Справа № 120/8337/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Воробйова І.А.
Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.
28 січня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гонтарука В. М.
суддів: Моніча Б.С. Білої Л.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року (ухвалене в м. Вінниця) у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Продовольча компанія "Поділля" до Державної податкової служби України про визнання протиправною та скасування податкової консультації,
позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової служби України про визнання протиправною та скасування податкової консультації.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
27 та 28 листопада 2024 року від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про безпідставність її доводів.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 19.11.2024 року, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що 23.04.2024 р. ПрАТ “Продовольча компанія “ Поділля» звернулось до ДПС України за отриманням Індивідуальної податкової консультації з наступних питань :
1) Чи звільняється ПрАТ«ПК «Поділля»(платник єдиного податку четвертої групи) від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності щодо земельного податку за земельні ділянки, цільове призначення яких є землі сільськогосподарського призначення та на яких розміщені об'єкти виробничої інфраструктури (єдиний майновий комплекс цукрового заводу, елеватори, склади, молочно-тваринні ферми, свино-товарні ферми, приміщення для розміщення та ремонту сільськогосподарської техніки та інші об'єкти нерухомого майна), що використовуються ПрАТ «ПК «Поділля» для ведення сільськогосподарського товаровиробництва;
2) Чи звільняється ПрАТ«ПК «Поділля»(платник єдиного податку четвертої групи) від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності щодо земельного податку за земельні ділянки, цільове призначення яких є землі сільськогосподарського призначення та на яких розміщені об'єкти виробничої інфраструктури (єдиний майновий комплекс цукрового заводу, елеватори, склади, молочно-тваринні ферми, свино-товарні ферми, приміщення для розміщення та ремонту сільськогосподарської техніки та інші об'єкти нерухомого майна), що використовуються ПрАТ «ПК «Поділля» для ведення сільськогосподарського товаровиробництва;
3) Чи звільняється ПрАТ«ПК «Поділля»(платник єдиного податку четвертої групи) від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності щодо земельного податку за земельні ділянки, цільове призначення яких є землі транспорту, енергетики та іншого призначення та на яких розміщені об'єкти виробничої інфраструктури (єдиний майновий комплекс цукрового заводу, елеватори, склади, молочно-тваринні ферми, свино-товарні ферми, приміщення для розміщення та ремонту сільськогосподарської техніки та інші об'єкти нерухомого майна), що використовуються ПрАТ «ПК «Поділля» для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.
За наслідком розгляду заяви, 30.05.2024 ДПС України надала Індивідуальну податкову консультацію №2979/ІПК/99-00-04-01-04, в якій вказала, що враховуючи, що виробництво цукру відноситься до «Виробництва харчових продуктів», за земельні ділянки, на яких розташовані промислові об'єкти з виробництва цукру, товариство не може застосовувати норму частини четвертої п.297.1 ст.297 Кодексу. Оскільки інші ділянки товариство використовує у своїй сільськогосподарській діяльності для ведення сількогосподарського товаровиробництва, то воно звільняється від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку відповідно до ч. 4 п.297.1 ст.297 ПК України.
Не погоджуючись із змістом консультації в оскаржуваній частині, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до підпункту 14.1.172 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкова консультація - індивідуальна податкова консультація та узагальнююча податкова консультація, що надаються в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з підпунктом 14.1.172-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України індивідуальна податкова консультація - роз'яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.
Відповідно до статті 52 Податкового кодексу України за зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.
Пунктом 52.2 статті 52 Податкового кодексу України передбачено, що індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
Згідно із пунктом 52.3 статті 52 Податкового кодексу України за вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній, у паперовій або електронній формі. Індивідуальна податкова консультація, надана у паперовій або електронній формі, обов'язково повинна містити назву - індивідуальна податкова консультація, реєстраційний номер в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства.
Положеннями статті 53 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли положення індивідуальної податкової консультації суперечать положенням узагальнюючої податкової консультації, застосовуються положення узагальнюючої податкової консультації.
Платник податків та/або податковий агент, які діяли відповідно до податкової консультації, не звільняються від обов'язку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом.
Платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому у паперовій або електронній формі індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.
Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.
Протягом 30 календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду про скасування наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або контролюючий орган з урахуванням висновків суду зобов'язані опублікувати узагальнюючу податкову консультацію або надати платнику податків індивідуальну податкову консультацію.
Із процитованого видно, що податкова консультація (індивідуальна), як методична й практична допомога платнику податків при виконанні ним податкового обов'язку:
1) надається платнику податків для правильності практичного застосування конкретної норми закону або нормативно-правового акту з питань адміністрування, нарахування та сплати податків чи зборів безпосередньо у його податковому обліку при здійсненні ним господарської діяльності;
2) має індивідуальний характер і може використовуватися лише платником податків, якому така консультація надана;
3) не може встановлювати (змінювати чи припиняти) відповідну норму законодавства, а лише надає роз'яснення щодо практичного її застосування;
4) має мету - викладення (роз'яснення) платнику податків офіційного розуміння контролюючим органом змісту конкретної правової норми з питань оподаткування для забезпечення правильного її застосування.
Відповідно до статті 297 ПК України платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів зокрема податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм), позичку, на іншому праві користування) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.
Вказані правові норми свідчать, що платники єдиного податку четвертої групи звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності в разі, якщо земельні ділянки використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.
Відтак, ключовим є саме використання земель для ведення сільськогосподарського виробництва, відтак суд погоджується із доводами позивача, що цільове призначення земельної ділянки не є критерієм для визначення наявності підстави щодо звільнення від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності на підставі ст.. 297 ПК України.
Даючи оцінку чи вважається «виробництво цукру» веденням сільськогосподарського товаровиробництва, колегія суддів зазначає наступне.
В розумінні пп. 14.1.234, 14.1.235 п.14.1 статті 14 ПК України, сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) - продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1-24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання (в свою чергу, група 17 УКТ ЗЕД включає цукор, а отже такий є сільськогосподарською продукцією).
Сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.
Визначення сільськогосподарського товаровиробника наведено в п.2.15.1 статті 2 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», зокрема таким є - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, основною діяльністю якої є виробництво сільськогосподарської продукції та/або розведення, вирощування, вилов риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробка на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, а також здійснення операцій з її постачання, причому в такій діяльності питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно
Відповідно до п. 2.28 статті 2 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», сільськогосподарська діяльність - діяльність з виробництва продукції рослинництва, зокрема рослинних культур, а також вирощування ягід, фруктів та овочів, квітів та декоративних рослин (у відкритих або закритих ґрунтах), грибів, насіння, прянощів, саджанців та водоростей, а також її обробки, переробки та/або консервації.
Вказане свідчить, що обробка і переробка рослинних культур віднесені до сількьгосподарського товаровиробництва.
Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що пп.298.8.3 п.298.8 статті 298 ПК України встановлено, що дохід сільськогосподарського товаровиробника, отриманий від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 - 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції), включає доходи, отримані від:
реалізації продукції рослинництва, що вироблена (вирощена) на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, а також продукції рибництва, виловленої (зібраної), розведеної, вирощеної у внутрішніх водоймах (озерах, ставках і водосховищах), та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;
реалізації продукції рослинництва на закритому ґрунті та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;
реалізації продукції тваринництва і птахівництва та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;
реалізації сільськогосподарської продукції, що вироблена із сировини власного виробництва на давальницьких умовах, незалежно від територіального розміщення переробного підприємства.
Дана норма визначає, що реалізація продукції рослинництва на закритому ґрунті та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях, реалізації сільськогосподарської продукції, що вироблена із сировини власного виробництва на давальницьких умовах, незалежно від територіального розміщення переробного підприємства є доходом сільськогосподарського товаровиробника.
У зв'язку з чим, сільськогосподарська діяльність об'єднує відносини з виробництва, первісної переробки і реалізації сільськогосподарської продукції рослинництва і тваринництва.
Таким чином, поняття «ведення сільськогосподарського товаровиробництва» включає в себе діяльність стосовно виробництва, первісної переробки і реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки/
Отже, використання позивачем відповідних об'єктів нерухомості та земельних ділянок, розташованих під такими об'єктами, для забезпечення вирощування/переробки зернових і технічних культур охоплюється є використанням для ведення сільськогосподарського товаровиробництва, що є підставою для звільнення від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з земельного податку.
А отже, при наданні індивідуальної консультації податковий орган мав врахувати, що цукор може бути результатом переробки вирощеної продукції, відтак виробництво цукру віднесено до ведення сільськогосподарського товаровиробництва, відповідно, платник єдиного податку четвертої групи звільняється від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності відповідно до статті 297 ПК України
Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що Індивідуальна податкова консультація Державної податкової служби України №2979/ІПК/99-00-04-01-04 від 30.05.2024 р. в частині того, що за земельні ділянки, на яких розташовані промислові об'єкти з виробництва цукру, ПАТ «Продовольча компанія «Поділля» не може застосовувати норму ч.4 п.297.1 ст.297 ПК України є протиправною та підлягає скасуванню.
Оцінюючи позицію апелянта, колегія суддів вважає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, у апеляційній скарзі не зазначено.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Гонтарук В. М.
Судді Моніч Б.С. Біла Л.М.