Справа № 541/2300/24
Провадження № 2/538/67/25
20 січня 2025 року м. Лохвиця
Лохвицький районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді Цімботи Л.Г., з участю секретаря судового засідання Петрової С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лохвиця у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором,
ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 і просить стягнути з відповідача на користь банку заборгованість за Договором № 441321-КС-002 про надання кредиту від 27.01.2022 в сумі 55 862,62 грн, яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 24783,82 грн, суми прострочених платежів по процентах 30219,58 грн, суми прострочених платежів за комісією 859,22 грн та судовий збір в сумі 2422,40 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.01.2022 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та відповідачем укладено Договір № 441321-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». ТОВ «БІЗПОЗИКА» 27.01.2022 направлено відповідачу, пропозицію (оферту) укласти Договір № 441321-КС-002 про надання кредиту. 27.01.2022 року відповідач, прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 441321-КС-002 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено відповідачу, через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор G-1135, на номер телефону НОМЕР_1 , котрий Боржником було введено/відправлено. Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 25000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит. Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 0,8647 процентів за кожен день користування Кредитом. Пунктом 3. Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов Кредитного договору. ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов'язання за Договором кредиту виконало, та надало Позичальнику грошові кошти в розмірі 25 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку Позичальника № НОМЕР_2 . Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором № 441321-КС-002 відповідач на виконання умов договору здійснила часткову оплату на суму 9160,00 грн. Таким чином, зробивши частково оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і відповідно щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту. Зважаючи на ті обставини, що відповідач, належним чином не виконує свої зобов'язання за Кредитним договором, у Боржника станом на 09.06.2024 року утворилась заборгованість за Договором № 441321-КС-002 про надання кредиту, в розмірі 55 862,62 грн, яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 24783,82 грн, суми прострочених платежів по процентах 30219,58 грн, суми прострочених платежів за комісією 859,22 грн.
Ухвалою суду від 19.08.2021р. провадження у вказаній справі відкрито та ухвалено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, а також витребувано у АТ КБ "ПРИВАТБАНК" інформацію, що містить банківську таємницю, а саме чи відпускалася банківська картка № НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ); інформацію про рух коштів (виписку) по банківській картці № НОМЕР_2 за період з 27.01.2022 року по 14.07.2022 року включно.
03.01.2025 від сторони відповідача, а саме від представника відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позов, в якому зазначено про часткове невизнання позову, зокрема щодо суми відсотків - 30219,58 грн, оскільки на її думку позивачем не надано суду обґрунтованого розрахунку відсотків у сумі 30 219,58 грн., а також допущено суперечність у документах, спрямованих до суду. Зокрема, вказано, що 14 липня 2022 року є датою закінчення терміну кредитування і розмір відсотків на вказану дату становить 26 210 грн. (з урахуванням погашених відповідачем сум). При цьому у відзиві на позов мається і клопотання про поновлення строку на подачу цієї заяви по суті. Також звертала увагу, що несплата відповідачем тіла кредиту мала місце з поважних причин, а саме через пожежу та незадовільний стан здоров'я відповідачки. (а.с. 96-98)
08.01.2025 р. від позивача надійшла відповідь на відзив, в які зазначено про те, що відповідно до розрахунку заборгованості відповідачем здійснено часткову оплату на загальну суму 9160 грн, а також мається посилання на практику інших судів України, в т.ч. апеляційних. (а.с.103-116).
10.01.2025р. від представника відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив, в якому на заперечення щодо стягнення комісії зазначено, що положення Договору про надання кредиту щодо сплати позичальником на користь кредитодавця комісії за надання кредиту в розмірі 3 750 грн. є нікчемними з моменту укладення договору, а відтак відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» як заборгованості за комісією за надання кредиту в розмірі 859,22 грн. Різницю суми, яка уже віднесена позивачем як сплата ОСОБА_1 комісії в сумі 2 890,78 грн. (3 750 грн. - 859, 22 грн.) необхідно зарахувати як погашення відповідачем тіла кредиту, та за таких обрахунків стягнути з ОСОБА_1 21 893,04 грн. тіла кредиту (24 783,82 грн. - 2 890,78 грн.) (а.с. 129-132).
В судове засідання позивач явку представника не забезпечив. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить їх задовольнити, на спростування розрахунку, здійсненого представинком відповідача в запереченні на відповідь на відзив не надав.
Відповідач та представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнали частково з підстав, викладених у відзиві на позов від 03.01.2025 та у письмовому запереченні від 10.01.2025, просили відмовити у задоволенні позову в частині стягнення процентів та комісії.
Суд, заслухавши відповідача та її представника, вивчивши матеріали справи, дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що 27.01.2022 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Договір № 441321-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 1 Договору кредиту, ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 25000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.
Згідно з умовами Договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 0,8647 процентів за кожен день користування Кредитом.
Сторонами відповідно до умов договору кредиту погоджено, що термін дії до 14.07.2022.
Пунктом 3 Кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов Кредитного договору, , згідно якого розмір процентів за користування кредитом становить26210 грн (а.с. 21-22).
Договір про надання кредиту від 27.01.2022 року № 441321-КС-002 відповідачем підписано електронним цифровим підписом (одноразовим ідентифікатором) G-1135, 27.01.2022 16:16:40, що підтверджується візуальною формою.
Відповідач ознайомилася з Паспортом споживчого кредиту та підписала його одноразовим ідентифікатором «G-7043», що підтверджується візуальною формою.
ТОВ «Бізнес Позика» надало відповідачу кредит в загальній сумі 25000,00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на її банківську картку № НОМЕР_2 (а.с. 29,82-85).
Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості за Договором № 441321-КС-002 Станом на 09.06.2024 року за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 55 862,62 грн, яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 24783,82 грн, суми прострочених платежів по процентах 30219,58 грн, суми прострочених платежів за комісією 859,22 грн., крім того, відповідач здійснила часткову оплату на суму 9160,00 грн. Вказаний розрахунок виконаний відповідачем дуже дрібним шрифтом, що значно ускладнило його дослідження в удовому засіданні ( а.с. 11-16).
Таким чином, відповідач отримала 27.01.2022 року кредит в сумі 25 000,00 грн, що підтверджується Анкетою клієнта від 09.06.2024, а також отриманою на підставі ухвали суду з АТ КБ «ПриватБанк» випискою про рух коштів за договором № б/н за період з 27.01.2022 по 14.07.2022.
Часткове погашення відповідачкою тіла кредиту підтверджується не тільки розрахунком заборгованості, наданим позивачем, а й інформаційними довідками ТОВ "Платежі онлайн" (а.с. 124, зворот 124).
Згідно ст. ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк, або інша фінансова установа (кредитодавець), зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, в установлений строк.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст. 610 ЦК України.
Суд вважає, що товариство виконало свої зобов'язання за договором, надавши відповідачу кредит, а остання користувалася кредитними коштами, проте не належним чином виконувала зобов'язання за кредитним договором, допустила заборгованість.
Щодо вирішення вимоги про стягнення суми прострочених платежів за комісією в розмірі 859,22 грн, яка визначена п. 1 кредитного договору, і є платою безпосередньо за надання кредитних коштів позичальнику, та суми сплаченої нею як комісія згідно розрахунку 2890,78 (а.с. 17 зворот) суд зазначає таке.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Як встановлено ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України є обов'язком фінансової установи, виконання такого обов'язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов'язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов'язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об'єктивно надаються позичальнику.
Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15.
За таких обставин, умови договору щодо сплати позичальником на користь кредитодавця суми прострочених платежів за комісією в розмірі 859,22 грн. є нікчемними з моменту укладення договору, а відтак відсутні підстави визнати ОСОБА_1 боржником за цим платежем.
Крім того, відповідачем в лютому 2022 року було здійснено платежі на рахунок позивачу як комісія в сумі 1337,3 грн (10.02.2022) та 1553,48 (24.02.2022), тобто на суму 2890,76грн. (а.с. 11, зворот а.с. 17)
Тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача належить стягнути 48 103 грн 04 коп, в т.ч. сума прострочених платежів по тілу кредиту - 21893 грн 04 коп (різниця між сумою заборгованості по тілу кредиту , визначеною позивачем - 24783,82 грн та сумою сплаченою відповідачем як комісія - 2890,78 грн), а також суму процентів в розмірі 26 210 грн. як визначено графіком платежів, що є додатком до Договору (а.с. 21)
Наданий представником відповідача розрахунок перевірений судом, представник позивача для спростування такої суми в судове засідання не з'явився.
Що стосується аргументу позивача, що вона з поважних причин не змогла сплатити своєчасно заборгованість за тілом кредиту, суд вважає його неслушним, оскільки форс-мажорні обставини можуть впливати лише на відповідальність за неналежне виконання обов'язків за договором, тоді як позивачем ставилися вимоги про стягнення процентів, які є умовою самого кредитного договору.
Отже, зважаючи на об'єктивні обставини, що склалися в межах цієї справи, які підтверджуються належними та допустимими письмовими доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме з відповідача належить стягнути 48 103 грн 04 коп, в т.ч. сума прострочених платежів по тілу кредиту - 21893 грн 04 коп , сума прострочених платежів по процентах - 26 210 грн.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених вимог у сумі 2085,92 гривень.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 18, 81, 141, 258, 259, 263-265, 274-279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" (юридична адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 41, код ЄДРПОУ 41084239) заборгованість за Договором № 441321-КС-002 про надання кредит у від 27.01.2022 р. в сумі 48 103 (сорок вісім тисяч сто три) грн 04 коп, в. ч. т. сума прострочених платежів по тілу кредиту - 21893 (двадцять одна тисяча вісімсот дев'яносто три) грн 04 коп, сума прострочених платежів по процентах - 26210 (двадцять шість тисяч двісті десять) грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" (юридична адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 41, код ЄДРПОУ 41084239) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2085 (дві тисячі вісімдесят п'ять) гривень 92 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку передбаченому п.15.5) Перехідних положень ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 27 січня 2025 року.
Суддя Лохвицького
районного суду Людмила ЦІМБОТА