Справа № 401/267/25;
Провадження № 2/401/551/25
29 січня 2025 року м. Світловодськ
Суддя Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області Макарова Ю.І., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Садового товариства «Дніпро-2», третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , про визнання недійсним рішення загальних зборів, зобов'язання вчинити певні дії,
27 січня 2025 року до Світловодського міськрайоного суду надійшла вищезазначена позовна заява, підписана адвокатом Ротко Т.В. Згідно позовних вимог, представник позивача просить визнати недійсними рішення загальних зборів СТ «Дніпро-2», оформлені протоколом № 1 від 25.04.2015 та протоколом № 2 від 25.08.2021, якими ОСОБА_3 виключено з членів СТ «Дніпро-2» та гр.. ОСОБА_2 виділено ділянку у АДРЕСА_1 . Зобов'язати СТ «дніпро-2» повернути позивачу у користування земельну ділянку по АДРЕСА_2 разом з садовим будинком та визнати право власності на садовий будинок, що знаходиться на території земельної ділянки по АДРЕСА_3 .
Вирішуючи питання про відкриття провадження за вказаною позовною заявою суд виходить з наступного.
Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Поняття "суд, встановлений законом" включає в себе, зокрема таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежовувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Згідно з частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Отже, у порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге, - суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).
Відповідно до пунктів 1, 5, 10, 14 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:
справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці;
справи у спорах щодо фінансових інструментів, зокрема щодо цінних паперів, в тому числі пов'язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов'язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах;
справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем;
справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою.
Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих положеннями ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства України, і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
З огляду на положення частини першої статті 20 ГПК України, а також статей 4, 45 цього Кодексу для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб'єктний склад сторін правочину та правова природа спору, що виник у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.
Враховуючи, що позовні вимоги стосуються оскарження актів (рішень) суб'єкта господарювання та його органів, тому даний спір є господарсько-правовим.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За правилами ч.2 ст. 186 ЦПК України про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви. Така ухвала надсилається заявникові не пізніше наступного дня після її постановлення в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу.
Ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі може бути оскаржено. У разі скасування цієї ухвали позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до суду.
Відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
З огляду на викладене та враховуючи, що дана позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, у відкритті провадження необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 186, 258, 260 ЦПК України, суд, -
Відмовити у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Садового товариства «Дніпро-2», третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , про визнання недійсним рішення загальних зборів, зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити заявнику, що розгляд даної категорії справ проводиться в порядку господарського судочинства.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 261 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена протягом 15 днів в порядку, визначеному ст. 355 ЦПК України до Кропивницького апеляційного суду.
Суддя Світловодського міськрайонного суду
Кіровоградської області Ю.І. Макарова
29 січня 2025 р.