Справа № 600/1365/24-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Маренич Ігор Володимирович
Суддя-доповідач - Залімський І. Г.
28 січня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Залімського І. Г.
суддів: Сушка О.О. Мацького Є.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, в якому просила:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області у відмові ОСОБА_1 в нарахуванні пенсії;
- зарахувати ОСОБА_1 до пенсійного стажу повністю 1983, 1986, 1987, 1989 роки помісячно та зарахувати до пенсійного стажу 1997, 1998, 1999 роки.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 27.08.2024 позов задоволено частково, ухвалено:
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 17.11.2023 №241670065525про відмову в призначенні пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.11.2023 про призначення пенсії, з урахуванням висновків суду.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27.08.2024 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що до страхового стажу позивача не зараховано період роботи з 02.01.1997 по 31.12.1999 в фермерському господарстві “Юрія» відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки відсутня довідка про сплату страхових внесків господарства про ОСОБА_1 . Статтею 34 Закону України “Про фермерське господарство» передбачено, що час роботи в фермерському господарстві членів господарства та осіб, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом), зараховується до загального і безперервного стажу роботи на підставі записів у трудовій книжці і документів, що підтверджують сплату внесків (збору) на соціальне страхування. За даним реєстру застрахованих осіб зараховано всі періоди трудової діяльності, зокрема з 01.01.2000. Період роботи в колгоспі за 1980-1991 роки зараховано по фактично відпрацьованих днях, оскільки відсутня довідка про членство в колгоспі.
Позивач подала відзив на апеляційну скаргу відповідача в якому вказала на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Зауважила, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а обов'язок щодо правильності її заповнення покладено саме на роботодавця.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2024, з урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Згідно свідоцтва про шлюб від 24.01.2015 року серія НОМЕР_3 , ОСОБА_2 змінила прізвище на ОСОБА_3 .
Трудова книжка позивача НОМЕР_4 містить наступні записи:
- 21.01.1983 - прийнята на роботу по спеціальності нормативник по оплаті праці в Колективному господарстві (колгосп) “Авангард» - протокол від 21.01.1983, де пропрацювала до 1991 року.
Трудова діяльність позивача в Колективному господарстві (колгосп) “Авангард» також підтверджується трудовою книжкою колгоспника від 03.08.1980 року.
Трудова книжка позивача НОМЕР_1 містить наступні записи:
- 02.01.1997 - прийнята на роботу головою ф.г. “Юрія» - наказ №1 від 02.01.1997;
- 26.03.2015 - звільнена з роботи у зв'язку з доглядом за престарілою матір'ю після 80 років - наказ №4 від 26.03.2015.
Згідно довідки архівного відділу (№4) Чернівецької районної державної адміністрації Чернівецької області від 02.01.2024 №06-05-4/1/1, встановлено, що в документах архівного фонду Колективне господарство (колгосп) “Авангард» с. Рингач Новоселицького району Чернівецької області в протоколі засідання правління колгоспу “Авангард» с. Рингач Новоселицького району Чернівецької області від 21.01.1983 №1 є відомості про те, що гр. ОСОБА_2 була затверджена нормувальником колгоспу.
Відповідно до довідки Комунальної установи “Новоселицький трудовий архів» від 26.12.2022 №1/420 у документах архівного фонду Колективне господарство “Авангард», “Україна», СС “Україна» є відомості про те, що гр. ОСОБА_1 працювала у вищезгаданому господарстві протягом 1980 року (22 трудодні); 1983 року (262 трудоднів); 1984 року (279 трудоднів); 1985 (284 трудоднів); 1986 (277 трудоднів); 1987 (288 трудоднів); 1988 (306 трудоднів); 1989 року (238 трудоднів); 1990 року (260 трудоднів); 1991 року (151 трудоднів).
Згідно із довідкою Комунальної установи “Новоселицький трудовий архів» від 06.12.2023 №1/502 вбачається, що у документах архівного фонду Колективне господарство “Авангард», “Україна», СС “Україна» є відомості про те, що гр. ОСОБА_1 працювала у вищезгаданому господарстві вихододнів по роках:
- 1983 рік: січень (7), лютий (5+19), березень (26), квітень (26), травень (5+20), червень (26), липень (13+3), серпень (-), вересень (112), жовтень (-), листопад (-), грудень (-);
- 1984 рік: січень (82), лютий (29), березень (31), квітень (30), травень (31), червень (-), липень (31), серпень (31), вересень (14), жовтень (-), листопад (-), грудень (-).
Відповідно до довідки Комунальної установи “Новоселицький трудовий архів» від 06.12.2023 №1/501 вбачається, що у документах архівного фонду Колективне господарство “Авангард», “Україна», СС “Україна» є відомості про те, що гр. ОСОБА_1 працювала у вищезгаданому господарстві, її заробітна плата склала по роках:
- 1983 рік: січень (22,40), лютий (71,58), березень (80,00), квітень (80,00), травень (74,32), червень (80,00), липень (29,62), серпень (-), вересень (251,44), жовтень (-), листопад (-), грудень (-);
- 1984 рік: січень (94,00), лютий (35,00), березень (35,00), квітень (35,00), травень (35,00), червень (35,00), липень (35,00), серпень (35,00), вересень (18,00), жовтень (-), листопад (-), грудень (-).
Згідно із довідкою Комунальної установи “Новоселицький трудовий архів» від 29.11.2023 №1/494 вбачається, що у документах архівного фонду Колективне господарство “Авангард», “Україна», СС “Україна» є відомості про те, що гр. ОСОБА_1 працювала у вищезгаданому господарстві, її заробітна плата склала по роках:
- 1985 рік: січень (67,69), лютий (80,00), березень (110,00), квітень (89,23), травень (91,83), червень (80,00), липень (112,00), серпень (95,07), вересень (110,00), жовтень (110,00), листопад (121,93), грудень (376,64);
- 1986 рік: січень (110,00), лютий (110,00), березень (156,50), квітень (220,00), травень (119,45), червень (110,00), липень (85,55), серпень (132,96), вересень (110,00), жовтень (110,00), листопад (57,39), грудень (110,00);
- 1987 рік: січень (110,00), лютий (210,00), березень (110,00), квітень (110,00), травень (130,33), червень (55,00), липень (184,02), серпень (59,23), вересень (55,00), жовтень (132,42), листопад (101,53), грудень (110,00);
- 1988 рік: січень (104,70), лютий (110,00), березень (111,35), квітень (110,00), травень (110,00), червень (172,51), липень (238,85), серпень (85,55), вересень (41,15), жовтень (145,58), листопад (96,25), грудень (144,11);
- 1989 рік: січень (132,38), лютий (202,50), березень (116,60), квітень (139,54), травень (193,72), червень (140,43), липень (108,85), серпень (220,28), вересень (328,49), жовтень (173,98), листопад (182,11), грудень (108,00);
- 1990 рік: січень (100,00), лютий (697,37), березень (-), квітень (-), травень (52,50), червень (35,00), липень (35,00), серпень (35,00), вересень (35,00), жовтень (35,00), листопад (35,00), грудень (35,00);
- 1991 рік: січень (140,00), лютий (140,00), березень (140,00), квітень (355,00), травень (215,00), червень (295,00), липень (-), серпень (-), вересень (-), жовтень (-), листопад (-), грудень (-).
14.11.2023 позивач звернулася до Головного управління пенсійного фонду України в Чернівецькій області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (Закон №1058-IV).
Вказана заява за принципом екстериторіальності спрямована для розгляду до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.
За результатами розгляду заяви позивача від 14.11.2023 про призначення пенсії за віком, 17.11.2023 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області прийнято рішення за №241670065525 про відмову в призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Зазначено, що за доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди роботи з 02.01.1997 по 31.12.1999 в фермерському господарстві “Юрія» відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки відсутня довідка про сплату страхових внесків господарства на ОСОБА_4 . Також вказано, що період роботи в колгоспі за 1980-1991 роки зараховано по фактично відпрацьованих днях, оскільки відсутня довідка про членство в колгоспі.
Позивач вважає вказану відмову протиправною, а тому звернулася до суду.
Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що стаж роботи позивача належним чином підтверджено записами у її трудовій книжці та іншими документами. Відповідач не вжив заходів для отримання доказів на спростування таких відомостей.
З метою ефективного захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 17.11.2023 №241670065525.
Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені уст. 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Відповідно до ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно із ст. 56 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (Закон №1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону №1058-IV починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
Згідно із ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно із ч. 1 ст. 44 Закону № 1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі Порядок № 22-1).
Згідно із п. 2.1 Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються таку документи: документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (Постанова №637); для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера у період до 01 січня 2016 року ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 01 липня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Положеннями ст. 62 Закону №1788-XII та п. 1 Порядку №637 визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до абзацу 1 п. 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Суд зазначає, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються інші документи.
За загальним правилом відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, якій ця трудова книжка належить, а отже, й не може впливати на її особисті права. Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, тому вказані обставини не можуть бути підставою для позбавлення позивача конституційного права на соціальний захист в частині призначення пенсії за віком. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці чи інших офіційних документах.
Як обґрунтовано вказав суд першої інстанції, трудова книжка позивача містять всі необхідні записи про роботу у спірний період, а саме відомості про підприємство, дату прийняття позивача на посаду, назву цієї посади, дані про реквізити наказів про прийняття на роботу та звільнення з роботи; ці записи є належним та допустимим доказом підтвердження трудового стажу позивача.
Відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Згідно із ст. 101 Закону № 1788-XII органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Отже, правом вимагати додаткові документи від підприємств, організацій і окремих осіб наділені лише органи, що призначають пенсії, а не особи, яким призначається пенсія. У разі сумніву або розбіжностей в документах, які враховуються при обчисленні пенсії, відповідач має вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
При цьому, відповідачами не надано доказів того, що записи у трудовій книжці позивача та вкладиші до нього є недійсними та недостовірними, а також доказів звернення до підприємств, в яких працювала позивач, або архівні установи для отримання відомостей щодо спірних періодів її роботи.
Крім того, в оскаржуваному рішенні не міститься оцінки відповідачами відомостей зазначених у довідках архівного відділу (№4) Чернівецької районної державної адміністрації Чернівецької області від 02.01.2024 №06-05-4/1/1, Комунальної установи “Новоселицький трудовий архів» від 26.12.2022 №1/420, Комунальної установи “Новоселицький трудовий архів» від 06.12.2023 №1/502, Комунальної установи “Новоселицький трудовий архів» від 29.11.2023 №1/494.
З урахуванням наведеного апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про протиправність та необхідність скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 17.11.2023 №241670065525.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Сушко О.О. Мацький Є.М.