Справа № 715/1/25
Провадження № 3/715/27/25
28.01.2025 селище Глибока
Суддя Глибоцького районного суду Чернівецької області Григорчак Ю.П., розглянувши матеріали справи, які надійшли від відділення поліції №5 (смт. Глибока) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області та ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.204-1, ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
До суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , згідно якого він 30 грудня 2024 року о 23 год. 42 хв. в с. Карапчів по вул. Лісова, 8, Чернівецького району Чернівецької області, в порушення п. 2.9а ПДР, керував автомобілем марки «Seat Leon», реєстраційний номер « НОМЕР_1 », в стані алкогольного сп'яніння.
Крім цього, до суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , згідно якого він 08 січня 2025 року о 14 год. 50 хв. у міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Порубне», що знаходиться на території Тереблеченської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області, на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 », громадянин України ОСОБА_1 здійснив спробу незаконного перетину Державного кордону з України в Румунію по документу, який не дає право на перетин державного кордону, а саме на паспортний контроль пред'явив закордонний паспорт громадянина Румунії № НОМЕР_2 , виданий 27 травня 2019 року, тим самим порушив вимоги ст.ст.9, 12 Закону України «Про Державний кордон України» та пп.1 ст.15 Закону України «Про Правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
ОСОБА_1 в судовому засіданні вказав, що 30 грудня 2024 року транспортним засобом він не керував, працівники поліції його не зупиняли. Його машина стояла припаркована біля узбіччя в селі біля хати, де він проживає. Коли до неї під'їхали працівники поліції, він підійшов до них, запитати чому вони зупинилися біля його авто. Однак працівники поліції почали стверджувати, що він керував транспортним засобом. В зв'язку з ти, що він є етнічним румуном, не зміг пояснити свою позицію працівникам поліції, які й не намагалися його вислухати.
Також вказав, що 08 січня 2025 року наміру незаконно перетинати державний кордон України не мав. Він має українське та румунське громадянство і під час проходження паспортного контроль випадково подав працівникам прикордонної служби паспорт громадянина Румунії замість паспорта громадянина України. Просить суд закрити провадження по справах у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 та ч.1 ст.204-1 КУпАП, матеріалами справи не доведена з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У відповідності до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог п. 2.5, пп. в) п. 2.9а ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу.
Порядок проходження огляду на стан сп'яніння визначається ст. 266 КУпАП, Постановою KM України від 17.12.2008, № 1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» та Інструкцією, затвердженою наказом МВС України № 1452/735 від 09.11.2015 року «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Згідно п.2 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст.266 КУпАП (п.п. 6, 7 розділу І Інструкції).
Згідно ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг, крім того п. 3.5 розділу ІІІ Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відео реєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції НП України від 03.02.2016 р. № 100 встановлює, що після активації нагрудної відеокамери (відео реєстратора) все спілкування повинно бути записане безперервно. Згідно п.3.3. вказаної Інструкції, нагрудна відеокамера повинна активуватися працівником патрульної поліції та знаходитися в режимі відеозйомки при будь-якому контакті з особою.
До матеріалів справи додано диск DVD+R, на якому міститься відеозапис, де зафіксовано лише спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 , однак відсутнє підтвердження результатів проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння та відсутній факт зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 . Більш того, як вбачається з фрагменту відеозапису, автомобіль ОСОБА_1 припаркований на в'їзді до домогосподарства та розташований в положенні, яке не свідчить про його зупинку саме працівниками поліції в процесі керування ним водієм, а його положення свідчить про довготривалу стоянку. На відеозаписі також зафіксовані спроби спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 , з яких вбачається відверто недостатній рівень володіння ним українською мовою для порозуміння в даній ситуації.
Згідно змісту ст. 204-1 КУпАП перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб, з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про державний кордон України» перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку.
Згідно ст. 12 Закону України «Про державний кордон України» пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в'їзду на територію України або виїзду з України.
Диспозиція даної статті передбачає настання відповідальності за вчинення умисних дій, спрямованих на незаконне перетинання державного кордону України. Разом з тим, як вбачається з пояснень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, останній наміру на незаконний перетин Державного кордону України не мав. Доказів, які б спростовували пояснення ОСОБА_1 в цій частині, матеріали справи не містять.
Частиною 2 ст.251 КУпАП передбачено, що обов'язок збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно ж до ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі. Невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам закону унеможливлює прийняття у справі законного і обґрунтованого судового рішення.
Згідно ст.19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).
Відповідно до ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
З огляду на відсутність суб'єктивної сторони у вигляді умислу приходжу до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 204-1 КУпАП.
Аналізуючи докази по справі, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не доведена, а тому необхідно закрити провадження в справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 247, 251, 280, 284, 287, 294 КУпАП, -
Адміністративне провадження відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.204-1, ч.1 ст.130 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Глибоцький районний суд Чернівецької області протягом 10-ти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя: