Справа № 716/2537/24
28.01.2025 м. Заставна
Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді - Сірик І.С.
за участю секретаря судового засідання Барабащук О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Заставна цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів шляхом зміни способу їх стягнення,
Позивач ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Данищука В.В., звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів шляхом зміни способу їх стягнення. Посилається на те, що вона перебувала з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі, який 06.09.2012 року за рішенням Садгірського районного суду м.Чернівці розірвано, також стягнуто з ОСОБА_2 на її користь для утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти в твердій грошовій сумі у розмірі 1000 грн. щомісячно до досягнення сином повноліття, починаючи з 30.07.2012 року. Відповідач аліменти у розмірі 1000 грн. сплачує вчасно без відкриття виконавчого провадження. Зазначає, що в даний час її матеріальне становище змінилося, син подорослішав, на його утримання суттєво збільшилася матеріальні потреби, істотно зросли споживчі ціни та відповідно виросли і витрати на дитину. Вказує, що самостійно забезпечити сина всім необхідним їй важко, оскільки дитині необхідно забезпечити належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Вказує, що у 2015 році зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 та від даного шлюбу має ще двоє дітей. На даний час знаходиться у декретній відпустці і її дохід становить 865 грн. Їй відомо, що відповідач наразі отримує стабільний дохід, займається торгівлею на «Калинівському ринку» м.Чернівці. З періоду розірвання шлюбу та стягнення аліментів, 2012 року, відповідач придбав автомобіль та нерухоме майно, що вказує на покращення його матеріального стану. Враховуючи викладене, просила змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 та стягнути з нього аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , у розмірі частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, посинаючи з дня набрання рішенням законної сили.
Позивач ОСОБА_1 , та її представник адвокат Данищук В.В. в судове засідання не з'явилися, представник надав суду заяву, в якій просив цивільну справу розглянути у їх відсутності позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, відзив на позов не подавав.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до копій свідоцтв про народження: серії НОМЕР_1 від 01.06.2009 сторони є батьками неповнолітнього ОСОБА_3 (а.с.10).
Рішенням Садгірського районного суду м.Чернівці від 06.09.2012 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано. Вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовй сумі в розмірі 1000 грн., щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 30.07.2012.
У частині першій статті 3 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі - Конвенція про права дитини), яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789ХІІ (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Згідно частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до частини другоїстатті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно із частиною першоюстатті 8 Закону України «Про охорону дитинства»кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до частини третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Розмір аліментів на утримання дитини, визначений судовим рішенням, не вважається незмінним, про що, зокрема, вказував і Верховний Суд у постанові від 16 червня 2021 року в справі № 643/11949/19.
Частиною першоюстатті 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною другою статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу їх присудження не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначенихстаттями 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
Звертаючись з даним позовом про зміну способу та розміру стягнення аліментів, позивач посилалась на збільшення витрат на утримання дитини у порівнянні із розміром цих витрат станом на час ухвалення Садгірським районним судом рішення від 06.09.2012 р.
Суд приймає до уваги, що на час вирішення справи №2-481/2012 прожитковий мінімум на дитину від 6 до 18 років становив 1144 грн., тоді як на час розгляду даної справи, прожитковий мінімум на дитину від 6 до 18 років становить 3196 грн.
Ті обставини, що з віком потреби дитини зростають, що, в свою чергу, тягне постійне зростання витрат, зокрема на утримання, забезпечення освіти, гармонійного розвитку, медичного догляду та відпочинку дитини, є загальновідомими, підтверджується встановленням різного розміру прожиткового мінімуму на дитину в залежності від її віку, та не потребують доказування.
Виходячи з наведеного суд погоджується з тим, що змінилися потреби в коштах для утримання і розвитку дитини сторін, а тому виникли дійсні підстави для вимоги до платника аліментів про зміну способу їх стягнення.
З огляду на викладене, з урахуванням обставин справи, зважаючи на те, що платник аліментів є працездатною особою, а, отже, здатною забезпечувати належний рівень утримання як себе, так і малолітньої дитини, суд вважає, що визначення аліментів у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку є необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини сторін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 4, 5, 12, 13, 76, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн., щомісячно, до досягнення ним повноліття згідно рішення Садгірського районного суду м.Чернівці від 06.09.2012 року у справі №2-481/2012.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 в розмірі частки його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Після набрання законної сили даним рішенням припинити стягнення аліментів за рішенням Садгірського районного суду м.Чернівці від 06.09.2012 року у справі №2-481/2012 р.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір по справі в сумі 1211,20 грн., перерахувавши вказану суму стягувачу Державній судовій адміністрації України (01601, м.Київ, вул. Липська, 18/5).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Представник позивача: Данищук Василь Вячеславович, адреса АДРЕСА_2 , ордер серії СЕ №1100071 від 05.12.2024.
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , житель АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Суддя Сірик І.С.