Справа № 466/10334/24
Провадження № 1-кп/466/815/24
підготовчого судового засідання
09 грудня 2024 року Шевченківський районний суд м. Львова у складі:
головуючої-судді ОСОБА_1
при секретарі судових засідань ОСОБА_2
з участю :
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
потерпілої ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Львові клопотання прокурора в кримінальному провадженні №12024141380001228 від 21.08.2024 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,-
в провадженні Шевченківського районного суду м. Львова перебуває кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань №12024141380001228 від 21.08.2024 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 на 60 діб із визначенням застави у 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Клопотання прокурора подано в порядку, передбаченому ст. 331 КПК України, порушень при внесенні клопотання прокурором немає.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Львова від 23.08.2024 відносно підозрюваного ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, який закінчується 19.10.2024.
Суд, заслухавши обгрунтування прокурора в підтримку клопотань, заперечення захисника та обвинуваченого, приходить до висновку, що обраний обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити з наступних мотивів.
У відповідності до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Клопотання прокурора подано в порядку, передбаченому ст. 331 КПК України, відтак жодних порушень при внесенні клопотання прокурором немає.
З обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_4 органом досудового слідства обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.
У відповідності до положень ч.1 ст.194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі Європейського суду з прав людини «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року закріплено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Наведені прокурором у клопотанні докази на підтвердження факту і обставин вчинення злочинів, причетності обвинуваченого до їх скоєння свідчать про подальше існування обґрунтованого обвинувачення .
Суд вважає, що і надалі продовжують існувати ризики, які передбачені ст.177 КПК України, і які слугували підставою для обрання та продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зокрема, ризик переховування обвинуваченого від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності та ризик незаконного впливу на свідків.
Відповідно до положень ч.3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування чи продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно ч.4, 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Стосовно визначення обов'язків обвинуваченому ОСОБА_4 , клопотання прокурора суд вважає обрунтованим та таким, що підлягає до задоволення, виходячи зі змісту ст. 194 КПК України.
Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 183, 331 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора Галицької окружної прокуратури міста Львова - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на 60 днів - з 09 грудня 2024 року до 07 лютого 2025 року включно.
У відповідності до положень ст. ст. 182, 183 КПК України, визначити обвинуваченому ОСОБА_4 заставу - 30 (тридцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 90840,00 грн. (дев'яносто тисяч вісімсот сорок гривень 00 копійок).
У разі внесення застави у вищевказаному розмірі покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати до Шевченківського районного суду м. Львова на першу вимогу;
- не відлучатись із населеного пункту, в якому обвинувачений перебуває, зареєстрований та проживає без дозволу слідчого, суду та прокурора;
- повідомляти суд та прокурора про зміну місця проживання;
- утримуватись від спілкування із потерпілим, свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до уповноваженого органу паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право виїзду із України.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
З моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення визначеної судом застави, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору.
Для виконання скерувати копії ухвали начальнику Львівської установи виконання покарань УДПтСУ у Львівській області №19 за місцем утримання обвинуваченого.
Контроль за виконанням цієї ухвали покласти на прокурора Галицької окружної прокуратури міста Львова ОСОБА_3 .
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду в п'ятиденний строк з дня оголошення ухвали, обвинуваченим з дня отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали складено 12.12.2024р.
Суддя ОСОБА_1