з питань встановлення судового контролю
28 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 260/2386/24 пров. № А/857/17823/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Шевчук С. М.
суддів -Кухтея Р. В.
Носа С. П.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові заяву про встановлення судового контролю у справі № 260/2386/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дії та бездіяльності протиправними,
місце ухвалення судового рішення м.Львів
Розгляд справи здійснено за правиламиспрощеного позовного провадження
Колегія суддів Шевчук С.М. -головуючий суддя; судді: Нос С.П., Кухтей Р.В.
дата складання повного тексту рішення14.10.2024
І. ОПИСОВА ЧАСТИНА
ОСОБА_1 звернувся із заявою у якій просив встановити судовий контроль за виконанням Постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня у справі № 260/2386/24. У вказаній заяві зазначає, що Військова частина НОМЕР_1 не бажає виконувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.10.2024 у справі № 260/2386/24 та умисно вчиняє дії щодо затягування процесу виконання судового рішення, в тому числі шляхом подання власне заяви про роз'яснення судового рішення.
Про розгляд заяви про встановлення судового контролю представник позивача повідомлений шляхом надіслання ухвал про призначення заяви про встановлення судового контролю до розгляду через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду.
Про розгляд заяви про встановлення судового контролю відповідач та його представник повідомлялися шляхом надіслання ухвал про призначення заяви до розгляду на поштову адресу та електронну адресу представника відповідача та відповідача, про що в матеріалах справи та в матеріалах діловодства міститься відповідні докази.
Відповідач заперечення на заяву про встановлення судового контролю не подавав, відсутність таких заперечень не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Позивач та відповідач не заявили клопотання про розгляд вказаної заяви за їх участю, а як наслідок суд апеляційної інстанції, вважає за можливе розглянути вказану апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.
ІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.10.2024 року задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 .
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 (Код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) звільнити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ) у запас за сімейними обставинами відповідно до пп. “г» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» (як військовослужбовця, який самостійно виховує дитину віком до 18 років).
ІІІ. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ПО СУТІ ПОДАНОЇ ЗАЯВИ
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За змістом ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
За правилами статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно ч. 4 ст. 372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Таким чином, з вищевикладеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи. Виконання рішення суду забезпечується, зокрема, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
Разом з тим, до заяви про встановлення судового контролю не додано будь-яких доказів на підтвердження того, що примусовий порядок виконання судового рішення у порядку передбаченому Закону України "Про виконавче провадження" не дав очікуваного результату, або що відповідач створює штучні перешкоди для виконання такого рішення.
Згідно ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З аналізу приписів КАС України слідує, що встановлення судового контролю має на меті забезпечення належного виконання судового рішення, а підставами для його застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, пов'язані з невиконанням судового рішення в цій справі.
При цьому колегія суддів зазначає, що суд не вправі перебирати на себе функції органу державної виконавчої служби, до повноважень якого віднесено виконання судових рішень, позаяк зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках, а зокрема у випадку якщо вжиті державним виконавцем заходи, передбачені Законом України "Про виконавче провадження", не призвели до фактичного виконання судового рішення.
Верховний Суд в постанові від 11 червня 2020 року по справі №640/13988/19 зазначив, що адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження. При цьому встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду.
В той же час, позивачем не зазначено та не надано беззаперечних доказів, які підтверджують необхідність станом на теперішній час встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по даній справі, зокрема що державним виконавцем використані всі можливі заходи для примусового виконання рішення суду та що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишитися невиконаним.
За таких підстав, колегія суддів дійшла висновку, про відсутність правових підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, а тому заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 243, 248, 381, 321, 325, 328 КАС України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконання Постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня у справі № 260/2386/24 - відмовити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття. Порядок, строки та підстави подання касаційної скарги на ухвалу суду апеляційної інстанції визначено ст.ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач С. М. Шевчук
судді Р. В. Кухтей
С. П. Нос