Справа № 441/57/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/177/25 Доповідач: ОСОБА_2
28 січня 2025 року м. Львів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі
головуючої судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Городоцького районного суду Львівської області від 11 січня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Новояворівськ, Яворівського району, Львівської області, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_7 ,
прокурора ОСОБА_8
підозрюваного ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
заступник начальника - начальника слідчого відділення відділення поліції № 1 Львівського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_9 , звернувся із клопотанням до слідчого судді, про застосування підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення розміру застави у кримінальному провадженні № 12025141440000009 від 09.01.2025 за ч. 4 ст. 187 КК України.
В обґрунтування клопотання покликається на те, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк до 15 років з конфіскацією майна, не працює, не має постійного джерела доходу та стійких соціальних зв'язків, що останній, будучи неодноразово обвинуваченим за вчинення крадіжок і розбійних нападів та звільненим з ДУ «Львівської установи виконання покарань (№19)» у зв'язку з внесенням застави, знову вчинив аналогічний злочин, у зв'язку з чим є достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності та покарання за вчинений ним злочин, незаконно впливати, в т.ч. погрозами, на свідків та потерпілих, вчинити інші кримінальні правопорушення.
Ухвалою слідчого судді Городоцького районного суду Львівської області від 11 січня 2024 року задоволено клопотання заступника начальника - начальника слідчого відділення відділення поліції № 1 Львівського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_9
Застосовано до ОСОБА_6 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів - до 09 березня 2025 року, включно, без визначення розміру застави.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді адвокат ОСОБА_5 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою реєстрації та проживання, а саме: АДРЕСА_1 , строком на 60 діб , із покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом не об'єктивно досліджено обставини справи, не належно надано оцінку особі підозрюваного та ризикам на які посилається прокурор.
Повідомляє, що в матеріалах справи відсутні вагомі докази , які б свідчили про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, підозрюваний має зареєстроване місце проживання, ризики передбачені ст. 177КПК України не підтвердженні матеріалами справи.
Наголошує, що до підозрюваного можливо застосувати менш суворий запобіжний захід, а саме запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електродного засобу контролю, який забезпечить його належну процесуальну поведінку.
Наголошує, що ризики передбачені ст. 177 КПК відсутні, оскільки він не перешкоджатиме досудовому розслідуванню.
Заслухавши доповідача, доводи захисника та підозрюваного на підтримку апеляційної скарги, виступ прокурора на заперечення доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали судової справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст. 404 КПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (рішення у справі «Ilijkov v. Bolgaria»).
Відповідно до ст. 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Статтею 2 КПК України визначено, що основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За частиною першою та п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення кримінального провадження, до яких, зокрема, належать запобіжні заходи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею ст. 177 цього Кодексу, окрім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Під час апеляційного розгляду, встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
Як убачається з ухвали слідчого судді та матеріалів судової справи, у провадженні СВ відділення поліції № 1 Львівського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції у Львівській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості щодо якого внесені 09 січня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025141440000009, по факту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 09 січня 2025 року ОСОБА_6 , достовірно знаючи та усвідомлюючи, що на території України Указом Президента Українит №64/2022 від 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який у подальшому був неодноразово продовженим, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, керуючись прямим умислом спрямованим на вчинення розбійного нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із погрозою застосування насильства, що є небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнає нападу, 09 січня 2025 року, о 04 год. 38 хв., перебуваючи в приміщені АЗС «WOG», що розташованого за адресою: Львівська область, Львівський район, с. Воля-Бартатівська, вул. Львівська, 336, з метою особистого незаконного збагачення та заволодіння грошовими коштами, розпочав погрожувати застосуванням предметом зовні схожим на пістолет, який направив в сторону оператора ОСОБА_10 та помічника оператора ОСОБА_11 , які знаходились в приміщенні автозаправної станції та сприйняли вказані погрози ОСОБА_6 реально, як загрозу своєму життю та здоров'ю, чим здійснив розбійний напад.
У подальшому, ОСОБА_6 реалізовуючи свій злочинний умисел пред'явив вимогу ОСОБА_10 передати йому грошові кошти, які знаходилися в касі. Після цього, ОСОБА_10 , сприйнявши погрози ОСОБА_6 щодо заподіяння шкоди своєму життю та здоров'ю реально, передала останньому грошові кошти в сумі 9037 грн., що належали ТзОВ «Петрол Контракт», які останній забрав та залишив місце вчинення кримінального правопорушення, а викраденими грошовими коштами розпорядився на власний розсуд.
9 січня 2025 року о 20 год. 40 хв. ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України, а 10 січня 2025 року останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
11 січня 2025 року заступник начальника - начальника слідчого відділення відділення поліції № 1 Львівського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_9 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення розміру застави.
11 січня 2025 року клопотання було задоволене слідчим суддею Городоцького районного суду Львівської області.
Ухвалюючи своє рішення про обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя в повному об'ємі, правильно дослідив усі обставини справи та вірно прийшов до переконання про наявність ризиків, перелік яких передбачений ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя, перевіряючи законність та обґрунтованість клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 у відповідності до вимог ст. ст. 193,194 КПК України, вислухавши доводи учасників судового провадження, належним чином дослідив фактичні обставини, вказані у клопотанні і дійшов вмотивованого висновку про необхідність обрання щодо підозрюваного виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, а наявність обґрунтованої підозри підтверджується письмовими доказами, зібраними під час досудового слідства.
Перевіряючи доцільність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання підозрюваного під вартою та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя Городоцького районного суду Львівської області дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження та дані про особу підозрюваного.
Згідно з наданими стороною обвинувачення даними ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 України, за яке передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років із конфіскацією майна, він є неодружений, неповнолітніх дітей та батьків похилого віку на утриманні не має, не працює, не навчається та не має постійного джерела доходу, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв'язків та відповідно соціально-стримуючих факторів, які б давали підстави вважати, що він не буде переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні, не вчинить інше кримінальне правопорушення, вік та стан здоров'я підозрюваного дозволяє застосування до нього запобіжного заходу, пов'язаного з обмеженням волі та свободи пересування, відтак застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Дані обставини є істотними та такими, що виправдовують тримання підозрюваного під вартою, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини повинно забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
З урахуванням фактичних обставин підозри, характеру вчинення інкримінованого правопорушення, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді першої інстанції, що зазначене вказує на неможливість в даному конкретному випадку застосування до підозрюваного іншого більш м'якого запобіжного заходу. Застосування до підозрюваного іншого більш м'якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, застави або домашнього арешту не зможе запобігти ризикам кримінального провадження та може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування в тому числі щодо належного виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрювана особа може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваною особою зазначених дій.
При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрювана особа обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
За таких обставин доводи сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не ґрунтуються на наявних матеріалах провадження.
При цьому слід звернути увагу й на те, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, визначати правильність кваліфікації дій підозрюваного. Слідчий суддя, на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
У зв'язку із вище зазначеним, не заслуговують на увагу аргументи сторони захисту, що підозра є необґрунтованою належними та допустимими доказами.
Наведене в апеляційній скарзі захисника, не спростовує доводів обґрунтованості підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому правопорушень, а його належна процесуальна поведінка може бути врахована в подальшому, в тому числі й при призначенні покарання.
Доводи апелянта, що підозрюваний має зареєстроване місце проживання, не є безумовною підставою для застосування йому запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Ця обставини в даному випадку не може бути беззаперечним стримуючим факторами подальшої належної процесуальної поведінки підозрюваного, інших переконливих доказів, які б вказували на необхідність зміни запобіжного заходу апелянтом не представлено.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які були б підставою для скасування чи зміни ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
Відтак, ухвала слідчого судді про обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 є законною та обґрунтованою, тому апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_12 слід відхилити.
Керуючись ст. 177, 183, 184, 309, 310, 376, 407, 419 КПК України, колегія суддів
ухвалу слідчого судді Городоцького районного суду Львівської області від 11 січня 2025 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначенням розміру застави щодо ОСОБА_6 залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4