Справа № 240/8483/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Нагірняк Микола Федорович
Суддя-доповідач - Капустинський М.М.
28 січня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Сапальової Т.В. Ватаманюка Р.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
у квітні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про:
- визнання протиправними дії щодо відмови в зарахуванні до спеціального стажу, що дає право на виплату грошової допомоги, період роботи на посаді завідуючої (завідувача) відділенням з правом викладацької діяльності у Коростишівському педагогічному коледжі ім.І.Я.Франка Житомирської області (Коростишівському фаховому коледжі ім.І.Я.Франка Житомирської обласної ради) з 01.01.2004 року;
- зобов'язання зарахувати до спеціального стажу, що дає право на виплату грошової допомоги, період роботи на посаді завідуючої (завідувача) відділенням з правом викладацької діяльності у Коростишівському педагогічному коледжі ім.І.Я.Франка Житомирської області (Коростишівському фаховому коледжі ім.І.Я.Франка Житомирської обласної ради) з 01.01.2004 року;
- зобов'язання нарахувати та виплатити грошову допомогу у розмірі десяти місячних премій, яка виплачується при призначенні пенсії за віком згідно пункту 7-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Позивач зазначив, що в грудні 2023 року з досягненням віку 60 років звернулася із відповідною заявою до Відповідача про призначення пенсії за віком. Відповідачем призначена пенсії за віком, але не визнано наявність 30 років страхового стажу на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п."е" ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Такі дії Відповідача вважає протиправними, так як має загальний страховий стаж на педагогічний роботі понад 37 років, що надає їй право на грошову допомогу у розмірі десяти місячних премій, яка виплачується при призначенні пенсії за віком згідно пункту 7-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2024 року позов задоволено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Вказує, що згідно податних Позивачем документів її загальний стаж на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п."е" ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" становить лише 15років 1 місяць 13 днів, що є недостатнім для призначення та виплати допомоги у розмірі десяти місячних премій, яка виплачується при призначенні пенсії за віком згідно пункту 7-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Вважає, що період роботи на посаді завідуючої (завідувача) відділенням з правом викладацької діяльності у Коростишівському педагогічному коледжі ім.І.Я.Франка Житомирської області не відповідає Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою КМ України №909 від 4 листопада 1993 р.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість судового рішення, повноту встановлення обставин справи, застосування норм матеріального і процесуального права, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що Позивач, ОСОБА_1 , є особою ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується даними її паспорта (а.с.6).
Так, саме у відповідності до вказаних правових норм Закону №1058-IV Позивач 04.12.2023 року звернулася до територіального відділення Управління Пенсійного фонду України (Коростишівського об'єднаного управління ПФ України в Житомирській області) із заявою про призначення пенсії за віком по досягненню 60 річного віку.
За результатами розгляду такого звернення Позивачу з 22.09.2023 року призначено пенсію за віком по досягненню 60 річного віку.
Правомірність призначення такої пенсії, її вид (за віком), розмір пенсійних виплат Позивачем відповідно до позовних вимог не оскаржується, а тому в розумінні положень ст.9 КАС України не є предметом судового розгляду в межах даної справи.
Позивач 15.03.2024 року звернулася до Відповідача про призначення грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій, передбаченої п.7-1 розділу XV Закону №1058-IV.
За результатами розгляду вказаного звернення Позивача Відповідачем листом від 11.04.2024 року було відмовлено у призначенні та виплаті такої грошової допомоги.
Позивач вважаючи, що така відмова є проти протиправною звернулася з даним позовом до суду.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості вимог позивача, відтак і наявності підстав для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача.
Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та підстав призначення пенсії, в тому числі зі зниженням пенсійного віку, регулюються правовими нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року N 1058-IV (надалі-Закон №1058-IV), що були чинні на день виникнення таких відносин.
За приписами статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Згідно з частиною першою статті 26 Закону №1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017року.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-XII (надалі - Закон №1788-XII) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Судом встановлено та визнається сторонами, що Позивач, ОСОБА_1 , є особою ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується даними її паспорта (а.с.6). Саме у відповідності до вказаних правових норм Закону №1058-IV Позивач 04.12.2023 року звернулася до територіального відділення Управління Пенсійного фонду України (Коростишівського об'єднаного управління ПФ України в Житомирській області) із заявою про призначення пенсії за віком по досягненню 60 річного віку.
За результатами розгляду такого звернення Позивачу з 22.09.2023 року призначено пенсію за віком по досягненню 60 річного віку.
Правомірність призначення такої пенсії, її вид (за віком), розмір пенсійних виплат Позивачем відповідно до позовних вимог не оскаржується, а тому в розумінні положень ст.9 КАС України не є предметом судового розгляду в межах даної справи.
Позивач 15.03.2024 року звернулася до Відповідача про призначення грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій, передбаченої п.7-1 розділу XV Закону №1058-IV.
За результатами розгляду вказаного звернення Позивача Відповідачем листом від 11.04.2024 року було відмовлено у призначенні та виплаті такої грошової допомоги.
Отже, спірних відносин між сторонами в даній справі зведена виключно до наявності чи відсутності у Позивача права на призначення грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій, передбаченої п.7-1 розділу XV Закону №1058-IV, і відповідно правомірності рішення Відповідача про відмову у її призначенні.
За приписами пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Як зазначено в оскаржуваному рішенні Відповідача (лист від 11.04.2024 року) та доводах, наведених у відзиві на позов, підставою для відмови в нарахуванні та виплаті Позивачу спірної грошової допомоги є наявність у Позивача лише сумарно 15 років 1 місяць 13 днів страхового стажу посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Відповідачем не визнано період роботи Позивача з 01.01.2004 року по на посаді завідуючої відділенням "Трудового навчання" Коростишівського педагогічного коледжу ім.І.Я.Франка Житомирської області.
Такі доводи Відповідача частково узгоджуються із вимогами чинного законодавства з огляду на таке.
Умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та механізм її виплати врегульовано правовими нормами Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. №1191 (надалі - Порядок № 1191).
Відповідно до вимог п.2 цього Порядку №1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. №909 ( 909-93-п ) "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років" (надалі - Порядок № 909).
Відповідно до дослідженої судом копії трудової книжки Позивача, долученої до позову:
- Позивач з 01.01.2004 року була призначена на посаду завідуючої відділенням "Трудового навчання" Коростишівського педагогічного коледжу ім.І.Я.Франка Житомирської області з правом викладацької діяльності з неповним педагогічним навантаженням (запис №9);
- Позивач з 30.05.2013 року була призначена на посаду завідуючої відділенням "Технологічна освіта та фізичне виховання" Коростишівського педагогічного коледжу ім.І.Я.Франка Житомирської області з правом викладацької діяльності (запис №10) по даний час.
Апеляційний суд погоджується із доводами Відповідача, що вказаний Порядок №909 не відносить посаду завідувача (завідуючої) відділенням навчального закладу 1-2 рівня акредитації до посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років.
Водночас, колегія суддів зауважує, що Відповідач не врахував, що Позивач протягом спірного періоду здійснювала викладацьку діяльність, що підтверджується витягами із відповідних наказів щодо розподілу навчальних годин за спірний період, атестаційними листами, відповідно до яких підтверджено Позивачу кваліфікаційну категорію "Спеціаліст вищої категорії" та педагогічне звання "Викладач-методист".
Так, що право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" зумовлюється розміром загального страхового стажу, тобто періодом відповідного роду трудової діяльності, протягом яких людина підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню. Ті чи інші недоречності в назві посади не можуть вплинути на суть діяльності особи.
Вказані досліджені судом копії письмових доказів дають підстави суду зробити висновок, що Позивач з 01.01.2004 року по день призначення пенсії (22.09.2023 року) безпосередньо здійснювала викладацьку діяльність в навчальному закладі 1-2 рівня акредитації.
Посада викладача такого навчального закладу надає право на пенсію за вислугу років.
Отже, загальний страховий стаж Позивача посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", сумарно перевищує 30 років, що є підставою для нарахування та виплати грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV.
Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що слід визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних премій, яка виплачується при призначенні пенсії за віком згідно пункту 7-1 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та зобов'язання її нарахувати та виплатити.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Зазначеним вимогам закону рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2024 року відповідає.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не встановлено.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Сапальова Т.В. Ватаманюк Р.В.