Справа № 553/3434/24
Провадження № 3/553/36/2025
Іменем України
23.01.2025м. Полтава
Суддя Ленінського районного суду міста Полтави Подмаркова Ю.М., за участю секретаря судових засідань - Макаренка Я.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - адвоката Павличука В.П., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Антрацит Луганської обл., є громадянином України, офіційно не працевлаштований, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , даних про притягнення до адміністративної відповідальності протягом року не надано,
за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
29.09.2024, о 23:02 год., в м. Полтаві, біля б. 75 по вул. Небесної Сотні, діючи на порушення вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, ОСОБА_1 , керував автомобілем ЗАЗ - DAEWOO TB110, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився в установленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу, із застосуванням газоаналізатора Drager Alcotest 7510 ARND-0049, за результатами якого встановлено, що вміст алкоголю складає 0,38‰. Не погодившись з результатами огляду, пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі в КП "Полтавський обласний центр терапії залежностей Полтавської обласної ради", відмовився.
16.12.2024 від захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Павличука В.П. надійшло письмове клопотання про закриття провадження, в яких він зазначив, що в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 713743 від 29.09.2024 не вказані ознаки алкогольного сп'яніння, які б могли слугувати підставою для проведення огляду на встановлення стану алкогольного сп'яніння водія ОСОБА_1 , тобто у працівників поліції не було підстав, передбачених чинним законодавством України для проведення освідування на встановлення стану алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 , працівниками поліції до протоколу не долучено доказів, які б могли підтвердити наявність у поліцейських законних підстав для проведення такого огляду. Під час проведення огляду поліцейськими були порушені вимоги розділу ІІ Інструкції № 1452/735 від 09.11.2015 та Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду № 1103 від 17.12.2008. Працівники поліції не роз'яснили водієві процедуру проходження освідування на стан алкогольного сп'яніння. В протоколі не вказано, які дії здійснював ОСОБА_1 щодо ухилення від проходження огляду з метою виявлення стану сп'яніння в медичному закладі. Письмове направлення на проходження медичного огляду в закладі охорони здоров'я під час спілкування працівниками поліції з ОСОБА_1 не оформлювалося, а було виписане після складання протоколу, підтвердження чого слугує відсутність відеофіксації даного факту та заперечення ОСОБА_1 , тобто працівники поліції проявили формалізм під час складання протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 . З результатами проведеного освідування ОСОБА_1 категорично не погодився і заперечив вживання будь-яких алкогольних напоїв. Матеріали справи не містять даних про тимчасове затримання транспортного засобу та відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом. В матеріалах справи відсутні докази порушення водієм Правил дорожнього руху, тобто відсутні докази наявності причин для зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 . Враховуючи викладене, просив закрити адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Особа, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні правопорушення не визнав та пояснив, що 29.09.2024 він працював таксистом, близько 23.00 год він їхав з пасажирами, повертаючи праворуч на вул. Небесної Сотні в м. Полтаві, увімкнув поворот праворуч, здійснив поворот, і неподалік від зупинки "Оптика" його зупинили працівники поліції. До нього підійшов працівник поліції, запитав, чому він двічі подав сигнал повороту, після нахилився, попросив документи та вийти з авто. Коли він вийшов з автомобіля, працівник поліції попросив дихнути йому на щоку, після чого запропонував продути Драгер. Погодившись пройти огляд на стан сп'яніння, він з другої спроби продув Драгер і результат показав 0,38 ‰. Не погодившись з результатом, він наполягав поїхати до медичного закладу, проте поліцейський сів в службовий автомобіль складати протокол. В цей час він викликав інший патруль, по приїзду якого повідомив, що має намір пройти огляд в медичному закладі, але це було проігноровано. Стосовно нього вже склали адміністративний протокол, з яким він не погоджується, оскільки алкогольних напоїв не вживав. Крім того, зазначив, що в подальшому його не було відсторонено від керування транспортним засобом. Свідками події були пасажири ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвокат Павличук В.П. у судовому засіданні просив закрити провадження в справі на підставі п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення з підстав, зазначених в письмовому клопотанні.
Допитані під час судового розгляду свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вказували на те, що водій таксі ОСОБА_1 , пасажирами якого вони були 29.09.2024, не погодився з результатами огляду на стан сп'яніння, проведеним на місці, та наполягав проїхати до медичного закладу, проте, працівники поліції не роз'яснивши взагалі порядок огляду, проігнорували це.
Суд, заслухавши у судовому засіданні пояснення ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Павличука В.П., допитавши свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , дослідив матеріали справи, доходить висновку про таке.
За частиною 1 статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог статті 8 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час та за місцем вчинення правопорушення.
Відповідно до статті 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно частини 2 статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як передбачено пунктом 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Не зважаючи на невизнання своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за вказаних обставин підтверджується наступними доказами, дослідженими під час судового розгляду:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення від 29.09.2024 серії ААД № 713743, в якому викладено обставини правопорушення (а. с. 1);
- результатами проведеного 29.09.2024, о 23 год. 07 хв., тесту за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 7510 ARND - 0049 (а. с. 3);
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який проведений за допомогою Drager Alcotest 7510, прилад ARND - 0049, у зв'язку з виявленими ознаками, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук, результат огляду на стан сп'яніння позитивний, 0,38 ‰. (а. с. 5);
- довідкою УПП в Полтавській області ДПП про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно підсистеми "Адмінпрактика" Інформаційного порталу НП України до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП протягом року не притягувався (а. с. 8);
- даними відеозаписів з боді-камери № 472079 та реєстратору (а. с. 9).
Суд зазначає, що хоча в протоколі про адміністративне правопорушення поліцейським помилково вказано на порушення ОСОБА_1 п. 2.9 А ПДР України, це не звільняє останнього від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, адже в діях ОСОБА_1 наявна відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Таким чином, наданими до протоколу доказами підтверджується факт порушення ОСОБА_1 вимог саме п. 2.5 Правил дорожнього руху, а відповідно суд вважає, що вина водія у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доведена в повному обсязі.
Посилання захисника на те, що ОСОБА_1 , в порушення Інструкції, не було запропоновано та останній не був доставлений до медичного закладу для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння є безпідставними.
Як було встановлено під час перегляду відеозапису з бодікамери поліцейського, ОСОБА_1 дійсно не погодився з результатами огляду після продуття Драгеру, працівник поліції запитав, чи бажає він проїхати до медичного закладу, ОСОБА_1 відповів "Та никуда я не поеду" (час відеозапису 00:06:13).
Відсутність у протоколі про адміністративне правопорушення переліку ознак алкогольного сп'яніння, на переконання суду, не впливає на правильність його змісту.
Крім того, виявлені ознаки алкогольного сп'яніння внесені працівником поліції безпосередньо до акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого вказані ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук, та вказано про позитивні результати проведеного огляду.
Протокол про адміністративне правопорушення - є лише одним із доказів у даній справі, і зафіксовані у даному доказі факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння та відмова від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку після непогодження з результатами огляду на місці є доведеними та не спростованими іншими доказами.
Суд зважає, що незгода водія з причинами зупинки або ненадання працівниками поліції доказів вчинення правопорушення, не позбавляє водія обов'язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, та не впливає на причину зупинки.
Матеріали справи не містять доказів порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, протокол складений в установленому законом порядку, з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП та положень «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» №1395 від 07.11.2015, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за №1408/27853 (з внесеними змінами).
Щодо посилань захисника про не ознайомлення ОСОБА_1 з направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, суд зважає на те, що відеозаписом з бодікамери поліцейського зафіксовано, як ОСОБА_1 відмовляється підписувати документи, запропоновані до підпису поліцейським, ознайомлюватися з ними, та зазначає, що отримувати копії документів він не буде.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (п.65).
Суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з положеннями ст. 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи конкретні обставини правопорушення, дійшов висновку, що на ОСОБА_1 належить накласти стягнення, передбачене санкцією частини 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, а також, відповідно до статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", стягнути з нього судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн 00 к., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір (стягувач: Державна судова адміністрація України, місцезнаходження: м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795) в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605 (шістсот п'ять) грн 60 к.
Строк сплати штрафу не пізніш як через 15 днів з дня отримання копії постанови.
У разі несплати штрафу у вказаний строк особою, яку притягнуто до відповідальності, у порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова суду може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Ленінський районний суд міста Полтави. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня винесення.
Повний текст постанови складено 28.01.2025.
Суддя Ю.М. Подмаркова