «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення», строки, що встановлюються судом (наприклад, строк для усунення недоліків позовної заяви чи апеляційної скарги), повинні відповідати принципу розумності. Визначаючи (на власний розсуд) тривалість цих строків, суду необхідно враховувати принципи диспозитивності та змагальності, граничні строки, встановлені законом, для розгляду справи при визначенні строків здійснення конкретних процесуальних дій, складність справи, кількість учасників процесу, можливі труднощі у витребуванні та дослідженні доказів тощо.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Як вбачається з матеріалів справи, у визначений судом термін, недоліки позивачем не усунуто, рухом справи позивачка не цікавився, що свідчить про зловживання нею своїми правами та втрату інтересу до своєї позовної заяви, що, в свою чергу, тягне порушення принципу розумності строків, дотримання якого є однією з найважливіших критерій справедливого судочинства.
Згідно з ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, позовна вважається неподаною і повертається позивачу.
Враховуючи викладене та зважаючи на невиконання особою, яка бере участь у справі, свого процесуального обов'язку, що впливає на розгляд справи протягом розумного строку, а також те, що позовна заява надійшла до суду 27 серпня 2024 року та станом на 29 січня 2025 року недоліки позивачкою не усунуто, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу необхідно вважати неподаною та повернути позивачеві.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.175, 177, 185, 353 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - вважати неподаною та повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що, згідно з ч.7 ст.185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал