Справа № 526/1161/20
Провадження № 2/535/65/25
27 січня 2025 року с-ще Котельва
Котелевський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Гуляєвої Г.М.,
за участю секретаря судових засідань Васильченко В.О.,
позивача ОСОБА_1 ,
в режимі відеоконференції з приміщення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська
та представника відповідача ОСОБА_2 -адвоката Скачко М.О.
в режимі відеоконференції з приміщення Гадяцького районного суду Полтавської області
представника третьої особи ОСОБА_3 - адвоката Зінченка Г.В.
в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з власних технічних засобів
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді у справі №526/1161/20 за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), ОСОБА_5 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 ), Петрівсько-Роменської сільської об'єднаної територіальної громади (адреса місця знаходження: 37333 вул. Соборна, буд. 35, с. Петрівка- Роменська Миргородського району Полтавської області), треті особи: Північно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Суми), (місце знаходження: 40003, м.Суми, вул.Герасима Кондратьєва, 28), приватний нотаріус Гадяцького районного нотаріального округу, ЗАЄЦЬ НІНА МИКОЛАЇВНА (місце знаходження: 37300, м.Гадяч, Полтавської області, вул.Драгоманова, 37); колишній секретар Березоволуцької сільської ради Гадяцького району ОСОБА_3 , (зареєстрована: АДРЕСА_4 , фактично проживає: АДРЕСА_5 ) про визнання заповіту недійсним,
У провадженні Котелевського районного суду Полтавської області перебуває справа №526/1161/20 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , Петрівсько-Роменської сільської об'єднаної територіальної громади, треті особи: Північно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Суми), приватний нотаріус Гадяцького районного нотаріального округу, ЗАЄЦЬ НІНА МИКОЛАЇВНА; колишній секретар Березоволуцької сільської ради Гадяцького району ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним, судовий розгляд якої призначено на 14:00 год. 27.01.2025 року.
24.01.2025 позивач ОСОБА_1 подав до суду письмову заяву про відвід головуючого судді Гуляєвої Г.М. оскільки у нього є підстави вважати, в об'єктивності судді та її неупередженості. Про підставу відводу (упередженість, необ'єктивність) йому не могло бути відомо до початку розгляду. Суддя не захотіла почути те, що позивач просив почути. Вигадала що не чує, робила йому зауваження, щоб питання були по суті, завадила почути відповідь на важливе питання.
Крім того позивач зазначив у своїй заяві, що головуюча суддя Гуляєва Г.М. збивала його, навмисно заважала ставити питання Івану Кудінову , йому стало зрозуміло що суддя на боці відповідача. Суддя чинить так, щоб не було всебічного розгляду справи, тому він вбачає тут явну необ'єктивність з боку судді та однобокий підхід до розгляду справи. Суддя діє так, щоб неправдиві, викривлені відомості, котрі повідомили суду Іван Кудінов , ОСОБА_3 , Марина Скачко залишилися кінцевим варіантом пояснень, на підставі яких судді легко буде прийняти незаконне рішення. Крім того, суддя розуміє, що відповідач ОСОБА_2 зіпсує всю «СХЕМУ» подальшого розгляду справи, яку вже визначено. Участь ОСОБА_2 в судовому засіданні зірве узгоджений суддею з його опонентами сценарій розгляду справи. Суддя розуміє, що відповідач ОСОБА_2 заплутається у своїх відповідях на питання позивача і зробила так, щоб приймати незаконне рішення на підставі перекручених, викривлених, неправдивих відомостей, наданих суду адвокаткою Мариною Скачко замість безпосередньо - відповідача-1 ОСОБА_2 .
Таким чином, всебічним розгляд справи без відповідей ОСОБА_2 на 25 питань позивача по суті позову, які у нього до нього є, бути аж ніяк не може. Суддя сприяє такому безладу в процесі, та явно не об'єктивна.
Крім того позивач звернув увагу, що у судовому засіданні 07.10.2024 він двічі вмикав свою міні-колонку з фрагментом його телефонної розмови 01.03.2020 з ОСОБА_3 , але суддя зазначила, що не зрозуміла почуте, бо було погано чути і у наступному судовому засіданні повторно не дозволила йому відтворити вказаний запис, що являється підтвердженням упередженості.
Також позивач акцентує увагу, що 15.11.2024 надіслав до суду у письмовій формі 12 питань, які хотів додатково задати Івану Кудінову та 19.11.2024- 20 питань, які хотів додатково задати ОСОБА_3 у зв'язку з тим, що суддя умисно, неправдиво зауважувала, що його погано чути по відеозв'зку.
Крім того позивач зазначає, як на підставу недовіри, що суддя, після постановлення ухвал про обов'язкову явку до суду Івана Кудінова та ОСОБА_3 у подальшому вирішила не визнавати їх явку обов'язковою та вирішити питання про початок виклику та допиту свідків, що позбавляє можливості позивача задати зазначені питання.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав свою заяву про відвід судді та просив її задовольнити з підстав викладених в ній та обгрунтованими додатками до заяви. Також підтвердив позицію позивача ОСОБА_5 , який у письмовій формі підтримав заяву про відвід судді.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Скачко Марина Олександрівна та третьої особи: колишнього секретаря Березоволуцької сільської ради Гадяцького району ОСОБА_3 - адвокат Зінченко Григорій Васильович вважати заяву про відвід судді необгрунтованою. При цьому пояснили, що представник відповідача: Петрівсько-Роменської сільської об'єднаної територіальної громади Кудінов Іван Григорович та третя особа: колишній секретар Березоволуцької сільської ради Гадяцького району ОСОБА_3 неодноразово були присутні у судових засіданнях, відповідали на поставлені позивачем питання. Намірів затягувати розгляд справи не мають, упередженості у розгляді справи не вбачають.
Згідно з ч.ч.1-3 ст.40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Відповідно до ч.7-8 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Відповідно до частин 2, 3 статті 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII).
Стосовно об'єктивного критерію Європейський суд рекомендує визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був не безсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною.
Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 7 серпня 1996 poку, п. 58).
Щодо зазначених заявником підстав для відводу судді судом встановлено наступне.
Позивач зазначив у своїй заяві, що головуюча суддя Гуляєва Г.М. збивала його, навмисно заважала ставити питання Івану Кудінову , йому стало зрозуміло що суддя на боці відповідача. Суддя чинить так, щоб не було всебічного розгляду справи, тому він вбачає тут явну необ'єктивність з боку судді та однобокий підхід до розгляду справи. Суддя діє так, щоб неправдиві, викривлені відомості, котрі повідомили суду Іван Кудінов , ОСОБА_3 , Марина Скачко залишилися кінцевим варіантом пояснень, на підставі яких судді легко буде прийняти незаконне рішення. Крім того, суддя розуміє, що відповідач ОСОБА_2 зіпсує всю «СХЕМУ» подальшого розгляду справи, яку вже визначено. Участь Дмитра Горшунова в судовому засіданні зірве узгоджений суддею з його опонентами сценарій розгляду справи. Суддя розуміє, що відповідач ОСОБА_2 заплутається у своїх відповідях на питання позивача і зробила так, щоб приймати незаконне рішення на підставі перекручених, викривлених, неправдивих відомостей, наданих суду адвокаткою Мариною Скачко замість безпосередньо - відповідача-1 ОСОБА_2 .
Таким чином, всебічним розгляд справи без відповідей Дмитра Горшунова на 25 питань позивача по суті позову, які у нього до нього є, бути аж ніяк не може. Суддя сприяє такому безладу в процесі, та явно не об'єктивна та інше.
Такі твердження позивача про однобокий підхід до розгляду справи, сприянню суддею безладу в процесі та узгодженому суддею з його опонентами сценарію розгляду справи, та в подальшому прийнятті незаконного рішення на користь відповідачів та на підставі перекручених, викривлених, неправдивих відомостей є необгрунтованими.
Відповідно до ч.1 ст.10, ч.1-3 ст.12, ч. 1, 3 ст.13 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права; цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках; учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Враховуючи вищевикладене, зазначені позивачем підстави для відводу судді ґрунтуються на суб'єктивному тлумаченні норм чинного процесуального законодавства та на власних припущеннях заявника, що об'єктивно нічим не підтверджені. Судом вживались заходи щодо сприяння учасникам у реалізації їх прав та виконання обов'язків.
Справа перебуває на стадії з'ясування обставин справи, а саме пояснення учасників справи. При цьому , не зважаючи на те, що позивачем було реалізоване його право задавати питання, він повторно заявляв про необхідність відповідей на його додаткові питання. Така можливість позивачу надавалась. Однак, будучи незадоволеним змістом таких відповідей, позивач наполегливо просив надати можливість додатково задати питання, в тому числі і направивши перелік таких питань до суду. Зауваження з боку головуючого до позивача, в основному стосувались дуже об'ємних за змістом питань, які супроводжувались неодноразовим повторенням одних і тих же обставин.
Щодо твердження позивача, про неправдиві зауваження судді щодо неякісного звуку і переривання його пояснень також не відповідає дійсності і може бути перевірене прослуховуванням аудіозапису судових засідань.
Інші підстави для відводу також не свідчать про необ'єктивність чи упередженість судді.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).
Відтак, зазначені в обґрунтування заяви про відвід судді у даній справі доводи і аргументи не підтверджують наявності обов'язкових підстав відводу, встановлених чинним процесуальним законодавством, та не вказують на будь-яку заінтересованість судді у розгляді справи чи на наявність обставин, які викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді.
Жодних доказів, які б підтверджували пряму чи побічну заінтересованість судді Гуляєвої Г.М. у результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у її неупередженості при розгляді справи, позивачем суду не надано і з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не встановлено.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».
Суд зауважує, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності такого судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.
Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку про відсутність обставин, передбачених ст.36, 37 ЦПК України, в тому числі які б вказували, що суддя прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи чи наявності інших обставин, що викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, головуючого у даній справі, що вказує на необґрунтованість заявленого позивачем ОСОБА_1 відводу судді Гуляєвої Г.М., у зв'язку з чим заяву про відвід судді необхідно передати до канцелярії Котелевського районного суду Полтавської області для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу для вирішення питання про відвід судді.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 36, 39, 40 ЦПК України, суд
Визнати заявлений позивачем ОСОБА_1 про відвід судді у справі №526/1161/20 - необґрунтованим.
Заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді у справі №526/1161/20 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_5 до ОСОБА_2 , Петрівсько-Роменської сільської об'єднаної територіальної громади, треті особи: Північно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Суми), приватний нотаріус Гадяцького районного нотаріального округу, ЗАЄЦЬ НІНА МИКОЛАЇВНА; колишній секретар Березоволуцької сільської ради Гадяцького району ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним, - передати до канцелярії Котелевського районного суду Полтавської області для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу для вирішення питання про відвід судді.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала складена та підписана 28.01.2025.
Суддя: Г.М. Гуляєва