23.01.2025
Справа № 401/2917/24
Провадження № 2/401/229/25
23 січня 2025 року місто Світловодськ
Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:
головуючий суддя - Андріянова С.М.
за участю секретаря - Філоненко Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в Світловодському міськрайонному суді Кіровоградської області, за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,
08 жовтня 2024 року позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення на її користь аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня звернення до суду з позовом і до досягнення дитиною повноліття та стягнення витрат на надання правничої допомоги у розмірі 6 000 грн.
В обґрунтуванні позову посилається на те, що 16 жовтня 2015 року між позивачкою та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб. 21 лютого 2023 року рішенням Світловодського міськрайонного суду шлюб між позивачем та відповідачем розірвано. Від даного шлюбу сторони мають неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина знаходиться на повному утриманні матері. На даний час позивачка повністю самостійно утримує сина. Позивачка вказує, що ОСОБА_2 є працездатною особою, та має можливість сплачувати аліменти на утримання неповнолітнього сина.
Ухвалою від 11 жовтня 2024 року відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, надано відповідачу строк для подання відзиву.
Відповідач, правом на подання відзиву, в порядку ст.178 ЦПК України, не скористався.
Позивач в судове засідання не з'явилася. 23 січня 2025 року представник позивачки, адвокат Ковальчук О.М. подав до суду заяву про розгляд справи без участі представника позивача. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує щодо заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 14 грудня 2024 року. Причини неявки суду невідомі, заяв та клопотань про відкладення чи розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.
У відповідності до вимог ст.ст.280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи, на підставі наявних у справі письмових доказів поданих позивачем разом з позовом до суду.
Оскільки, сторони у справі не з'явилися в судове засідання для розгляду справи по суті, фіксація судового засідання технічними засобами не здійснювалася, у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України.
Судом встановлено, що рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 грудня 2023 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано. (а.с.10,11)
Сторони мають неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 .(а.с.9)
З позовної заяви вбачається, що неповнолітній ОСОБА_3 проживає разом з позивачкою, перебуває на її утриманні, відповідач добровільно матеріальну допомогу на утримання дитини не надає.
Згідно зі ст.141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Згідно зі ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.3 ст.181 того ж Кодексу, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Згідно з вимогами ст.182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Вирішуючи питання про розмір аліментів, що підлягають стягненню, суд враховує, що відповідач є здоровою працездатною особою, інформацію про наявність чи відсутність на його утриманні неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб не надав, тому суд дійшов висновку, що відповідач повинен сплачувати аліменти на утримання дитини розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 6000 грн. суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Згідно із частиною першою статті 27 Закону договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі.
До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права (частина третя статті 27 Закону).
За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, що регулюється Главою 63 ЦК України та загальними положенням про договір, передбаченими Главою 52 ЦК України.
Відповідно до частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до статті 903 ЦК України визначено, що у разі, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору (частина п'ята статті 626 ЦК України). Отже, договір про надання правової допомоги, як і будь-який договір про надання послуг, може бути оплатним або безоплатним.
Згідно з статтею 30 Закону, статтею 28 Правил адвокатської етики ( у редакції 2012 року) гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У постанові від 18 грудня 2019 року у справі № 522/17845/15-ц Верховний Суд зауважує, що адвокатський гонорар є однією із умов, яка визначається сторонами договору про надання правової допомоги, тому відсутність у договорі розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає підстав вважати, що сторони при укладенні договору про надання правової допомоги погодили розмір адвокатського гонорару.
Згідно ч.6 ст.137 ЦПК України, обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Позивачкою на підтвердження понесених нею витрат на оплату правничої допомоги адвоката додано Витяг з Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги № 24/10-1 від 01 жовтня 2024 року, Акт наданих послуг від 02 жовтня 2024 року.
Суд зазначає, що за змістом ст.141 ЦПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Враховуючи, що позивачкою надано докази понесення витрат, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу підлягають повному задоволенню.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову (ч.1 ст.191 Сімейного кодексу України).
У відповідності до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів.
В зв'язку з чим, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 1211 грн. 20 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.141, 180-182 Сімейного кодексу України, ст.ст. 81, 141, 263-265, 267, 280-282, 430 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 08 жовтня 2024 року і до досягнення ОСОБА_3 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 включно.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 6 000 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1211 грн. 20 коп.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.
Відповідачу протягом 2-х днів направити копію заочного рішення у справі, для відома.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення Світловодського міськрайонного суду може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення не були вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 виданий 23 вересня 2019 року органом 3531, РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_4 виданий 30 квітня 2007 року Світловодським МРВ УМВС України в Кіровоградській області, РНОКПП НОМЕР_5 .
Головуючий суддя С.М. Андріянова