Справа №534/46/25
Провадження №3/534/10/25
28 січня 2025 року м. Горішні Плавні
Суддя Комсомольського міського суду Полтавської області Малюк Марина Вікторівна, розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП,
На розгляд до Комсомольського міського суду Полтавської області надійшли два протоколи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Згідно із постановою суду від 16.01.2025 згадані справи стосовно ОСОБА_1 об'єднані в одне провадження для спільного розгляду.
Формулювання обставин правопорушення, яке пред'являлось особі у протоколі та визнане суддею доведеним.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №590938 від 30.12.2024, 30.12.2024 близько 13 год 00 хв ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, вчинив домашнє насильство стосовно своєї матері ОСОБА_2 , а саме: ображав її нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серія ВАД №590939 від 11.01.2025, 11.01.2025 о 18 год 00 хв ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство стосовно своєї матері ОСОБА_2 , а саме: ображав її нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою.
Означене правопорушення кваліфікується за частиною 1 статті 173-2 КУпАП.
Будучи повідомленим у встановленому законом порядку про дату, час та місце розгляду справи, ОСОБА_1 в судові засідання, призначені на 14.01.2025, 17.01.2025 та 28.01.2025 не з'явився, причину неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не подав.
У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 надала пояснення з приводу подій, зазначених у протоколах про адміністративні правопорушення стосовно її сина. Зокрема, стосовно події, які трапилася 30.12.2024 зазначила, що її син ОСОБА_1 прийшов до дому та почав ображати її нецензурною лайкою, погрожував, тим, що доведе її до самогубства. Просила притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. 11.01.2025 ОСОБА_1 забороняв потерпілій ОСОБА_2 відвідувати в квартирі вбиральню та ванну кімнату, погрожував фізичною розправою та вигнав з квартири. Протягом тижня ОСОБА_2 була вимушена проживати у подруги ОСОБА_3 .
Відповідно до положень статті 268 КУпАП особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користатися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Аналіз частини 2 статті 268 КУпАП свідчить, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 173-2 КУпАП, не є обов'язковою.
ОСОБА_1 мав об'єктивну можливість особисто або через представника реалізувати свої права, передбачені статтею 268 КУпАП. Останній не був позбавлений можливості надати письмові клопотання, заяви, звернення чи пояснення з приводу обставин правопорушення.
Згідно зі статтею 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» (Заява №3236/03, п. 41, Європейський суд з прав людини (п.14) зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Стаття 7 КУпАП вказує на те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що ратифікована Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Судом застосовано передбачені законом заходи для належного повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про розгляд справи, проте ОСОБА_1 будучи обізнаним про складання щодо нього протоколів про адміністративні правопорушення не виконав свого процесуального обов'язку своєчасно з'явитися до суду за викликом, затягує розгляд справи, тому, зважаючи на норми національного законодавства та зазначену практику Європейського суду суд доходить висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Докази на підтвердження встановлених суддею обставин, оцінка суду.
Відповідно до положень ч ч. 1 та 2 статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі статтями 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи, доходить таких висновків.
Частиною першою статті 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Домашнє насильство згідно із Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Економічне насильство - умисне позбавлення однією особою або групою осіб іншої людини або групи людей житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів, на які постраждалі мають передбачене законом право.
Психологічне насильство форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Доказами в справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які установлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків тощо (частина перша статті 251 КУпАП), а обов'язок щодо їх (доказів) збирання покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених законом (частина друга статті 251, стаття 255 КУпАП).
У відповідності до частини першої статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі
У відповідності до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд заслухавши потерпілу, оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, вважає, що в діях ОСОБА_1 є склад правопорушення. Його дії суд кваліфікує за частиною першою статті 173-2 КУпАП, оскільки він вчинив домашнє насильство психологічного характеру стосовно своєї матері ОСОБА_2 .
Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серія ВАД №590938 від 30.12.2024, довідкою про результати звернення, зареєстрованого до ІТС ІПНП (ЄО) за №14238 від 30.12.2024, письмовими поясненнями ОСОБА_2 , протоколом про адміністративне правопорушення серія ВАД №590939 від 11.01.2025, довідкою про результати звернення, зареєстрованого до ІТС ІПНП (ЄО) за №321 від 11.01.2025, письмовими поясненнями ОСОБА_2 , письмовими поясненнями ОСОБА_1 .
Мотиви накладення адміністративного стягнення.
Визначаючи вид та міру адміністративного стягнення, суд, виходячи із положень статті 23 КУпАП, зазначає, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
У даному випадку визначаючи вид та міру адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан.
Обставин, що обтяжують або пом'якшують відповідальність порушника, судом не встановлено.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції частини 1 статті 173-2 КУпАП у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, оскільки таке стягнення буде сприяти вихованню правопорушника у дусі додержання законів України, а також запобігати вчиненню ним нових правопорушень.
Питання про судовий збір вирішено судом у порядку статті 40-1 КУпАП, згідно з якою у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір сплачується особою, на яку таке стягнення накладено.
На підставі викладеного та керуючись стст.40-1, 283, 294 КУпАП, суддя
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 680 (шістсот вісімдесят) грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно із ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605 (шістсот п'ять) грн 60 (шістдесят) коп. судового збору.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження. Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Комсомольський міський суд Полтавської області. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя М.В.Малюк