Дата документу 28.01.2025Справа № 554/995/25
Провадження № 1-кс/554/2048/2025
28 січня 2025 року м. Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , власника майна ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві клопотання слідчої СВ Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Полтавської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_5 , про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні № 12025170420000128 від 25.01.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,
Слідча звернулася до суду із вищезазначеним клопотанням про накладення арешту на майно, необхідність в чому мотивована наступним.
У провадженні СВ Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР під № 12025170420000128 від 25.01.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що 25.01.2024 до Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області надійшло повідомлення про те, що за місцем мешкання громадянина ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , працівниками поліції спільно з працівниками ВСП виявлено предмет зовні схожий на запал УЗРГ до гранати Ф-1.
25.01.2025 року в період часу з 22:01 год. по 23:25 год. було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено: металевий предмет складної конструкції зовні схожий на підривач типу УЗРГМ-2 та написом 232-79 УЗЧП; мобільний телефон марки ASUS POC 8 Pro imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 ; предмет схожий на багнет-ніж у піхвах № 607.
26.01.2025 вищезазначені речі визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 12025170420000128 від 25.01.2025 року.
На даний час у кримінальному провадженні існує обґрунтована необхідність запобіганню можливості пошкодження, перетворення та відчуження майна, яке може бути реалізовано тільки шляхом накладення арешту на це майно.
На підставі викладеного, з метою належного забезпечення збереження речових доказів, у орагну досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вищезазначене майно.
У судове засідання слідча ОСОБА_4 не з'явилася, надіслала до суду заяву, в якій просила проводити розгляд клопотання без її участі. Клопотання підтримала в повному обсязі.
Власник майна ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечував проти накладення арешту на належний йому мобільний телефон, зазначивши, що саме за його допомогою він тримає зв'язок з командиром військової частини. Також зазначив, що його телефон не містить жодної, що б могла становити слідчий інтерес, інформації, так як на останньому відновлено заводські налаштування, він містить дві SIM-картки.
Заслухавши думку власника майна, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Відповідно до положень ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом скоєння кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
За правилами ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Речовим доказом у розумінні положень ст.98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
Згідно з ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Відповідно до п.п.1, 2, 5 і 6 ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Як слідує зі змісту клопотання, необхідність арешту майна зумовлюється обґрунтованою підозрою вважати, що незастосування цього заходу перешкоджатиме встановленню істини у справі, внаслідок того, що у випадку знаходження такого майна в розпорядженні власника, воно може бути пошкоджене, перетворене та відчужене.
Метою накладення арешту на вилучене 25.01.2025 року в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , є забезпечення збереження речових доказів, що узгоджується із вимогами п.1 ч.2 ст.170 КПК України
Встановлено, що постановою слідчої від 26.01.2025 року вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Аналізуючи матеріали клопотання, слідчий суддя дійшла таких висновків.
Слідчою доведено, що металевий предмет складної конструкції зовні схожий на підривач типу УЗРГМ-2 та написом 232-79 УЗЧП, мобільний телефон марки ASUS POC 8 Pro imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 та предмет схожий на багнет-ніж у піхвах № НОМЕР_3 , які було вилучено 25.01.2025 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , є доказами злочину, зберігають на собі сліди кримінального правопорушення, а також містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що це майно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.
Застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту надасть можливість провести із вказаним майном необхідні для органу досудового розслідування слідчі та процесуальні дії, експертні дослідження. Висновки, сформульовані за результатами виконання таких процесуальних дій слугуватимуть доказами у справі.
Вказане майно підлягає арешту, так як не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню.
На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України слідча довела необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.
На даному етапі досудового розслідування його потреби виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, оскільки існує пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються органом досудового розслідування, та метою, яку прагнуть досягти, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Так, вилучене в ході проведення обшуку 25.01.2025 року за адресою: АДРЕСА_1 майно має суттєве значення для кримінального провадження, оскільки є речовими доказами у кримінальному провадженні в розумінні вимог статті 98 КПК України, в зв'язку з чим з метою повного, всебічного і неупередженого дослідження та встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, існує необхідність у накладенні на нього арешту.
На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для арешту, вказаного в клопотанні сторони обвинувачення майна, враховує можливість використання його як доказу у зазначеному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.
Водночас слідчий суддя зазначає, що відповідно до положень ч.4 ст.174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Керуючись ст.ст.98, 131, 132, 170-173, 372 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчої - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 25.01.2025 року в ході проведення обшуку за адресою: м. Полтава, пров. Карпенка Карого, 13, а саме :
1. металевий предмет складної конструкції зовні схожий на підривач типу УЗРГМ-2 та написом 232-79 УЗЧП;
2. мобільний телефон марки ASUS POC 8 Pro imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 ;
3. предмет схожий на багнет-ніж у піхвах № 607, - до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.
Ухвала підлягає негайному виконанню може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 28 січня 2025 року о 16 годині.
Слідчий суддя ОСОБА_1