Справа № 396/1663/22
іменем України
"28" січня 2025 р. Ульяновський районний суд Кіровоградської області
колегія суддів Ульяновського районного суду Кіровоградської області в складі:
головуючої-судді ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря судового засідання - ОСОБА_4
за участю прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,
На розгляді Ульяновського районного суду перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
У ході судового засідання прокурор заявив клопотання продовжити обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, оскільки строк тримання його від вартою закінчується, та, до спливу цього строку судове провадження не може бути завершене з об"єктивних причин, на теперішній час не зникли ризики, зазначені у ст.177 КПК України.
Обвинувачений та його захисник заперечили проти клопотання прокурора, захисник заявив клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, мотивуючи тим, що прокурором не доведені ризики, зазначені у клопотанні, окрім того, ОСОБА_6 сприяв розкриттю кримінального правопорушення, надавав правдиві покази.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до частин 1, 2 та 3 статті 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу судом перевіряється факт того, що ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та його продовження, не зменшились та продовжують існувати.
Відповідно до п.3 ст.5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду. Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Згідно ч.3 ст.199 КПК України, обставиною, яка є підставою для продовження строку тримання під вартою є те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
У даному кримінальному провадженні ОСОБА_6 ухвалою Ульяновського районного суду від 16.12.2024 року продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, до 13.02.2025 року включно. До означеного часу судовий розгляд справи не може бути завершений з об'єктивних причин.
Кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_6 відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за яке санкція передбачає покарання у виді позбавлення волі від семи до п'ятнадцяти років . Внаслідок вчинення злочину передбаченого ч.1 ст.115 КК України настали тяжкі і невідворотні наслідки, зазначений злочин, посягає на найвищі цінності - життя людини. При цьому, суд враховує й те, що відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.
При цьому колегія не погоджується з позицією захисту щодо відсутності ризиків, оскільки адвокат належних доводів не навів.
Суд вважає обгрунтованою позицію прокурора, що більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою не зможе запобігти ризику, передбаченому п.5 ч.1 ст.177 КПК України та забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків у ході судового розгляду кримінального провадження. На підтвердження такої позиції суду свідчать дані про особу обвинуваченого, зокрема, його репутації, відсутність місця праці, а також характер вчинених ним кримінальних правопорушень. Отже, обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою за вказаних обставин, з урахуванням встановлених ризиків, на думку колегії суддів, не є надмірним та таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Запобігти вказаним ризикам в разі непродовження строку запобіжного заходу тримання під вартою або при застосуванні іншого запобіжного заходу неможливо.
Суду не надано доказів того, що підстави та ризики, якими обґрунтовувалось обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та його продовження, зменшилися чи перестали існувати. Суд враховує вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, вік та стан здоров'я, що не перешкоджають його утриманню під вартою.
На думку колегії суддів, зміна запобіжного на більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження в суді.
Тримання під вартою обвинуваченого, як запобіжний захід, відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються, позбавляє можливості перешкодити інтересам правосуддя, в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З оглядуна наведене, а також враховуючи те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, заявлені ризики при обранні міри запобіжного заходу на даний час не зменшилися, перебуваючи на волі він може переховуватись від суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, не виключається можливість впливати на потерпілих та недопитаних свідків, а тому застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час судового слідства і за таких обставин колегія суддів вважає за необхідне продовжити йому строк тримання під вартою, на підставі п.2 ч.4 ст.183 КПК України без визначення застави.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.177, 183, 184, 194, 197, 199, 331, 369, 370, 371, 372 КПК України, колегія суддів
У клопотанні обвинуваченого та адвоката про зміну запобіжного заходу -відмовити. Продовжити громадянину України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 28.03.2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим в той же час з часу отримання її копії.
Головуююча суддя: ОСОБА_1
судді ОСОБА_3
ОСОБА_2