Ухвала від 28.01.2025 по справі 915/754/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

28 січня 2025 року Справа № 915/754/21(915/641/24)

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., розглянувши матеріалами заяви Комунального підприємства “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» від 23.01.2025 про видачу дублікату наказу у справі №915/754/21(915/641/24)

за заявою Комунального підприємства “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» (55000, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, вул. Європейська, буд. 8; код ЄДРПОУ 31948866)

до відповідача: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 )

про стягнення заборгованості в сумі 34742,11 грн,

встановив:

Комунальне підприємство “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 03/650 від 21.05.2024 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані комунальні послуги з водопостачання та водовідведення за період з 01.12.2020 по 30.04.2024 включно у сумі 34742,11 грн, з яких: заборгованість за спожиті водопостачання та водовідведення в сумі 25957,02 грн, інфляційні нарахування 7068,67 грн та 3% річних в сумі 1716,42 грн.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 07.10.2024 позовні вимоги задоволено в повному обсязі, стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» (55000, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, вул. Європейська, буд. 8; код ЄДРПОУ 31948866) заборгованість по оплаті комунальних послуг за період з 1 грудня 2020 року по 30 квітня 2024 року включно в загальній сумі 34742,11 грн, з яких: водопостачання та водовідведення - 25957,02 грн, інфляційні нарахування в розмірі 7068,67 грн, 3% річних в сумі 1716,42 грн, а також витрати по сплаті судового збору за подання позову в сумі 3028,00 грн.

23.01.2025 до Господарського суду Миколаївської області надійшла заява Комунального підприємства “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» від про видачу дублікату наказу у справі №915/754/21(915/641/24).

Заяву обгрунтовано тим, що наказ Господарського суду Миколаївської області від 04.11.2024 №915/754/21(915/641/24) було втрачено при пересилці, до теперішнього часу наказу стягувачем від суду не отримано та не звернуто його до виконання.

Розглянувши матеріали заяви, суд дійшов висновку про її задоволення з наступних підстав.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до статті 18 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

За змістом ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Згідно з ч. 1 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ГПК України, суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини (далі - Суд), рішення якого відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судом як джерело права, неодноразово наголошував щодо недопустимості невиконання або затягування виконання рішення національного суду в порушення прав іншої сторони.

За практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду (Рішення у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року).

Неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу № 1 (див. серед інших джерел, Бурдов проти Росії, заява N 59498/00; Ясіуньєне проти Латвії, заява N 41510/98, 6 березня 2003 року).

У рішеннях у справі Антонюк проти України, no. 17022/02, від 11.12.2008р. та у справі Мкртчян проти України, no. 21939/05, від 20.05.2010р. Європейский суд з прав людини вказує, що відповідальність держави за виконання судових рішень щодо приватних осіб зводиться до участі державних органів у виконавчому провадженні та обмежується питаннями організації та вчинення виконавчих дій.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі Чижов проти України зазначено, що на державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до п. 19.4 "Перехідних положень" ГПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 року по справі № 2-836/11).

Верховним Судом у постанові від 21.01.2019 року по справі № 916/215/15-г було наголошено, що ГПК України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов'язує стягувача наводити причини втрати наказу. За встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов'язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права. Водночас обов'язковою умовою видачі дубліката наказу є звернення до суду із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред'явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

Відповідно до ст. 12 Закону України “Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців; строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття; строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред'явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення; у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони; стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Наказ Господарського суду Миколаївської області №915/754/21(915/641/24) виданий 04.11.2024.

Враховуючи положення ст. 12 Закону України “Про виконавче провадження», вказаний наказ може бути пред'явлений до примусового виконання протягом трьох років.

23.01.2025 стягувачем подано до господарського суду заяву про видачу дублікату наказу у зв'язку з втратою його при пересилці.

З зазначеного вбачається, що трирічний строк пред'явлення зазначеного виконавчого документа на примусове виконання станом на момент подання даної заяви до суду не сплив, виконавчий документ втрачено.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення заяви про видачу дублікату наказу у справі.

Керуючись ст. 232-235, 254-259, п. 19.4 "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Комунального підприємства “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» від 23.01.2025 про видачу дублікату судового наказу у справі №915/754/21(915/641/24) задовольнити.

2. Видати дублікат наказу Господарського суду Миколаївської області № 915/754/21(915/641/24 від 04.11.2024 про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство» (55000, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, вул. Європейська, буд. 8; код ЄДРПОУ 31948866) заборгованість по оплаті комунальних послуг за період з 1 грудня 2020 року по 30 квітня 2024 року включно в загальній сумі 34742,11 грн, з яких: водопостачання та водовідведення - 25957,02 грн, інфляційні нарахування в розмірі 7068,67 грн, 3% річних в сумі 1716,42 грн, а також витрати по сплаті судового збору за подання позову в сумі 3028,00 грн.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені статтями 255, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу складено і підписано 28.01.2025.

Суддя В.О.Ржепецький