Справа № 524/51/25
Провадження №2/524/3076/25
28.01.2025 місто Кременчук
Автозаводський районний суд міста Кременчука у складі головуючого судді Мельник Н.П., за участі секретаря судового засідання Стешиної В.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У січні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обґрунтування позовної заяви позивачка зазначила, що вони перебувають у шлюбі з 29.08.2024, від вказаного шлюбу мають дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюбні стосунки між нею та відповідачем припинені через відсутність взаєморозуміння та наявність різних поглядів на життя. Оскільки примирення неможливе, просила шлюб між нею та відповідачем розірвати.
Ухвалою судді від 21.01.202 відкрите провадження у порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін.
Позивачка ОСОБА_1 просила розглянути справу за її відсутності, на позовних вимогах наполягала, про що подала заяву.
Відповідач ОСОБА_2 просив розглянути справу без його участі, позов визнав у повному обсязі, про що надав письмову заяву.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що сторони 29.08.2014 зареєстрували шлюб у Центральному відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кременчуцького міського управління юстиції у Полтавській області, актовий запис № 843. Від вказаного шлюбу мають дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Як слідує з позову, сторони разом не проживають, шлюбні відносини між ними припинені з серпня 2024 року, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки.
Відповідно до ч.1 ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно ч.3, 4 ст.56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст.109 СК України шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.
Відповідно до ч.1 ст.110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно із ст.112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно ч. 2 ст.114 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Відповідно до роз'яснень викладених у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами склалися напружені стосунки, шлюбні відносини вони не підтримують і не мають бажання дійти примирення. Позивачка на розірванні шлюбу наполягає і на примирення не згодна. Відповідач заперечень проти розірвання шлюбу не надав.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе. Позивачка скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем. Приймаючи до уваги заяву позивачки, суд вважає, що причини, що спонукають її наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б її інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст.110 СК України.
Судом з'ясовано, що волевиявлення позивачки, яка наполягає на задоволенні позову, є її свідомим вибором, зробленим без будь-якого зовнішнього впливу чи примусу. Відповідач також не заперечував проти розірвання шлюбу.
За таких обставин, суд вважає, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін в розумінні ст.112 СК України, тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Встановлено, що позивачка при реєстрації шлюбу не змінювала своє прізвище. Спору про розподіл майна суду не заявлено. Позивачка не наполягала на стягненні з відповідача на її користь коштів у повернення судових витрат.
Керуючись ст. 104, 105, 110, 112, 113 Сімейного Кодексу України, ст. 4, 5, 10-13, 18, 76-81, 83, 141, 206, 258, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд
Задовольнити позов ОСОБА_1 .
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 29.08.2014 року у Центральному відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кременчуцького міського управління юстиції у Полтавській області, актовий запис № 843.
Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя Н.П. Мельник