Справа № 240/11621/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шимонович Роман Миколайович
Суддя-доповідач - Капустинський М.М.
28 січня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Ватаманюка Р.В. Сапальової Т.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
у червні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просила:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у призначенні пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) по Україні, з якої сплачені страхові внески за 2020-2022, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, з 01.01.2024;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 01.01.2024 перерахунок пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням при визначенні розміру пенсії за віком показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачці була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення". В подальшому, з 06.07.2023 позивачку переведено на пенсію за віком відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Вказує, що відповідачем при обчисленні пенсії показники середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески, враховано за 2014-2016 роки. Проте враховуючи попереднє призначення пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" вважає, що потрібно застосовувати показник середньої заробітної плати (доходу) по Україні за 2020-2022 роки.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року позов задоволено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Зазначає, що Головним управлінням правомірно здійснено переведення позивачки з пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пенсію за віком по Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014-2016 роки, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість судового рішення, повноту встановлення обставин справи, застосування норм матеріального і процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачці з 15.11.2016 було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" 05.11.1991 №1788-XII.
09.10.2023 за заявою позивачки, її переведено на пенсію за віком, обчислену за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою щодо перерахунку пенсії із застосуванням під час перерахунку показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії: 2020-2022 роки.
Однак, відповідач листом від 10.03.2023 повідомив про відсутність підстав для застосування показника середньої заробітної плати за 2020-2022.
Вважаючи відмову протиправною, а свої права та інтереси порушеними, позивачка звернулась до суду.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом врегульовано Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV).
Згідно з частиною першою статті 9 Закону №1058-ІV встановлено, що в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором що передбачено ч. 1 ст.10 статті 9 Закону №1058-ІV.
Як зазначалось, позивачці з 13.03.2014 призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Виходячи з аналізу норм Закону №1058-ІV, виплата пенсії за вислугу років згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення", не входить до правового регулювання цього Закону, а регулюється виключно Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Згідно з частиною 2 статті 40 Закону №1058-IV встановлено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Положеннями частини 3 статті 45 Закону №1058-IV визначено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною 3 статті 45 Закону №1058-IV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Так, враховуючи, що позивачеві було призначено пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а призначення пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є призначенням вперше.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у позивачки права на призначення пенсії за віком відповідно Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком.
Отже, відповідач мав призначити пенсію, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки, тобто показник середньої заробітної плати мав враховуватись за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
При вирішення даного спору колегія суддів також враховує правову позицію Верховного Суду, наведену у постанові від 03.10.2018 у справі № 428/450/17, згідно з якою якщо особі, якій до досягнення загального пенсійного віку була призначена та виплачувалась пенсія іншого виду і на підставі іншого Закону, при зверненні із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV у зв'язку із досягненням такого віку пенсія повинна обраховуватись на підставі положень статті 40 Закону № 1058-ІV як вперше призначена.
Вказана правова позиція Верховного Суду підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17.
В даному випадку пенсія за віком на підставі Закону №1058-ІV буде вважатися такою, що призначена позивачу вперше, так як до призначення цієї пенсії позивач отримувала пенсію за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи зазначене вище в сукупності колегія суддів вважає вірним висновок суд першої інстанції про те. що слід зобов'язати відповідача провести на користь позивача перерахунок та виплату пенсії за віком з 01.01.2024 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2020 - 2022 роки, із урахуванням раніше виплачених коштів.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Зазначеним вимогам закону рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року відповідає.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Ватаманюк Р.В. Сапальова Т.В.