Справа № 539/424/25
Провадження № 1-кс/539/82/2025
28.01.2025
Слідчий суддя Лубенського міськрайонного суду Полтавської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Лубенської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна, подане в межах кримінального провадження №12025170570000044 від 27.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
Старший слідчий звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт майна, в обґрунтування якого зазначив, що в провадженні СВ Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області перебуває кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12025170570000044 від 27.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що 27.01.2025 приблизно о 15 годині 25 хвилин, водій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем «ВАЗ 21124» державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись у правій смузі 202 км. автодороги Київ-Харків-Довжанський в с. Вільшанка, Лубенського району, Полтавської області у напрямку м. Київ, при цьому виконуючи маневр повороту ліворуч до місця для розвороту, не переконалась в безпеці маневру та допустила зіткнення із автомобілем «Ford Escape» державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка рухалась у лівій смузі для руху, в напрямку м. Київ. В результаті пригоди ОСОБА_6 доставлено КП «Лубенська лікарня інтенсивного лікування» Лубенської міської ради Полтавської області із тілесними ушкодженнями.
Під час огляду місця події вилучено автомобіль «ВАЗ 21124» державний номерний знак НОМЕР_1 та автомобіль «Ford Escape» державний номерний знак НОМЕР_2 , які поміщено на майданчик тримання транспортних засобів по вул. Київській, 2 у м. Лубни Полтавської області.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 автомобіль «ВАЗ 21124» державний номерний знак НОМЕР_1 зареєстровано за ОСОБА_7 , мешканцем АДРЕСА_1 , однак перебуває у фактичному володінні ОСОБА_5 , мешканки АДРЕСА_2 .
Відповідно до інформації, яка міститься в системі Національної поліції, автомобіль «Ford Escape» державний номерний знак НОМЕР_2 зареєстровано за ОСОБА_6 , мешканкою АДРЕСА_3 .
27.01.2025 автомобіль «ВАЗ 21124» державний номерний знак НОМЕР_1 та автомобіль «Ford Escape» державний номерний знак НОМЕР_2 постановою слідчого визнано речовим доказом.
В даному випадку є достатні підстави вважати, що вилучене майно зберегло на собі сліди вчинення злочину та необхідне для призначення подальших судових технічних, транспортно-трасологічних та автотехнічних експертиз.
Виходячи з того, що для досягнення повноти, всебічності та неупередженості розслідування вищезазначеного кримінального правопорушення, а також для збереження речових доказів, для збереження слідової інформації, у зв'язку з необхідністю проведення судових експертиз, слідчий просить накласти арешт на автомобіль «ВАЗ 21124» державний номерний знак НОМЕР_1 та автомобіль «Ford Escape» державний номерний знак НОМЕР_2 шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування майном.
У судове засідання слідчий ОСОБА_3 не з'явився, до канцелярії суду подав заяву, в якій просив задовольнити клопотання про арешт майна у повному обсязі та розглянути у його відсутність.
Власник майна ОСОБА_7 та володілець майна ОСОБА_5 у судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду клопотання про арешт майна були повідомлені належним чином.
Власник майна ОСОБА_6 у судове засідання не з'явилась, на електронну пошту суду надіслала заяву про розгляд клопотання про арешт майна без її участі. У заяві зазначила, що не вважає себе винуватцем ДТП, а повний арешт її транспортного засобу не вплине на повне та об'єктивне проведення досудового розслідування. В свою чергу арешт у вигляді заборони користування та розпорядження транспортним засобом «Ford Escape», державний номерний знак НОМЕР_4 значно вплине на її щоденне життя, оскільки в неї є малолітня дитина, яку постійно потрібно возити на різноманітні секції до міста Київ. Проживаючи наразі на околиці міста Києва, відсутність автомобіля значно ускладнить щоденний побут та зробить його фактично неможливим. Повідомляє, що в разі необхідності проведення різноманітних експертиз в ході проведення досудового розслідування, проведення слідчих експериментів за участі її автомобіля та надання для огляду експертам вона наддасть свій автомобіль «Ford Escape», державний номерний знак НОМЕР_4 на першу вимогу. Не заперечує проти накладання арешту на її транспортний засіб «Ford Escape», державний номерний знак НОМЕР_2 у вигляді заборони відчуження, однак просить не накладати арешт у вигляді заборони користування та розпорядження ним, оскільки це порушить її нормальну та щоденну життєдіяльність.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного.
27.01.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України, що підтверджується копією витягу з ЄРДР № 12025170570000044 від 27.01.2025.
З протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 27.01.2025 вбачається, що в ході огляду місця події було вилучено автомобіль «ВАЗ 21124» державний номерний знак НОМЕР_1 та автомобіль «Ford Escape» державний номерний знак НОМЕР_2 .
Постановою старшого слідчого СВ Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 від 27.01.2025 вищевказані вилучені транспортні засоби було визнано речовими доказами та визначено місце їх зберігання на майданчику тримання транспортних засобів по вулиці Київській, будинок 2, в місті Лубни Полтавської області.
З копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 вбачається, що власником транспортного засобу «ВАЗ 21124» державний номерний знак НОМЕР_1 є ОСОБА_7 . Фактичним володільцем вказаного транспортного засобу є ОСОБА_5 .
Згідно копії витягу з інформаційної системи поліції власником транспортного засобу «Ford Escape» державний номерний знак НОМЕР_2 є ОСОБА_6 .
Тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом, передбачено ч. 1 ст. 167 КПК України.
Зі змісту ч. 2 ст. 167 КПК України вбачається, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди, 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення, 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Тимчасове вилучення майна може бути здійснене під час обшуку та огляду, передбачено ч. 2 ст. 168 КПК України.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Як встановлено в судовому засіданні, вказане в клопотанні майно було вилучено під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, який проводився 27.01.2025. Зазначене клопотання подано до суду 28.01.2025, тобто в межах строку, передбаченого ч. 5 ст. 171 КПК України із урахуванням правил, визначених в ст. 115, 116 КПК України.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Частина 1 ст. 170 КПК України вказує на те, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається, зокрема, і з метою забезпечення збереження речових доказів.
Зі змісту ч. 3 ст. 170 КПК України слідує, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Частина 2 ст. 173 КПК України зазначає, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати зокрема і: правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України) тощо. Враховуючи вищенаведені правові норми та обставини, слідчий суддя вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню, оскільки майно, виявлене та вилучене 27.01.2025 після ДТП, має значення для подальшого розслідування кримінального провадження, у якому із транспортними засобами будуть проводитись відповідні експертизи, майно визнано речовими доказами, а відтак для запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження є необхідність в його арешті із накладенням заборони відчуження, розпорядження та користування майном.
Власник майна ОСОБА_6 , заперечуючи проти клопотання в частині накладення арешту на автомобіль «Ford Escape» державний номерний знак НОМЕР_2 шляхом заборони користування та розпорядження, послалась на те, що не вважає себе винуватцем ДТП, а накладення арешту у такий спосіб порушить її нормальну щоденну життєдіяльність.
Слідчий суддя вважає, що втручання в права власника автомобіля ОСОБА_6 шляхом накладення арешту із забороною відчуження, розпорядження та користування майном, яке визнано речовим доказом, зокрема, з метою проведення відповідних експертиз, на даній (початковій) стадії досудового розслідування є пропорційним із завданнями кримінального провадження.
Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчого слідчий суддя постановляє ухвалу, у якій, зокрема, зазначає, порядок виконання ухвали. Відповідно до пункту 20 Порядку зберігання речових доказів, затвердженого постановою КМУ від 19.11.2012 № 1104 із змінами та доповненнями (далі - Порядок зберігання речових доказів) зберігання речових доказів у вигляді автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, здійснюється на спеціальних майданчиках і стоянках територіальних органів Національної поліції для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів.
Таким чином, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити спосіб виконання даної ухвали, визначивши місце зберігання арештованих транспортних засобів згідно із пунктом 20 Порядку зберігання речових доказів.
Керуючись статтями 170-173 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого СВ Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Лубенської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди 27.01.2025, заборонивши відчуження, розпорядження та користування майном до скасування арешту у встановленому КПК України порядку, а саме на:
- автомобіль «ВАЗ 21124» державний номерний знак НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_7 , володільцем - ОСОБА_5 ;
- автомобіль «Ford Escape» державний номерний знак НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_6 .
Порядок зберігання транспортних засобів визначити відповідно до пункту 20 Порядку зберігання речових доказів, затвердженого постановою КМУ від 19.11.2012 № 1104 із змінами та доповненнями.
Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1