Справа № 948/54/25
Номер провадження 2-о/948/9/25
про залишення заяви без руху
27.01.2025 суддя Машівського районного суду Полтавської області Косик С.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Машівська селищна рада Полтавської області, Міністерство оборони України, ОСОБА_2 , про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,
у січні 2025 року від представника заявниці ОСОБА_1 - адвоката Жигилій І.Ф., до суду надійшла зазначена заява, у якій остання просить встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з липня 2006 року по 25 липня 2023 року.
Перевіривши заяву та додані до неї документи, суддя дійшла такого висновку.
Відповідно до змісту ст. 293 ЦПК України справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення суд розглядає в порядку окремого провадження.
Згідно із ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
За правилами цивільного процесуального законодавства України позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, що викладені у ст. 175 ЦПК України, та бути подана відповідно до приписів ст. 177 цього Кодексу.
Заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам ч. 4 ст. 177 ЦПК України, відповідно до якої до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За положеннями п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» за подання до суду заяви у справах окремого провадження, яка подана фізичною особою, судовий збір справляється в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.
Частиною 1 статті 4 зазначеного Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу станом на 1 січня 2025 року складає 3 028,00 грн.
Отже, сума судового збору за подання до суду заяви у справах окремого провадження, яка сплачується фізичною особою у 2025 році становить 605,60 грн.
Заявниця при подачі цієї заяви не сплатила судовий збір, водночас представник у змісті заяви просить звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання зазначеної заяви, враховуючи скрутний матеріальний стан ОСОБА_1 , оскільки на її утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей, окрім соціальної допомоги, яка надана як малозабезпеченій сім'ї, інших видів допомоги вона не отримує, останню заробітну плату отримала в грудні 2024 року в розмірі 6500,00 грн та зараз вирішується питання про її звільнення з роботи.
Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати - встановлюються законом.
Згідно із частиною 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною 2 статті 8 зазначеного Закону встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, законодавець передбачив можливість звільнення від сплати судового збору лише з підстав, пов'язаних із майновим станом сторони, та за певних умов.
Також цією нормою Закону визначене право суду, а не обов'язок щодо звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до роз'яснень, що викладені в п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України № 10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК (статтею 12 ЦПК України чинною на даний час) повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Зі змісту рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі», вбачається, що вимога сплати збору цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
У рішенні від 26.07.2005 у справі«Kniat v. Poland» ЄСПЛ указав на те, що при вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору, про надання відстрочення чи розстрочення, національні суди повинні встановити реальний дохід (розмір заробітної плати, соціальних виплат, стипендії тощо) особи, чи наявне в неї рухоме та нерухоме майно, цінні папери, чи є в неї можливість розпоряджатися вказаним без значного погіршення власного фінансового стану.
ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia») від 20 лютого 2014 року, пункт 111).
Вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням. Підстави для відмови суду у подібних клопотаннях мають бути достатньо аргументовані.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005 року; «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland») від 26 липня 2005 року).
Отже, звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, який є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
Як видно з довідки Управління соціального захисту населення № 57 від 20.01.2025, заявниця ОСОБА_1 дійсно перебуває на обліку в управлінні та отримує допомогу малозабезпеченим сім'ям з 01.11.2024 по 30.04.2025. Також з наданих копій свідоцтв про народження видно, що вона є матір'ю двох неповнолітніх дітей.
Натомість суд уважає, що твердження заявниці стосовно складного матеріального становища належними та допустимими доказами не підтверджене, зокрема, не надана довідка про її доходи, з якої було б видно суми отриманих заявницею доходів, чи їх відсутність.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З огляду на викладене, враховуючи, що складне матеріальне становище заявниці не підтверджене належними та допустимими доказами, а тому для подальшого розгляду справи їй потрібно сплатити судовий збір за подання до суду заяви у справах окремого провадження у встановленому порядку і розмірі або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст. 185 ЦПК України, -
залишити без руху заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Машівська селищна рада Полтавської області, Міністерство оборони України, ОСОБА_2 , про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
Заявниці надати десятиденний строк з дня отримання копії ухвали суду для усунення недоліків, зазначених в її змісті.
У випадку не усунення недоліків у встановлений судом строк, заява вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя С. М. Косик