Справа № 548/2876/24
Провадження №1-кп/548/89/25
27 січня 2025 року Хорольський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
потерпілої - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хорол кримінальне провадження № 12024175590000216, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 23.12.2024 відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хорола Полтавської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, освіта вища, непрацюючого, неодруженого, має на утриманні одну неповнолітню дитину 2017 року народження, має статус учасника бойових дій, здійснює догляд за матір'ю - особою з інвалідністю 2 групи; раніше несудимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,
обвинувачений ОСОБА_4 23.12.2024 близько 01 години 00 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння за місцем спільного із потерпілою ОСОБА_5 проживання у будинку за адресою: АДРЕСА_2 , на ґрунті неприязних стосунків, що виникли у зв'язку із перебуванням останнього в стані алкогольного сп'яніння, наніс ОСОБА_5 кулаком правої руки не менше двох ударів по обличчю, а саме в район верхньої губи та перенісся, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді гематом та синця на обличчі, поверхневої ранки на слизовій оболонці верхньої губи, які згідно висновку експерта кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, які спричинили короткочасний розлад здоров'я.
У судовому засіданні при розгляді справи обвинувачений ОСОБА_4 вину визнав, пояснив суду, що дійсно, 23.12.2024 близько 01 години 00 хвилин він перебував у будинку, у якому мешкає разом із ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_2 , де разом із потерпілою та її подругою вживали спиртні напої. Коли закінчили вживати спиртне, у нього виникла сварка із потерпілою, під час якої він повалив останню на ліжко та двічі кулаком правої руки ударив її в обличчя, побачивши, що потерпіла втратила свідомість, перестав її бити. Потім допоміг останній піднятися, провів її у ванну кімнату. У вчиненому розкаявся, пообіцяв у подальшому такого не робити. Вказав, що з потерпілою примирився і надалі продовжує з нею проживати. Просив суворо не карати.
У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 пояснила, що вона проживає з обвинуваченим близько 3-х років. 23.12.2024 до неї в гості прийшла подруга і вони втрьох із співмешканцем стали вживати спиртне. Потім до співмешканця прийшов його товариш, але вона у будинок його не пустила, сказала, що всі будуть розходитися по домах. У зв'язку із цим у неї та співмешканця виникла сварка. Останній повалив її на ліжко та вдарив кулаком в обличчя, вона втратила свідомість. Чи бив її ще обвинувачений, вона не пам'ятає. Вказала, що пробачила обвинуваченого і надалі продовжує з ним проживати, просила суворо його не карати.
Виходячи з того, що обвинувачений свою винуватість у вчиненні кримінального проступку визнав повністю, в суді заявив, що сумнівів у достовірності доказів по справі, зібраних під час досудового розслідування кримінального провадження він не має, ніякі обставини не оспорює, тому як обвинувачений, так і прокурор та потерпіла, вважали недоцільним дослідження судом доказів, які ніким не оспорюються. За таких обставин після роз'яснень цьому обвинуваченому та прокурору положень та наслідків ст. 349 КПК України, судове слідство по справі було обмежене допитом обвинуваченого, потерпілої, дослідженням матеріалів кримінального провадження стосовно відомостей, які характеризують особу цього обвинуваченого.
При цьому, суд з'ясував, чи правильно обвинувачений розуміє зміст цих обставин, які не оспорюються. Сумнівів щодо добровільності та істинності його позиції у суду немає.
Суд також роз'яснив учасникам розгляду даного кримінального провадження, що при таких обставинах вони позбавляються права оскаржити ці обставини справи у апеляційному порядку.
Переконавшись у добровільності позиції учасників судового розгляду, а також в тому, що вони усвідомлюють неможливість оскаржити обставини, встановлені під час досудового розслідування, в апеляційному порядку, суд дійшов висновку про доцільність здійснення судового розгляду кримінальної справи за правилами ч. 3 ст. 349 КПК України.
Це узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи ''Відносно спрощеного кримінального правосуддя'' та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Суд вважає кваліфікацію злочинних дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ст. 125 ч. 2 КК України, як умисне нанесення легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, правильною.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд керується загальними засадами, які визначені в ст. 65 КК України, відповідно до якої суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Так, відповідно до ст. 12 КК України вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України віднесено до кримінальних проступків.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує тяжкість вчиненого правопорушення, дані про особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд враховує відсутність тяжких наслідків, щире каяття обвинуваченого.
Обставинами, що обтяжуюють покарання обвинуваченого, суд враховує вчинення кримінального проступку особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння та вчинення кримінального проступку щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.
Судом враховано, що обвинувачений не є депутатом, будучи працездатним, не працює.
Указані обставини потребують додаткового врахування при призначенні покарання обвинуваченому, оскільки мають істотне значення щодо вивчення особистості та ставлення останнього до скоєного.
За сукупності вищенаведених обставин, реалізуючи принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи ступінь тяжкості кримінального правопорушення, обставини його скоєння, особу обвинуваченого, обставину, яка пом'якшує покарання, та наявність обставин, які б обтяжували покарання, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України у виді пробаційного нагляду строком на 2 роки із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства, передбачених ст. 59-1 КК України.
На переконання суду, саме таке покарання є необхідним, достатнім, справедливим для виправлення обвинуваченого, запобігання вчинення нових злочинів, як самими обвинуваченим, так і іншими особами, забезпечує співрозмірність діяння та кари, відповідає таким принципам Європейської конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод, як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання. Справедливість покарання полягає насамперед у тому, що воно має відповідати загальнолюдським цінностям, моральним устоям суспільства, переконувати громадян у правильності судової політики.
Підстав для застосування до обвинуваченого більш тяжкого покарання чи менш тяжкого, з врахуванням тяжкості скоєного, його особи та відсутності обтяжуючих обставин, суд не знаходить.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 не обирався, підстав для його обрання немає.
Речових доказів та процесуальних витрат у справі немає.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Керуючись ст. 22, ч. 3, ст. 125, ст. ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, ст. ст. 50, 59-1, 65-67 КК України, суд
ОСОБА_4 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 (два) роки із застосуванням, відповідно до ст. 59-1 КК України, наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства та покладенням таких обов'язків:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою ''Подолання домашнього насилля''.
Початок строку відбуття покарання ОСОБА_4 обчислювати з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що за ухилення засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду передбачена кримінальна відповідальність за ч. 3 ст. 389 КК України.
Вирок суду може бути оскаржений в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду через Хорольський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, за виключеннням оскарження обставин, які не оспорювалися та не досліджувалися в суді. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинувачуваному та прокурору.
Повний текст вироку виготовлено 27.01.2025.
Головуючий