28 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/20181/23 пров. № А/857/9986/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Шевчук С. М.
суддів -Кухтея Р. В.
Носа С. П.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року про встановлення судового контролю у справі № 380/20181/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дії та бездіяльності протиправними,
місце ухвалення судового рішення м.Львів
Розгляд справи здійснено за правиламиспрощеного позовного провадження
суддя у І інстанціїКрутько О.В.,
дата складання повного тексту рішенняне зазначена
І. ОПИСОВА ЧАСТИНА
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року встановлено судовий контроль за виконанням судового рішення від 19.12.2023 року у справі № 380/20181/23 за ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дії та зобов'язання до вчинення дій.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (адреса: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ: 13814885) протягом тридцяти днів подати до Львівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 19.12.2023 року у справі № 380/20181/23.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції про встановлення судового контролю та прийняти нове, яким у задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю- відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В доводах апеляційної скарги вказує, що рішення суду в частині нарахування виплати пенсії без обмеження максимального розміру є виконаним, а з 01.02.2024 року між сторонами виник новий спір.
Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Про розгляд апеляційної скарги відповідач та позивач повідомлені шляхом надіслання ухвал про відкриття апеляційного провадження та про призначення апеляційної скарги до розгляду через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду.
Позивач та відповідач не заявили клопотання про розгляд вказаної заяви за їх участю, а як наслідок суд апеляційної інстанції, вважає за можливе розглянути вказану апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.
ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Постановляючи ухвалу про встановлення судового контролю, суд першої інстанції дослідив матеріали поданої заяви та дійшов висновку про наявність підстав для встановлення судового контролю, відтак слід зобов'язати відповідача подати звіт про виконання рішення суду від 19.12.2023 року у справі № 380/20181/23.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що у провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дії та зобов'язання до вчинення дій.
Рішенням суду від 19.12.2023 позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо застосування до пенсії ОСОБА_1 обмеження максимальним розміром (десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність) з 01.03.2022 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (адреса: 79016 м. Львів вул. Митрополита Андрея 10; код за ЄДРПОУ 13814885) перерахувати та виплатити, з урахуванням раніше виплачених сум ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) пенсію без обмеження максимальним розміром (що становить десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність) з 01.03.2022 року. В задоволенні решти вимог позовної заяви відмовлено.
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про встановлення судового контролю, оскільки суб'єктом владних повноважень вказане рішення не виконано.
ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За змістом ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
За правилами статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно ч. 4 ст. 372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З аналізу приписів КАС України слідує, що встановлення судового контролю має на меті забезпечення належного виконання судового рішення, а підставами для його застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, пов'язані з невиконанням судового рішення в цій справі.
Верховний Суд в постанові від 11 червня 2020 року по справі №640/13988/19 зазначив, що адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження. При цьому встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду.
Дослідивши матеріали справи колегією суддів установлено, що за змістом резолютивної частини рішення суду від 19.12.2023 у цій справі зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (адреса: 79016 м. Львів вул. Митрополита Андрея 10; код за ЄДРПОУ 13814885) перерахувати та виплатити, з урахуванням раніше виплачених сум ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) пенсію без обмеження максимальним розміром (що становить десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність) з 01.03.2022 року.
При цьому, суд не визначив кінцевої дати перерахунку та виплати пенсії позивачу без обмеження максимальним розміром (що становить десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність), а як наслідок вказане означає, що відповідач зобов'язаний здійснювати вказану виплату позивачу без застосування обмежень максимальним розміром до внесення відповідних законодавчих змін з вказаного питання.
З матеріалів справи убачається, що 01.02.2024 року відповідачем проведено обмеження позивачу пенсії, нарахованої до виплати на виконання рішення суду від 19.12.2023 у цій справі у обсязі, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.
При цьому після ухвалення обумовленого судового рішення, відповідач не навів жодних причин та доказів зміни пенсійного законодавства, які запроваджували на вказану дату нові положення законодавства з приводу виплату пенсії особам з урахуванням обмежень- максимального розміру. Як наслідок, відповідач не довів належними доказами та доводами обставин з приводу виникнення нового спору між позивачем та відповідачем.
За приведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для встановлення судового контролю.
Таким чином колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов'язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.
Тому за наведених вище підстав, якими обґрунтовано судове рішення, суд не убачає необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Колегія суддів зазначає, що підстави для перерозподілу та присудження судових витрат у даній справі - відсутні.
Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення.
Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року про встановлення судового контролю у справі № 380/20181/23 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття. Порядок, строки та підстави подання касаційної скарги на рішення суду апеляційної інстанції визначено ст.ст. 328-331 КАС України.
Головуючий суддя С. М. Шевчук
судді Р. В. Кухтей
С. П. Нос