П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
28 січня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/23767/24
Перша інстанція: суддя Скупінська О.В.,
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
доповідача - судді Турецької І. О.,
суддів - Градовського Ю. М., Шеметенко Л. П.
перевіривши наявність підстав для відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Суд визнав протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 17.06.2024 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 13 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Зобов'язав районний територіальний центр комплектування та ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.06.2024 про надання йому відстрочки від призову за мобілізацією на підставі абз.13 ч.1 ст.23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та прийняти вмотивоване та обґрунтоване рішення за наслідками її розгляду, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Дане судове рішення було доставлено до електронного кабінету ІНФОРМАЦІЯ_1 16 жовтня 2024 року о 13:37 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
07 січня 2025 року представник ІНФОРМАЦІЯ_1 , через систему “Електронний суд», звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2024 року.
Також скаржником було заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з тих підстав, що рішення суду першої інстанції було отримано за допомогою системи “Електронний суд» - 18.12.2024.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2025 року апеляційну скаргу було залишено без руху, оскільки скаржник пропустив десятиденний строк, передбачений частиною 4 статті 286 КАС України, на оскарження рішення суду першої інстанції. Скаржнику було запропоновано подати до суду апеляційної інстанції заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали, в якій навести інші причини пропуску строку на апеляційне оскарження.
Ухвалу суду апеляційної інстанції про залишення скарги без руху доставлено апелянту в електронний кабінет 13 січня 2025 року о 13:51 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
На виконання вимог даної ухвали суду, 24 січня 2025 року представник ІНФОРМАЦІЯ_1 подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Дана заява полягає у тому, що, у зв'язку із воєнним станом, представники ІНФОРМАЦІЯ_1 у першу чергу забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Тобто, скаржник посилається на надмірне навантаження державного органу.
Ознайомившись зі змістом вказаної заяви, а також матеріалами справи, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення, з огляду на таке.
Предметом даного спору є постанова про притягнення до адміністративної відповідальності, а тому необхідно керуватися статтею 286 КАС України, яка регулює особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до частини 4 статті 286 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Обставини справи свідчать, що рішення суду першої інстанції доставлено до електронного кабінету скаржника 16 жовтня 2024 року о 13:37 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. Однак, апеляційна скарга подана, через систему «Електронний суд», 07 січня 2025 року, тобто з пропуском десятиденного строку, передбаченого частиною 4 статті 286 КАС України.
Посилання скаржника на надмірне навантаження, у зв'язку із введенням воєнного стану, не приймаються колегією суддів, у зв'язку з наступним.
Так, організація роботи юридичного відділу суб'єкта владних повноважень залежить безпосередньо від нього та не може бути підставою для визнання причини пропуску строку апеляційного оскарження поважною.
Слід зазначити, що поважність причин пропуску строку підлягає оцінці у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Устименко проти України» від 06 жовтня 2015 року Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Європейський суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом певного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип правової визначеності, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.
Колегія суддів акцентує увагу на тому, що строк на апеляційне оскарження пропущений майже на три місяці. Тому, у разі його поновлення буде порушений принцип правової визначеності.
За правилами ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи, що наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись статтями 299, 325 КАС України, суд
Відмовити ІНФОРМАЦІЯ_1 у відкритті апеляційного провадження на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Доповідач - суддя І. О. Турецька
суддя Ю. М. Градовський
суддя Л. П. Шеметенко
Повне судове рішення складено 28.01.2025.