28 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/17306/24 пров. № А/857/30210/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Шевчук С. М.
суддів -Кухтея Р. В.
Носа С. П.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року у справі № 380/17306/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
місце ухвалення судового рішення м. Львів
Розгляд справи здійснено за правиламиспрощеного позовного провадження
суддя у І інстанціїБрильовський Р.М.
дата складання повного тексту рішенняне зазначена
І. ОПИСОВА ЧАСТИНА
ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, у якому просила суд:
визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 06 серпня 2024 року № 134650019081 щодо обчислення ОСОБА_1 розміру пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723 “Про державну службу» з урахуванням пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 № 889 “Про державну службу» без урахування довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за № 220/7.4-22/51 від 09.11.2023 та про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) № 13-70-05/38-50 від 09.11.2023, № 14/7.4-22/38 від 09.11.2023 та №221/7.4-22/51 від 09.11.2023;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723 “Про державну службу», п. п 10, 12 Закону України від 10.12.2015 № 889 “Про державну службу» на підставі довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за № 220/7.4-22/51 від 09.11.2023 та довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) № 13-70-05/38-50 від 09.11.2023, № 14/7.4- 22/38 від 09.11.2023 та № 221/7.4-22/51 від 09.11.2023, з часу звернення за призначенням такої пенсії, тобто з 09.11.2023.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року у справі № 380/17306/24 позов задоволено частково.
Визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 06 серпня 2024 року № 134650019081 щодо обчислення ОСОБА_1 розміру пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723 «Про державну службу» з урахуванням пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 № 889 «Про державну службу» без урахування довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за № 220/7.4-22/51 від 09.11.2023 та про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) № 13-70-05/38-50 від 09.11.2023, № 14/7.4-22/38 від 09.11.2023 та №221/7.4-22/51 від 09.11.2023.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723 «Про державну службу», п. п 10, 12 Закону України від 10.12.2015 № 889 «Про державну службу» на підставі довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за № 220/7.4-22/51 від 09.11.2023 та довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) № 13-70-05/38-50 від 09.11.2023, № 14/7.4- 22/38 від 09.11.2023 та № 221/7.4-22/51 від 09.11.2023, з часу звернення за призначенням пенсії, тобто з 09.11.2023.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21028, м. Вінниця, вул. Зодчих, 22, ЄДРПОУ 13322403) 1211 грн 20 коп. сплаченого судового збору.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
На підтвердження доводів апеляційної скарги вказує, що за відсутності станом на 01.05.2016 відповідного стажу роботи на посадах державної служби, право на обчислення пенсії в порядку, визначеному абзацом шостим пункту 4 Порядку №622 згідно довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і яка на момент виходу на пенсію не перебуває на державній службі, - у позивача відсутнє. Крім того, зазначає, що позивач вже реалізувала своє право на призначення пенсії державного службовця до набрання чинності Законом №889-VIII, а тому вона не відноситься до осіб, визначених пунктами 10 і 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, яким надано право реалізувати своє право на призначення пенсії відповідно до норм Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ за певних умов після 01.05.2016.
Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Про розгляд апеляційної скарги відповідач та представник позивача повідомлені шляхом надіслання ухвал про відкриття апеляційного провадження та про призначення апеляційної скарги до розгляду через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. В силу вимог ч.4 ст.229 КАС України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалюючи судове рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки рішенням суду у справі №380/27949/23, яке набрало законної сили, зобов'язано відповідача перевести позивача на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу», пунктів 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу», а також те, що позивач звертався до відповідача із заявою разом з довідками, встановленого зразка, суд дійшов висновку про визнання протиправними дій Головного Управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо неврахування під час перерахунку пенсії позивачу довідок № 220/7.4-22/51 від 09.11.2023, № 13-70-05/38-50 від 09.11.2023, № 14/7.4- 22/38 від 09.11.2023 та № 221/7.4-22/51 від 09.11.2023, і як наслідок прийнятого ним спірного рішення щодо обчислення розміру пенсії державного службовця відповідно до ст.37 Закону № 3723-XII без урахування таких довідок.
Також, суд зазначив, що дії зобов'язального характеру щодо призначення позивачу вказаного виду пенсії має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про призначення позивачу пенсії за її заявою, яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, а не Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, до якого позивач заявив вимогу.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058 “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
09 листопада 2023 року позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про призначення пенсії за віком (перехід на пенсію за іншим Законом) відповідно до п. п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII “Про державну службу» (далі - Закон № 889), як державному службовцю, який має стаж державної служби понад 20 років.
Відповідно до пункту 4.2. розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, за принципом екстериторіальності було визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію - Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області рішенням № 134650019081 від 14 листопада 2023 року відмовило позивачці у призначенні пенсії у зв'язку з тим, що «періоди роботи посадових осіб митних органів на посадах, в період перебування на яких були присвоєні персональні чи спеціальні звання - не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців».
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2024 року у справі № 380/27949/23 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №134650019081 від 14.11.2023 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 ; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723 «Про державну службу», п.п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 № 889 «Про державну службу» з часу звернення за призначенням такої пенсії, тобто з 09.11.2023.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2024 року у справі №380/27949/23 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області - задоволено частково. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2024 року в адміністративній справі №380/27949/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - змінено, а саме, в абзаці третьому резолютивної частини цього рішення формулювання «Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ: 13814885)» замінено на «Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (місцезнаходження: 21028, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7; ЄДРПОУ: 13322403)». У решта частині рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2024 року в адміністративній справі №380/27949/23 - залишено без змін.
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повідомило позивача листом від 08.08.2024 №1300-5307-8/140436, що з метою виконання рішення суду, спеціалістом Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області було здійснено переведення з пенсії за віком відповідно до Закону 1058 на пенсію за віком відповідно до Закону 889 з 09.11.2023. Оскільки в рішенні суду відсутні зобов'язання щодо врахування наданих довідок від 09.11.2023 № 220/7.4-22/51, від 09.11.2023 № 221/7.4-22/51 виданих Львівською митницею, та довідок від 09.11.2023 № 13-70-05/38-50, від 09.11.2023 № 14/7.4-22/35 виданих Галицькою митницею, відтак, розмір пенсії відповідно до Закону України “Про державну службу» розраховано на підставі матеріалів пенсійної справи. За наслідками перерахунку на виконання ррішення суду розмір пенсії з 09.11.2023 становитиме 2093,00 грн, з 01.03.2024 і по вказаний час - 2361,00 грн, що призведе до зменшення розміру пенсійної виплати.
Не погоджуючись із перерахунком пенсії, позивач звернулася до суду з цим позовом.
ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
На час виникнення спірних відносин, принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначалися Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII .
Разом з цим, відповідно до пункту 2 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII з 01.05.2016 втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Відповідно до частини першої статті 37 Закону №3723-ХІІ, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV), за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом 1 частини першої статті 28 Закону №1058-IV, у тому числі, стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Отже, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-XII, у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Крім того, для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону №3723-XII після 01.05.2016 обов'язковою умовою є дотримання сукупності вимог, визначених ч.1 ст.37 Закону №3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу та стажу державної служби.
Як вбачається з матеріалів справи, 09 листопада 2023 року позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про призначення пенсії за віком (перехід на пенсію за іншим Законом) відповідно до п. п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII “Про державну службу» (далі - Закон № 889), як державному службовцю, який має стаж державної служби понад 20 років. На момент звернення із даною заявою позивач отримувала пенсію за віком за нормами Закону №1058-IV.
Разом з тим судом встановлено, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2024 року у справі № 380/27949/23, в тому числі, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723 «Про державну службу», п.п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 № 889 «Про державну службу» з часу звернення за призначенням такої пенсії, тобто з 09.11.2023. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2024 року у справі №380/27949/23 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2024 року в адміністративній справі №380/27949/23 змінено, а саме, в абзаці третьому резолютивної частини цього рішення формулювання «Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області замінено на «Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області».
У вказаному рішенні встановлено, що позивач має стаж більше 20 років роботи в митних органах, який підпадає під категорію посад державних службовців, визначену статтею 25 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ “Про державну службу», що і дає право на отримання пенсії згідно з Законом України «Про державну службу».
Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, встановлені у рішенні Львівського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2024 року у справі № 380/27949/23, яке набрало законної сили, обставини в силу вимог четвертої статті 78 КАС України є преюдиційними та не підлягають доказуванню.
Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Також стаття 14 КАС України визначає, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Отже, колегією суддів встановлено, що право позивача на призначення/переведення її на пенсії по віку відповідно до Закону №889-VІІІ підтверджене рішенням суду від 01 лютого 2024 року у справі № 380/27949/23, яке набрало законної сили, тому додаткового підтвердження відповідного права позивача не потребується.
Відтак доводи апеляційної скарги в цій частині, колегія суддів не досліджує.
Щодо неврахування пенсійним органом довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за № 220/7.4-22/51 від 09.11.2023 та довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) № 13-70-05/38-50 від 09.11.2023, № 14/7.4- 22/38 від 09.11.2023 та № 221/7.4-22/51 від 09.11.2023, то колегія суддів зазначає наступне.
Предметом розгляду даної справи є питання можливості при переведенні з пенсії згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком згідно із Законом № 3723-XII та Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889-VIII врахування довідок про складові заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, необхідних для розрахунку такої пенсії.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі - Порядок №622).
Пунктом 2 Порядку № 622 передбачено, що згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII «Про державну службу» мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу», зокрема, мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України та займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.
Згідно з п.4 Порядку № 622, пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому:
- посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
- розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
- у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 року, середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 року на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 року, а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 року на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 року як за повний місяць;
- матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
На виконання вимог Порядку № 622 наказом Міністерства соціальної політики України від 10.05.2017 №750, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 766/30634, затверджено Порядок видачі довідок про заробітну плату для призначення пенсій окремим категоріям осіб у разі ліквідації державних органів, у яких особи працювали, а також перейменування (відсутності) їхніх посад №750 (далі - Порядок № 750).
Відповідно до п. 7 Порядку № 750, довідка для призначення пенсії видається державним органом, в якому працювала особа, відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №622.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 для здійснення обчислення пенсії подано до Пенсійного фонду довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за № 220/7.4-22/51 від 09.11.2023 та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) № 13-70-05/38-50 від 09.11.2023, № 14/7.4- 22/38 від 09.11.2023 та № 221/7.4-22/51 від 09.11.2023.
Додані до заяви позивача про призначення пенсії довідки складені відповідно до вказаної постанови та відповідають затвердженій формі.
Відтак, згадані довідки є джерелом інформації про доходи позивача, що впливають на правильність обчислення пенсії.
Разом з цим, відповідач не надав жодного доказу щодо правових підстав не враховувати вказані в них відомості, а лише зазначив, що зобов'язальною частиною судового рішення не покладено на нього зобов'язання щодо обчислення розміру пенсії з урахуванням довідок про складові заробітної плати.
Підсумовуючи вказане, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, колегія суддів дійшла висновку, що позивач має право на урахування вказаних вище довідок при переведенні позивача з пенсії за віком призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу».
Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов'язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.
Тому за наведених вище підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, суд не бачив необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у справі.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області залишити без задоволення.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року у справі № 380/17306/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. М. Шевчук
судді Р. В. Кухтей
С. П. Нос