Справа № 729/155/25
1-кп/729/62/25 р.
28 січня 2025 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області
в складі: судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у порядку спрощеного провадження кримінальне провадження, внесене 13.01.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025275510000008 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Бобровиця, Чернігівської області, зареєстрованого за адресою та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України,
12.01.2025 близько 14 год. 30 хв., точного часу не встановлено, у ОСОБА_3 раптово виник злочинний умисел на порушення недоторканості житла, шляхом незаконного проникнення на територію подвір'я домогосподарства ОСОБА_4 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , яке є іншим володінням особи, належить на праві власності та перебуває у користуванні ОСОБА_4 .
Реалізуючи свій кримінально-противоправний умисел, спрямований на незаконне проникнення до іншого володіння особи - території домогосподарства потерпілого, ОСОБА_3 в цей же день і час, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, усвідомлюючи, що вказане домоволодіння огороджене з усіх сторін металевим парканом та знаходиться під постійною охороною, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в порушення вимог ст. 30 Конституції України, яка гарантує кожному недоторканість житла та передбачає, що проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку є можливим виключно на підставі мотивованого рішення суду, не маючи такого рішення, діючи всупереч волі власника домогосподарства, без його на те дозволу, за відсутності визначених законом підстав, з власного мотиву (особистого інтересу), через металевий паркан заліз на дах розташованого на подвір'ї домогосподарства ОСОБА_4 гаража, таким чином проник на територію огородженого та охоронюваного приватного домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де через незначний проміжок часу був затриманий працівником охорони вказаного господарства.
Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 , у порядку ст. 302 КПК України, надійшов до суду 23.01.2025 року, з клопотанням прокурора про розгляд у спрощеному провадженні, без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Частинами 2, 3 статті 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
Зі змісту заяви обвинуваченого ОСОБА_3 , яка була складена у присутності захисника, адвоката ОСОБА_5 вбачається, що останній беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, тобто у незаконному проникненні до іншого володіння особи, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений із обмеженням права апеляційного оскарження, згідно із ч. 2 ст. 302 КПК України та надав свою згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Відповідно до частин 2, 3 статті 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.
Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, заяву обвинуваченого про те, що він не оспорює встановлені під час дізнання обставини та згоден із розглядом обвинувального акту у спрощеному порядку, відсутність сумнівів у добровільності такої позиції обвинуваченого, суд приходить до висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий у порядку, визначеному ст.ст. 381-382 КПК України.
При цьому, у відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не викликають сумніву у їх об'єктивності та не оспорюються учасниками судового провадження, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому проступку, повністю доведена за результатами спрощеного провадження.
Об'єктивна сторона ст. 162 КК України полягає, зокрема, в незаконному проникненні до житла чи іншого володіння особи.
Під незаконним проникненням до житла чи іншого володіння особи, потрібно розуміти будь-яке вторгнення, здійснене всупереч волі законного володільця, за відсутності визначених законом підстав чи з порушенням у встановленому законом порядку.
Оскільки ОСОБА_3 визнав фактичні обставини інкримінованих йому кримінальних правопорушень і не заперечував фактів проникнення в житло потерпілого, інакше кажучи, усвідомлював, що житло, до якого він проник, перебуває у користуванні чужої особи.
Таким чином, дії обвинуваченого ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 162 КК України, як незаконне проникнення до іншого володіння особи.
Згідно з ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.
Обставиною, яка пом'якшуює покарання обвинуваченого відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення особою у стані алкогольного сп'яніння.
Також при призначенні обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинення кримінального правопорушенння, яке згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком, ставлення обвинуваченого ОСОБА_3 до вчиненого, яке полягає у визнанні вини, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий.
Враховуючи обставину, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , яка істотно знижує ступінь суспільної небезпеки як щире каяття, його відверте визнання вини у вчиненні кримінального правопорушення, його характеризуючі дані з місця проживання, раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, а також те, що покарання на меті має не тільки кару, а й виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, при цьому суд враховує, що з моменту вчинення кримінального правопорушення до даного часу обвинувачений інших кримінальних правопорушень не вчинив, скарг на його поведінку не надходило, суд вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкції ч. 1 ст. 162 КК України у виді штрафу.
Призначаючи такий вид покарання суд виходив із того, що обвинувачений не працює, тому відповідно до ст. до ч. 2 ст. 57 КК України покарання у вигляді виправних робіт не може бути застосоване до непрацездатних. Призначення покарання у виді обмеження воліне буде перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами вчиненого кримінального правопорушення.
Суд вважає, що призначене покарання у виді штрафу, в максимальній межі санкції статті, передбаченої ч. 1 ст. 162 КК України буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, що повністю узгоджується із принципами законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного й особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню.
Цивільний позов не заявлено.
Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не обирався.
Процесуальні витрати у справі відсутні.
Питання про долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 373, 374, 376, 381-382 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) грн.
Речові докази: оптичний диск DVD-R, 4,7 GB/120 min 16X, на який записано відеозапис проведення слідчого експерименту від 22.01.2025 року за участю підозрюваного ОСОБА_6 - залишити в матеріалах справи.
Вирок може бути оскаржений до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження.
У відповідності до ст. 394 ч. 1 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.ст. 381, 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Відповідно до ст. 382 ч. 4 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1